Постанова

від 25.11.2008 по справі 2-а-65/2008

ПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа № 2-а-65/2008 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Донецьк 25 листопада 2008 р .

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головую чий - суддя Чинчин О.В., при сек ретарі Шевченко О.О., за участ ю сторін, розглянувши у відкр итому судовому засіданні адм іністративну справу за позов ною заявою

ОСОБА_1 до Управління прац і та соціального захисту нас елення Петровської районної у м. Донецьку ради про визнан ня дій неправомірними, стягн ення недоотриманих сум на оз доровлення за 2006-2008 p.p., -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнан ня дій неправомірними, стягн ення недоотриманих сум на оз доровлення за 2006-2008 p.p.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є інвалідом III групи як ліквідатор на ЧАЕС, в зв'язку з чим перебуває на об ліку в Петровському УПТСЗН. В ідповідно до ст. 48 ЗУ «Про ста тус і соціальний захист гром адян, які постраждали внаслі док Чорнобильської катастро фи», йому передбачена щорічн а компенсація на оздоровленн я в розмірі чотирьох мінімал ьних заробітних плат, устано влених на момент виплати. Від повідачем же, у порушення дію чого законодавства, була вип лачена ОСОБА_1 щорічна доп омога на оздоровлення за 2006-2008 p. p. у розмірі 90 грн. 00 коп. При випл аті компенсацій на оздоровле ння, відповідач користувавс я постановою Кабінету Мініст рів України № 562 від 12.07.2005 p., що зна чно звужує право позивача на отримання матеріальної допо моги. На підставі викладено ОСОБА_1 і звернувся з позово м до УПТСЗН Петровської райо нної у м. Донецьку ради, та пр осить визнати неправомірним и дії відповідача щодо відмо ви у виплаті йому щорічної до помоги на оздоровлення у роз мірі, встановленому ЗУ «Про с татус і соціальний захист гр омадян, які постраждали внас лідок Чорнобильської катаст рофи», та стягнути на його ко ристь недоотриману суму на о здоровлення за 2006-2008 p.p. у розмірі 5 410 грн.

В судовому засіданні позив ач уточнив свої позовні вимо ги, суду пояснив, що з 30.11.2004 р. по 01.12.2007 р. мав III групу інвалідност і, з 01.12.2007 р. йому призначена II гру па інвалідності, тому за 2008 р. п росить стягнути на його кори сть недоотриману суму щорічн ої допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних з аробітних плат, а всього стяг нути на його користь недоотр иману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2006-2008 p.p. у роз мірі 5 925 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовн ими вимогами не погодилася, с уду пояснила, що позивач з 30.11.20 04 р. по 01.12.2007 р. мав III групу інвалід ності, з 01.12.2007 р. його визнано ін валідом II групи, захворюванн я якого пов'язано з виконання м обов'язків військової служ би з ліквідації наслідків ав арії на ЧАЕС. В зв'язку з цим, у відповідності до ст. 48 ЗУ „П ро статус і соціальний захис т громадян, які постраждали

2

внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_1 має п раво на щорічну допомогу на о здоровлення в розмірі чотирь ох мінімальних заробітних пл ат (для інвалідів III групи) і п'я ти мінімальних заробітних пл ат (для інвалідів II групи). Одна к, управління праці та соціал ьного захисту населення пров одило виплати щорічної допом оги на оздоровлення в розмір ах, встановлених постановою КМУ від 12.07.2005 р. № 562 „Про щорічну д опомогу на оздоровлення гром адянам, які постраждали внас лідок Чорнобильської катаст рофи" тому, що на підставі ст. 62 Закону № 796-Х111, роз'яснення по рядку застосування цього зак ону провадиться у порядку, ви значеному Кабінетом Міністр ів України, рішення якого є о бов'язковими для виконання м ісцевими органами державної виконавчої влади. Законом № 79 6-Х111 встановлено, що громадяна м, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в иплачується щорічна допомог а на оздоровлення, розмір яко ї залежить від встановленого розміру мінімальної заробіт ної плати. Проте, починаючи з 1996 р., у нормативних актах, що в становлювали розмір мінімал ьної заробітної плати, зазна чено, що до прийняття Верховн ою Радою України змін до зако нів, у нормах яких для розрах унків застосовується мініма льна заробітна плата, Кабіне ту Міністрів України здійсню вати застосування цих норм, в иходячи з реальних можливост ей видаткової частини Держав ного бюджету України. Тому, д о останнього часу застосовув ався розмір мінімальної заро бітної плати як розрахунково ї величини у сумі 60 тис. крб., в становлений постановою ВРУ в ід 25.11.1993 р. № 3653-ХП „Про підвищення мінімальних розмірів заробі тної плати та пенсії за віком ". Разом з тим, постановою КМУ в ід 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допом огу на оздоровлення громадян ам, які постраждали внаслідо к Чорнобильської катастрофи », встановлені абсолютні роз міри виплат, передбачених За коном № 796-Х111. Виходячи з того, щ о законодавством врегульова ні правовідносини щодо випла т, передбачених Законом № 796-Х1 11, а також те, що позивач отрим ав зазначені виплати в розмі рах, встановлених постаново ю КМУ від 12.07.2005 р. № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення гр омадянам, які постраждали вн аслідок Чорнобильської ката строфи», вимоги позивача не ґ рунтуються на нормах чинного законодавства України і зад оволенню не підлягають. Поря д з цим, ст. 101 ЗУ «Про Державни й бюджет України на 2007 р.» та ст . 73 ЗУ «Про Державний бюджет Ук раїни на 2008 р. та про внесення з мін до деяких законодавчих а ктів України», надано право К абінету Міністрів України вс тановлювати розміри соціаль них виплат, які відповідно до чинного законодавства визна ються залежно від розміру мі німальної заробітної плати а бо від розміру прожиткового мінімуму, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбач ених за відповідними бюджетн ими програмами. Крім того, що до стягнення сум на оздоровл ення за 2006 p., позивач не врахову є обмежень, передбачених п. 36 ст. 77 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 p.». Таким чином, п редставник відповідача прос ить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення стор ін, дослідивши матеріали спр ави, суд вважає, що позов підл ягає задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встан овлено, що ОСОБА_1 є громад янином, який постраждав внас лідок Чорнобильської катаст рофи (категорія 1), що підтверд жується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 4). Згідно з дові дкою МСЕК № 057246, з ЗОЛ 1.2004 р. по 01.12.2007 р. позивачу встановлена III гру па інвалідності (а.с. 15), у відп овідності з довідкою МСЕК № 007 761, з 01.12.2007 р. ОСОБА_1 встановле на II група інвалідності (а.с. 7), причина інвалідності пов'яз ана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорноби льській АЕС.

Основні положення щодо реа лізації конституційного пра ва громадян, які

постраждали внаслідок Чор нобильської катастрофи, зок рема, соціальний захист поте рпілого

населення, визначені ЗУ «П ро статус і соціальний захис т громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відпо відно до ч. 1 ст. 50 Конституції

України кожен має право на б езпечне для життя і здоров'я д овкілля та на відшкодування

завданої порушенням цього права шкоди.

3

Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист г ромадян, які постраждали вна слідок Чорнобильської катас трофи», учасникам ліквідаці ї наслідків аварії на Чорноб ильській АЕС, які стали інвал ідами III групи внаслідок Чорно бильської катастрофи, випла чується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотир ьох мінімальних заробітних п лат; учасникам ліквідації на слідків аварії на Чорнобильс ькій АЕС, які стали інвалідам и II групи внаслідок Чорнобиль ської катастрофи, виплачуєт ься щорічна допомога на оздо ровлення у розмірі п'яти міні мальних заробітних плат. Щор ічна допомога на оздоровленн я виплачується громадянам за місцем їх проживання органа ми соціального захисту насел ення. Розмір мінімальної зар обітної плати визначається н а момент виплати.

Проте, ОСОБА_1 була нара хована та виплачена щорічна допомога на оздоровлення у р озмірах: за 2006 р. - 90 грн., 2007 р. - 90 грн ., 2008 р. - 120 грн., та у відповідност і з відповіддю відповідача н а звернення позивача з питан ня перерахунку розміру щоріч ної допомоги на оздоровлення , йому було відмовлено у пере рахунку щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах від повідно до мінімальної зароб ітної плати, та було роз'ясне но, що УПТСЗН Петровської рай онної у м. Донецьку ради пров одило виплату щорічної допом оги на оздоровлення в розмір ах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допо могу на оздоровлення громадя нам, які постраждали внаслід ок Чорнобильської катастроф и» (а.с. 8).

Відмовляючи позивачу в зад оволенні його вимог про випл ату допомоги в повному обсяз і, відповідач посилається на ст. 62 ЗУ «Про статус і соціаль ний захист громадян, які пост раждали внаслідок Чорнобиль ської катастрофи», відповід но до якої роз'яснення порядк у застосування цього закону провадиться у порядку, визна ченому Кабінетом Міністрів У країни, рішення якого є обов' язковими для виконання мініс терствами та іншими централь ними органами державної вико навчої влади України, місцев ими органами державної викон авчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно ві д їх відомчої підпорядковано сті та форм власності.

Суд не може погодитися з та кими висновками відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конс титуції України органи держа вної влади та органи місцево го самоврядування, їх посадо ві особи зобов'язані діяти ли ше на підставі, в межах повно важень та у спосіб, що передб ачені Конституцією України т а законами України.

Згідно зі ст. 92 Конституції України, виключно законами У країни визначаються права і свободи людини і громадянина , гарантії цих прав і свобод; о сновні обов'язки громадянина .

У відповідності з ч.3 ст. 22 Ко нституції України, при прийн ятті нових законів або внесе нні змін до чинних законів не допускається звуження зміст у та обсягу існуючих прав і св обод.

Постановою Кабінету Мініс трів України від 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоров лення громадянам, які постра ждали внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи» всупереч ЗУ «Про статус і соціальний зах ист громадян, які постраждал и внаслідок, Чорнобильської катастрофи», який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробіт ної плати, визначену законом на час здійснення виплати, у становлені конкретні розмір и такої допомоги в твердій гр ошовій сумі, зокрема, інвалі дам 3 групи у розмірі 90 грн., інв алідам 2 групи у розмірі 120 грн.

Між тим з моменту прийняття вказаної постанови встановл ені нею розміри щорічної

допомоги залишалися незмі нними, у той час як Верховною Радою України неодноразово

змінювався розмір мінімал ьної заробітної плати, щоріч но затверджувався новий держ авний

бюджет.

4

Згідно з п. 5 постанови Плен уму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при зді йсненні правосуддя» судам не обхідно виходити з того, що н ормативно-правові акти будь- якого державного чи іншого о ргану (акти Президента Украї ни, постанови Верховної Ради України, постанови і розпоря дження Кабінету Міністрів Ук раїни, нормативно-правові ак ти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Р ади міністрів Автономної Рес публіки Крим, акти органів мі сцевого самоврядування, нак ази та інструкції міністерст в і відомств, накази керівник ів підприємств, установ та ор ганізацій тощо) підлягають о цінці на відповідність як Ко нституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде вст ановлено, що нормативно-прав овий акт, який підлягав засто суванню, не відповідає чи суп еречить законові, суд зобов'я заний застосувати закон, яки й регулює ці правовідносини.

Згідно з положеннями ст. 8 К АС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відпові дно до якого, зокрема, людина , її права та свободи визнают ься найвищими цінностями та визначають зміст і спрямован ість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховен ства права з урахуванням суд ової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду д ля захисту прав і свобод люди ни і громадянина безпосередн ьо на підставі Конституції У країни гарантується.

Відповідно до ст. 9 КАС Укра їни, суд при вирішенні справ керується принципом законно сті, відповідно до якого орга ни державної влади, органи мі сцевого самоврядування, їхн і посадові і службові особи з обов'язані діяти лише на підс таві, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конс титуцією та законами України . Суд вирішує справи на підста ві Конституції та законів Ук раїни, а також міжнародних до говорів, згода на обов'язкові сть яких надана Верховною Ра дою України. Суд застосовує і нші нормативно-правові акти, прийняті відповідним орган ом на підставі, у межах повно важень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України. У разі невідповід ності нормативно-правового а кту Конституції України, зак ону України, міжнародному до говору, згода на обов'язковіс ть якого надана Верховною Ра дою України, або іншому право вому акту суд застосовує пра вовий акт, який має вищу юрид ичну силу.

Таким чином, виходячи із за гальних засад пріоритетност і законів над урядовими норм ативними актами, при вирішен ні даного спору підлягають з астосуванню ст. 48 ЗУ «Про ста тус і соціальний захист гром адян, які постраждали внаслі док Чорнобильської катастро фи» та ЗУ «Про Державний бюдж ет України на 2006 р.», ЗУ «Про Дер жавний бюджет України на 2007 р.» , ЗУ «Про Державний бюджет Ук раїни на 2008 р. та про внесення з мін до деяких законодавчих а ктів України», а не

Постанова Кабінету Мініст рів України.

Згідно зі ст. 71 ЗУ «Про стату с і соціальний захист громад ян, які постраждали внаслідо к Чорнобильської катастрофи », дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про в несення змін до цього Закону .

Проте, п. 30 с 71 ЗУ «Про Державн ий бюджет України на 2007 p.», з ме тою приведення окремих норм законів у відповідність із ц им Законом, зупинено на 2007 р. ді ю абз. 2-7 ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Ч орнобильської катастрофи» в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах від повідно до мінімальної зароб ітної плати.

Поряд з цим, 09.07.2007 р. Конституц ійним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні га рантії громадян) ухвалено Рі шення № 6-рп/2007, відповідно до як ого визнані такими, що не від повідають Конституції Украї ни (є неконституційними), пол оження, зокрема, п. 30 ст. 71 ЗУ «П ро Державний бюджет України на 2007 p.».

5

Також, п. 28 розділу II «Внесен ня змін до деяких законодавч их актів України» ЗУ «Про Дер жавний бюджет України на 2008 р. т а про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зазначено: у ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Ч орнобильської катастрофи» т екст статті 48 викласти в такій редакції: «Одноразова компе нсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорноби льській АЕС, які стали інвалі дами внаслідок Чорнобильськ ої катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із чис ла осіб, віднесених до учасни ків ліквідації наслідків ава рії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорно бильською катастрофою, щорі чна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та ро змірах, встановлених Кабіне том Міністрів України».

Поряд з цим, 22.05.2008 р. Конституц ійним Судом України у справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) ухвалено Ріш ення № 10-рп/2008, відповідно до як ого визнані такими, що не від повідають Конституції Украї ни (є неконституційними), пол оження, зокрема, п. 28 розділу II «Внесення змін до деяких зак онодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет Україн и на 2008 р. та про внесення змін д о деяких законодавчих актів України».

Дані рішення Конституційн ого Суду України має преюдиц іальне значення для судів за гальної юрисдикції при розгл яді ними позовів у зв'язку з пр авовідносинами, які виникли внаслідок дії положень стат ей зазначених законів, що виз нані неконституційними.

Конституційний Суд Україн и відзначив, що Зупинення дії положень законів, якими визн ачено права і свободи громад ян, їх зміст та обсяг, є обмеж енням прав і свобод і може мат и місце лише у випадках, пере дбачених Основним Законом Ук раїни (254к/96-ВР). У статті 64 Консти туції України (254к/96-ВР) вичерпн о визначено такі випадки, а с аме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного с тану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і своб од людини із зазначенням стр оку дії цих обмежень, та визн ачено ряд прав і свобод, які н е можуть бути обмежені за жод них обставин.

Внаслідок зупинення на пев ний час дії чинних законів Ук раїни, якими встановлено піл ьги, компенсації чи інші форм и соціальних гарантій, відбу вається фактичне зниження жи ттєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встан овленого законом прожитково го мінімуму (частина третя ст атті 46 Конституції України) (254к /96-ВР), та порушується гарантов ане у статті 48 Конституції Укр аїни (254к/96-ВР) право кожного на д остатній життєвий рівень.

Отже, відповідно до частин и третьої статті 22, статті 64 Ко нституції України (254к/96-ВР) пра во громадян на соціальний за хист, інші соціально-економі чні права можуть бути обмеже ні, у тому числі зупиненням д ії законів (їх окремих положе нь), лише в умовах воєнного аб о надзвичайного стану на пев ний строк.

Крім того, питання складен ня, розгляду, затвердження, звіту та контролю за викорис танням коштів Державного бюд жету України регламентовані положеннями статей 95, 96, 97, 98 Ко нституції України (254к/96-ВР) та Б юджетним кодексом України (2542 -14).

Вимоги щодо змісту закону п ро Державний бюджет України містяться в частині другій с татті 95 Конституції України (2 54к/96-ВР), положення якої конкре тизовано у статті 38 Бюджетног о Кодексу (2542-14).

Встановлений частиною дру гою статті 95 Конституції Укра їни (254к/96-ВР), частиною другою с татті 38 Кодексу (2542-14) перелік пр авовідносин, які регулюютьс я законом про Державний бюдж ет України, є вичерпни

6

Зі змісту наведених полож ень Конституції України (254к/96-В Р) та Бюджетного Кодексу (2542-14) вб ачається, що закон про Держав ний бюджет України як правов ий акт, чітко зумовлений поня ттям бюджету як плану формув ання та використання фінансо вих ресурсів, має особливий п редмет регулювання, відмінн ий від інших законів України - він стосується виключно вст ановлення доходів та видаткі в держави на загальносуспіль ні потреби, зокрема і видаткі в на соціальний захист і соці альне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також вст ановлюватися інше (додаткове ) правове регулювання віднос ин, що є предметом інших зако нів України. Таке положення з акріплено і в частині третій статті 27 Бюджетного Кодексу ( 2542-14).

Враховуючи вищевикладене, відповідачем всупереч діюч ого законодавства дійсно бул а недоплачена позивачу допом ога на оздоровлення, що звужу є його права як громадянина, який постраждав внаслідок Чо рнобильської катастрофи. Це і є підставою для задоволенн я частково позовних вимог.

Таким чином, судом встанов лено, що з урахуванням виплат ОСОБА_1 за 2007 р. у розмірі 90 гр н., за 2008 р. у розмірі 120 грн., з ура хуванням розміру мінімально ї заробітної плати на момент виплати, який складав у 2007 р. - 400 грн., у 2008 р. -515 грн., йому недопла чена допомога на оздоровленн я, яка за 2007 р. складає: 400 (розмір мінімальної заробітної плат и на момент виплати) х 4 - 90 (прове дені виплати) =1510 (одна тисяча п 'ятсот десять) грн. 00 коп., за 2008 р . складає: 515 (розмір мінімально ї заробітної плати на момент виплати) х 5 - 120 (проведені випла ти) = 2 455 (дві тисячі чотириста п'я тдесят п'ять) грн. 00 коп., всього 3 965 (три тисячі дев'ятсот шістд есят п'ять) грн. 00 коп.

Відмовляючи ОСОБА_1 в за доволенні позову щодо стягне ння з відповідача сум на оздо ровлення за 2006 р., суд керуєтьс я п. 36 ст. 77 ЗУ «Про Державний бю джет України на 2006 p.», відповід но до якого, з метою приведен ня окремих норм законів у від повідність із цим Законом, с т. 27 ЗУ від 06.10.2005 р. «Про реабіліта цію інвалідів в Україні», зуп инено на 2006 р. Наявність статей ЗУ «Про Державний бюджет Укр аїни на 2006 p.», які не визнані не конституційними, доводить п равомірність застосування з азначених норм відповідачем при виплаті спірної допомог и за вказаний рік, на підстав і чого позов в частині виплат за 2006 р. задоволенню не підляга є.

Оскільки відповідач є держ авною бюджетною установою, с уд вважає за можливе у відпов ідності до ст. 88 КАС України з вільнити його від сплати суд ових витрат на користь держа ви.

На підставі викладеного, к еруючись Конституцією Украї ни, п. 5 постанови Пленуму Верх овного Суду України № 9 від 01.11.199 6 р. «Про застосування Констит уції України при здійсненні правосуддя», ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Ч орнобильської катастрофи», ЗУ «Про Державний бюджет Укр аїни на 2006 р.», ЗУ «Про Державни й бюджет України на 2007 р.», ЗУ «П ро Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни», рішенням Конституц ійного Суду України № 6-рп/2007 ві д 09 липня 2007 року, рішення Конст итуційного Суду України № 10-рп /2008 від 22, 05.2008р., ст. ст. 159-163 КАС Укра їни, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управл іння праці та соціального за хисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради п ро визнання дій неправомірни ми, стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2006-2008 р. - з адовольнити частково.

Визнати неправомірною від мову Управління праці та соц іального захисту населення

7

Петровської районної у м. Донецьку у виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоро влення за 2007, 2008 p.p. в розмірах, пе редбачених ст. 48 ЗУ «Про стат ус і соціальний захист грома дян, які постраждали внаслід ок Чорнобильської катастроф и».

Стягнути з Управління прац і та соціального захисту нас елення Петровської районної у м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету У країни на користь ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги н а оздоровлення за 2007, 2008 p.p. у розм ірі 3 965 (три тисячі дев'ятсот ші стдесят п'ять) грн. 00 коп.

В частині позовних вимог що до стягнення недоотриманих с ум на оздоровлення за 2006 р. - від мовити.

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Донецького апеляційного

адміністративного суду че рез суд першої інстанції шля хом подачі в 10-денний строк з д ня

проголошення постанови за яви про апеляційне оскарженн я і подання після цього протя гом 20

днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляцій ної інстанції або в порядку ч . 5 ст. 186

КАС України.