Постанова

від 29.10.2015 по справі 804/8168/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 р. Справа № 804/8168/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

присекретарі судового засідання ОСОБА_1

за участю:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Інтерпен-Д" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «²НС-ТРЕЙДВ» , ОСОБА_5 з обмеженою В«ЛЕГАРДО ГРУПВ» про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Інтерпен-Д» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «²НС-ТРЕЙДВ» , ОСОБА_5 з обмеженою В«ЛЕГАРДО ГРУПВ» в якому просить (з урахуванням уточнень у судовому засіданні): визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 №0000012204, прийняте Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ „Інтерпен-ДВ» з податку на додану вартість на 133 449 грн. (88 966 грн. - основний платіж, 44 483 грн. - штрафні (фінансові) санкції) - в повному обсязі; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.08.2015 року №0000012204, прийняте Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ „Інтерпен-ДВ» з податку на додану вартість на 56 104,50 грн. (37 403 грн. - основний платіж, 18 701,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції) - в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Інтерпен-Д». Висновки акту №808/22-04/25514131 від 19.12.2014 року, податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.01.2015 року за №0000012204 та рішення ДФС України від 03.06.2015 року №11492/6/99-99-10-01-01-25 вважає необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню. Висновки зазначені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Інтерпен-Д» знаходиться на податковому обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що основним видом економічної діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель.

На підставі наказу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 19.12.2014 року №895 податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Інтерпен-Д» щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Вінс-Трейд» (код ЄДРПОУ 39209470) та ТОВ «Легардо Груп» (код ЄДРПОУ 39258816) за вересень 2014 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт №808/22-04/25514131 від 19.12.2014 року, яким встановлено порушення ТОВ «Інтерпен-Д» п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.10.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Інтерпен-Д» завищено податковий кредит всього на суму 126 368,47 грн., у тому числі на суму 88 965,95 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Вінс-Трейд» та по взаємовідносинам з ТОВ «Легардо Груп» на суму 37 402,50 грн. за вересень 2014 року.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач подав до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області заперечення до акту, в яких просив скасувати висновки Акту від 19.12.2014 року №080/22-04/25514131.

Відповідач, розглянувши заперечення ТОВ «Інтерпен-Д», залишив висновки Акту від 19.12.2014 року №080/22-04/25514131без змін.

На підставі акту перевірки Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012204 від 05.01.2015 року, яким ТОВ «Інтерпен-Д» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 133 449., в тому числі 88 966 грн. за основним зобов'язанням та 44 483 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач подав до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області скаргу, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 року №0000012204.

18.03.2015 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення №0000012204 від 05.01.2015 року було залишено без змін.

Не погодившись з рішенням позивач подав до Державної фіскальної служби України повторну скаргу, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 року №0000012204.

03.06.2015 року Державною фіскальною службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 37 402,50 грн. за основним зобов'язанням та 18 701,25 грн. за штрафними санкціями, на підставі якого Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.08.2015 року №0000012204, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ „Інтерпен-ДВ» з податку на додану вартість на 56 104,50 грн. (37 403 грн. - основний платіж, 18 701,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Правомірність винесених Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення, податковий орган зокрема визначив непідтвердженість факту придбання товарів та послуг у ТОВ «Вінс-Трейд» та ТОВ «Легардо Груп» з огляду на відсутність в них належним чином оформлених паперових носіїв, та як наслідок непідтвердженість факту здійснення господарських операцій стосовно її подальшої реалізації покупцям та правомірність визначення суми податкового зобов'язання від такої реалізації.

Отже, податковий орган дійшов висновку, що оскільки не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій ТОВ «Вінс-Трейд» та ТОВ «Легардо Груп» з позивачем, у останнього не виникає податкових зобов'язань та відсутнє право на податковий кредит.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 01.09.2014 року позивачем ТОВ «Інтерпен-Д» (Покупець) було укладено договір поставки з ТОВ «Вінс-Трейд» (Постачальник) за №ДГ-ВИ-330.

Відповідно зазначеного договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар в асортименті та кількості відповідно до видаткових накладних, які є невідємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.

На виконання умов договору №ДГ-ВИ-330 від 01.09.2014 року між ТОВ «Інтерпен-Д» та ТОВ «Вінс-Трейд» підписано видаткові накладні та податкові накладні на загальну суму 533 795,79 грн., в тому числі ПДВ 88 965,95 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 01.09.2014 року позивачем ТОВ «Інтерпен-Д» (Генпідрядник) було укладено договір з ТОВ «Легардо груп» (Субпідрядник) за №629/С.

На виконання умов договору №629/С від 01.09.2014 року між ТОВ «Інтерпен-Д» та ТОВ «Легардо груп» підписано видаткові накладні та податкові накладні на загальну суму 224 415,00 грн., в тому числі ПДВ 37 402,51 грн.

Сума податку на додану вартість по податковим накладним виданим ТОВ «Вінс-Трейд» та ТОВ «Легардо груп» у розмірі 126 368,46 грн. включено до податкового кредиту за вересень 2014 року.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними вказаних договорів, укладених позивачем з вищезазначеними контрагентами. Факт укладення цих договорів та їх виконання сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів.

Всі надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Підставою для висновку податкового органу про те, що операції між позивачем та його контрагентами не мають реального характеру стало недекларування та несплата податку контрагентом (ТОВ «Легардо груп»), що не може бути прийнято судом, оскільки підприємство не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами.

Суд не погоджується з твердженням податкового органу про те, що недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних свідчать про не підтвердження транспортування та зберігання товару, що є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відсутність деяких реквізитів не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Згідно з пп. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорівВ» .

Крім того, слід зазначити, що у разі підтвердження дійсного виконання вiдповiдних господарських операцій певні недоліки первинних документів є свідченням недобросовiсностi постачальника та не можуть слугувати підставою для притягнення платника податку-покупця до вiдповiдальностi.

З огляду на наведене, на переконання суду, господарські операції ТОВ «Інтерпен-Д» та ТОВ «Вінс-Трейд» та ТОВ «Легардо Груп» є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, ТОВ «Інтерпен-Д» має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Суд також зазначає, що не може бути підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Слід враховувати, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

Конституційний принцип індивідуалізації відповідальності знайшов своє відображення в Постановах ВСУ від 06.04.2004 р. по справі 8/140, від 29.10.2010 р. по справі 21-14-а10, від 31.01.2010 р. по справі № 21-47а10, де встановлено, якщо контрагент платника податку не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це не тягне відповідальності та негативних наслідків для самого платника податку.

Більш того, згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» віл 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до ч.2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судами України при вирішенні спорів з податковими органами застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Так, у справі «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обовязків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Аналогічні висновки Європейського Суду з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії ». Також, у справі «Інтерсплав» проти України » (2007 рік, заява № 803/02), Суд, у п. 38 рішення зазначив: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений в такі зловживання».

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам ст. 1 Протоколу № 1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників.

Відповідно, Суд констатував факт порушення ст. 1 Протоколу № 1, якою гарантується право на мирне володіння майном.

Рішення ж Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності).

За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності ТОВ «Інтерпен-Д». Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та рішення Державної фіскальної служби України не відповідають частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ «Інтерпен-Д» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Інтерпен-Д" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «²НС-ТРЕЙДВ» , ОСОБА_5 з обмеженою В«ЛЕГАРДО ГРУПВ» про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 №0000012204, прийняте Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ „Інтерпен-ДВ» з податку на додану вартість на 133 449 грн. (88 966 грн. - основний платіж, 44 483 грн. - штрафні (фінансові) санкції) - в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.08.2015 року №0000012204, прийняте Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ „Інтерпен-ДВ» з податку на додану вартість на 56 104,50 грн. (37 403 грн. - основний платіж, 18 701,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Теплична, 13, смт. Ювілейне, Дніпропетровського району Дніпропетровської області, 52005, код ЄДРПОУ 38695676) судові витрати в розмірі 379 (триста сімдесят дев'ять) гривень 20 копійок на користь ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Інтерпен-Д" (вул. Центральна, буд. 1, с. Степове Дніпропетровського району Дніпропетровської області, 52050, код ЄДРПОУ 25514131).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 листопада 2015 року

Суддя ОСОБА_6