Постанова

від 03.11.2015 по справі 815/5942/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5942/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

при секретарі: Музики І.О.,

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1 (згідно довіреності),

представника відповідача ОСОБА_2 (згідно довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ІНЖЕНІРІНГ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ТОВ «БУД-ІНЖЕНІРІНГ», за результатом якого позивач просить: визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо блокування прийняття податкової звітності та податкових накладних ТОВ «БУД-ІНЖЕНІРІНГ» (код 39658991); зобов'язати ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області відновити реєстрацію звітності з податку на додану вартість та податкових накладних ТОВ «БУД-ІНЖЕНІРІНГ» (код 39658991) в електронному вигляді, прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року з додатками ТОВ «БУД-ІНЖЕНІРІНГ» (код 39658991) в електронному вигляді, а також зареєструвати податкову накладну № 1 від 21.09.2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ «БУД-ІНЖЕНІРІНГ» знаходиться на обліку ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та фактично здійснює свою фінансово-господарську діяльність за адресою: 65010, м. Одеса, пр.-т Адміральський, буд. 33А.

Товариству стало відомо, що ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області відмовляється реєструвати податкову звітність позивача (податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року та додаток № 5 до неї) та податкову накладну № 1 від 21.09.2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, що направляються засобами електронного зв'язку, мотивуючи це відсутністю договору про визнання електронних документів.

Позивач зазначає, що товариством з відповідачем був укладений договір про визнання електронних документів.

У пункті 3 Розділу 6 вказаного договору зазначено, що він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

У пункті 4 Розділу 6 договору зазначено, що орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифікату відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Під час дії договору, сертифікат відкритого ключа був чинним з 25.03.2015 року по 24.03.2016 року.

З урахуванням викладеного, позивачем було направлено в електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року з додатком № 5 для реєстрації, що підтверджується квитанціями № 1 від 21.09.2015 року.

Згідно вказаних квитанцій, документи (податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2015 року з додатком № 5) доставлені до центрального рівня ДПСУ, але не прийнято у зв'язку з тим, що було порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності», а саме, що товариством не укладено договір про визнання електронної звітності.

Крім зазначеного, позивачем було направлено податкову накладну № 1 від 21.09.2015 року, для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією № 1.

Згідно вказаної квитанції, документ був доставлений до центрального рівня ДПСУ, але не прийнятий у зв'язку з тим, що було порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності», а саме - ТОВ «БУД - ІНЖЕНІРІНГ» не укладено договір про визнання електронної звітності.

Позивач зазначає, що станом на 21.09.2015 року, договір про визнання електронних документів, укладений з відповідачем був діючим.

З метою прискорення реєстрації податкової звітності, для укладання та реєстрації товариством був направлений ще один договір про визнання електронних документів № 210920151 від 23.09.2015 року.

Згідно квитанції № 2 вказаний документ не було прийнято у зв'язку із невідповідністю відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи даним у Єдиному банку даних, що за поясненнями позивача не відповідає дійсності.

Товариство вказує, що станом на 23.09.2015 року, відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку ТОВ «БУД- ІНЖЕНІРІНГ» не змінювались.

З урахуванням викладеного, позивач зазначає, що ДПІ у Київському районі м. Одеси протиправно не реєструвала податкову декларацію з ПДВ за серпень 2015 року, додаток № 5 до неї та податкову накладну № 1 від 21.09.2015 року через нібито відсутність договору про визнання електронних документів, що фактично не відповідає дійсності.

Позивач зазначає, що протиправні дії податкового органу призведуть до нарахування товариству штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, що стало причиною звернення до суду з зазначеним адміністративним позовом, з метою захисту порушених прав товариства.

В ході судового розгляду справи, позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, підтримуючи доводи, викладені в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи, суду пояснив, що документи надіслані позивачем не були прийняті системою через технічну помилку, на підтвердження чого представлена службова записка, у зв'язку з чим жодних умисних дій чи бездіяльності по відношенню до звітності позивача податковим органом не вчинялося.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, між органом державної фіскальної служби ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області і платником податків 39658991 (код ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ІНЖЕНІРІНГ», укладений договір про визнання електронних документів.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 13 жовтня 2015 року, від Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області витребувано для огляду в судовому засіданні - договір про визнання електронних документів, який був укладений між ТОВ «БУД-ІНЖЕНІРІНГ» та ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в 2015 році, і який діяв станом на момент подачі ТОВ «БУД-ІНЖИНІРІНГ» податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року, а також квитанцію № 2 про прийняття вказаного електронного документу.

Ухвала суду від 13.10.2015 року, податковим органом не виконана, витребувані документи до суду не представлені.

ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, 28.10.2015 року надав до суду письмові заперечення, за результатом яких податковий орган не оспорював існування договору про визнання електронних документів, укладений між ТОВ «БУД-ІНЖЕНІРІНГ» та ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в 2015 році і діяв станом на момент подачі ТОВ «БУД-ІНЖИНІРІНГ» податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року. Не прийняття податкової звітності позивача - пояснював технічною помилкою.

Судом встановлено, що для прискорення отримання електронної звітності, позивачем направлено новий договір про визнання електронних документів № 210920151 від 23.09.2015 року.

Згідно квитанції № 2, зазначений документ (Договір про визнання електронних документів) прийнятий не був, через виявлення помилки, а саме відомості стовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи не відповідають реєстраційним даним в Єдиному банку даних.

Згідно п. 3 розділу 6 представленого до сулу договору від 23.09.2015 року, встановлено, що договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Згідно п. 4, орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

В якості письмового доказу по справі, позивачем до суду представлений роздрукований посилений сертифікат відкритого ключа, реєстраційний номер 68a25f0b, сертифікат чинний з 25.03.2015 року 15:37:44, сертифікат чинний до 24.03.2015 року 23:59:59.

З урахуванням викладеного, судом встановлена чинність сертифікату відкритого ключа, на час подачі електронної звітності позивача.

Територіальні органи Державної фіскальної служби при прийнятті податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку дотримуються вимог Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі Порядок), та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА від 10.04.2008 року №233 В«Про подання електронної звітностіВ» , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року №320/15011 (далі Інструкція).

Згідно з п. 1-4 розділу ІІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Інструкції підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

- відповідність затвердженому формату (стандарту);

- підтвердження електронних цифрових підписів (далі ЕЦП) платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів у паперовій формі, за умов встановлених ст. 3 Закону України В«Про електронний цифровий підписВ» ;

- чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладення ЕЦП.

Відповідно до пп. 7.4 розділу ІІІ Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Таким чином, під час реєстрації податкових накладних податковий орган здійснює звірку даних щодо місцезнаходження суб'єкта господарювання, перебування у реєстрі платників податку на додану вартість, чинності посиленого сертифіката ключа під час накладення ЕЦП.

Судом встановлено, що на момент подання податкової накладної в електронному вигляді у позивача сертифікат посиленого ключа був чинним, він є чинним й на час розгляду справи по суті.

Недостовірність даних, щодо місцезнаходження товариства, зміну керівного складу товариства податковим органом не встановлено, наявність укладеного, зареєстрованого, діючого договору про визнання електронних документів, податковим органом не спростовано.

Відповідно до письмових заперечень податкового органу, останнім не заперечується та не спростовується факт укладення з товариством договору про визнання електронних документів. В обґрунтування не прийняття декларації з ПДВ, додатку № 5 до неї та податкової накладної, відповідач посилається на технічну помилку, що свідчить про відсутність у податкового органу визначених відомчими нормативно-правовими актами підстав для неприйняття податкової звітності в електронному вигляді.

Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В обґрунтування наданих до суду заперечень, податковим органом не було представлено доказів наявності технічної помилки, збою у програмному забезпеченні на центральному рівні (скріншоти системного повідомлення або інша фіксація технічного збою роботи програми), надана в якості доказу технічного збою службова записка в.о. начальника управління реєстрації платників та електронних сервісів від 28.10.2015 року, судом не приймається, оскільки платнику податків, позивачу по справі, зазначена причина не повідомлялась, крім того, збої у системній роботі програми мають підтверджуватись програмними (системними) звітами та повідомленнями.

З урахуванням викладеного, наявність правових підстав для не прийняття податкової звітності в електронному вигляді судом не встановлено, наявність технічної помилки в програмному забезпеченні податкового органу відповідачем не підтверджена.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

За результатом розгляду справи, податковий орган не довів правомірність своїх дій, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 159-164 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ІНЖЕНІРІНГ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо блокування прийняття податкової звітності та податкових накладних ТОВ «БУД-ІНЖЕНІРІНГ» (код ЄДРПОУ 39658991).

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області відновити реєстрацію звітності з податку на додану вартість та податкових накладних ТОВ «БУД-ІНЖЕНІРІНГ» (код ЄДРПОУ 39658991) в електронному вигляді, прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року з додатками ТОВ «БУД-ІНЖЕНІРІНГ» (код ЄДРПОУ 39658991) в електронному вигляді, зареєструвати податкову накладну № 1 від 21.09.2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Бжассо

.