ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21 жовтня 2015 року м. Київ К/800/44206/15
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Стрелець Т.Г., розглянувши можливість відкриття касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2
на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 липня 2015 року
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року
у справі №727/278/15-а
за позовом ОСОБА_2
до виконавчого комітету Чернівецької міської ради,
Чернівецької міської ради,
треті особи: ОСОБА_3, садівниче товариство «Університет»,
про визнання протиправними та скасування рішень, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 19 січня 2015 року звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради, треті особи: ОСОБА_3, садівниче товариство «Університет», про визнання протиправним та скасування деяких пунктів рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про надання і передачу земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення та визнання недійсним Державного акта на право приватної власності на землю».
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 липня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року, та направити справу для продовження розгляду.
У відкритті провадження за вищезазначеною касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як вбачається з касаційної скарги та доданих до неї документів, позивач як член Садівничого товариства «Університет» є власником земельної ділянки АДРЕСА_1, у зв'язку із зміною нумерації ділянок виділеній позивачу ділянці присвоєно АДРЕСА_1. Спірними рішеннями виконавчого комітету Чернівецької міської ради передано у власність ОСОБА_3 та уточнено площу земельної АДРЕСА_1 на території Садівничого товариства «Університет», а також ОСОБА_3 видано Державний акт на право приватної власності від 21 жовтня 1999 року.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
За нормами частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Таким чином, позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 24 лютого 2015 року у справі №21-34а15, від 16 грудня 2014 року №21-544а14, від 9 грудня 2014 року у справі №21-308а14, від 17 лютого 2015 року №21-551а14 та від 11 листопада 2014 року у справі № 21-493а14. Крім того, Верховний Суд України також звернув увагу на те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
За приписами частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу , є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Враховуючи, що доводи скаржника не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Відповідно до частини 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
З огляду на наведене та відповідно до приписів процесуального закону у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою - слід відмовити, а додані до скарги матеріали повернути скаржнику.
Керуючись статтями 13, 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 липня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року у справі №727/278/15-а.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Г. Стрелець
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2015 |
Оприлюднено | 05.11.2015 |
Номер документу | 53117230 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Стрелець Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні