Рішення
від 30.10.2015 по справі 902/1192/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2015Справа №902/1192/15

За позовомЗаступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергетичний альянс" простягнення 59 139,33 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від прокуратури:Бондарчук І.П. - посвідчення №026128; від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився;

Обставини справи:

Заступник прокуратура Вінницької області звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергетичний альянс" про стягнення основного боргу в сумі 48 057,59грн., інфляційних витрат в сумі 5 724,13 грн., трьох процентів річних в розмірі 416,04 грн. та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 4 941,57 грн., відповідно до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.10.2012р. між Могилів-Подільською міською радою та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки на виконання умов якого Могилів-Подільська міська рада передала відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів альтернативної енергетики у м. Могилів-Подільському по вул. Озаринецька, 62 -а, площею 10 га (надалі - земельна ділянка), терміном на 49 років. Натомість відповідач умов договору належним чином не виконав, що призвело до виникнення у нього заборгованості по сплаті орендних платежів. Рішенням господарського суду Вінницької області по справі №902/838/15 стягнуто з відповідача на користь Могилів-Подільської міської ради заборгованість за користування земельною ділянкою у сумі 99 738,72грн. за період з жовтня 2012 року по грудень 2014 року (включно), розірвано договір оренди земельної ділянки та зобов'язано відповідача повернути земельну ділянку Могилів-Подільській міській раді. Разом із цим, за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в розмірі 48 057,59 грн. за період з 01.01.2015р. по 07.08.2015р., яку Заступник прокуратура Вінницької області в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради намагається стягнути в судовому порядку.

Крім того, Заступником прокуратура Вінницької області в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення внесення орендних платежів у розмірі 4 941,57 грн., 3% річних в сумі 416,04 грн., інфляційні в розмірі 5 724,13 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.08.2015р. позовну заяву заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергетичний альянс" 59 139,33 грн. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2015р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.10.2015 р.

29.09.2015р. прокурором надано письмові пояснення по справі на виконання вимог ухвали суду від 09.09.2015р.

Прокурор у судовому засіданні 02.10.2015р. наполягав на позові та вказав, що неналежне виконання відповідачем вимог договірних зобов'язань внаслідок систематичної несплати орендної плати може призвести до порушення економічних інтересів держави, яка полягає в тому, що ненадходження коштів до місцевого бюджету тягне за собою невиконання витратної частини видатків передбачених ст.89 Бюджетного кодексу України.

Представник позивача в судове засідання 02.10.2015р. не з'явився, проте 28.09.2015р. через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва подав письмові пояснення щодо підтримання ним позову, а також витребувані судом ухвалою від 09.09.2015р. документи. Окрім того, в наданих додаткових поясненнях просив розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 02.10.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2015р. з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, що перешкоджає розгляду спору по суті, суд створюючи сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження, відклав розгляд справи на 30.10.2015р.

28.10.2015р. через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від прокурора надійшли додаткові документи по справі.

В судове засідання 30.10.2015 р. прокурор з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 30.10.2015 р. не з'явився.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 30.10.2015 р. не з'явився, вимог ухвал суду від 09.09.2015 р. та від 02.10.2015р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвал суду від 09.09.2015 р. та від 02.10.2015р.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач та відповідач повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач та відповідач були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Стаття 36 1 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи викладене, Заступник прокуратура Вінницької області згідно діючого законодавства наділений правом звернутись до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

09.10.2012р. між Могилів-Подільською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Біоенергетичний альянс" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), відповідно до п.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для розміщення, будівництва експлуатації та обслуговування об'єктів альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії вітру, сонця та інших джерел) у місті Могилів-Подільському по вулиці Озаринецька,62-а.

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,0га. Договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років (п.8 Договору).

Згідно з п.9 Договору, сторонами погоджено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в банківські установи та становить: терміном на 1 (один) рік на період будівництва орендна плата становить: 39 905,00 гривень (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ять гривень 00 копійок ), в тому числі в місяць 3325,42 гривень. Терміном на 48 (сорок вісім) років 3 830 880,00 гривень (три мільйона вісімсот тридцять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 копійок) в тому числі в рік 79 810, 00 гривень (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот десять гривень 00 копійок).

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно рівними частками до 20 числа поточного місяця на р/р 33213812700009 код платежу 13050200 (п.11 Договору).

Пунктом 35 договору, встановлено, що дія договору припиняється також шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.40 Договору).

Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у місті Могилів-Подільському Вінницької області 16 жовтня 2012р. за №051040004000116.

На виконання умов договору Могилів-Подільська міська рада передала, а відповідач прийняв земельну ділянку площею 10 га по вул. Озаринецька, 62-а, терміном на 49 років, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 16.10.2012р.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.07.2015р. по справі №902/838/15 стягнуто з відповідача на користь Могилів-Подільської міської ради заборгованість за користування земельною ділянкою у сумі 99 738,72грн. за період з жовтня 2012 року по грудень 2014 року (включно), розірвано Договір оренди земельної ділянки та зобов'язано відповідача повернути земельну ділянку Могилів-Подільській міській раді.

Прокурор у своїй позовній заяві вказує, що відповідач станом на дату розірвання Договору свого грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав внаслідок чого за ним виникла заборгованість в розмірі 48 057,59 грн. за період з 01.01.2015р. по 07.08.2015р.

Крім того, Заступником прокуратура Вінницької області в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення з внесення орендних платежів у розмірі 4 941,57 грн., 3% річних в сумі 416,04 грн., інфляційні в розмірі 5 724,13 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку прокурора та позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати за землю.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своє правовою природою Договір від 09.10.2012 р. є договором оренди землі.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі, зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно статті 1 Закону України "Про оренду землі" в редакції чинній на час укладення Договору (далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 вказаного Закону визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.10.2012р. між Могилів-Подільською міською радою та ТОВ "Біоенергетичний альянс" було укладено договір оренди земельної ділянки, державну реєстрацію якого проведено 16.10.2012р. На виконання умов договору Могилів-Подільська міська рада передала, а ТОВ "Біоенергетичний альянс" прийняло земельну ділянку площею 10 га по вул. Озаринецька, 62-а, терміном на 49 років, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 16.10.2012р.

Відповідно до статті 21 Закону розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Умовами договору сторони встановили та погодили розмір та порядок сплати орендних платежів. Пунктом 9 Договору, сторонами погоджено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в банківські установи та становить: терміном на 1 (один) рік на період будівництва орендна плата становить: 39 905,00 гривень (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ять гривень 00 копійок ), в тому числі в місяць 3325,42 гривень. Терміном на 48 (сорок вісім) років 3 830 880,00 гривень (три мільйона вісімсот тридцять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 копійок) в тому числі в рік 79 810, 00 гривень (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот десять гривень 00 копійок).

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Так, рішенням господарського суду Вінницької області від 28.07.2015р. по справі №902/838/15 стягнуто з відповідача на користь Могилів-Подільської міської ради заборгованість за користування земельною ділянкою у сумі 99 738,72 грн. за період з жовтня 2012 року по грудень 2014 року (включно), розірвано договір оренди земельної ділянки та зобов'язано відповідача повернути земельну ділянку Могилів-Подільській міській раді.

14.08.2015р. господарським судом Вінницької області видано наказ на виконання рішення суду від 28.07.2015р.

Оскільки, на момент розгляду даної справи набрало законної сили та діє рішення господарського суду Вінницької області від 28.07.2015 р. у справі №902/838/15, то встановлені ним факти мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.

Як вбачається із матеріалів справи та із розрахунку позивача, заявлена ним до стягнення сума заборгованості виникла в результаті несплати відповідачем орендних платежів з 01.01.2015р. по 07.08.2015р., розмір орендної плати становить - 6 650,83 грн. в місяць.

За приписом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В пункті 4.3 Договору встановлений строк сплати орендної плати за землю, яка повинна вноситися орендарем щомісячно до 20 числа місяця поточного місяця.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення прокурора, суд приходить до висновку, що прокурором та позивачем доведено і належними доказами підтверджено факт неповної сплати відповідачем орендної плати за землю за період з січня по серпень 2015 року, а тому вимога прокурора та позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів у розмірі 48 057,59 грн. підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідальність за порушення строків виконання зобов'язань за несвоєчасне внесення орендної плати передбачена пунктом 13 Договору, відповідно до якого у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несвоєчасної суми за кожний день прострочення.

При цьому, суд зазначає, що дія Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання» не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Згідно з п.14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до листів Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області №46/9/02-12-20 від 03.08.2015р. та Управління Державної казначейської служби України у Могилів-Подільському районі та м. Могилів-Подільський Вінницької області №02-60/252-554 від 06.10.2015р. розрахунковий рахунок зазначений у Договорі є рахунком місцевого бюджету м. Могилів-Подільський.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що орендні платежі за Договором за своєю правовою природою є обов'язковим платежем до бюджету, а тому на ці правовідносини не поширюється дія Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання».

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, а також суд погоджується з наданим прокурором та позивачем розрахунком пені, а тому вимога прокурора та позивача про стягнення пені в розмірі 4 941,57 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Пунктом 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд перевіривши наданий прокурором та позивачем розрахунок індексу інфляції та погоджується із розміром вимог в цій частині визначених безпосередньо прокурором та позивачем, а тому вимога прокурору та позивача про стягнення індексу інфляції у розмірі 5 724,13 грн. та 3% річних в розмірі 416,04 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Заступника прокуратура Вінницької області в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокуратура Вінницької області в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергетичний альянс" (01013, м.Київ, вул.Баренбойма, 8; ідентифікаційний код 37640591) на користь Могилів-Подільської міської ради (24000, Вінницька області, м.Могилів-Подільський, площа Шевченка,6/16; ідентифікаційний код 26340549) заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 48 057,59грн., пеню в сумі 4 941,57 грн., інфляційні в сумі 5 724,13 грн., 3% річних в розмірі 416,04 грн. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергетичний альянс" (01013, м.Київ, вул.Баренбойма, 8; ідентифікаційний код 37640591) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827,00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 04.11.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко

Дата ухвалення рішення30.10.2015
Оприлюднено09.11.2015
Номер документу53149229
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/1192/15

Ухвала від 28.09.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Підченко Ю.О.

Ухвала від 14.08.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Підченко Ю.О.

Рішення від 30.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Підченко Ю.О.

Ухвала від 02.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Підченко Ю.О.

Ухвала від 09.09.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Підченко Ю.О.

Ухвала від 31.08.2015

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні