Ухвала

від 22.10.2015 по справі 814/1670/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1670/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Яковлева Ю.В.,

Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Базіс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

25.05.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Базіс" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів (далі - ДПІ) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих 05.05.2015р. № 0000552208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2 293 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 1 834 грн. та штрафними санкціями - 459 грн., № 0000562208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 793 грн., в т.ч. за основним платежем на 2 234 грн. та штрафними санкціями - 559 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про непідтвердження господарських операцій з ТОВ "Кепітал Трейд", непідтвердження використання наданих послуг від ТОВ "Антос-Петроль" у власній господарській діяльності позивача є необґрунтованими та недоведеними, спростовано наявністю первинних документів.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись із прийнятим судовим рішення, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "ТК "Базіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 30.09.2014р., за результатами якої 21.10.2014р. складено акт № 826/14-03-22-08/36433483, встановлено порушення позивачем:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено зобов'язання з податку на прибуток за 2012р. на суму 1834грн.,

- п.п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено зобов'язання з ПДВ за 2012р. на суму 2234 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов через неможливість підтвердження здійснення господарських операцій по наданню позивачу транспортних послуг силами ТОВ "Кепітал Трейд" та використання у власній господарській діяльності послуг по організації збирання деревини, паперу, картону, пластмаси від ТОВ "Антос-Петроль".

За висновками акту перевірки 05.05.2015р. ДПІ винесла податкові повідомлення-рішення:

- № 0000562208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 793 грн., в т.ч. за основним платежем на 2 234 грн. та штрафними санкціями - 559 грн.

- № 0000552208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2 293 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 1 834 грн. та штрафними санкціями - 459 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з недоведеності відповідачем факту порушення ТОВ "ТК "Базіс" вимог ПК України.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту встановлений ст.198 ПК України, відповідно до п. 198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом першої інстанції на підставі первинної бухгалтерської та податкової документації вірно зроблений висновок про реальність господарських операцій позивачем з ТОВ "Кепітал Трейд". Відповідно до договору № 461/2 від 04.04.2012р. ТОВ "Кепітал Трейд" здійснює послуги з перевезення вантажу власним або орендованим транспортом.

Згідно вказаного договору ТОВ "Кепітал Трейд" протягом червня-липня 2012р. здійснював перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжміському сполученні.

На підтвердження реальності здійснення вищезазначених господарських операцій позивачем надано до суду рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, накладні на переміщення, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписки із системи клієнт-банк про оплату наданих послуг (а. с. 147-167).

Вказаний перелік документів був в розпорядженні податкового органу при проведенні перевірки, що підтверджується змістом акту перевірки (стор.6).

Доводи ДПІ про відсутність підтвердження фактичного здійснення транспортних послуг, яке, на її думку, підтверджують факти невизначення пункту відвантаження та доставки товару, вартість послуг за 1кг вантажу, спростовуються змістом актів здачі-прийняття робіт, накладних на переміщення, товарно-транспортних накладних, в яких зазначені пункти відвантаження та доставки товару.

В зв'язку з тим, що перевезення вантажу не мали постійного характеру, а виконувалися в випадках, коли в них виникала потреба при здійсненні господарської діяльності, то на кожне таке перевезення вантажів сторони укладали додатки до договору № 461/12 про разові перевезення вантажів (а.с. 142-145), якими і передбачалась вартість разових послуг з перевезення.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ТК «Базіс» у період, господарська діяльність в якому перевірялася податковим органом, здійснював імпортні операції. Вантажні митні декларації та митні декларації оформлені у відповідності із чинними на дату оформлення формами. У Формах МД-2 митних декларацій повністю відображаються необхідні реквізити Відправника/Експортера вантажу, дата та місце здійснення операції ввезення на митну територію України, вказано, що одержувачем є саме ТОВ «Торгівельна компанія «Базіс», наведені розрахунки та дати здійснення всіх необхідних платежів, наданий повний опис ввезеного товару. У Формах МД-6, які додані до відповідних форм МД-2, вказані кількість місць вантажу, що розмитнюється, засіб пакування (арк с. 91-107).

Пунктом 1 ст.17 Закону України "Про відходи" встановлені обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, зокрема передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари.

Відповідно до п.1.2 Порядку здійснення митного оформлення імпортованих товарів у тарі і пакувальних матеріалах, затверджених спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної митної служби України від 30.07.2009 р. № 789/414/709 (в подальшому - Порядок), в редакції, яка була чинною на дату здійснення господарських операцій між ТОВ «ТК «Базіс» та ТОВ «Антос-Петроль», дія цього Порядку поширюється на всі види тари і пакувальних матеріалів, у яких товари надходять на митну територію України, якщо ці товари підлягають митному оформленню в режимі імпорту.

Оскільки ТОВ «ТК «Базіс» імпортувало товари на митну територію України, то ці товари, при ввезенні на територію України, підлягали митному оформленню, тому підприємство було зобов'язано дотримуватися всіх приписів Порядку.

Саме з цих підстав ТОВ «ТК «Базіс» уклало із ТОВ «Антос-Петроль» договір № 0804Н про надання послуг із організації збирання, сортування, перевезення, переробки та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари від 08.04.2012 року (а.с. 108-112).

Згідно з умовами договору № 0804Н, ТОВ «Антос-Петроль» має ліцензію серії AB № 527444 від 17.05.2010р. на здійснення діяльності із організації збирання та утилізації використаної тари та пакувальних матеріалів.

ДПІ не оспорює реальність здійснення операцій між позивачем та ТОВ "Антос-Петроль", а лише зазначає про непідтвердження позивачем використання наданих послуг у власній господарській діяльності.

Судова колегія вважає, що позивачем у достатньому обсязі надані докази необхідності використання у власній господарській діяльності послуг від ТОВ "Антос-Петроль"

ДПІ, спростовуючи реальність операцій по наданню позивачу транспортних послуг силами ТОВ "Кепітал Трейд", не посилається на наявність будь-якої податкової інформації, яка б дала підстави для висновку про відсутність в нього власних потужностей для здійснення таких господарських операцій, відсутність підприємства за місцем реєстрації, або ведення ним фіктивної діяльності.

Відповідачем також не висуваються претензії щодо діяльності ТОВ "Антос-Петроль".

Єдиним доводом ДПІ при визначенні неправомірним формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за рахунок сум по господарським операціям з ТОВ "Антос-Петроль" та ТОВ "Кепітал Трейд" є наявність податкової інформації про використання ТОВ "ТК "Базіс" схеми мінімізації податків шляхом отримання імпортного товару та реалізації його через транзитні підприємства з метою завищення вартості товару.

Проте, матеріали справи містять постанову Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Миколаївської області від 27.02.2015р. про закриття кримінального провадження № 32014150000000062 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "ТК "Базіс" за ч.1 ст.212 КК України, в зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с.71-73).

Аналіз наведених обставин дає підстав для висновку, що доводи податкового органу про безтоварність операцій позивача з ТОВ «Кепітал Трейд» та непідтвердження використання наданих послуг від ТОВ "Антос-Петроль" позивачем у власній господарській діяльності, є необґрунтованими, недоведеними та ґрунтуються на припущеннях, в зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток за рахунок операцій з цими контрагентами є незаконними та правильно скасовані судом першої інстанції.

Будь-яких доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя: О.О.Кравець