Ухвала

від 29.10.2015 по справі 808/969/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/41771/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області про повернення судового збору сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 5 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Вільнянському районі Запорізької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області про стягнення коштів, -

у с т а н о в и в :

У жовтні 2015 року представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області звернулась до Вищого адміністративного суду України із заявою про повернення частини судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Звертаючись до суду із зазначеною касаційної скаргою, відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 2192,40 гривень, згідно наданих платіжних доручень від 21 вересня 2015 року № 207 і від 16 жовтня 2015 року № 554.

За приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності з положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі Закон № 3674-VI, в редакції станом на день постановлення ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Разом з тим, у даному випадку відсутні підстави для повернення судового збору, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуально дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, і (або) дії вчинені ним чи не вчинені (бездіяльність), можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень або вчинення дій (бездіяльності) може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо, а також дій чи бездіяльності, внаслідок яких відбувається зміна майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Отже, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, визнання протиправними дій чи бездіяльності, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Майновими також є також вимоги про стягнення коштів з відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь позивача - фізичної чи юридичної особи, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Окрім цього, за змістом пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Такими випадками є, зокрема, спори за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, пенсій, призначених згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, штрафних санкцій, недоїмки, пені, заборгованості зі сплати страхових внесків, адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, незаконно отриманої допомоги по безробіттю, інших соціальних виплат, тощо.

Право на звернення з такими позовними заявами виникає у суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України та спрямоване на захист майнових інтересів держави у публічно-правових відносинах, а тому такі спори також необхідно віднести до майнових.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, предметом цього позову є стягнення з відповідача на користь позивача - суб'єкта владних повноважень витрат з виплати та доставки пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у відповідності до статті 21 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у розмірі 10943,57 гривень, а тому даний спір носить майновий характер.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга відповідача зареєстрована у Вищому адміністративному суді України 28 вересня 2015 року.

1 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі Закон № 484-VІІІ).

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (в редакції Закону № 484-VІІІ, далі Закон № 3674-VI) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Чинна редакція Закону № 3674-VI не передбачає пільг щодо сплати судового збору для Фонду соціального захисту інвалідів та його територіальних органів, при цьому розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, за правилами цього Закону, не ставиться в залежність від суми судового збору, фактично сплаченого позивачем при поданні позовної заяви, натомість він залежить від того, яка ставка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто в якому розмірі така була передбачена законодавством, чинним на час звернення до суду з даним позовом.

При зверненні до суду з даною позовною заявою ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становила 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто, з урахуванням суми, яка є предметом спору, 1827 гривень.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 1 січня 2014 і 2015 років, розмір мінімальної заробітної плати складав 1218 гривень, а тому, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VI, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 2192,40 гривень.

Саме у такому розмірі відповідачем був сплачений судовий збір за подання цієї касаційної скарги, що не свідчить про наявність сплати судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, підстави для задоволення заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області про повернення частини судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області про повернення частини судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, відмовити.

Копію ухвали надіслати заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк