Постанова

від 16.04.2019 по справі 804/8168/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 квітня 2019 року

справа №804/8168/15

адміністративне провадження №К/9901/25949/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпен-Д

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у складі суддів Шальєвої В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

у справі № 804/8168/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпен-Д

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області,

Державної фіскальної служби України

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Вінс-Трейд та Товариство з обмеженою відповідальністю Легардо Груп

про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В :

06 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерпен-Д , з урахуванням заяви (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, перший відповідач у справі), ДФС України (далі податковий орган, другий відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012204 від 05 січня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 133449 грн, з яких 88966 грн - основний платіж, 44483 грн - штрафні (фінансові) санкції, рішення ДФС України про результати розгляду повторної скарги № 11492/6/99-99-10-01-01-25 від 03 червня 2015 року. Саме так визначив позивач предмет позову при зверненні з адміністративним позовом до суду, посилаючись на безпідставність висновків акта перевірки щодо завищення ним суми податкового кредиту по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Вінс-Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю Легардо Груп .

Вирішуючи спір суд першої інстанції зазначив про те, що позивач звернувся з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 05 січня 2015 року № 0000012204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 88966 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 44483 грн, та від 04 серпня 2015 року №0000012204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 37 403 грн за основним платежем, 18 701,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, з мотивів безпідставності їх прийняття.

29 жовтня 2015 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 05 січня 2015 року № 0000012204 та від 04 серпня 2015 року № 0000012204.

15 лютого 2016 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року в справі № 804/8168/15, ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства відмовлено.

09 березня 2016 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує про неподання ним та відсутність в матеріалах справи письмової заяви про збільшення позовних вимог, зазначивши при цьому, що за результатами адміністративного оскарження ним первісного податкового повідомлення - рішення, результати якого викладені в рішенні ДФС України від 03 червня 2015 року, прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення від 04 серпня 2015 року №0000012204 надано ним тільки в судовому засіданні 29 жовтня 2015 року, внаслідок чого він тільки уточнив дату прийняття, номер оскаржуваного рішення та назву суб'єкта владних повноважень, що на його думку не вимагає обов'язкової подачі письмової заяви. Збільшення розміру позовних вимог в розумінні діючих на час розгляду справи судами попередніх інстанцій в розумінні частини першої статті 51, частини першої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України ним не здійснювалося.

Відтак, висновок суду апеляційної інстанції про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, за позицією позивача не відповідає дійсним обставинам справи.

Заявник касаційної скарги доводить порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке полягає у застосуванні наслідків наявності підстав, які не потребують доказування, при їх недоведеності, тобто неналежне використання наслідків вироку ухваленого Печерським районним судом м. Києва від 08 квітня 2015 року у справі №757/6766/15-к.

Позивач вказує на неповноту оцінки документів наданих ним на підтвердження реальності виконання його контрагентами будівельних робіт, наявність право дієздатності у контрагентів, невжиття відповідними державними органами заходів щодо припинення діяльності суб'єктів господарювання, які зловживають в системі оподаткування, наводить засади здійснення ним господарської діяльності на власний розсуд та судові рішення у інших справах, якими за вересень 2014 року виконані цими ж контрагентами роботи визнані реальними.

21 липня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано справу №804/8168/15 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

16 серпня 2018 року справа № 804/8168/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

Відповідачами та третіми особами у справі заперечення або відзив на касаційну скаргу Товариства до Суду не надавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.

20 лютого 2018 року справа № 804/8168/15 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/25949/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 25514131, перебуває на податковому обліку з 05 березня 1998 року, є платником податку на додану вартість з 06 березня 1998 року.

Податковим органом 19 грудня 2014 року проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства щодо підтвердження Товариства щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Вінс-Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю Легардо Груп за вересень 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 19 грудня 2014 року №808/22-04/25514131 (далі - акт перевірки).

Склад податкового правопорушення встановлений актом перевірки полягає у порушенні позивачем положень підпунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого Товариством завищено податковий кредит всього на суму 126368,47 грн, в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ Вінс-Трейд на суму 88965,95 грн та по взаємовідносинам з ТОВ Легардо Груп на суму 37402,50 грн за вересень 2014 року.

Керівником податкового органу 05 січня 2015 року згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, прийняте податкове повідомлення-рішення №0000012204 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 88966 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 44483 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення підпункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Також встановлено, що за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000012204 від 05 січня 2015 року, шляхом подання позивачем повторної скарги до Державної фіскальної служби України, рішенням цього податкового органу прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 37402,50 грн за основним зобов'язанням та 18701,25 грн за штрафними санкціями, на підставі якого Дніпропетровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 серпня 2015 року № 0000012204, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 56104,50 грн (37 403 грн. - основний платіж, 18 701,50 грн - штрафні (фінансові) санкції).

Оцінюючи спірні правовідносини судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 вересня 2014 року Товариством, як покупцем укладено договір поставки з Товариством з обмеженою відповідальністю Вінс-Трейд , як постачальником № ДГ-ВИ-330, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар в асортименті та кількості відповідно до видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар. На виконання умов цього договору між Товариством та його контрагентом ТОВ Вінс-Трейд підписано видаткові накладні та податкові накладні на загальну суму 533795,79 грн, в тому числі податок на додану вартість - 88965,95 грн. Всі документи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Вінс-Трейд підписані директором Паславським А.А.

01 вересня 2014 року Товариством, як генпідрядником укладено договір з Товариством з обмеженою відповідальністю Легардо Груп , як субпідрядником №629/С, на виконання умов якого між сторонами цього договору підписано видаткові накладні та податкові накладні на загальну суму 224415,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 37402,51 грн.

Сума податку на додану вартість по податковим накладним, виданим ТОВ Вінс-Трейд та ТОВ Легардо Груп , у розмірі 126368,46 грн включено до податкового кредиту за вересень 2014 року.

Суд першої інстанції вирішуючи спір висновувався на підтверджені фактичних обставин справи первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов цих договорів.

Суд апеляційної інстанції до вирішення справи по суті, надав оцінку дотримання судом першої інстанції при зміні предмету позову, шляхом його збільшення в усній формі, та розгляду судом першої інстанції позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 серпня 2015 року № 0000012204, які Товариством не заявлялись, дійшов до висновку про порушення судом першої інстанції частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, за приписами якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оцінюючи спір у цій частині суд апеляційної інстанції встановив, що в описовій частині постанови судом першої інстанції зазначено про уточнення позивачем позовних вимог в судовому засіданні, проте, в матеріалах справи відсутня письмова заява про збільшення позовних вимог, факт неподання письмової заяви позивач підтверджує інформацією наведеною в касаційній скарзі.

Зміна предмета або підстав позову відповідно частини першої статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється шляхом подання письмової заяви, ця норма права є імперативною, будь-який інший спосіб зміни зокрема предмету позову є неприйнятним.

Частиною першою статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що в порушення зазначених вимог збільшення позовних вимог позивачем не оформлено письмовою заявою, та про те, що судом першої інстанції не розглянуті позовні вимоги в частині скасування рішення ДФС України про результати розгляду повторної скарги. В порушення частини першої статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута суддею одноособово.

Прийнятним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що грубі порушення судом першої інстанції норм процесуального права потягли за собою неправильне вирішення справи цим судом, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції скасував постанову суду першої інстанції.

Оцінюючи висновок податкового органу про нереальність господарських операцій з придбання позивачем товару у ТОВ Вінс-Трейд , покладений в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення та висновок про нереальність господарських операцій позивача з придбання послуг у ТОВ Легардо Груп покладений в основу рішення ДФС України про результати розгляду повторної скарги від 03 червня 2015 року № 11492/6/99-99-10-01-01-25, судом апеляційної інстанції встановлено укладення та оцінено реальність виконання договорів.

На виконання умов договору від 01 вересня 2014 року укладеного Товариством з ТОВ Вінс-Трейд позивачем надані рахунки-фактури, видаткові накладі на поставку будівельних матеріалів, а також податкові накладні, які як вбачається з долучених до матеріалів справи світлокопій не підписані взагалі або підписані з однієї сторони, не підписані зі сторони одержувача (позивача у справі), ними не зазначені посади осіб відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі податкових накладних, підписаних Паславським А.А., виданих ТОВ Вінс-Трейд , позивачем суми податку на додану вартість в загальному розмірі 88965,95 грн включені до складу податкового кредиту у вересні 2014 року.

Транспортування товару позивач підтверджує товарно-транспортними накладними, оплата за товар підтверджена платіжними дорученнями.

На виконання договору субпідрядних робіт, від 01 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ Легардо Груп та Товариством, позивачем надані податкові накладні на послуги субпідряду - капітальний ремонт дитячого садка по вул. Шевченка, 22 в с. Солоне, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість в загальному розмірі 37402,50 грн включені до складу податкового кредиту у вересні 2014 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2014 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року, підсумковими відомостями ресурсів, платіжні доручення. Всі документи надані у світлокопіях.

Судом апеляційної інстанції здійснений системний аналіз положень пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналізуючи положення статті 1, частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , за якими зокрема підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати обов'язкові реквізити зазначені в частині другої цієї статті та пункти 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, за приписами яких забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам а також встановлений перелік обов'язкових реквізитів які повинні мати первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За умови не здійснення господарської операції, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року в справі № 757/6766/15-к Паславський А.А. визнаний винний у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205 та ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України. Цим вироком встановлена незаконна, в порушення статей 1, 14 Закону України Про підприємництво , пункту 3 статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 1 статті 9 Закону України Про систему оподаткування , ст. ст. 81, 87, 88, 89 Цивільного кодексу України, ст. ст. 56, 57, 88, 89 Господарського кодексу України, ст. ст. 8, 24 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , ст. 4 Закону України Про господарські товариства , перереєстрація ТОВ Вінс Трейд , у вересні 2014 року, підробка документів ТОВ Вінс Трейд .

Згідно частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на час вирішення справи судами попередніх інстанцій) вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Доведеність вчинення Паславським А.А. підробки документів ТОВ Вінс Трейд , незаконної перереєстрації цього Підприємства у вересні 2014 року унеможливлює прийнятті всіх підписаним ним документів, як належних підстав фіксування фактів здійснення господарських операцій та підстав бухгалтерського обліку з огляду на наявні правові наслідки особи, стосовно якої ухвалений вирок.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту за спірними господарськими операціями, зокрема, податкові накладні, підписані саме Паславським А.А., тобто особою, яка засуджена за вчинення підробки документів ТОВ Вінс Трейд та створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Доведеність підробки документів та незаконної перереєстрації ТОВ Вінс Трейд зумовили висновок суду апеляційної інстанції про те, що документи, видані ТОВ Вінс Трейд у вересні 2014 року (рахунки-фактури, видаткові накладі на поставку будівельних матеріалів, податкові накладні) не мають сили первинних документів, оскільки видані від імені суб'єкта господарювання, господарська діяльність якого є незаконною в силу підроблення установчих документів та незаконної її перереєстрації.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що не підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ Вінс Трейд належними первинними документами, вказує на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за цими господарськими операціями у вересні 2014 року.

Суд погоджується з висновком суду інстанції про відсутність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ Легардо Груп .

Позивач обґрунтовує необхідність придбання у ТОВ Легардо Груп послуг їх використанням у межах виконання договору підряду на капітальний ремонт дитячого садка по вул. Шевченка, 22 в с. Солоне № 22/07-2014, укладеному ним з Солонянською селищною радою Дніпропетровської області.

Доводи податкового органу щодо доцільності залучення Товариством субпідрядника ТОВ Легардо Груп задля виконання робіт є неприйнятними, оскільки знаходяться у сфері реалізації позивачем господарської компетенції, як суб'єктом господарювання.

Долучені до матеріалів справи світлокопії актів виконаних робіт оцінені судом апеляційної інстанції як такі, що не підтверджують факт здійснення господарських операцій саме на виконання вимог договору укладеного між позивачем та ТОВ Легардо Груп , за критеріями достатності доказів.

Суд визнає, що судом апеляційної інстанції не здійснюється правовий аналіз правомірності податкового повідомлення-рішення від 04 серпня 2015 року № 0000012204, оскільки, як зазначено вище, вказане податкове повідомлення-рішення не є предметом позовом.

Щодо рішення ДФС України про результати розгляду повторної скарги № 11492/6/99-99-10-01-01-25 від 03 червня 2015 року.

Рішення ДФС України відповідно до пункту 56.10 статті 56 Податкового кодексу України є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є Державна фіскальна служба України.

Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, податкова інспекція відмовила позивачу у задоволенні його скарги використовуючи свої дискреційні повноваження.

Позивач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із його контрагентами, що знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпен-Д залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року у справі № 804/8168/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер