Постанова

від 28.10.2015 по справі 820/5032/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 р. Справа № 820/5032/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС", Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2015р. по справі № 820/5032/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВІС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та просило суд постановити рішення,згідно якого визнати протиправними та скасувати податкові повідомленні-рішення №0001122201 та №0001142201 від 29.04.2015 року винесені Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2015р. позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001122201 від 29.04.2015 року винесене Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 673945,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 336972,48 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, ТОВ "ОВІС", зазначає, що оскаржувана постанова в частині відмови задоволенні позову прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню. Просить суд апеляційної інстанції ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, зазначивши, що оскаржувана постанова в частині задоволення позову прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги податкового органу, натомість апеляційну скаргу ТОВ "ОВІС" належить задовольнити виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено планову виїзну перевірку позивача за результатами якої складено акт від 10.04.2015 року №580/20-30-22-01/23320500 "Про результати планової виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВІС" (код ЄДРПОУ 23320500) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.І2.2014" (т.1 а.с. 17-99).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ОВІС": п. 44.1 ст. 44, п.135.1 ст. 135, п.135.2 ст. 135, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.135.5 ст.135 п.137.10 ст. 137, п. 138.1 ст.138, п. 138.2 ст.138, пп. 138.6 ст. 138, п. 138.8 ст.138, пп. 138.8.1 п 138 ст. 138, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп. 138.10.6, п 138 ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 "Податкового Кодексу України" від 02.12.2010 року №2755-УІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 1 295 335 грн., в тому числі за 2013 рік в сумі 288 728 грн. та за 2014 рік в сумі 1 006 607 грн.; пп.14.1.36, п.14.1 ст.14, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 511 999 грн., в тому числі за травень 2013 року на суму 91 434 грн., за червень 2013 року на суму 22 384 грн., за листопад 2013 року на суму 45108 грн., за січень 2014 року на суму 98 361 грн., за лютий 2014 року 12 150 грн., за березень 2014 року 103992 грн., серпень 2014 року на суму 62 500 грн., за жовтень 2014 року на суму 76 070 грн, зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування в декларації за грудень 2014 року на суму 23667 грн.; п.49.1 ст.49, п.49.2 ст.49, пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями, ТОВ "ОВІС" не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік (граничний термін подання 02.03.2015 року).

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 29.04.2015 року №0001122201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем 1295335,00 та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 647837,50 грн, та №0001142201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в сумі 511999,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 255999,50 грн.

Задовольняючи позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0001122201 від 29.04.2015 року винесене Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 673945,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 336972,48 грн., суд першої інстанції виходив з того, що договори між ТОВ "ОВІС" та його контрагентами ТОВ "Валвік" , ТОВ "Алерон Індастрі" укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Сторони договору погодили всі істотні умови і між ними була досягнута домовленість щодо його виконання. Виконання договорів підтверджується первинними документами, тобто договірні зобов'язання фактично були виконані і оплачені сторонами, а значить договори між позивачем та його контрагентами мають реальний характер.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з такого.

За змістом пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, та включає як прямі матеріальні витрати, так і вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, витрати позивача, понесені у зв'язку із придбанням товарів та робіт, належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг, а відтак умовами їх врахування при зменшенні оподатковуваного доходу платника є: факт понесення цих витрат у процесі реальної господарської діяльності платника, документальна підтвердженість цих витрат, а також декларування доходу, отриманого як результат понесення цих витрат.

Аналізуючи відповідність сформованих платником даних податкового обліку по взаємовідносинам з ТОВ "Валвік" , ТОВ "Алерон Індастрі", суд апеляційної інстанції підтверджує, що реальність виконання господарських операцій засвідчена належними первинними документами (як-то договорами, податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, тощо), які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст цих операцій та підтверджують їх виконання.

Щодо посилань відповідача на акти від 23.06.2014 року за №403/20-33-22-05-21/38771510, від 13.05.2014 року №335/20-33-22-05-21/38771510, від 20.11.2013 року №329/20-33-22-05-07/38280400 щодо ТОВ "Алерон Індастрі" та ТОВ "Валвік" відповідно стосовно не підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій, в тому числі і по відносинах з ТОВ "ОВІС" судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Крім цього, судом встановлено, що позивачем в рамках здійснення своєї господарської діяльності укладено імпортні договори на постачання нафтопродуктів АО "Орлен Летува" (код ЄДРПОУ 166451720), Литовська Республіка: від 04.01.2013 №-LТ/13/137/R/ТW/Е на 2013 рік, від 31.12.2013 №-LT/14/111/R/TW/E на 2014 рік, відповідно до яких ТОВ "ОВІС" є особою, відповідальною за фінансове врегулювання та є стороною зовнішньо торгівельного договору (контракту) купівлі продажу, несе відповідальність за зазначеним договором (контрактом) як покупець.

Представником відповідача під час судового розгляду справи зазначено, що до перевірки не надано документів на підтвердження фактичного переміщення товару за даними контрактами, в супереч тому, що позивачем укладено з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір доручення, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 здійснює перевезення товарів за дорученням ТОВ "ОВІС", тобто ФОП ОСОБА_1, в контрактах від 04.01.2013 №- LТ/13/137/R/ТW/Е на 2013 рік, від 31.12.2013 №- LT/14/111/R/TW/E, укладених з АО "Орлен Летува" (код ЄДРПОУ 166451720), Литовська Республіка, не визначено як особу пов'язану зі сплатою за транспортування нафтопродуктів на користь ТОВ "ОВІС". Одним із пунктів цих контрактів є те, що перевізник - "підприємство зареєстроване у встановленому порядку та наділене правом на надання послуг з перевезення, включно та не обмежуючись підприємствами як у Литовській Республіці, так і закордонних країнах, що надають послуги перевезення залізничним транспортом. Умови поставки за контрактом товару-нафтапродуктів, відповідно до вищезазначених контрактів є DAP (DAP в ВМД) границя Белоруссии (Тереховка) - Украіни (Хоробичи) - Південно - західна залізниця (залізничний транспорт) та СРТ границя Белоруссии (Тереховка) - Украіни (Хоробичи) - Південно - західна залізниця (залізничний транспорт).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження вчинення ФОП ОСОБА_1 якихось юридичних та фактичних дій щодо приймання, розвантаження та навантаження, подальшого транспортування та зберігання окреслених товарів та які б змінювали, припиняли або стали причиною виникнення прав або обов'язків ТОВ "ОВІС" в рамках договору доручення, що законодавчо передбачено для розуміння основного змісту договору доручення взагалі, не встановлено, що повірений виступав у цих правовідносинах від імені ТОВ "ОВІС". Суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість розуміння зазначених відносин в контексті договору доручення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Слід зазначити, що наслідки у податковому обліку створюють здійснювані платником господарські операції, під якими розуміються дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).

В умовах дії такого принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу дійсних змін майнового стану її учасників, фактичного результату, якого прагнули учасники операції.

Судом встановлено, відповідно до наявного в матеріалах справи договору доручення №0105/1 від 01.05.2010 року (т.1 а.с. 100-102), що позивач у перевіряємий період мав відносини з ФОП ОСОБА_1.

ФОП ОСОБА_1 зареєстровано як суб'єкт господарювання 24.12.2001 року, місце проживання 61125, АДРЕСА_1, що підтверджено наявною в матеріалах випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 2, а.с. 166-168).

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ "ОВІС" (довіритель) доручає, а ФОП ОСОБА_1 (повірений) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснювати юридичні та фактичні дії, що пов'язані з купівлею та продажем довірителем паливно-мастильних матеріалів, товару.

Відповідно до п.1.2. вказаного Договору з метою виконання зобов'язань за цим договором повірений за вказівкою довірителя приймає на себе зобов'язання щодо виконання на користь довірителя наступних юридичних дій:

- разом з представником довірителя приймає товар в місці доставки товару;

- організовує розвантаження та навантаження товару для подальшого транспортування;

- організовує перевезення товару до місця призначення за вказівкою довірителя;

- приймає на безоплатне зберігання товар до моменту вказівки довірителем про відпуск товару;

- за вказівкою довірителя відпускає товар на користь третіх осіб.

Згідно пункту 1.3. вказаного Договору за цим Договором Повірений має виключне право на вчинення від імені та за рахунок Довірителя всіх дій визначених у п. 1.2 цього договору. Винагорода за даним договором не нараховується та не виплачується.

Пунктом 2.1.3 договору передбачено обов'язки повіреного, а саме повірений зберігає товар що належить на праві власності довірителю, в ємностях за адресою АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 3.1.4. вказаного договору доручення довіритель зобов'язаний: відшкодовувати повіреному всі понесені та підтверджені ним документально витрати, пов'язані із виконанням доручення за цим Договором шляхом перерахування коштів в національної валюті України на поточний рахунок Довірителя.

Згідно додаткової угоди від 14.05.2010 року до договору доручення № 0105/1 від 01 05 2010р. між Позивачем та ФОП ОСОБА_1 узгоджено порядок відшкодування Позивачем фактичних витрат ФОП ОСОБА_1 при виконанні доручення, а саме зазначено, що Позивач (Довіритель) відшкодовує ФОП ОСОБА_1 (Повіреному) фактичні витрати з «приймання залізничних цистерн» на користь Довірителя на підставі належним чином оформлених сторонами актів, складених на підставі звітів Довірителя. Під «прийманням залізничних цистерн» сторони мають на увазі використання залізничного тарифу, який має право використовувати Повірений на підставі договору, укладеного останнім із ДАЗТУ ХДЗИ «Південна залізниця» при організації транспортування, розвантаження залізничних цистерн, використовуючи необхідне обладнання, яке знаходиться в користуванні Повіреного та інші допоміжні послуги.

Позивач ТОВ «ОВІС» є стороною (Покупцем) за імпортними договорами на постачання нафтопродуктів з АТ «Орлен Летува, Литовська Республіка: від 04.01.2013 №- LТ/13/137/R/ТW/Е на 2013 рік, від 31.12.2013 №- LT/14/111/R/TW/E, укладених з АО "Орлен Летува" (код ЄДРПОУ 166451720), Литовська Республіка, тобто за вказаними контрактами Позивач є відповідальним за фінансове врегулювання та є стороною зовнішньоторгівельного договору (контракту) купівлі продажу, несе відповідальність за зазначеним договором (контрактом) як покупець.

Відповідно до п.7.2.1.1. Загальної частини вказаних Контрактів Покупець прийняв на себе зобов'язання вказувати правильно реквізити Одержувача товару та інші необхідні дані в заявках на відправлення нафтопродуктів, форма яких встановлена в Додатку 2 до вказаних Контрактів.

Відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів заявки на відправлення нафтопродуктів надавались Позивачем АТ «Орлен Летува» в електронному вигляді шляхом відправлення електронною поштою. Відповідно до вказаних заявок на відправлення нафтопродуктів, які є невід'ємними частинами зазначених Контрактів, Вантажоодержувачем в яких визначений ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до правил міжнародної торгівлі вантажоодержувач (одержувач) - фізична чи юридична особа, уповноважена на отримання вантажу, багажу, вантажобагажу та вказана у перевізному документі. Згідно з міжнародними залізничними накладними (СМГС), в яких одержувачем товару зазначений ФО-П ОСОБА_1 пунктом 23 вказаного документу визначений перелік документів, що додаються Відправником, а саме: паспорт якості, детальний список, рахунок-фактура. В кожному рахунку-фактурі Покупцем Товару визначений ТОВ «Овіс».

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684) «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» одержувач - зазначена в транспортному документі особа, якій перевізник згідно з транспортними документами або за дорученням відправника має передати товари. Відповідно до розділу II Заповнення граф митних декларацій вказаного Наказу зазначено, що у графі 8 зазначаються відомості про одержувача, а в графі 9 зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), тобто вказується саме Сторона контракту та його вигодонабувач.

Судом встановлено, що у всіх вантажних митних деклараціях, що надані до матеріалів справи в графі 8 зазначений ФО-П ОСОБА_1 , а у графі 9 зазначений Покупець Товару та сторона за контрактом - ТОВ «Овіс».

Відповідно до п. 3.1.4. Договору доручення № 0105/1 від 01.05.2010р. Довіритель зобов'язаний відшкодовувати Повіреному всі понесені та підтверджені їм документально витрати, пов'язані із виконанням доручення за цим Договором шляхом перерахування коштів в національної валюті України на поточний рахунок Довірителя. Відповідно до п. 4.2. Повірений має право на відшкодування витрат, пов'язаних із його виконанням.

На підставі звітів, що складались щомісяця ФО-П ОСОБА_1 із додаванням підтверджуючих документів, щомісяця складались Акти наданих послуг. Акти наданих послуг за договором доручення були складені та належним чином підписані від Позивача директором ОСОБА_2, який діє на підставі Статуту, а від особи ФОП ОСОБА_1 власноручно. Представником позивача було надано письмове пояснення, що до матеріалів справи в суді першої інстанції помилково були надані екземпляри, в яких під підписом Директора ТОВ «Овіс» не було вказано прізвище директора але які сторонами (Позивачем та ФО-П ОСОБА_1) до початку судового провадження були виправлені та при перевірці Відповідачеві були надані акти наданих послуг з виправленнями. Вказане підтверджується Актом перевірки, який не містить посилань на дефект форми первинних документів, що складені за Договором доручення № 0105/1 від 01.05.2010р.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на такому основному принципі, як превалювання сутності над формою, з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату, місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до наказів про облікову політику ТОВ «Овіс» за 2013 рік та 2014 рік відповідно до яких за відпуск та отримання товарно-матеріальних цінностей відповідає директор Товариства та підписувати первинні документи має право виключно Директор ТОВ «Овіс» - ОСОБА_2, який діє на підставі Статуту Товариства. Зразок підпису Директора ТОВ «Овіс» наведено у вказаних наказах по підприємству.

Відповідно до наданого до матеріалів справи договору № 2165 від 17.08.2009р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ДАЗТУ ХДЗП «Південна залізниця». ДАЗТУ ХДЗП «Південна залізниця» надаються комплексні транспортно-експедищині послуги, ФО-П ОСОБА_1 має право оплачувати доставку товару та приймати залізничні цистерни на нафтобазі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. Згідно з п 7 2. вказаного Договору сторонами встановлено автоматичне подовження даного договору. Крім того, до матеріалів справи надавались додаткова угода б/н від 26.12.2012р., що подовжує термін договору до 31.12.2013р., додаткова угода б/н від 27.12.20132р., що подовжує термін договору до 31.12.2014р.. Дані додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що до актів наданих послуг за Договором доручення № 0105/1 від 01.05.2010р. Повіреним додавались акти здачі-приймання виконаних робіт, складені між ФО-П ОСОБА_1 та ДАЗТУ ХДЗП «Південна залізниця» на виконання договору № 2165 від 17.08.2009р., з додатками (довідка про рух коштів, відомість плати за користування вагонами, відомість плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, накопичувальна картка зборів та робіт (послуг) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів), платіжні доручення про оплату транспортно-експедеційних послуг на користь ДАЗТУ ХДЗП «Південна залізниця». В наданих документах зазначені номери залізничних вагонів, які прийняті ФО-П ОСОБА_1 та співпадають з номерами вагонів, які вказані в деталізованому списку партії товарів що додається до вантажно-митних декларацій.

Відповідно до листа відповіді від 27.10.2015р. ХДЗП "Підвенна залізниця" № 2710-15/7 на адресу ФОП ОСОБА_1 щодо надання інформації по договору від 17.08.2009р. №2165 повідомлено, що згідно казаного договору протягом 2013-2014 років були надані транспортно-експедиційні послуги та проведена оплата по наступним видам послуг:

- залізничний тариф від станції Хоробичі до станції Залютино;

- додаткові збори по станції Залютино (подача/забирання вагонів, зберігання вантажу).

Залізничні цистерни, що надходили на ім'я ФОП ОСОБА_1, подавалися на під'їздну колію за адресою: АДРЕСА_2 згідно з письмовою згодою між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ТОВ Хадо Холдинг" та даними з залізничних накладних.

Після складання актів наданих послуг згідно з наданими банківськими виписками ТОВ «Овіс» перераховувало грошові кошти на користь ФО-П ОСОБА_1, як відшкодування фактичних витрат, що підтверджується банківськими виписками.

Встановлені вище правовідносини між ТОВ «Овіс» та ФО-П ОСОБА_1 (договір доручення) регламентуються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Частиною 2 статті 1007 передбачено, що довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: 1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; 2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.

Тобто, повірений виконує доручення за рахунок довірителя, що в свою чергу означає що довіритель зобов'язаний (якщо інше не передбачено договором) забезпечити повіреного коштами, необхідними для виконання доручення та відшкодувати повіреному фактичні витрати, які були необхідні для виконання доручення.

Таким чином Цивільний кодекс України передбачає можливість перерахування коштів повіреним на виконання доручення третім особам з подальшим відшкодуванням таких витрат довірителем, у разі якщо це узгоджено у договорі доручення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що позивачем не надано суду доказів транспортування ФО-П ОСОБА_1 товару, проте, відповідно до Договору доручення № 0105/1 від 01.05.2010р. Повірений не прийняв на себе зобов'язання надавати транспортні послуги на користь ТОВ «Овіс», а виступає посередником при отриманні в тому числі транспортних послуг від установи, яка має право надавати такі послуги.

Транспортно-експедиційні послуги, що надавались ДАЗТУ ХДЗП «Південна залізниця» були використані в господарській діяльності ТОВ «Овіс» відповідно до умов договору доручення № 0105/1 від 01.05.2010р., а саме ДАЗТУ ХДЗП «Південна залізниця» було надано послуги транспортування та інші послуги (допоміжні послуги станції послуги КТО) при покупці паливно-мастильних матеріалів (нафтопродукти) за імпортним контрактом із АТ «Орлен Летува» (Літовська республіка), що підтверджується вантажно-митнми деклараціями, актами приймання-передачі послуг з ДАЗТУ ХДЗП «Південна залізниця».

Права й обов'язки щодо операції, здійсненої повіреним, виникають безпосередньо у довірителя. Повірений діє від імені і за кошти довірителя. Тому все, що отримано повіреним від довірителя для виконання доручення або від третіх осіб внаслідок виконання доручення, є власністю довірителя.

Відповідно до умов Договору доручення № 0105/1 від 01.05.2010р., укладеному ТОВ «Овіс» та ФО-П ОСОБА_1 Повірений виступає посередником від імені Довірителя для отримання послуг від третіх осіб. Факт виконання умов за зазначеними договорами та оплати їх вартості підтверджується наданими до матеріалів справи документами. Господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності. Реальність виконання вказаних договорів підтверджується наданими до матеріалів справи актами наданих послуг, податковими накладними, платіжними дорученнями та виписками по рахунках які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі. Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у складі вартості відшкодованих послуг з приймання залізничних цистерн за податковими накладними, отриманими від ФОП ОСОБА_1, та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.

Таким чином, враховуючи невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення № 0001142201 від 29.04.15 повністю та податкового повідомлення рішення № 000122201 від 29.04.15 в частині суми грошового зобов"язання за основним платежем в сумі 621390 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 310865, 02 грн., в цій частині постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС" задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2015р. по справі №820/5032/15 скасувати в частині відмови в задоволенні позову.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомленні-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001122201 та №0001142201 від 29.04.2015 року.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Калитка О.М. Бондар В.О. Повний текст постанови виготовлений 02.11.2015 р.