cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" жовтня 2015 р. Справа№ 904/2400/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.
за участю представників
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси і Кредит" в особі філії „Дніпропетровське регіональне правління" Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2015 року
у справі № 904/2400/15 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія СонаР" (м. Дніпропетровськ)
до Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси і Кредит" (м. Київ)
про розірвання договору та стягнення 480 517 грн. 07 коп.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія СонаР" з позовом (з урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог) до Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси і Кредит" про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування від 09.12.2014 року № 1319 та про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 480 517 грн. 07 коп.
Ухвалою від 13.05.2015 року господарський суд Дніпропетровської області направив матеріали справи до господарського суду міста Києва за територіальною підсудністю.
Рішенням від 19.06.2015 року господарський суд міста Києва позов задовольнив частково. Розірвав договір на розрахунково-касове обслуговування від 09.12.2014 року № 1319, укладений між ТОВ „Компанія СонаР" та ПАТ „Банк „Фінанси і Кредит". Стягнув з ПАТ „Банк „Фінанси і Кредит" на користь ТОВ „Компанія СонаР" 454 906 грн. 25 коп. залишку котів на рахунку, 9 098 грн. 13 коп. судового збору. Повернув з Державного бюджету України на користь ТОВ „Компанія СонаР" 609 грн. 01 коп. судового збору, перерахованого згідно платіжного доручення від 22.04.2015 року № 1357.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПАТ „Банк „Фінанси і Кредит" в особі філії „Дніпропетровське регіональне правління" ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з врахуванням заяви від 12.10.2015 року), в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2015 року по справі № 904/2400/15 в частині стягнення судового збору в сумі 9 098 грн. 13 коп. та відмовити у повному обсязі в задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2015 року ПАТ „Банк „Фінанси і Кредит" в особі філії „Дніпропетровське регіональне правління" ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 904/2400/15 у судовому засіданні за участю представників сторін.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 року склад судової колегії змінювався.
В судове засідання 27.10.2015 року повноважні представники сторін не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
09.12.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія СонаР" (клієнт) та Приватне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та Кредит" (банк) уклали договір № 1319 на розрахунково-касове обслуговування, відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточний рахунок: № 260055973901 у національній валюті, № 260055973901 в доларах США, № 260055973901 в євро, № 260055973901 в російських рублях та зобов'язався здійснювати їх розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язався оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 2.1 договору від 09.12.2014 року № 1319 банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.
Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 2.2).
Банк має право визначати і контролювати напрями використання клієнтом грошових коштів на рахунках і встановлювати інші обмеження його права у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 3.1.3).
Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунках, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України (п. 3.2.1).
Банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком та клієнтом (п. 3.3.2); здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків у визначений внутрішніми документами банка робочий час крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів (п. 3.3.3); забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунки (п. 3.3.4).
Відповідно до п. 8.1 договору від 09.12.2014 року № 1319 договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку.
Договір може бути розірваний за заявою будь-якої із сторін, а також в інших випадках та підстав, передбачених договором та чинним законодавством України (п. 8.20); при розірванні договору клієнт зобов'язаний закрити рахунки, подавши в банк документи, що передбачені чинним законодавством України для закриття рахунків (п. 8.3).
Також 09.12.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія СонаР" (клієнт) та Публічне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та Кредит" (банк) уклали договір № 59739 на обслуговування банківських рахунків позивача системою FC BUSINESS.
Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Відповідно до п. 8.2 ст. 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року № 2346-III банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Відповідно до п. 8.4 ст. 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.
Як вбачається з матеріалів справи 22.01.2015 року та 23.01.2015 року позивачем було ініційовано платежі в іноземній валюті з поточного рахунку позивача № 260055973901 загалом на суму 16 408,90 доларів США, а саме: на суму 12 000,00 доларів США на користь компанії SMG BROADCASTING LTD (22.01.2015 року), на суму 4 108,90 доларів США на користь компанії ZEE CIS LLC (23.01.2015 року).
Кошти в сумі 16 408,90 доларів США були списані з рахунку позивача № 260055973901, проте, на рахунок отримувачів не надійшли.
Позивач звернувся до відповідача з запитом від 27.02.2015 року вих. № 036 про стан виконання вказаних платіжних доручень на що у відповіді від 27.02.2015 року №1.1.-13/648-1 відповідач повідомив про неможливість виконання платіжних доручень через скрутне становище банку.
Також, з використанням системи FC BUSINESS, позивач ініціював проведення банком платежів: 11.02.2015 року на суму 77 000 грн. з призначенням платежу „перерахунок грошових коштів на поточний рахунок", 10.03.2015 року на суму 80 000 грн. з призначенням платежу „перерахунок грошових коштів на поточний рахунок".
Проте, зазначені платежі станом на день звернення позивача до суду відповідачем не виконані.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що згідно з вимогами чинного законодавства та умовами договору, банк був зобов'язаний виконати надані позивачем розрахункові документи не пізніше наступного операційного дня після їх надходження.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.1.1 договору від 09.12.2014 року № 1319 банк має право використовувати грошові кошти на рахунках позивача, гарантуючи при цьому право позивача безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк має право відмовляти позивачу в обслуговуванні рахунків у випадках невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків за договором та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 3.1.5).
Відповідно до п. 22.7 ст. 22 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.
Відповідно до п. 3 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 року № 281, з наступними змінами та доповненнями, клієнт-резидент зобов'язаний використати іноземну валюту, що куплена у встановленому порядку через суб'єкта ринку, не пізніше ніж за десять робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти.
В разі порушення вказаних вище строків використання купленої іноземної валюти, суб'єкт ринку згідно з п. 6 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою зобов'язаний таку валюту продати протягом п'яти робочих днів.
Ст. 1074 ЦК України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Ч. 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України передбачає можливість розірвання договору банківського рахунка на вимогу клієнта у будь-який час.
Згідно п.п. 8.2, 8.3 договору від 09.12.2014 року № 1319 договір може бути розірваний за заявою будь-якої сторони, а також в інших випадках та з підстав, передбачених договором та чинним законодавством. При розірванні договору клієнт зобов'язаний закрити рахунки, подавши в банк документи, що передбачені чинним законодавством України для закриття рахунків.
10.03.2015 року та 12.03.2015 року (повторно) позивач звернувся до відповідача з заявами про закриття, відкритого на підставі договору на розрахунково-касове обслуговування від 09.12.2014 року № 1319, рахунку № 260055973901 в гривнях, в доларах США, в євро, перерахування залишків коштів на поточний рахунок позивача у ПАТ „Марфінбанк" та виконання платіжних доручень від 22.01.2015 року № 5 та № 6 на суму 16 108,90 доларів США.
Проте, заяви позивача про закриття рахунку залишені відповідачем без задоволення.
В свою чергу, 14.05.2015 року (вже після порушення провадження у справі) відповідач здійснив повернення коштів в розмірі 16 408,90 доларів США, переказ яких було ініційовано позивачем згідно платіжних доручень від 22.01.2015 року № 5 та № 6, на рахунок позивача, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача.
27.05.2015 року позивач листом вих. № 143 звернувся до відповідача з вимогою про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування від 22.01.2015 року, закриття поточного рахунку № 260055973901 та перерахування залишку коштів по рахунку № 260055973901 в розмірі 454 906 грн. 25 коп. на рахунок позивача у ПАТ «Марфінбанк».
Проте, зазначена заява позивача про закриття рахунку також залишена відповідачем без задоволення.
Пунктом 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (далі - Інструкція), встановлено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються: на підставі заяви клієнта; на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, управителя майна тощо); у разі смерті власника рахунку - фізичної особи та фізичної особи-підприємця (за заявою третьої особи, зокрема спадкоємця); а також на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.
Відповідно до п. 20.5 Інструкції закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.
Згідно п. 20.6 Інструкції датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що безпідставне невиконання банком розрахункових документів позивача є неналежним розрахунково-касовим обслуговуванням позивача та істотним порушенням договору банком, а також є підставою для задоволення позову про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування від 09.12.2014 року №1319.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.
Відповідно до ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Згідно з пп. 20.6 п. 20 Інструкції банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги ТОВ „Компанія СонаР" про стягнення з ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" 480 517 грн. 07 коп. підлягають частковому задоволенню в межах залишку коштів на рахунку позивача № 260055973901, відкритому у відповідача на підставі договору на розрахунково-касове обслуговування від 09.12.2014 року № 1319, а саме в сумі 454 906 грн. 25 коп.
Також колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє посилання відповідача на те, що в ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" введено тимчасову адмінстрацію, оскільки оскаржуване рішення винесено (19.06.2015 року) до введення в банку тимчасової адміністрації (з 18.09.2015 року).
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси і Кредит" в особі філії „Дніпропетровське регіональне правління" Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2015 року у справі № 904/2400/15 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2015 року у справі № 904/2400/15 залишити без змін.
3. Справу № 904/2400/15 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2015 |
Оприлюднено | 09.11.2015 |
Номер документу | 53150293 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Гаврилюк О.М.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні