Постанова

від 28.03.2007 по справі 18/410-22/467

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

18/410-22/467

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

28 березня 2007 р.                                                                                   № 18/410-22/467  

        Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Нестерянська птахофабрика”,                           с. Нестерянка

на постанову від 12.12.2006Київського апеляційного господарського суду

у справігосподарського суду № 18/410-22/467м. Києва

за  позовом

Відкритого акціонерного товариства “Нестерянська птахофабрика”,                          с. Нестерянка

до

3-я особа

Відкритого акціонерного товариства “Банк “Український капітал”, м. Київ

Закритого акціонерного товариства “Агробанк”, м. Дніпропетровськ

Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний банк “Володимирський”, м. Суми

Акціонерне товариство “Наш банк”,               м. Запоріжжя

про

визнання консорціумного кредитного договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача –                Плецька Ю.В.

від відповідача –           Нагорний О.К., Дубовіченко О.В., Чвалюк А.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.12.2004 р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2005 р. відмовлено в позові Відкритого акціонерного товариства “Нестерянська птахофабрика” до Відкритого акціонерного товариства “Банк “Український капітал”, Закритого акціонерного товариства “Агробанк”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний банк “Володимирський”, 3-я особа –Акціонерне товариство “Наш банк” про визнання консорціумного кредитного договору недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2005 р. скасовано рішення господарського суду м. Києва від 09.12.2004 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2005 р., а справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Постанова мотивована тим, що судами не з'ясовано повно і всебічно всіх фактичних обставин справи.

Зокрема, для з'ясування відповідності умовам договору та чинному законодавству банківських операцій, що фактично відбулися між сторонами консорціумного договору та третьою особою, господарський суд мав вирішити питання щодо призначення відповідної судової експертизи.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 06.07.2005 р. господарський суд м. Києва ухвалою від 19.07.2005 р., яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2006 р., прийняв справу до свого провадження,  призначив фінансово-економічну експертизу для з'ясування обставин справи та визначив відповідне коло питань, які підлягають вивченню та на час проведення експертизи зупинив провадження у справі.

Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Оскаржуючи постанову апеляційного суду та ухвалу господарського суду, скаржник просить їх скасувати, а справу направити до господарського суду м. Києва на новий розгляд посилаючись на те, що при винесенні судових рішень судом порушено норми процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що справу розглянуто без виклику сторін, чим позбавлено скаржника пропонувати суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені  судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Статтею 1 Закону України “Про судову експертизу” визначено, що судова експертиза –це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебувають у провадженні, зокрема, суду.

Колегія судді вважає, що як місцевий так і апеляційний господарські суди мають право з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи призначити експертизу по справі для вирішення питання про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського  спору.

Ці дані, згідно ч.2 вище зазначеної статті, встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Виходячи з вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 06.07.2005 р. та у зв'язку з тим, що при вирішенні господарського спору виникла потреба у роз'ясненні ряду питань, які потребують спеціальних знань, господарський суд м. Києва ухвалою від 19.07.2005 р. призначив фінансово - економічну експертизу із встановленням кола питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, зобов'язав сторони надати  експертній установі необхідні оригінали документів та одночасно зупинив провадження у справі, реалізувавши своє право.

Пунктом 2 ст. 41 ГПУ України передбачено, що учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом, однак остаточне коло цих питань встановлюються судом в ухвалі.

Виходячи із зазначеної норми, суд скористався своїм правом та поставив на розгляд експерта ті питання, які він вважає необхідними для повного, всебічного та обґрунтованого розгляду справи.

Посилання скаржника на те, що ухвала про призначення фінансово - економічної експертизи винесена без виклику сторін та без обговорення спростовується тим, що стаття 41 Господарського процесуального кодексу України не передбачає обов'язку суду виносити ухвалу про призначення судової експертизи внаслідок обговорення цього питання та за умови присутності в судовому засіданні всіх учасників судового процесу.

Твердження скаржника про те, що він був позбавлений можливості поставити на розгляд експерта свої питання, спростовується тим, що товариство було обізнано про рішення касаційної інстанції в якому зверталася увага суду на вирішення питання щодо призначення судової експертизи, а тому скаржник мав можливість звернутися до господарського суду з переліком свої питань поставлених на вирішення експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що тільки в апеляційній інстанції скаржник звернувся з  клопотанням, в якому пропонувалося поставити на розгляд судовому експерту свої питання.

Крім того, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що судова експертиза вже проведена та за результатами складено висновок № 632/633 від 30.01.2006 р.

Суд першої та апеляційної інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення повно і всебічно з'ясували фактичні обставини справи, дослідили та надали оцінку як доводам позивача так і запереченням відповідача.

Доводи касаційної інстанції не спростовують висновку суду.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану Київським апеляційним господарським судом обставинам справи такою, що ґрунтуються на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2006 р. у справі № 22/467-18/410 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                   Л.Невдашенко

Судді:                                                                                         М.Михайлюк

                                                                                                    Н.Дунаєвська