Ухвала

від 20.10.2015 по справі 808/14/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 рокусправа № 808/14/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.

за участю представників:

позивача: - Остапенко В.С. дов від 27.01.2015

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року

у справі № 808/14/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іноксгруп»

до Запорізької митниці Міндоходів

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів й картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іноксгруп» звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці Міндоходів, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову(а.с.90) просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №112050000/2014/000415/2 від 05.11.2014;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00697 від 06.11.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю здійсненого митним органом коригування митної вартості товару, оскільки позивачем під час митного оформлення цього товару надано усі передбачені ч.2 ст.53 МКУ документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, необхідні для митного оформлення товару, тому у відповідача не було підстав витребувати додаткові документи, хоч позивачем вони були надані.

Посилання відповідача на наявність у договорі між третіми особами страхового платежу в розмірі 95 доларів США як на підставу відмови у митному оформленні не має відношення до ТОВ «Іноксгруп», оскільки специфікацією № 12 від 26.05.2014 передбачено умову поставки D.А.Р. Запоріжжя, відповідно до якої вартість доставки та страхування включено в ціну товару.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2015 адміністративний позов задоволено. Постанову суду мотивовано тим, що в наданих позивачем суду документах не встановлено жодних розбіжностей, посилання відповідача на виявлену розбіжність у документах, поданих позивачем, а саме: відсутність в інвойсі посилання на специфікацію, є такими, що не відповідають дійсності, та не є розбіжностями в розумінні ч.3 ст53 МК України, оскільки, як вбачається з самого інвойсу, він містить повний перелік товарів у відповідності до вказаної специфікації, а в призначенні платежу за даним інвойсом зазначена сплата у відповідності до контракту. Відсутність же у наданому декларантом рахунку з третіми особами дати документу та наявність в договорі № 20140523 від 23.05.2014 і в рахунку № 20140523 вартості страхування (98 дол. США), не можуть розцінюватися як обґрунтована підстава для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що митниця в установленому порядку встановила обґрунтовані розбіжності, які давали підстави витребувати додаткові докази, а додатково подані декларантом документи містили не підтверджували основний метод визначення митної вартості товарів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 04.11.2014 між ТОВ «Іноксгруп» (Покупець) та Silver Top Industrial Limited, Гонконг (Продавець) укладено контракт № UA2011-1 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар, вказаний у специфікації (а. с.23, 24).

ТОВ «Іноксгруп» (декларант ТОВ "В-Бест" ОСОБА_2.) заявлено до митного оформлення МД № 112050000/2014/024280 на товари:

№ 1 «прутки з легованої сталі»,

№ 2 «прокат плоский з легованих сталей»,

№ 3 «прутки з корозійностійкої(нержавіючої) сталі».

При цьому, митна вартість товару заявлена позивачем за ціною Контракту (договору) у розмірі 929670,82 грн. (а. с.30), тобто за основним методом (за ціною контракту) відповідно до ст.58 МК України.

Відповідачем згідно ч.3 ст.53 МК України витребувано у товариства додаткові документи з огляду на те, що подані позивачем документи не містили, на думку митників, всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містили наступні розбіжності:

у інвойсі від 26.05.2014 № UA05-1 (а. с.28, 29) відсутнє посилання на специфікацію від 26.05.2014 № 12 до Контракту (а. с.26, 27).

05.11.2014 декларантом надані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: договір з третіми особами № 20140523 від 23.05.2014; рахунок з третіми особами № 20140523; раніше оформлена МД 112050000/2013/029948 від 11.11.2013; рахунок UA 08-2 від 22.08.2013; раніше оформлена МД 110100000/2014/217724 від 09.07.2014; Рахунок UA 01-1 від 20.01.2014.

Під час розгляду додатково наданих документів митницею встановлено, що у наданому додатково рахунку з третіми особами № 20140523 не зазначено дату документа, а у договорі №20140523 від 23.05.2014 та рахунку № 20140523 міститься вартість страхування (98 USD).

З огляду на розбіжності у наданих до митного оформлення документах, відсутність обґрунтувань таких розбіжностей, у зв'язку із відмовою декларанта надати інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, Запорізькою митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000415/2 від 05.11.2014, яким скориговано за резервним методом митну вартість товару:

- товару № 1 з розрахунку 3,7 дол. США за 1 кг товару відповідно до наявної у митного органу МД № 110040000/2014/005040 від 27.10.2014;

- товару № 3 з розрахунку 6,07 дол. США за 1 кг товару відповідно до наявної у митного органу МД № 504060000/2014/508654 від 29.10.2014 (т.1, а. с.70, 71).

У зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів позивачу відмовлено в митному оформленні, про що видано картку відмови №112050000/2014/00697 від 06.11.2014 (а. с.74-76).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків митного органу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до приписів Митного Кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування (статті 55 МК України).

Згідно ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У статті 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.

Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Порядок застосування резервного методу визначає стаття 64 МК України.

Так, згідно ч.ч.1, 2 вказаної статті у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митний кодекс України, зокрема, ч.6 ст.54 МК України, яка визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Згідно п.п.1, 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З аналізу наведених норм вбачається, що для витребування додаткових документів у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Як зазначено вище, Запорізькою митницею при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару в документах, наданих позивачем, була виявлена єдина розбіжність: у інвойсі від 26.05.2014 № UA05-1 (а. с.28, 29) відсутнє посилання на специфікацію від 26.05.2014 № 12 до Контракту (а. с.26, 27).

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідачем не зазначається про ненадання декларантом документів, визначених у ч.2 ст.53 МК України.

У відповідності до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, за визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

З наведених норм випливає наявність у митного органу повноважень щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення числового значення складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення.

Проте, відсутність в інвойсі посилання на специфікацію жодним чином не впливає на ціну, сплачену позивачем за партію вказаного товару і узгоджену сторонами Контракту,

Тим більш, що в інвойсі від 26.05.2014 № UA05-1 міститься посилання на Контракт, а митним органом не зазначено у спірному рішенні про вплив який мала виявлена обставина на митну вартість товару, заявленого декларантом до митного оформлення.

Отже, вищенаведена відповідачем обставина щодо відсутності в інвойсі посилання на специфікацію не є свідченням неправильності визначення товариством числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару та не стосується відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті товариством за цей товар, а тому не може бути свідченням неправильності визначення товариством числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару.

Первісно надані декларантом документи, обов'язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч.2 ст.53 МК України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах митним органом не було виявлено.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги також, що інших підстав, передбачених ч.3 ст.53 МК України, які б обумовили правомірність дій відповідача щодо витребування додаткових документів у декларанта, митним органом не зазначено, колегія суддів вважає, що обґрунтування причин, які обумовлювали вимогу до позивача надати додаткові документи, стосовно наявності вищенаведених розбіжностей, є надуманим та неправомірним, такими, що не стосуються складових митної вартості товару, і, відповідно, це не давало право відповідачу на витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару у товариства.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено, що при декларуванні позивачем товару за першим методом (вартістю Контракту) були наявними обставини, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у митного органу щодо вартості імпортованого товару.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості від 05.11.2014 №112050000/2014/000415/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00697 від 06.11.2014.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі № 808/14/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко