Вирок

від 04.11.2015 по справі 197/1609/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 197/1609/14-к Суддя 1 інстанції ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/774/559/К/15 Суддя-доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 04 листопада 2015 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12014040610000345 на вирок Широківського районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2015року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Широківського району Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, непрацюючого, який має середню спеціальну освіту, інваліда 3 групи, прож: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 07.04.2015 року апеляційним судом Дніпропетровської області за ст. ст. 263 ч. 1, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 р. 5 місяців,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, з призначенням покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування призначеного йому покарання з іспитовим строком два роки.

У відповідності до ст. 76 КК України, покладено на засудженого наступні обов`язки:

1)не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2)повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

3)періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Контроль за поведінкою засудженого в період іспитового строку покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.

Вирок апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року підлягає самостійному виконанню.

Речові докази:-8 металевих пластин розміром 150 см х 15 см, товщиною 3 мм повернути СТ «Сонячний».

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

обвинувачений ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Широківського районного суду Дніпропетровської області від 05.08.2015 року відносно ОСОБА_6 скасувати частково в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок. Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі положень ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року призначити остаточну міру до відбування 3 рокипозбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням два роки з покладенням на останнього обов`язків передбачених п.п. 1, 2, 3 ст. 76 КК України

За вироком 31.05.2014 року приблизно о 19.00 годині ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю очевидців, підійшов до території садового товариства «Сонячний», яке розташоване на території Широківської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області, після чого перебуваючи біля паркану СТ «Сонячний» демонтував, тобто таємно викрав, 80 металевих пластин розміром 150 см на 15 см, товщиною 3 мм, які слугували складовими металевих секцій вищевказаного паркану. Вартість однієї пластини становить 18 грн. 72 коп. Після чого ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився майном на свій розсуд, тим самим завдав СТ «Сонячний» майнову шкоду на загальну суму1 497,06 гривень.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор, не спорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, у той же час зазначає, що судом не застосовано положення ч. 4 ст. 70 КК України та не визначено остаточне покарання з врахуванням невідбутої частини покарання, призначеного за вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року, тобто до ухвалення вироку у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді провадження:

прокурор, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, прохав колегію суддів задовольнити її в повному обсязі на підставах викладених в скарзі.

обвинувачений ОСОБА_6 згоден з апеляційною скаргою прокурора.

Відповідно до ст.402 КПК України заперечення на апеляційні скарги сторонами судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав .

Висновки суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 185 КК України ґрунтуються на зібраних по справі доказах, досліджених судом та яким у відповідністю зі ст.374 КПК України судом була надана належна оцінка у вироку і в апеляційній скарзі не оскаржується,а тому відповідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не переглядаються. У той же час доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання обвинуваченому заслуговують на увагу.

Так, ч.ч.1-3ст.70 КК Українивизначають порядок призначення покарання засукупністю злочинів.

Відповідно до ч.4ст.70 КК Україниза правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще ів іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від07.04.2015 року, ОСОБА_6 був засуджений за ст.ст. 263 ч. 1, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 р. 5 місяців. Іспитовий строк не скасований. ( а.кп.67-68)

Водночас, злочини, передбачені ч.1ст.185 КК України, він вчинив 31.05.2014 року до ухвалення вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року,тому при ухваленні оскаржуваного вироку, районний суд мав застосувати вимоги ч.4 ст.70 КК України та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні вироку судом першої інстанції було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, оскільки при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , судом безпідставно не застосовано вимоги ч.4 ст.70 КК України, яка визначає порядок призначення покарання за сукупністю злочинів.

Згідно з п.4 ч.1ст.409 КПК Українипідставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, серед інших, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

За змістом ч.1ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення.

За таких обставин, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що є суттєвим порушенням закону України при призначенні обвинуваченому покарання, вирок суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку, за яким ОСОБА_6 необхідно призначити покарання відповідно до вимог, передбачених ч.4ст.70 КК України.

Виходячи з вище зазначеного, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання апеляційний суд враховує при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, виходить з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особуобвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Колегія суддів враховує те, що ОСОБА_6 вчинив умисний злочин, який відповідно дост.12 КК Українивідноситься до злочинусередньої тяжкості; враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий ( а.кп. 64-66,67,68), не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується здовільно (а.кп. 61) на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколог не перебуває ( а.кп57,58), є інвалідом 3 групи ( а.кп.62), до пом`якшуючих покарання обставин згідно ст.66 КК України відностить щире каяття, визнання вини у повному обсязі; Обтяжуючих обставин, згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

Колегія суддів вважає, що необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, з іспитовим строком з застосуванням ст. 70 ч.4 КК України і принципу поглинення більш суворим покаранням меньш суворого з іспитовим терміном 2 роки на підставі ст. 75 КК України,та покладанням обов`язків передбачених п.1,2,3 ч.1 ст.76 КК України, так як таке покарання буде відповідати загальним принципам призначення покарання та вимогамст.50, 65 КК України .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370,374,404,407,409,413,420 КПК України, , колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Широківського районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2015 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КК України в частині призначення покарання - скасувати.

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити покарання - у виді 2(двох ) років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням призначеним ОСОБА_6 вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року меньш суворого остаточно ОСОБА_6 призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі п.1,2,3 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 такі обов`язки :

1)не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2)повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

3)періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Контроль за поведінкою засудженого в період іспитового строку покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.

В іншій частині вирок Широківського районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2015 року залишити без змін.

Запобіжний захід - стосовно ОСОБА_6 не обирався.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на вирок може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних и кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4