Рішення

від 30.10.2015 по справі 243/9546/15-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 жовтня 2015 року м. Слов'янськ Єд. унік. № 243/9546/15-ц

Провадження № 2/243/5012/2015

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.

при секретареві судового засідання Копійко Г.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Федорова Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Святогірське лісопаркове господарство» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати при звільненні працівника та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з уточненим позовом до комунального підприємства (далі - КП) «Святогірське лісопаркове господарство» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати при звільненні працівника та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з 10.08.2012 року по 08.08.2014 року він працював директором КП «Святогірське лісопаркове господарство», та 08.08.2014 року він був звільнений у зв'язку із закінченням строку дії контракту за п. 2 ст. 36 КЗпП України, однак в порушення ст. 116 КЗпП України відповідач не розрахувався з ОСОБА_1, у зв'язку з чим виникла заборгованість по заробітній платі в сумі 40756,00 грн. Суму заборгованості відповідач виплатив позивачу 19.08.2015 року шляхом перерахування суми заборгованості на банківську картку ОСОБА_1

Посилаючись на ст. ст. 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», п. 4 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» № 159 від 21.02.2001 року, та приводячи власний розрахунок, ОСОБА_1 посилається на той факт, що відповідач повинен виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з жовтня 2013 року по серпень 2015 року в сумі 26532,90 грн.

Також, посилаючись на ст. 117 КЗпП України, п. п. 2, 8 Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», позивач приводить власний розрахунок та вважає, що відповідач має сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 50777,10 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з жовтня 2013 року по серпень 2015 року в сумі 26532,90 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 50777,10 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в основній позовній заяві та в доданих уточненнях, додатково повідомив, що він був звільнений з КП «Святогірське лісопаркове господарство» в серпні 2014 року. Заробітну плату на підприємстві не платили з серпня 2013 року, та при його звільненні також не виплатити заборгованість із заробітної плати. Позивач зазначив, що на підприємстві у нього був п'ятиденний робочий тиждень. ОСОБА_1 наполягав на стягненні з відповідача компенсації саме за період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року, а також наполягав, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні розраховується за 253 робочих дні.

Представник відповідача КП «Святогірське лісопаркове господарство» Федоров Д.І. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вимоги в частині стягнення середнього заробітку визнав повністю, в частині сплати компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати не визнав, зазначив, що дійсно в день звільнення з позивачем повинні були зробити повний розрахунок, але цього зроблено не було. Станом на день звільнення ОСОБА_1 08.08.2014 року заборгованість не була сплачена. Представник відповідача вважає, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і є компенсацією за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Представник відповідача підтвердив, що робочий тиждень позивача складав п'ять днів та заборгованість по заробітній платі виникла з вересня 2013 року.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд на підставі ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно з трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 (а. с. 7-8), ОСОБА_1 10.08.2012 року наказом № 31-к від 10.08.2012 року, виданим на підставі розпорядження № 443-р від 09.08.2012 року, був призначений на посаду директора КП «Святогірське лісопаркове господарство». 08.08.2014 року наказом № 3-к від 07.08.2014 року, виданим на підставі розпорядження № 160-р від 04.08.2012 року, ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку із закінченням строку дії контракту (п. 2 ст. 36 КЗпП України).

У відповідності до довідки від 27.10.2015 року № 61, виданої КП «Святогірське лісопаркове господарство» (а. с. 43), заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 за період з вересня 2013 року по серпень 2014 року складала 40756,00 грн.

Відповідно до виписки по картковому рахунку № НОМЕР_3, відкритому на ім'я ОСОБА_1, від 17.09.2015 року № 150917/589 (а. с. 9), 19.08.2015 року на картковий рахунок позивача було перераховано заборгованість по заробітній платі від КП «Святогірське лісопаркове господарство» в сумі 40756,00 грн.

Частина перша ст. 47 КЗпП України зазначає, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Статтею 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Судом з достовірністю встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у відповідача КП «Святогірське лісопаркове господарство» на посаді директора з 10.08.2012 року по 08.08.2014 року, та 08.08.2014 року наказом № 3-к від 07.08.2014 року ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку із закінченням строку дії контракту на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Як вбачається з довідки, наданої відповідачем КП «Святогірське лісопаркове господарство» (а. с. 43), за період з вересня 2013 року по серпень 2014 року у підприємства перед ОСОБА_1 утворилась заборгованість по заробітній платі в сумі 40756,00 грн., яка в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, не була виплачена працівнику в день звільнення. Заборгованість по заробітній платі була перерахована КП «Святогірське лісопаркове господарство» на картковий рахунок ОСОБА_1 лише 19.08.2015 року.

Отже, відповідач також мав виплатити позивачу компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, однак цього зроблено не було.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача та його доводи щодо того, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і є компенсацією за несвоєчасний розрахунок при звільненні, оскільки дані доводи не мають правових підстав та не відповідають чинному законодавству, згідно з яким середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку та компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати є різними поняттями та мають розраховуватися та стягуватися окремо один від одного у разі порушення права працівника на своєчасне отримання заробітної плати.

Що стосується заявленої позивачем суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в розмірі 26532,90 грн., а також наданих позивачем розрахунків даної компенсації, судом вбачається, що надані позивачем розрахунки були зроблені всупереч встановленому Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, а тому не є вірними, отже заявлена позивачем сума компенсації в розмірі 26532,90 грн. не є вірно розрахованою.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Судом з достовірністю встановлено, що заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем утворилась за період з вересня 2013 року по серпень 2014 року та була виплачена в серпні 2015 року.

Відповідно до зведеної таблиці індексів інфляції з 2000 по 2015 роки, наведеної на інтернет-сайті «Финансовый портал. МИНФИН» - index.minfin.com.ua/index/infl, за період з вересня 2013 року по липень 2015 року індекс споживчих цін був на наступному рівні:

вересень 2013 року - 100,0; жовтень 2013 року - 100,4; листопад 2013 року - 100,2; грудень 2013 року - 100,5; січень 2014 року - 100,2; лютий 2014 року - 100,6; березень 2014 року - 102,2; квітень 2014 року - 103,3; травень 2014 року - 103,8; червень 2014 року - 101,1; липень 2014 року - 100,4; серпень 2014 року - 100,8; вересень 2014 року - 102,9; жовтень 2014 року - 102,4; листопад 2014 року - 101,9; грудень 2014 року - 103,0; січень 2015 року - 103,1; лютий 2015 року - 105,3; березень 2015 року - 110,8; квітень 2015 року - 114,0; травень 2015 року - 102,2; червень 2015 року - 100,4; липень 2015 року - 99,0.

Компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, яка має бути виплачена позивачу, розраховується наступним чином:

компенсація за вересень 2013 року:

((1,004х1,002х1,005х1,002х1,006х1,022х1,033х1,038х1,010х1,004х1,008х1,029х1,024х1,019х1,030х1,031х1,053х1,108х1,140х1,022х1,004х0,990х100) - 100) х 3248,93 : 100 = (175,86-100) х 3248,93 : 100 = 2464,64 грн.;

компенсація за жовтень 2013 року:

((1,002х1,005х1,002х1,006х1,022х1,033х1,038х1,010х1,004х1,008х1,029х1,024х1,019х1,030х1,031х1,053х1,108х1,140х1,022х1,004х0,990х100) - 100) х 3248,93 : 100 = (175,16-100) х 3248,93 : 100 = 2441,90 грн.;

компенсація за листопад 2013 року:

((1,005х1,002х1,006х1,022х1,033х1,038х1,010х1,004х1,008х1,029х1,024х1,019х1,030х1,031х1,053х1,108х1,140х1,022х1,004х0,990х100) - 100) х 3248,93 : 100 = (174,81-100) х 3248,93 : 100 = 2430,52 грн.;

компенсація за грудень 2013 року:

((1,002х1,006х1,022х1,033х1,038х1,010х1,004х1,008х1,029х1,024х1,019х1,030х1,031х1,053х1,108х1,140х1,022х1,004х0,990х100) - 100) х 3248,93 : 100 = (173,94-100) х 3248,93 : 100 = 2402,26 грн.;

компенсація за січень 2014 року:

((1,006х1,022х1,033х1,038х1,010х1,004х1,008х1,029х1,024х1,019х1,030х1,031х1,053х1,108х1,140х1,022х1,004х0,990х100) - 100) х 3547,49 : 100 = (173,60-100) х 3547,49 : 100 = 2610,95 грн.;

компенсація за лютий 2014 року:

((1,022х1,033х1,038х1,010х1,004х1,008х1,029х1,024х1,019х1,030х1,031х1,053х1,108х1,140х1,022х1,004х0,990х100) - 100) х 3449,66 : 100 = (172,56-100) х 3449,66 : 100 = 2503,07 грн.;

компенсація за березень 2014 року:

((1,033х1,038х1,010х1,004х1,008х1,029х1,024х1,019х1,030х1,031х1,053х1,108х1,140х1,022х1,004х0,990х100) - 100) х 3248,93 : 100 = (168,85-100) х 3248,93 : 100 = 2236,89 грн.;

компенсація за квітень 2014 року:

((1,038х1,010х1,004х1,008х1,029х1,024х1,019х1,030х1,031х1,053х1,108х1,140х1,022х1,004х0,990х100) - 100) х 3248,93 : 100 = (163,45-100) х 3248,93 : 100 = 2061,45 грн.;

компенсація за травень 2014 року:

((1,010х1,004х1,008х1,029х1,024х1,019х1,030х1,031х1,053х1,108х1,140х1,022х1,004х0,990х100) - 100) х 3248,93 : 100 = (157,47-100) х 3248,93 : 100 = 1867,16 грн.;

компенсація за червень 2014 року:

((1,004х1,008х1,029х1,024х1,019х1,030х1,031х1,053х1,108х1,140х1,022х1,004х0,990х100) - 100) х 3248,93 : 100 = (155,91-100) х 3248,93 : 100 = 1816,48 грн.;

компенсація за липень 2014 року:

((1,008х1,029х1,024х1,019х1,030х1,031х1,053х1,108х1,140х1,022х1,004х0,990х100) - 100) х 3248,93 : 100 = (155,29-100) х 3248,93 : 100 = 1796,33 грн.;

компенсація за серпень 2014 року:

((1,029х1,024х1,019х1,030х1,031х1,053х1,108х1,140х1,022х1,004х0,990х100) - 100) х 4518,48 : 100 = (154,06-100) х 4518,48 : 100 = 2442,69 грн.

Отже, компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, на яку позивач має право, за період з вересня 2013 року по серпень 2014 року становить: 2464,64 + 2441,90 + 2430,52 + 2402,26 + 2610,95 + 2503,07 + 2236,89 + 2061,45 + 1867,16 + 1816,48 + 1796,33 + 2442,69 = 27074,34 грн. (двадцять сім тисяч сімдесят чотири грн. 34 коп.)

Однак, оскільки позивач просить стягнути з відповідача суму компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати за період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року, в даній частині ОСОБА_1 позовні вимоги не змінював та не уточнював, суд не може вийти за межі позовних вимог, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума компенсації в розмірі 24609,70 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот дев'ять грн. 70 коп.) (загальна сума компенсації за період з вересня 2013 року по серпень 2014 року - сума компенсації за вересень 2013 року, тобто 27074,34 грн. - 2464,64 грн. = 24609,70 грн.)

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 50777,10 грн. суд вважає в даній частині позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, статтею 117 КЗпП України передбачається відповідальність власника або уповноваженого ним органу за невиплату належних звільненому працівникові сум у строки, встановлені ст. 116 КЗпП, шляхом виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 8 Конституції України передбачається її найвища юридична сила. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Враховуючи рекомендації, зазначені у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», при розгляді конкретних справ суди мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй, а тому відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України не можна двічі притягувати до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім цього, після ухвалення судом рішення про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та звернення його до виконання відносини, пов'язані з виплатою присудженої суми регулюються з урахуванням Закону України «Про виконавче провадження».

Саме такі правові позиції викладені в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2011 року.

Із врахуванням довідки відповідача № 61 від 27.10.2015 року (а. с. 43) вираховується середньоденна заробітна плата позивача, яка складає 191,14 грн. (загальна сума заробітної плати за два останніх місяці роботи : кількість робочих днів у червні та липні 2014 року = середньоденна заробітна плата / (4014,00 + 4014,00) : 42 робочих дня = 191,14 грн.)

Вирішуючи питання стосовно стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку, суд виходить з того, що відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника витрата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разу спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що позивач був звільнений з підприємства 08.08.2014 року, отримав трудову книжку на підприємстві, заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2013 року по серпень 2014 року складала 40756,00 грн. та на момент звільнення позивачу виплачена не була, сума заборгованості по заробітній платі була перерахована відповідачем на картковий рахунок позивача лише 19.08.2015 року. Отже, час затримки розрахунку при звільненні з виплати належних позивачу сум становить двісті п'ятдесят вісім робочих днів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці першому п. 20 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він не був у цей день на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Заробіток за час затримки розрахунку складає: 191,14 грн. х 258 робочих днів (з 09.08.2014 року по день виплати позивачу суми заборгованості по заробітній платі, тобто по 19.08.2015 року) = 49314,12 грн. (сорок дев'ять тисяч триста чотирнадцять грн. 12 коп.)

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 50777,10 грн., однак, суд приходить до висновку, що вказана сума розрахована невірно та не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

В даному випадку стягненню підлягає сума середнього заробітку в розмірі 49314,12 грн.

З огляду на вищенаведене, керуючись принципом розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «Святогірське лісопаркове господарство» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати при звільненні працівника та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в розмірі 24609,70 грн. та сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 49314,12 грн.

Окрім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 739,24 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 115, 116, 117, 233, 237 1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до комунального підприємства «Святогірське лісопаркове господарство» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати при звільненні працівника та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Святогірське лісопаркове господарство», ЄДРПОУ: 02002026, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати при звільненні в сумі 24609,70 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот дев'ять грн. 70 коп.)

Стягнути з комунального підприємства «Святогірське лісопаркове господарство», ЄДРПОУ: 02002026, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 49314,12 грн. (сорок дев'ять тисяч триста чотирнадцять грн. 12 коп.), без урахування податку та інших обов'язкових платежів.

В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Святогірське лісопаркове господарство», ЄДРПОУ: 02002026, на користь держави на р/р 31210206700075, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37803368, отримувач - Слов'янське УК/Слов'янськ/22030001, код класифікації доходів бюджету - 22030001, судовий збір у розмірі 739,24 грн. (сімсот тридцять дев'ять грн. 24 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв