Рішення

від 27.03.2007 по справі 16/481-06-13005

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/481-06-13005

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2007 р.Справа  № 16/481-06-13005

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Байло А.А. за дов. №355-02-17 від 21.1.2006р.;

Від відповідачів:

- ВАТ “Фармація”:  не з'явився;

- КП “Саратфарм”:  не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Саратської районної ради Одеської області до відкритого акціонерного  товариства “Фармація”  про зобов'язання повернути нежитлові приміщення, а також за зустрічним позовом відкритого акціонерного  товариства “Фармація” до Саратської районної ради Одеської області про  визнання договору пролонгованим, -

ВСТАНОВИВ:

Саратська районна рада Одеської області 05.12.2006р. звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до   відкритого акціонерного  товариства “Фармація”  (далі по тексту ВАТ “Фармація”) про зобов'язання повернути Саратській районній раді нежитлові приміщення на першому та другому поверсі, що розташовані за адресою: Одеська область, смт Сарата, вул.. Леніна 82-а. Свої доводи позивач обґрунтовує припиненням між сторонами по справі договірних орендних відносин та небажанням Саратської районної ради як орендодавця за договором продовжувати договірні відносини.

Відповідач повністю заперечує проти заявлених вимог та 30.01.2007р. звернувся до господарського суду із зустрічним позовом про визнання за ВАТ “Фармація” права користування нежитловим приміщенням загальною площею 695,4 кв.м., розташованого в смт Сарата Одеської області по вулиці Леніна 82-а до 18 березня 2010 року на підставі договору оренди від 18 березня 2002 року.

Ухвалою суду від 02.02.2007р. зустрічна позовна заява ВАТ “Фармація” була прийнята до розгляду та зустрічні позовні вимоги об'єднані зі справою №16/481-06-13005 в одне провадження.

13.02.2007р. до господарського суду надійшли уточнення позовних вимог ВАТ “Фармація” за зустрічним позовом, відповідно до яких товариство просить  визнати договір оренди від 18.03.2002р. чинним та обов'язковим для виконання Саратською районною радою та ВАТ “Фармація”; визнати договір оренди від 18.03.2002р. в частині найму приміщення на 1-ому поверсі будівлі, що розташована за адресою: Одеська область, смт Сарата, вул.. Леніна 82-а, чинним до 18.03.2010 року та обов'язковим для виконання комунальним підприємством  “Саратфарм”.

Враховуючи зміст уточнень до зустрічної позовної заяви, ухвалою від 16.02.2007р. до участі у справі в якості іншого відповідача за зустрічним позовом було залучено комунальне підприємство “Саратфарм” (далі по тексту КП “Саратфарм”).

05.03.2007р. ВАТ “Фармація” зустрічні позовні вимоги були знов уточнені та викладені в наступній редакції:

-          визнати договір оренди від 18.03.2002р. в частині найму приміщення другого поверху будівлі (площа 385,8 кв.м.), що розташована за адресою: Одеська область, смт Сарата, вул.. Леніна 82-а пролонгованим на чотири роки та обов'язковим для виконання Саратською районною радою Одеської області та ВАТ “Фармація”;

-          замінити сторону в зобов'язані за договором оренди від 18.03.2002р., укладеним між Саратською районною радою Одеської області та Центральною районною аптекою №136 ВАТ “Фармація” і пролонгованим на чотири роки та визначити наймодавцем в частині найму приміщення першого поверху будівлі (площа 309,6 кв.м.), що розташована за адресою: Одеська область, смт Сарата вул.. Леніна 82-а комунальне підприємство “Саратфарм”, засновником якого є Саратська районна рада;

-          зобов'язати Саратську районну раду надати згоду на заміну сторони в зобов'язанні та визначення наймодавцем за договором оренди від 18.03.2002р. в частині найму приміщення першого поверху будівлі (площа 309,6 кв.м.), що розташована за адресою: Одеська область, смт Сарата, вул.. Леніна 82-а комунальне підприємство “Саратфарм”;

12.03.2007р. до канцелярії суду знов надійшли уточнення зустрічних позовних  вимог, відповідно до яких  ВАТ “Фармація” просить визнати договір оренди від 18.03.2002р., укладений між сторонами по справі, пролонгованим на чотири роки та обов'язковим для виконання Саратською районною радою та ВАТ “Фармація”.

Наведена редакція зустрічних позовних вимог ВАТ “Фармація” від 12.03.2007р. є остаточною та приймається судом до розгляду по суті викладених в ній вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

18.03.2002р. між Саратською районною радою Одеської області (Орендодавець) та ВАТ “Фармація” в особі Центральної районної аптеки №136 (Орендар) був укладений договір оренди, відповідно до умов розділу 1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове (на чотири роки до 18.03.2006 року) платне користування нежитлові приміщення першого та другого поверхів, загальною площею 773,7 кв.м..

01.03.2003р. між сторонами була укладена угода про внесення змін та доповнень до договору оренди від 18.03.2002р., відповідно до умов якої учасниками орендних відносин були внесені зміни у розмір площі, яка фактично використовується Орендарем та складає 695,4 кв.м.

20.05.2004р. сторонами були внесені зміни до договору оренди від 18.03.2002р. шляхом викладення преамбули договору в іншій редакції, а саме: Саратська районна рада в особі голови ради Дубчака А.Г., який діє на підставі Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” з одного боку та Центральна районна аптека №136 ВАТ “Фармація” в особі завідуючої Кацюрин О.Я., яка діє на підставі довіреності і Положення про ЦРА №136 з другого боку уклали договір оренди приміщення у будівлі аптеки розташоване за адресою Одеська область, смт Сарата, вул. Леніна 82-а.

27.10.2005р. Саратською районною радою, на виконання рішення районної ради від 01.07.2005р. №225-ІV “Про дачу згоди на створення комунального підприємства –районної аптеки” та з метою забезпечення населення, установ охорони здоров'я продукцією медико-фармацевтичного призначення, було прийнято рішення за №242-ІV “Про створення комунального підприємства “Саратфарм”. У відповідності з цим рішенням, Саратська районна рада вирішила створити комунальне підприємство “Саратфарм” за місцезнаходженням у смт Сарата, вул.. Леніна 82-а та закріпити  за даним підприємством на праві господарського відання приміщення першого поверху будівлі, яка розташована за адресою: смт Сарата, вул.. Леніна 82-а.

24.11.2005р. Саратською районною радою на адресу Центральної районної аптеки №136 було надіслано листа за №139-02-11, яким позивач, з посиланням на підпункт а) пункту 5.2. договору оренди від 18.03.2002р. повідомив про прийняття радою рішення №242-ІV, яким  було створено комунальне підприємство “Саратфарм”, та запросив Орендаря дати згоду на повернення    орендованих приміщень на першому поверсі площею 298,3 кв.м. та внесення змін до договору оренди в частині визначення площі та розміру орендних платежів.

16.03.2006р. Саратською районною радою було прийнято рішення за №292-ІV “Про встановлення річних орендних ставок за використання нерухомого майна спільної власності територіальних громад району та укладення договору оренди на новий строк”. Пунктом 2 цього рішення рада уповноважила голову Саратської районної ради укласти договір оренди на новий строк з Центральною районною аптекою №136 ВАТ “Фармація” та надати в оренду приміщення на другому поверсі будівлі, розташованої по вулиці Леніна 82-а в смт Сарата, загальною площею 385,8 кв.м.  строком на один рік.

17.03.2006р. Саратською районною радою за вих. №43-02-16 на адресу завідуючого Центральною районною аптекою №136 було надіслано примірник угоди про розірвання договору оренди  від 18.03.2002р. та укладення договору на новий строк. Звернення Саратської районної ради було залишено без відповіді та задоволення.

З огляду на це, позивачем 07.04.2006р. на адресу голови правління ВАТ “Фармація” та завідуючого Центральною районною аптекою №136 ВАТ “Фармація” було надіслано листа з вимогами про повернення нежитлових приміщень першого поверху, які  були  предметом договору оренди від 18.03.2002р.

17.04.2006р. Саратська районна рада повідомила ВАТ “Фармація” про  припинення договору оренди від 18.03.2002р. у зв'язку із закінченням строку, на якій його було укладено.

Листом від 26.04.2006р. у відповідь на звернення позивача від 07.04.2006р. та 17.04.2006р. ВАТ “Фармація” повідомила Саратську районну раду  про пролонгацію договору оренди від 18.03.2002р., яка відбулася в результаті несвоєчасного повідомленням Орендодавцем про припинення договірних відносин.

Враховуючи, що вимоги та заперечення сторін пов'язані між собою підставами виникнення та ґрунтуються на положеннях законодавства, якими врегульовані орендні відносини, суд вважає за доцільне та правомірне надати правову оцінку доводам сторін в сукупності, не розділяючи окремо позицію учасників спору за первісним та зустрічним позовом.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на положення ст..17 Закону України “Про оренду  державного та комунального майна” від 14 березня 1995 року N 98/95-ВР, якими встановлено, що  у  разі відсутності заяви однієї із сторін про  припинення або зміну  умов  договору  оренди  протягом  одного  місяця  після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на  той самий  термін  і  на  тих  самих  умовах,  які  були   передбачені договором. При цьому, посилаючись на належне повідомлення відповідача про відсутність наміру продовжувати договірні відносини, Саратська районна рада наголошує на дотриманні нею вимог діючого законодавства, якими врегульовані питання пролонгації договірних орендних відносин та вимагає зобов'язати ВАТ “Фармація” в особі Центральної районної аптеки №136 повернути Саратській районній раді нежитлові приміщення на першому та другому поверсі, що розташовані за адресою: Одеська область, смт Сарата, вул.. Леніна 82-а.

ВАТ “Фармація” навпаки  наголошує на недотриманні позивачем умов п.1.4. договору оренди від 18.03.2002р., якими передбачено, що якщо за один місяць до спливу строку дії договору відсутні будь-які пропозиції по виконанню договору,  то угода вважається продовженою на новий строк. Стверджуючи про необхідність застосування при вирішенні даного спору умов саме укладеної угоди та положень законодавства, якими врегульовані питання необхідності дотримання учасниками договірних відносин умов укладених угод, відповідач вважає позовні вимоги Саратської районної ради безпідставними та наголошує на задоволенні  зустрічного позову.

Строк дії договору оренди віднесений законодавцем до істотних умов даного різновиду правовідносин.

Дійсно, суд погоджується з позицією позивача, що положення Закону України “Про оренду  державного та комунального майна” від  14 березня 1995 року N 98/95-ВР при вирішенні спорів, які виникають із орендних відносин  предметом яких є державне або комунальне майно,  підлягають застосуванню. Але, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору звернутися до положень діючого законодавства, якими в тому числі врегульовані питання оренди та виконання зобов'язань.

З 01.01.2004р. набрав чинності Господарський кодекс України, відповідно до ч. 4 розділу ІХ “Прикінцеві положення” якого встановлено, що до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовують щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Враховуючи, що правовідносини, які виникли на підставі договору оренди від 18.03.2002р., укладеного між сторонами по справі, продовжують існувати після набрання чинності Господарським кодексом України, суд доходить висновку про необхідність застосування при вирішенні даного спору положень цього Кодексу. Аналогічний висновок судом здійснений і відносно положень Цивільного кодексу України,  дія якого також розповсюджується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності але продовжують існувати після 01.01.2004р.   

Відповідно до положень ч.6 ст..283 Господарського кодексу України, до відносин  оренди  застосовуються  відповідні  положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) з урахуванням  особливостей, передбачених цим Кодексом.

Свобода договору віднесена законодавцем до основних засад цивільного законодавства (ст..3 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог ст..6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити  від  положень  актів цивільного  законодавства  і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити  від  положень  актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Статтею 10 Закону України “Про оренду  державного та комунального майна”, якою визначений перелік істотних умов договору оренди також встановлено, що за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Враховуючи вищенаведений аналіз законодавчих норм, та приймаючи до уваги, що вільне волевиявлення сторін при укладанні угоди в процесі реалізації своїх цивільних прав відноситься до основних засад цивільного законодавства як засіб реалізації конституційних приписів свободи учасників цивільних правовідносин, суд доходить висновку, що при укладанні договору оренди, предметом якого є державне або комунальне майно, сторони вправі керуватися не лише положеннями спеціальної законодавчої норми, яким є Закон України “Про оренду  державного та комунального майна”, а і іншими положеннями діючого законодавства, якими врегульовані як питання оренди так і загальні положення про договір та положення про зобов'язання.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що якщо у договорі оренди від 18.03.2002р. учасниками угоди була досягнута  домовленість про порядок пролонгації договірних відносин, який не дублює редакцію положень, викладених в законі, але не суперечить їй, повинні застосовуватися саме умови укладеної між сторонами угоди.

З огляду на викладене, при вирішенні даного спору судом приймається до уваги саме умова договору, викладена у пункті 1.4., а саме:  якщо за один місяць до спливу строку дії договору немає ніяких  пропозиції щодо  виконання договору, то договір вважається продовженим на новий строк.

Строк дії договору оренди від 18.03.2002р. був визначений сторонами до 18.03.2006р. Враховуючи редакцію пункту 1.4 договору, сторони вправі висувати будь-які пропозиції щодо виконання договору у тому числі і стосовно припинення  договірних відносин до 18.02.2006р. тобто за місяць до спливу строку дії даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2005р.  Саратською районною радою на адресу Центральної районної аптеки №136 було надіслано листа за №139-02-11, яким позивач, з посиланням на підпункт  а) пункту 5.2. договору оренди від 18.03.2002р. повідомив про прийняття радою рішення №242-ІV, яким  було створено комунальне підприємство “Саратфарм”, та запросив Орендаря дати згоду на повернення    орендованих приміщень на першому поверсі площею 298,3 кв.м. та внесення змін до договору оренди в частині визначення площі та розміру орендних платежів. Слід зазначити, що даний лист Саратської районної ради був підписаний заступником голови ради без посилання на відповідні повноваження даної особи щодо внесення пропозицій до існуючого договору оренди. Крім того, рішенням Саратської районної ради №242-ІV від 27.10.2005р. будь-яких питань щодо внесення змін до договору оренди від 18.03.2002р. або звернення з відповідними пропозиціями до орендаря вирішено не було. Наведене свідчить про перевищення посадовою особою ради своїх  повноважень щодо внесення будь-яких пропозицій до існуючого договору викладених в листі від 24.11.2005р., у зв'язку з чим даний лист не може бути оцінений судом як доказ на підтвердження правомірності заявлених вимог.

Більш того, слід зазначити, що  підпунктом а) пункту 5.2. спірного договору передбачено, що договір оренди може бути достроково розірваним у випадку  державної або суспільної необхідності в об'єкті оренди. Перелік підстав для розірвання договірних орендних відносин встановлений вимогами діючого законодавства, яким врегульоване дане питання, є вичерпним та не підлягає довільному тлумаченню. Умови для розірвання, наведене у підпункті а) пункту 5.2. договору оренди від 18.03.2002р. не передбачені положеннями діючого законодавства. Крім того, суд зазначає, що незалежно від обставин, які обумовлені учасниками договору як підстави для розірвання договірних відносин, одностороннє   розірвання договору оренди заборонено законом та повинно здійснюватися лише у судовому порядку.

Рішення Саратської районної ради №292-ІV “Про встановлення річних орендних ставок за використання нерухомого майна спільної власності територіальних громад району та укладення договору оренди на новий строк”, яким було вирішено питання щодо внесення змін до договору оренди від 18.03.2002р. було прийнято позивачем 16.03.2006р., тобто після спливу строку, обумовленого учасниками договірних відносин умовами п.1.4. договору оренди від 18.03.2002р. При цьому, із тексту даного рішення не вбачається бажання Орендодавця припинити договірні відносини з ВАТ “Фармація”,  так як радою було вирішено питання щодо зменшення площі орендованого відповідачем об'єкту.   Крім того,  проаналізувавши редакцію цього рішення, суд доходить висновку, що за своєю сутністю даний документ є пропозицією про внесення змін до існуючого договору оренди, шляхом підписання угоди про розірвання договору оренди та укладення договору оренди на новий строк.

З цього приводу суд зазначає наступне. Відповідно до приписів ч.3 ст.291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Статтею 188 Господарського кодексу України, якою встановлений порядок внесення змін та розірвання господарських договорів, передбачено, у разі недосягнення сторонами  згоди щодо змін або розірвання договору або у разі неодержання відповіді  у встановлений строк заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Однак, позивач майже через рік (05.12.2006р.) після дати закінчення строку договору оренди обумовленого сторонами, тобто 18.03.2006р.  звернувся до суду з вимогами про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди.

Крім того, слід зазначити, що до нинішнього часу Орендарем здійснюється перерахування орендних платежів та останні отримуються Саратською районною радою. Даний факт не заперечується представниками позивача з посиланням на обов'язок орендаря на підставі закону здійснювати перерахування орендних платежів за фактичне користування об'єктом оренди до повернення орендованого майна орендодавцю.

За переконанням суду,  факт прийняття орендодавцем орендних платежів за будь-яких умов після спливу строку дії договору оренди є безспірною ознакою виявлення бажання орендодавця на пролонгацію договірних відносин, так як в противному випадку орендні платежі повинні повертатися орендарю, а орендодавець, на підставі положень ст.785 ЦК України має право на вимагання неустойки. За своєю сутністю орендній платіж є обов'язком орендаря, який виникає із умов договору оренди та у разі припинення договірних відносин припиняються і зобов'язання сторін, прийняти на себе згідно договору. У разі порушення будь-ким із учасників договору положень договору та вимог діючого законодавства, у тому числі і зобов'язань з повернення об'єкту оренди, настає цивільно-правова відповідальність цих учасників, яка  заснована виключно на  вимогах діючого законодавства.

Пропозиція про припинення договірних відносин з Орендарем була здійснена Саратською районною радою лише у листах від 07.04.2006р. та 17.04.2006р. При цьому, суд знов звертає увагу позивача, що дані пропозиції були підписані заступником голови ради без відповідних посилань на рішення ради про надання таких повноважень даній посадовій особі. Більш того, заслуговує на увагу суду той факт, що рішення  про припинення з відповідачем орендних відносин Саратською районною радою взагалі не приймалося.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що у разі відсутності у встановлений договором строк пропозиції Орендодавця про припинення договірних відносин, договір вважається поновленим на той же строк та на тих самих умовах.

За переконанням суду, встановлення законодавцем інституту переважного права орендаря на продовження договірних відносин базується на принципах справедливості та розумності, як на загальних засадах цивільного законодавства (ст.3 ЦК України).

Крім того, відповідно до вимог ст. 629 ЦК України,  договір  є  обов'язковим    для  виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання   зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.  

Положеннями ст.28  Закону України "Про  оренду державного та  комунального  майна"  передбачено, що орендареві забезпечується  захист  його  права  на  майно, одержане   ним   за   договором   оренди,   нарівні  із  захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар  може  зажадати  повернення  орендованого  майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним,  відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

При цьому, статтею 48 Закону України “Про власність” передбачено, що Україна   законодавчо   забезпечує  громадянам, організаціям  та  іншим  власникам  рівні  умови   захисту   права власності. Власник  може  вимагати  усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення  і  не  були  поєднані  з  позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Положення  щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє  майном  на  праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного  володіння  або  на  іншій  підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника.

Підсумовуючи наведене, суд оцінює позовні вимоги Саратської районної ради Одеської області необґрунтованими та недоведеним, у зв'язку з чим, в позові необхідно відмовити повністю. Зустрічний позов ВАТ “Фармація” з урахуванням правового аналізу діючого законодавства України та умов укладеної угоди, наведеного по тексту рішення, навпаки підлягає задоволенню, у зв'язку з чим, договір оренди від 18.03.2002р., укладений між сторонами по справі слід визнати пролонгованим  на новий строк та на тих самих умовах.

При цьому, суд звертає увагу  ВАТ “Фармація”, що вимога про визнання договору обов'язковим для виконання, незважаючи на те, що вона не виділена окремо, викладена некоректно з юридичної точки зору. Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України,  договір  є  обов'язковим    для  виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання   зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.  Тобто, договір є обов'язковим для виконання його учасниками в силу закону, що, в свою чергу, не потребує  встановлення у судовому порядку.  

Крім того, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У зв'язку з відсутністю відповідно до остаточної редакції зустрічного позову  будь-яких вимог ВАТ “Фармація” до комунального підприємства “Саратфарм”, суд вважає за необхідне провадження у справі за позовом ВАТ “Фармація”  до комунального підприємства “Саратфарм” припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору між даними сторонами.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  розподіляються згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33,  44, 49,  п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

2.          Зустрічний позов задовольнити.

3.          Визнати договір оренди від 18.03.2002р., укладений між Саратською районною радою Одеської області та відкритим акціонерним товариством “Фармація” в особі Центральної районної аптеки №136 пролонгованим на той же строк та на тих самих умовах.

4.          Стягнути  з Саратської районної ради Одеської області /68200, Одеська область, смт Сарата, вул.. Леніна 84, код ЄДРПОУ 21001860/  на користь відкритого акціонерного  товариства “Фармація” /65026, м. Одеса, вул. Жуковського 20, р/р26005312546 в Акціонерному банку “Південний” м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 22447055/  витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. /вісімдесять п'ять грн./. Наказ видати.

5.          Стягнути  з Саратської районної ради Одеської області /68200, Одеська область, смт Сарата, вул.. Леніна 84, код ЄДРПОУ 21001860/ на користь відкритого акціонерного  товариства “Фармація” /65026, м. Одеса, вул. Жуковського 20, р/р26005312546 в Акціонерному банку “Південний” м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 22447055/ 118 грн. / сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

6.          Провадження у справі за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства “Фармація”  до комунального підприємства “Саратфарм” припинити.

     Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Накази видати після набрання рішенням законної сили.

    Рішення підписане 02.04.2007р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.