Постанова

від 22.06.2015 по справі 804/6307/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 р. Справа № 804/6307/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" (далі-ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський», підприємство, платник, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступник Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) (далі-Нікопольська ОДПІ, податковий орган, контролюючий орган, відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004441501 від 02.12.2014р.

Представник позивача позов підтримала і надала пояснення, аналогічні доводам викладеним у позовній заяві.

В обгрунтування позовних вимог, представник позивач зазначила, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, мотивуючи тим, що усі правовідносини підприємства із контрагентами направлені на реальне настання праовивх наслідків у вигляді закупівлі продукції (товару), отримання посліг (робіт) з метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку. Позивач вважає, що висновки податкового органу, відображені в акті перевірки про нереальність господарських операцій між ТОВ «Птахокмоплекс «Дніпровський» та його контрагентами за перевірюваний період засновані на припущеннях перевіряючого є безпідставними та такими, що не підтверджено жодними доказами та не відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим прийняте на підставі даного акту та оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надавши обгрунтування аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Позиція відповідача полягає у правомірності дій податкового органу та безпідставності і необгрунтованості позовних вимог. Відповідач зазначив, що контрагенти позивача - ТОВ «Протекід» і ТОВ «Акцентагро» не є виробниками придбаної за договорами ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» продукції (товару), встановити походження якого неможливо, що свідчить про нереальність господарських операцій платника із зазначеними підприємствами та фіктивність первинних документів, що також виключає право позивача на отримання податкового кредиту. Крім того, відповідач також зауважує, що у висновку наданому податковою міліцією Нікопольської ОДПІ зазначено про відмову посадових осіб ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» відмовились від надання письмових пояснень щодо фінансово-господарських операцій у липні 2014 року, що також, на думку контролюючого органу, свідчить про наявність ймовірних ознак нереальності фінансово-господарських операцій підприємства.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.

ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (код ЄДРПОУ 36020648) засноване на підставі рішення зборів учасників ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» від 16.04.2009р., протоколу №1 Установчих зборів від 16.04.2009р. та зареєстровано як юридичну особу згідно Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності №1 208 1020 0000 00533 від 16.04.2009р.

Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до основних видів діяльності підприємства належить:

01.24.0 - розведення птиці;

01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур;

15.12.0 - перероблення м'яса свійської птиці та кролів;

15.13.0- виробництво м'ясних продуктів;

15.71.0- виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;

51.21.0- оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин;

01.47-розведення свійської птиці;

01.11- вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

10.12-виробництво олії та тваринних жирів;

10.41-виробництво готових кормів для тварин, що утримуюються на фермах;

46.32- оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами.

Позивач перебуває на обліку у Нікопольській ОДПІ як платник податків та зборів від 18.05.2009р. за №594 (в т.ч. як платник фіксованого сільськогосподарського податку, податку на додану вартість (згідно Свідоцтва №200060314 від 02.08.2014р.), екологічного податку, плати за землю (орендна плата за землю), податку з доходів фізичних осіб).

У період з 22.10.2014р. по 28.10.2014р. на підставі наказу №1404 від 21.10.2014р. та направлення №554/22-01 від 22.10.2014р. фахівцями Нікопольської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка платника, за підсумками якої відповідачем складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (код ЄДРПОУ 36020648) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з: ТОВ «Протекід» (код ЄДРПОУ 39124345) та ТОВ «Акцентагро» (код ЄДРПОУ 39162333) за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 та подальшого руху придбаних товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання у фактичних періодах їх здійснення» №3212/22-01/36020648 від 03.11.2014р. (далі-акт перевірки).

В результаті проведеної перевірки не було підтверджено реальність здійснення господарських відносин платника із ТОВ «Протекід» (код ЄДРПОУ 39124345) та ТОВ «Акцентагро» (код ЄДРПОУ 39162333) за липень 2014 року, у зв'язку з чим податковий орган прийшов до висновку про порушення ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» ст. 185, ст. 188, ст. 198, ст. 201, ст. 209 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на додану вартість за липень 2014 року на загальну суму 429 368, 67 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу позивач направив на адресу Нікопольської ОДПІ заперечення на акт перевірки від 25.11.2014р., за результатами розгляду яких відповідач направив до ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» лист (вих. №24332/10/04-07-22-01 від 02.12.2014р.), у якому залишив без змін висновки податкового органу, викладені в акті перевірки.

На підставі акту перевірки Нікопольською ОДПІ було сформовано податкове повідомлення-рішення №0004441501 від 02.12.2014р., яким збільшено суму податкового зобов'язання ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» по податку на додану вартість на загальну суму 644 053, 00 грн., в т.ч. - за основним платежем в сумі 429 368, 67 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 214 684, 33 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу та винесеним на підставі акту перевірки податковим повідомлення-рішення, ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» звернулось до суду із даним позовом.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку (ст. 22 Податкового кодексу України).

Згідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та ст.. 159 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст. 185 Податкового кодексу України - об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України - датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, зазначеними нормами передбачено право платника податків на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, незалежно від початку використання таких основних фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарській діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Аналіз вищезазначених норм законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

Згідно акту перевірки податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» у перевіряємому періоді здійснювалась за межами правового поля, оскільки, на думку контролюючого органу, правочини, укладені між позивачем та контрагентами (ТОВ «Акцентагро», ТОВ «Протекід») без наміру створення правових наслідків та спрямовані на отримання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат (доходів) та податкового кредиту, що ставить під сумнів фактичне надання послуг (робіт), у зв'язку з чим надані підприємством до перевірки паперові носії за формою первинних документів не можуть вважатись первинними документами для цілей податкового обліку.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи а адміністрації на їх проведення.

Згідно зі статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» №996-XIV від 16.07.1999р., первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІУ.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, як:

-назву документа (форми);

-дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум податку на додану вартість (ПДВ) до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

При цьому - будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції відповідно до чинного законодавства.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції відповідно до чинного законодавства.

У перевіряємому періоді ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський", здійснюючи господарську діяльність, що полягає у вирощуванні курчат бройлерів на м'ясо, направлену на досягнення економічної вигоди та отримання прибутку, з метою забезпечення безперебійної роботи кожної стадії виробничого процесу в тому числі - вигодовування птиці, забезпечення роботи виробничих потужностей та підприємницької діяльності укладались правочини виключно з метою настання реальних правових наслідків - виготовлення комбікорму, вирощування курчат бройлерів.

З матеріалів проведеної Нікопольської ОДПІ перевірки вбачається, що податковим органом досліджувалось достовірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість під час взаємовідносин ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» із контрагентами - ТОВ «Акцентагро» та ТОВ «Протекід» у липні 2014 року.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 24.04.2014р. між ТОВ «Акцентагро» (Постачальник) та ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (Покупець) був укладений договір поставки №240414 щодо придбання товару (продукції - макуха соєвої/ жмих соєвий, масло соєве).

Вартість та об'єм поставки були узгоджені у Специфікації від 14.06.2014р.: кількість 600, 00 т +/- 10%, вартістю 7300, 00 грн. за/т (з ПДВ) та на загальну суму 4 380 000, 00 грн. (+/- 10%, з ПДВ) (дата поставки - до 15.07.2014р.) та у Специфікації від 07.07.2014р.: кількість 450,00 т +/- 10 %, вартістю 7200, 00 грн. за/т (з ПДВ) та на загальну суму 3 240 000, 00 грн. (+/- 10 %, з ПДВ) (дата поставки - до 01.08.2014р. включно).

На підтвердження виконання зазначеного договору сторонами договору складено такі первинні документи:

-податкова накладна №2 від 01.07.2014р., видаткова накладна №123 від 01.07.2014р., рахунок на оплату №111 від 28.06.2014р., товар - макуха соєва у кількості 34 420, 00 кг, на загальну суму 251 266, 00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі - 41 877, 67 грн.);

-податкова накладна №4 від 02.07.2014р., видаткова накладна №124 від 02.07.2014р., рахунок на оплату №115 від 28.06.2014р., товар - макуха соєва у кількості 33 720, 00 кг, на загальну суму 246 156, 00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі - 41 026, 00 грн.);

-податкова накладна №8 від 03.07.2014р., видаткова накладна №130 від 03.07.2014р. (загальна сума - 262 362, 00 грн., ПДВ - 43 727, 00 грн.), видаткова накладна №131 від 03.07.2014р. (загальна суму - 244 404, 00 грн., ПДВ - 40 734, 00 грн.), рахунок на оплату №116 від 02.07.2014р., товар - макуха соєва у загальній кількості 69 420, 00 кг, на загальну суму 506 766, 00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі - 84 461, 00 грн.);

-податкова накладна №9 від 04.07.2014р., видаткова накладна №133 від 04.07.2014р., рахунок на оплату №117 від 03.07.2014р., товар - макуха соєва у кількості 33 160, 00 кг, на загальну суму 242 068, 00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі - 40 344, 67 грн.);

-податкова накладна №10 від 06.07.2014р., видаткова накладна №134 від 06.07.2014р., рахунок на оплату №119 від 04.07.2014р., товар - макуха соєва у кількості 36 640, 00 кг, на загальну суму 267 472, 00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі - 44 578, 67 грн.);

-податкова накладна №12 від 07.07.2014р., видаткова накладна №136 від 07.07.2014р., рахунок на оплату №121 від 06.07.2014р., товар - макуха соєва у кількості 34 580, 00 кг, на загальну суму 252 434, 00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі - 42 072, 33 грн.);

-податкова накладна №14 від 09.07.2014р., видаткова накладна №137 від 09.07.2014р. (загальна сума - 267 034, 00 грн., ПДВ - 44 505, 67 грн.), видаткова накладна №139 від 09.07.2014р. (загальна суму - 262 946, 00 грн., ПДВ - 36 020, 00 грн.), рахунок на оплату №122 від 07.07.2014р., товар - макуха соєва у загальній кількості 72 600, 00 кг, на загальну суму 529 980, 00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі - 88 330, 00 грн.);

-податкова накладна №15 від 10.07.2014р., видаткова накладна №140 від 10.07.2014р., рахунок на оплату №123 від 08.07.2014р., товар - макуха соєва у кількості 35 900, 00 кг, на загальну суму 262 070, 00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі - 43 678, 33 грн.).

Таким чином, ТОВ «Акцентагро» у відповідності до договору № 240414 від 24.04.2014р. здійснено постачання товару (макухи соєвої) на загальну суму 2 558 212, 00 грню. (в т.ч. ПДВ - 426 368, 67 грн.).

Транспортування продукції (вид пакування - насип) здійснювалось транспортом вантажовідправника/замовника (ТОВ «Акцентагро») на умовах: СРТ-склад Покупця -Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 302, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними(далі-ТТН), а саме:

- товарно-транспортна накладна №002280614 від 28.06.2014р.;

- товарно-транспортна накладна №001280614 від 28.06.2014р.;

- товарно-транспортна накладна №00053565 від 01.07.2014р.;

- товарно-транспортна накладна №001020714 від 02.07.2014р.;

- товарно-транспортна накладна №002060714 від 02.07.2014р.;

- товарно-транспортна накладна №000053565 від 03.07.2014р.;

- товарно-транспортна накладна №000053560 від 04.07.2014р.;

- товарно-транспортна накладна №001060714 від 06.07.2014р.;

- товарно-транспортна накладна №00055560 від 07.07.2014р.;

- товарно-транспортна накладна №001080714 від 08.07.2014р.

При прийманні Покупцем поставленої продукції працівниками ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» та водієм, що здійснював перевезення товару здійснювалось зваження та перевірка продукції, за результатами якої вищезазначеними особами складено акти щодо виявлення нестачі/надлишку товару, а саме:

-Акт №КЗ-0003105 від 01.07.2014р.;

-Акт №КЗ-0003107 від 02.07.2014р.;

-Акт №КЗ-0003132 від 03.07.2014р.;

-Акт №КЗ-0003131 від 03.07.2014р.;

-Акт №КЗ-0003144 від 04.07.2014р.;

-Акт №КЗ-0003163 від 06.07.2014р.;

-Акт №КЗ-0003163 від 07.07.2014р.;

-Акт №КЗ-0003198 від 09.07.2014р.;

-Акт №КЗ-0003199 від 09.07.2014р.;

-Акт №КЗ-0003212 від 10.07.2014р.

При цьому, транспортування готової продукції супроводжувалось відповідними якісними документами, а саме - ветеринарними свідоцтвами та посвідченнями якості:

-ветеринарне свідоцтво (Держкомітет ветмедицини України, форма №2) ЕРД-00 №084928, видане 27.06.2014р. Запорізькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини ТОВ «Акцентагро» на макуху соєву, походження - переробка врожаю 2013р., у кількості один автомобіль, заг. вагою 30 000, 00 кг насипом, що вивозиться із с.Високогірне, благополучної щодо заразних хвороб тварин;

-посвідчення якості №2806 від 28.06.2014р. на жмих соєвий кормовий ТУ У15.4-32684324-001:2009 (м.Запоріжжя), вага партії - 34 600, 00 кг;

-ветеринарне свідоцтво (Держкомітет ветмедицини України, форма №2) ЕРД-00 №084929, видане 27.06.2014р. Запорізькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини ТОВ «Акцентагро» на макуху соєву, походження - переробка врожаю 2013р., у кількості один автомобіль, заг. вагою 30 000, 00 кг насипом, що вивозиться із с.Високогірне, благополучної щодо заразних хвороб тварин;

-посвідчення якості №2805 від 28.06.2014р. на жмих соєвий кормовий ТУ У15.4-32687324-001:2009 (м.Запоріжжя), вага партії - 33 340, 00 кг;

-ветеринарне свідоцтво (Держкомітет ветмедицини України, форма №2) ЕРД-00 №084930, видане 27.06.2014р. Запорізькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини ТОВ «Акцентагро» на макуху соєву, походження - переробка врожаю 2013р., у кількості один автомобіль, заг. вагою 30 000, 00 кг насипом, що вивозиться із с.Високогірне, благополучної щодо заразних хвороб тварин;

-посвідчення якості №0201 від 02.07.2014р. на жмих соєвий кормовий ТУ У15.4-32687324-001:2009 (м.Запоріжжя), вага партії - 35 710, 00 кг;

-ветеринарне свідоцтво (Держкомітет ветмедицини України, форма №2) ЕРД-00 №084931, видане 27.06.2014р. Запорізькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини ТОВ «Акцентагро» на макуху соєву, походження - переробка врожаю 2013р., у кількості один автомобіль, заг. вагою 30 000, 00 кг насипом, що вивозиться із с.Високогірне, благополучної щодо заразних хвороб тварин;

-посвідчення якості №0103 від 01.07.2014р. на жмих соєвий кормовий ТУ У15.4-32687324-001:2009 (м.Запоріжжя), вага партії - 33 360, 00 кг;

-ветеринарне свідоцтво (Держкомітет ветмедицини України, форма №2) ЕРД-00 №084989, видане 03.07.2014р. Запорізькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини ТОВ «Акцентагро» на макуху соєву, походження - переробка врожаю 2013р., у кількості один автомобіль, заг. вагою 30 000, 00 кг насипом, що вивозиться із с.Високогірне, благополучної щодо заразних хвороб тварин;

-посвідчення якості №0305 від 03.07.2014р. на жмих соєвий кормовий ТУ У15.4-32687324-001:2009 (м.Запоріжжя), вага партії - 33 190, 00 кг;

-ветеринарне свідоцтво (Держкомітет ветмедицини України, форма №2) ЕРД-00 №058255, видане 03.07.2014р. Запорізькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини ТОВ «Акцентагро» на макуху соєву, походження - переробка врожаю 2013р., у кількості один автомобіль, заг. вагою 30 000, 00 кг насипом, що вивозиться із с.Високогірне, благополучної щодо заразних хвороб тварин;

-посвідчення якості №0404 від 04.07.2014р. на жмих соєвий кормовий ТУ У15.4-32687324-001:2009 (м.Запоріжжя), вага партії - 36 630, 00 кг;

-ветеринарне свідоцтво (Держкомітет ветмедицини України, форма №2) ЕРД-00 №058304, видане 08.07.2014р. Запорізькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини ТОВ «Акцентагро» на макуху соєву, походження - переробка врожаю 2013р., у кількості один автомобіль, заг. вагою 30 000, 00 кг насипом, що вивозиться із с.Високогірне, благополучної щодо заразних хвороб тварин;

-посвідчення якості №0804 від 08.07.2014р. на жмих соєвий кормовий ТУ У15.4-32687324-001:2009 (м.Запоріжжя), вага партії - 34 110, 00 кг;

-ветеринарне свідоцтво (Держкомітет ветмедицини України, форма №2) ЕРД-00 №058286, видане 07.07.2014р. Запорізькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини ТОВ «Акцентагро» на макуху соєву, походження - переробка врожаю 2013р., у кількості один автомобіль, заг. вагою 30 000, 00 кг насипом, що вивозиться із с.Високогірне, благополучної щодо заразних хвороб тварин;

-посвідчення якості №0704 від 07.07.2014р. на жмих соєвий кормовий ТУ У15.4-32687324-001:2009 (м.Запоріжжя), вага партії - 36 560, 00 кг;

-ветеринарне свідоцтво (Держкомітет ветмедицини України, форма №2) ЕРД-00 №058254, видане 04.07.2014р. Запорізькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини ТОВ «Акцентагро» на макуху соєву, походження - переробка врожаю 2013р., у кількості один автомобіль, заг. вагою 30 000, 00 кг насипом, що вивозиться із с.Високогірне, благополучної щодо заразних хвороб тварин;

-посвідчення якості №0605 від 06.07.2014р. на жмих соєвий кормовий ТУ У15.4-32687324-001:2009 (м.Запоріжжя), вага партії - 35 710, 00 кг;

-комерційна пропозиція ТОВ «Акцентагро» від 24.04.2014р.

На підтвердження здійснення розрахунків між сторонами за договором поставки №240414 від 24.04.2014р. позивачем у відповідності до акту перевірки надано копії платіжних доручень, а саме:

-платіжне доручення №3565 від 02.07.2014р. на суму 242 944, 00 грн.;

-платіжне доручення №3566 від 02.07.2014р. на суму 263 676, 00 грн.;

-платіжне доручення №3567 від 02.07.2014р. на суму 490 268, 00 грн.;

-платіжне доручення №2765 від 03.07.2014р. на суму 251 266, 00 грн.;

-платіжне доручення №2799 від 07.07.2014р. на суму 242 068, 00 грн.;

-платіжне доручення №2774 від 07.07.2014р. на суму 246 156, 00 грн.;

-платіжне доручення №2797 від 07.07.2014р. на суму 267 472, 00 грн.;

-платіжне доручення №2775 від 07.07.2014р. на суму 506 766, 00 грн.;

-платіжне доручення №3757 від 09.07.2014р. на суму 252 434, 00 грн.;

-платіжне доручення №3813 від 10.07.2014р. на суму 300 000, 00 грн.;

-платіжне доручення №3845 від 11.07.2014р. на суму 229 980, 00 грн.;

-платіжне доручення №3909 від 14.07.2014р. на суму 262 070, 00 грн.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Акцентагро» за отриману продукцію (товар) на загальну суму 161 800,00 грн. були проведені у безготівковій формі у обсязі, що підтверджується актом перевірки, а також наданою позивачем до суду випискою банківського рахунку у ПАТ «Креді ОСОБА_5».

17.07.2014р. між ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (Покупець) та ТОВ «Протекід» (Продавець) було укладено договір №П2250 щодо купівлі-продажу будівельних матеріалів (магнезитові плити 8 мм).

Вартість та об'єм куплених матеріалів були узгоджені у Специфікації №1 від 17.07.2014р.: кількість - 50 листів на загальну суму 9000, 00 грн. (ПДВ-1500, 00 грн.) та у Специфікації №2 від 21.07.2014р.: кількість - 50 листів на загальну суму 9000, 00 грн. (ПДВ-1500, 00 грн.).

Факт здійснення господарських операцій сторонами вищезазначеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема:

-податкова накладна №416 від 18.07.2014р., видаткова накладна №РН-0000002 від 18.07.2014р., рахунок-фактура №ПД-0000001 від 17.07.2014р., товар - магнезитова плита у кількості - 50 шт., товарно-транспортна накладна № 000002 від 18.07.2014р. на загальну суму 9000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі - 1500, 00 грн.);

-податкова накладна №457 від 21.07.2014р., видаткова накладна №РН-0000003 від 21.07.2014р., рахунок-фактура №ПД-0000002 від 21.07.2014р., товар - магнезитова плита у кількості - 50 шт., товарно-транспортна накладна № 00003 від 21.07.2014р. на загальну суму 9000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі - 1500, 00 грн.).

Транспортування товару здійснювалось за рахунок Покупця (ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський»), отримання товару підтверджується прибутковими ордерами №000002 від 18.07.2014р. та №000003 від 21.07.2014р. (загальна кількіть магнезитових плит 8 мм - 100 листів).

Розрахунки між ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» та ТОВ «Протекід» за отриманий товар на загальну суму 18 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3000, 00 грн.) були проведені у безготівковій формі у обсязі, що підтверджується актом перевірки, а також наданою позивачем до суду випискою банківського рахунку у ПАТ «КБ «Аксіома».

Також на підтвердження здійснення розрахунків між сторонами за договором купівлі-продажу №П2250 від 17.07.2014р. позивачем надано до суду копії платіжних доручень, а саме:

-платіжне доручення №4371 від 01.08.2014р. на суму 9000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 1500, 00 грн.);

-платіжне доручення №4468 від 05.08.2014р. на суму 9000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 1500, 00 грн.).

Вищенаведені документи в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

ТОВ «Акцентагро» та ТОВ «Протекід» на момент виписування податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.183 Податкового кодексу України, про що свідчить інформація в акті перевірки та підтверджується матеріалами справи.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару у ланцюгу постачання податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування.

На підтвердження висновків щодо відсутності у господарськіих операцій позивача та його контрагентів розумних економічних або інших причин (ділової мети), факту надання послуг (виконання робіт) та спричинення реального настання правових наслідків в акті перевірки відповідач також зазначив, що ТОВ «Техно Изол» не надано докомументального підтвердження того, які самі послуги було надано контрагентами підприємства - ТОВ «Екодром», ТОВ «Клондайк-ЛТ», не надано звіту про виконання робіт (послуг), у якому зазначено які саме послуги виконано та ким тощо, а також інших підтверджуючих документів використання отриманих послуг (робіт) у господарській діяльності ТОВ «Техно Изол».

Так, за умовами укладених позивачем угод із ТОВ «Екодром» і ТОВ «Клондайк-ЛТ» -контрагенти зобов'язувались надати підприємству маркетингові послуги з розширення ринку збуту підприємства , маркетингові послуги з просування інтернет -ресурсу підприємства, консультаційні послуги з супроводження господарської діяльності підприємства.

Дані документи в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

У матеріалах перевірки відсутні посилання податкового органу на наявність розбіжностей або помилки в оформленні вищезазначених первинних документах.

В обгрунтування порушення підприємством норм податкового законодавства у вигляді неправомірного формування ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» суми податкового кредиту по податку на додану вартість у липні 2014 року податковий орган також зазначив таке.

Контрагент позивача - ТОВ «Протекід» має стан «8» - до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, 15.09.2014р. - свідоцтво платника ПДВ анульовано за ініціативою податкового органу.

Даним підприємством не подавався до контролюючого органу звіт по формі №1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку», що унеможливлює встановлення кількості працівників ТОВ «Протекід», у зв'язку з чим, на думку перевіряючого, проведення фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства неможливе з урахуванням часу, оперативності проведення операції.

Відносно іншого контрагента позивача - ТОВ «Акцентагро» податковий орган зазначив про неможливість встановлення походження товару (соєвий жмих).

У якості доводів на підтвердження нереальності здійснення господарських операцій позивачем із контрагентами, Нікопольська ОДПІ також зазначає про відсутність у ТОВ «Протекід», ТОВ «Акцентагро» необхідних умов для здійснення господарської діяльності, відсутність основних вимог, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень транспортних засобів, відсутність контрагентів позивача за юридичною адресою.

Недостатність у контрагентів ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» та їх контрагентів трудових, виробничих або інших ресурсів не є обставинами, які самі по собі позбавляють правового значення виданих контрагентом підприємства податкових накладних, що виключає відповідальність платника податків (позивача).

Крім того, для проведення операцій купівлі-продажу або поставки товарів (послуг) наявність власних транспортних засобів, складських або офісних приміщень не є обов'язковим, ці активи можуть орендуватися, крім того, навіть наявність орендованих активів для посередника не є обов'язковою, адже роботи, послуги можуть виконуватись, надаватись безпосередньо, суб'єктом господарювання, виконавцем таких робіт (послуг), а функція посередника полягатиме у пошуку таких виконавців, покупців, укладенні угод та організації проведення господарських операцій, у такому випадку відсутня необхідність винаймати і технічний персонал.

Твердження відповідача щодо нереальності проведення господарської операції по продажу до ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» магнезитових плит, відображені в акті перевірки, з посиланням на те, що основним видом економічної діяльності контрагента позивача - ТОВ «Протекід» є - 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами, у зв'язку з чим реалізація нехарактерного для даного підприємства товару (магнезитові плити) - також не може прийматись до уваги, оскільки до зареєстрованих видів економічної діяльності ТОВ «Протекід» згідно ЄДРПОУ також належить:

46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються у торгівлі іншими товарами;

46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

46.72 Оптова торгівлі металами та металевими рудами.

В акті перевірки відповідач посилається на сумнівність сформованих ТОВ «Протекід» і ТОВ «Ацентагро» (контрагенти позивача) податкових кредитів по взаємовідносинам із ТОВ «ДЕРЖАВТОПОСТАЧ», ПП «ЮЖНАЯ ПАЛЬМІРА», ПП «ЕКОТЕКС-3» (контрагенти ТОВ «Протекід») та із ТОВ «СЕРВІС-ТОРГПОСТАВКА», ТОВ «РЕМПАРТ» (контрагенти ТОВ «Акцентагро»), щодо яких органами ДФС встановлено факт маніпулювання податковою звітністю та здійснення діяльності, спрямованої на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

Слід зазначити, що чинне законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит із знаходженням підприємства-постачальника (контрагента) за юридичною адресою. При цьому питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків та не ставить цей факт у залежність від дотримання вимог податкового законодавства третіми особами або іншими суб'єктами господарювання.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

У відповідності до положень ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України - ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

У рішенні від 31.01.2011р у справі №21-47а10 Верховний Суд України також зазначив, що уразі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі В«Булвес АДВ» проти Болгарії (заява №3991/03) було встановлено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України та статтею 207 Господарського кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Слід мати на увазі, що в розумінні Цивільного та Господарського кодексів України необхідною умовою для висновку про нікчемність правочину є докази наміру сторін на протизаконний результат. При цьому намір юридичної особи визначається умислом особи, яка підписала відповідний договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Обов'язковою ознакою фіктивності правочину є відсутність у сторін наміру створити правові наслідки, які передбачені цим правочином. У разі виконання своїх обов'язків за договором хоча б однією із сторін фіктивність правочину не може вважатися встановленою.

Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Так, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Слід також зауважити, що серед прав контролюючих органів, які перелічені у статті 20 Податкового кодексу України- відсутнє право визнання угод (правочинів) нікчемними або недійсними.

До компетенції контролюючих органів віднесено право на звернення до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами (ст. 20 Податкового кодексу України).

В Акті не наведено інформації про наявність судових рішень щодо визнання укладених правочинів недійсними як боку його учасників, так і з боку третіх осіб. Жодних документальних доказів про неможливість роботи контрагентів ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» у перевіряємий період до суду не надано.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної, вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 35 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Так - при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару у ланцюгу постачання податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування.

Факт передання товару (набуття платником права власності) підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Зміни майнового стану ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» відображено у бухгалтерському та податковому обліку.

Так, із змісту акту перевірки також вбачається, що отримана від ТОВ «Акцентагро» у липні 2014 році продукція - макуха соєва (жмих) використана позивачем для виготовлення комбікормів, які у подальшому використовувались підприємством для годування птиці (курчат-бройлерів), які утримуються ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський», що також відображено у бухгалтерському обліку позивача записами: ДТ. 231 «Основне виробництво. Відгодівля» КТ.208 «Матеріали сільськогосподарського призначення. Соєвий жмих», а також підтверджено у Звіті по комібкормам ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» за липень 2014 року.

Крім того, в акті перевірки контролюючий орган також зазначив, що придбані у ТОВ «Протекід» у липні 2014 році магнезитові плити були оприбутковані та використані для ремонтних робіт на об'єкті, що утримується позивачем, що також відображено у бухгалтерському обліку позивача записами: Дт.205 «Будівельні товари», Дт 6441 «Податковий кредит по ПДВ», Кт631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», ДТ 231 «Виробництво. Поточний ремонт», Кт 205 «Будівельні матеріали. Магнезитові плити».

Використання підприємством придбаного у ТОВ «Протекід» товару при здійнсення ремонтних робіт також підтверджується актами списання матеріалів від 30.08.2014р., від 30.09.2014р., від 30.11.2014р.

Отже, фактичне виконання робіт, надання і отримання товару за договорами, укладеними ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» із ТОВ «Акцентагро» і ТОВ «Протекід» підтверджується первинними документами, а саме - договорами, податковими і видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, звітами про використання придбаного товару, реєстрами отриманих податкових накладних, зведеними документами бухгалтерського обліку тощо, у яких відображені операції з цими контрагентами.

Дані первинні документи містять відомості щодо змісту та вартості відповідних послуг.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» при придбанні та отриманні товарів у контрагентів-постачальників, віднесені до складу податкового кредиту з дотримання приписів ст.198 Податкового кодексу України.

Вищенаведене свідчить про те, що відповідачем при проведенні перевірки не досліджувались та не відображені в акті перевірки умови договору, факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» та ТОВ «Акцентагро», ТОВ «Протекід»» за перевірюваний період, мета придбання товарів/послуг, обставини використання придбаних у постачальників товарів/послуг у господарській діяльності позивача.

Враховуючи викладене, акт перевірки не містить об'єктивного викладення обставин, які є підставою для нарахування грошових зобов'язань, позбавлення права на податковий кредит або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції' України і діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених па контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушення прав і охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх рішень та їх відповідність нормам діючого законодавства України.

З огляду на викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - підлягає задоволенню

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0004441501 від 02.12.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Дніпровський" (код ЄДРПОУ 36020648) судові витрати у розмірі 487, 20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 червня 2015 року

Суддя ОСОБА_1