Постанова

від 04.11.2015 по справі 820/8532/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 листопада 2015 р. № 820/8532/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді : Сагайдака В.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фірми "САЛЮТ ЛТД" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимог,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фірма "САЛЮТ ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 19.03.2015 року про застосування штрафних санкцій у сумі 8793,80 грн. за порушення пп. 1,2,12,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 29.05.2015 року про збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суму 73,28 грн; скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 29.05.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1205,47 грн; скасувати вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-0004861700 від 29.05.2015 року у сумі 1269,71 грн; скасувати Рішення № НОМЕР_4 від 29.05.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в сумі 475,4 грн; скасувати податкову вимогу № 579-25 від 08.06.2015 року; скасувати рішення № 97/25 від 08.06.2015 року про опис майна фірми у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення контролюючого органу винесені незаконно, без урахування дійсних обставин, а тому підлягають скасуванню.

В обґрунтування заперечень на позов відповідач вказав, що у спірних правовідносинах діяв правомірно.

Через канцелярію суду від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 41, ч.4 ст.122 КАС України суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження.

Судом зроблено заміну неналежного відповідача - Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, належним - Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Фірма "САЛЮТ ЛТД" 11.09.1996 року пройшла передбачену законом процедуру державної реєстрації та набула статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 24474263 ( а.с.11-13).

Підприємству позивача належить приміщення магазину «Малятко», розташоване за адресою: Харківська обл., м. Зміїв, вул. Широнінців, 3-а. Частину торгівельної площі магазину позивач здав в оренду ФОП ОСОБА_1 ( код НОМЕР_5) відповідно до договору оренди від 02.01.2015 року ( а.с. 34-40). Магазин умовно поділений на дві торгівельні зони. На цінниках продукції вказано, який суб'єкт господарювання є продавцем товару.

Позивач торгує підакцизними товарами, побутовою хімією, тощо. Орендатор ФОП ОСОБА_1 торгує продуктами харчування.

Пунктом 61.1. ст. 61 ПКУ визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю, зокрема, є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин ( п. 62.1.3 ст. 62 ПКУ).

П. 75.1. ст. 75 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ( п.п.75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПКУ). Порядок проведення фактичних перевірок унормований ст. 80 ПКУ.

Судом встановлено, що 02.03.2015 року посадовими особами Головного управління Міндоходів у Харківській області, на підставі направлень на перевірку №729, 730 від 25.02.2015 року ( а.с.77-78), було проведено фактичну перевірку позивача.

За результатами перевірки Головним управлінням Міндоходів у Харківській області 02.03.2015 року було складено акт № 350/20/40/24474263( а.с.15-16).

Висновки перевірки містять відомості про порушення позивачем п.1,2,10,12,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі висновків акту фактичної перевірки, відповідачем відносно суб'єкта господарювання було винесено податкове повідомлення - рішення від 19.03.2015 року № НОМЕР_1 про застосування суми штрафних санкцій в розмірі 8793,8 грн. ( а.с.26).

Наявність висновків фактичної перевірки стала передумовою проведення документальної позапланової перевірки Фірми "САЛЮТ ЛТД".

Так на підставі наказу № 131 від 28.04.2015 року ( а.с.14), контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військового збору за період з 20.12.2014 року по 02.03.2015 року. Результати перевірки викладено в акті від 12.05.2015 року № 565/17/24474263 ( а.с. 85-89).

Перевіркою встановлено наступні порушення Фірми "САЛЮТ ЛТД", а саме: ст.ст.21, 24.1 КЗпП України - відсутній наказ про прийом на роботу гр. ОСОБА_2, оскільки на думку органу ДПІ, за перевіряємий період остання працювала у позивача без належного оформлення трудових відносин; пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ, в результаті чого занижено суму податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на суму 447,38 грн; ст.51, гл.2 пп. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70, п. 176.2 ст. 176 ПКУ, Наказу ДПАУ «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» від 24.10.2010 року № 1020 в результаті чого Фірма "САЛЮТ ЛТД" подала податковий розрахунок сум доходу , нарахованого ( сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 4 квартал 2014року та за 1 квартал 2015 року з недостовірними відомостями, а саме: не вказана сума нарахованого та виплаченого доходу, сума утриманого та перерахованого податку по гр. ОСОБА_2; п.5, п.7 ст.8, ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого було занижено суму ЄСВ за перевіряємий період у розмірі 1269,71 грн; п.4 ст. 6, п.1 ст.7, ст. 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем було подано звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ за грудень 2014 року - березень 2015 року з недостовірними відомостями, а саме: не зазначено суму нарахованої заробітної плати та утриманого єдиного внеску по гр. ОСОБА_2; пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.1 ст. 164, ст. 168 ПКУ, встановлено заниження військового збору по гр. ОСОБА_2 за перевіряємий період на суму 74,14 грн.

На підставі висновків перевірки контролюючим органом відносно позивача винесено наступні рішення: податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 29.05.2015 року про збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суму 73,28 грн. у т.ч. основний платіж - 47,14 грн., штрафна санкція - 26.14 грн; податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 29.05.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1205,47 грн. у т.ч. основний платіж - 447,38 грн., штрафна санкція - 758,09 грн; рішення № НОМЕР_4 від 29.05.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в сумі 475,4 грн., вимога про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-0004861700 від 29.05.2015 року у сумі 1269,71 грн. ( а.с.28-31).

Контролюючим органом було винесено податкову вимогу № 579-25 від 08.06.2015 року та прийнято рішення № 97/25 від 08.06.2015 року про опис майна у податкову заставу ( а.с.32-33).

Податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 19.03.2015 року було оскаржене в адміністративному порядку та залишене без змін відповідними рішеннями контролюючих органів вищого рівня.

Спірні правовідносини виникли внаслідок того, що при проведенні фактичної перевірки контролюючий орган не взяв до уваги, що ОСОБА_2 - не є працівником фірми позивача.

ОСОБА_2 є стажистом ФОП ОСОБА_1, як окремого суб'єкта господарювання, направленою до нього на безоплатне стажування.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Також на вищевказаних суб'єктів господарювання покладено обов'язок видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції ( п.2 ст.3 Закону).

Крім того, зазначені суб'єкти господарювання повинні вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку, а також забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (крім фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість) ( п.12, 13 ст. 3 Закону).

Розділ IV Податкового кодексу України присвячено податку на доходи фізичних осіб. Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом ( п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Відповідно до пп.164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до п. 164.6 ст.164 ПКУ, під час нарахування доходів у формі заробітної плати, база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно з пп. «а» та «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету унормовано ст. 168 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Крім того тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної ОСОБА_1 України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір ( п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ). Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу ( пп. 1.1, 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ). Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ).

Відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків та порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати унормована відповідно ст. 119 та 127 ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ( надалі - Закон).

Абз.1 ч.8 ст.9 Закону визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до ч.4 ст. 8 Закону, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 6 ч.1 ст. 1 Закону визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

При цьому п.3 ч.11 ст. 25 Закону визначено, що за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Судом встановлено, що під час фактичної перевірки у приміщенні магазину здійснювали торгівлю два самостійні суб'єкти господарювання - Фірма "САЛЮТ ЛТД" та ФОП ОСОБА_1

Працівники органу ДПІ при проведенні перевірки магазину звернулись до ОСОБА_2, яка знаходилась у приміщенні магазину, але працювала (проходила стажування) у ФОП ОСОБА_1 Посадові особи не пересвідчились з яким суб'єктом господарювання остання перебуває у трудових відносинах та склали акт про продаж товару фірмою "САЛЮТ ЛТД"на суму 24,15 грн. без використання РРО, тобто встановили порушення. Актом встановлено не роздрукування та невидачу розрахункового документа, незабезпечення відповідності сум готівкових коштів сумі денного звіту РРО, ненадання документів на підтвердження обліку товарів на суму 4396,90 грн. тощо.

Відповідно до п. 80.7 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Позивач в позовній заяві акцентував увагу суду, що ОСОБА_2 працювала (проходила стажування) у ФОП ОСОБА_1 та не працювала у позивача. Вона не здійснювала і не могла здійснювати реалізацію товару фірми "САЛЮТ ЛТД". На підтвердження власної правової позиції суду надано запис камер відеоспостереження.

Судом було досліджено відеозапис з камер спостереження (диск з записом наявний в матеріалах справи) та встановлено, що перевіряючі зайшли до приміщення магазину, та без наміру здійснити закупку товару чи витребувати необхідні документи, почали складати записи на папері, ймовірно - складати акт перевірки. До місця реалізації товару, до касового апарату фірми "САЛЮТ ЛТД" в магазині перевіряючі не підходили. В магазині вони підійшли лише до жінки (ОСОБА_2В.), та без наміру отримати товар та роздрукований розрахунковий документ, склали необхідні документи. Контрольну закупку проведено не було.

Відомість про наявність товарів, на які не надано документи для підтвердження їх обліку, складено за відсутності будь-кого з посадових осіб чи представників суб'єкта господарювання, що виключає можливість її урахування як належного та допустимого доказу порушення суб'єктом господарювання вимог щодо бухгалтерського обліку.

Відповідачем з цього приводу не надано суду жодних обґрунтувань. Суд не вбачає порушення позивачем п.1,2,12,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Доводи відповідача про такі порушення є надуманими, оскільки перевіряючі не намагались отримати розрахунковий документ РРО, здійснити закупку товару.

Порушення, встановлені органом ДПІ щодо неналежного оформлення ОСОБА_2, є необґрунтованими з наступних підстав.

Стосовно статусу гр. ОСОБА_2 відповідач зазначає, що остання перебувала у трудових відносинах з підприємством «Салют ЛТД», проте не була належним чином оформлена. Це призвело в подальшому до проведення перевірки, в результаті якої контролюючий орган виявив подання недостовірної звітності, не нарахування та не сплату в повному обсязі сум ЄСВ, податку на доходи та військового збору.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача послався на письмові пояснення ОСОБА_2, в яких вона зазначила, що перебувала у трудових відносинах з Фірмою "САЛЮТ ЛТД", являючись стажистом. ( а.с.75).

Суд вважає необґрунтованою правову позицію відповідача з огляду на те, що ОСОБА_2 була допущена до виконання обов'язків в якості стажиста і в поясненнях могла бути допущена помилка. Окрім пояснень, до матеріалів справи та матеріалів перевірки посадові особи ДПІ повинні були долучити інші доказі на підтвердження власної правової позиції. Пояснення особи носять в даному випадку інформативний характер і на думку суду можуть вважатись доказом лише у сукупності з іншими відомостями на підтвердження або спростування певних обставин. Такі пояснення як належний та допустимий доказ судом не вважаються в силу приписів ст. 70 КАС України.

З наявних у справі копій договору № 2021/497-С/15 від 03.02.2015 року, направлення на професійне навчання та довідки від 28.20.2014 року № 96 вбачається, що ОСОБА_2 взята на облік як особа, що переміщена з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО з 13.04.2014 року та офіційно перебувала на безоплатному стажуванні у ФОП ОСОБА_1М ( а.с. 41-46). Крім того, на час проведення фактичної перевірки в приміщенні магазину була присутня тільки ОСОБА_2, яка відмовилась підписати акт фактичної перевірки, що належним чином зафіксовано також зокрема актом відмови від підписання № 5/223/24474263 від 02.03.2015 року, а працівниками податкового органу було зроблено помилковий висновок, що дана громадянка працює у позивача ( а.с.76).

Отже, ОСОБА_2 не має ніякого відношення до Фірми "САЛЮТ ЛТД", а тому всі встановлені відповідачем порушення є хибними та спростовані в ході розгляду справи.

Відповідачем не надано доказів того, що гр. ОСОБА_2 працювала на фірмі «Салют ЛТД» без укладення трудового договору та отримувала заробітну плату, чи здійснювала фактичний продаж товару.

Твердження, що Фірмою «Салют ЛТД» порушено порядок ведення бухгалтерського обліку свого підтвердження не знайшли.

Податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 19.03.2015 року, № НОМЕР_2 від 29.05.2015 року, № НОМЕР_3 від 29.05.2015 року, вимога про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-0004861700 від 29.05.2015 року, Рішення № НОМЕР_4 від 29.05.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску підлягають скасуванню

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога № 579-25 від 08.06.2015 року була направлена у період адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення №0000212203 від 19.03.2015 року (скарга у ДФС України зареєстрована 08.06.2015 року за вх. № 15672/6), тобто суми зобов'язань не набули статус узгоджених, а тому підлягає скасуванню.

Підлягає скасуванню також рішення № 97/25 від 08.06.2015 року про опис майна фірми у податкову заставу, оскільки таке винесено без відсутності не те законних підстав.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ч.1 ст. 94 КАС України ( в редакції, чинній на момент подання даного адміністративного позову).

Керуючись ст.ст. 94,128, 159- 163,186,254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фірми "САЛЮТ ЛТД" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимог - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 19.03.2015 року про застосування штрафних санкцій у сумі 8793,80 грн. за порушення пп. 1,2,12,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 29.05.2015 року про збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суму 73,28 грн; скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 29.05.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1205,47 грн; скасувати вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-0004861700 від 29.05.2015 року у сумі 1269,71 грн; скасувати Рішення № НОМЕР_4 від 29.05.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в сумі 475,4 грн; скасувати податкову вимогу № 579-25 від 08.06.2015 року; скасувати рішення № 97/25 від 08.06.2015 року про опис майна фірми у податкову заставу.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Фірми "САЛЮТ ЛТД" (код ЄДРПОУ 24474263, 63460, АДРЕСА_1) судові витрати в розмірі 182,70 грн. ( сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сагайдак В.В.