Постанова

від 05.11.2015 по справі 914/3525/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Справа № 914/3525/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Грека Б.М. - головуючого, Бондар С.В., Кривди Д.С. (доповідача), за участю представників від: позивачаДеленко Б.В., представник, відповідачаСвятокум В.Г., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Львівобленерго" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 у справі№ 914/3525/14 Господарського суду Львівської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Львівобленерго" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд Давидів" простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд Давидів" 209823,53 грн вартості недоврахованої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.05.2015 (суддя Петрашко М.М.) позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Агробуд Давидів" на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" 209823,53 грн недоврахованої електричної енергії та 4196,47 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач порушив Правила користування електричною енергією, а тому є обґрунтованою вимога позивача щодо покладення на відповідача обов'язку по сплаті суми недоврахованої електричної енергії.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 (судді: Галушко Н.А. - головуючий, Данко Л.С., Орищин Г.В.) рішення Господарського суду Львівської області від 12.05.2015 у справі №914/3525/14 скасовано; в позові відмовлено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд Давидів" 2100 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів та не доведено технічну можливість проникнення відповідачем в РУ-0,4кв, а отже і вчинення ним зазначеного правопорушення.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненням до неї, в яких просить постанову скасувати, а рішення Господарського суду Львівської області від 12.05.2015 - залишити в силі. Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: незастосування вимог ст.ст.235-237 Господарського кодексу України, порушення вимог Закону України "Про електроенергетику", п.п.6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією, ст.ст.4 2 , 32, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач спростовує її доводи і просить скаргу залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 10.05.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" (постачальник), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробуд Давидів" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №19063 (далі по тексту - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю за зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 "Однолінійна схема".

Відповідно до п.2.1. договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно з п.2.2.2 договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах та відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов 6 цього договору.

За умовами п.2.3.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №9 "Графік занять показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п.4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Згідно з п.4.4. договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт. Сторони погодили, що уповноваженим представником сторони вважається також особа, яка перебуває у трудових відносинах зі стороною та є присутньою при здійсненні перевірки та/або складення двохстороннього акту порушення.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 13.08.2014 представниками енергоінспекції ПАТ "Львівобленерго" на підставі п.6.40 та п.6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 із змінами та доповненнями (далі по тексту - ПКЕЕ), складено акт про порушення ПКЕЕ №027307. При огляді електроустановок були виявлені дії споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку, а також виявлено зміну полярності підключення трансформатора струму (при підключенні навантаження на фазі "В" індикація імпульсів не проводиться), похибка становила "-63%".

На підставі акта комісія по розгляду актів про порушення ПКЕЕ прийняла рішення провести нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 із змінами і доповненнями, яке оформлене протоколом №655 від 21.08.2014. За розрахунком позивача, вартість недворахованої електроенергії становить 209823,53 грн.

В обґрунтування заявлених у даній справі позовних вимог позивач посилався на те, що за змістом ст.ст.235, 236 Господарського кодексу України та умов договору рішення постачальника електричної енергії про нарахування споживачу 209823,53 грн вартості недоврахованої електричної енергії є оперативною-господарською санкцією і зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

За приписами ст.275 Господарського кодексу України, ст.26 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 1.3, 5.1, 5.9, підпункту 1 п.10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, споживання електричної енергії здійснюється виключно на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з п.6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт, в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії.

Як встановлено судом першої інстанції при вирішенні спору, факт порушення відповідачем ПКЕЕ підтверджується актом №027307 від 13.08.2014, складеним представниками енергоінспекції ПАТ "Львівобленерго" в присутності відповідача та погодженим ним з зауваженнями, які викладені в акті.

В акті, зокрема, зазначено, що представниками енергоінспекції ПАТ "Львівобленерго" виявлено зміну полярності підключення трансформатора струму (при підключенні навантаження на фазі "В" індикація імпульсів не проводиться), похибка становила "-63%".

26.11.2013 сторонами був підписаний Паспорт-протокол вимірювального комплексу трансформаторного включення №028542, в пункті 5.6. якого зазначено, що за результатами перевірки роботи засобу обліку прикладеним навантаженням, фаза "В" індукційного лічильника обертається у правильному напрямі; індикація електронного лічильника правильна. Також вказаним протоколом було оформлено інші результати перевірки та замірів і складено акт № 246132 від 26.11.2013 про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них, який був підписаний представниками сторін.

В матеріалах справи наявний висновок №5007 комплексної судово-трасологічної та металознавчої експертизи від 30.03.2015, призначеної судом першої інстанції в процесі розгляду справи, у зв'язку з запереченням відповідачем факту порушення Правил користування електричною енергією з тієї підстави, що пошкоджень чи зриву пломб перевіркою не виявлено. Судовими експертами надано наступні висновки:

1) вушка для закривання і фіксації в закритому положенні дверей передньої стінки трансформаторної підстанції приварені одноразово і ознак, які б свідчили про їх переварювання, тобто повторне приварювання після роз'єднання їх із стінкою чи дверцятами, немає;

2) враховуючи той факт, що вушка дверцят передньої стінки трансформаторної підстанції приварені одноразово і не мають ознак, які б свідчили про їх переварювання, то питання суду про можливість здійснення зварювальних робіт в даній зоні (пов'язаних з від'єднанням і наступним приєднанням даних вушок) без пошкодження пластмасової пломби, втрачає технічний зміст;

3) зміна полярності підключення трансформатора струму Т-0,66 (на клемах первинної обмотки Л1 та Л2) без пошкодження пломби на клемах И1 та И2 є можливою. Технічна можливість для такої зміни реалізується за наявністю таких умов:

- наявність у особи, що здійснює таку операцію, безпосереднього доступу до трансформатора струму Т-0,66 та елементів кріплення клем його первинної обмотки (Л1-Л2), а також слюсарного інструменту (гайкових ключів №17, 19) для відкручування-закручування елементів кріплення;

- відсутністю пломбування клем первинної обмотки (Л1 або Л2) трансформатора струму Т-0,66.

Зазначені вище висновки судової експертизи місцевим господарським судом оцінено в сукупності з іншими доказами з наданням правової оцінки. Повноваженнями щодо переоцінки висновку експерта суд касаційної інстанції не наділений.

Так, аналізуючи висновки експерта, місцевий господарський суд зазначив, що несанкціоноване проникнення через дверцята передньої стінки трансформаторної підстанції, на яких була навішана пломба, не здійснювалось, проте зміна полярності підключення трансформатора струму Т-0,66 (на клемах первинної обмотки Л1 та Л2) без пошкодження пломби на клемах И1 та И2 є можливою.

Тим не менше, при загальному огляді об'єкта діючої трансформаторної підстанції експертом встановлено, що трансформаторна підстанція являє собою закриту металеву конструкцію, що встановлена на двох бетонних блоках, розміщених на ґрунті. На передній та задній стінці підстанції є по двоє дверей, а на кожній з бокових стінок є по одній двері. На момент дослідження на всіх дверях навішані замки на стандартні (заводського виготовлення) вушка. Як зазначив позивач, на цих дверях немає і не було пломб, крім одних дверей на передній стінці на яких висіла пломба. і дана обставина відповідачем у судовому засіданні не заперечувалась, а також про пломби на інших дверях не зазначено у висновку експерта при огляді об'єкту дослідження.

Також при вирішенні спору позивач пояснював, що конструкція трансформаторної підстанції дає можливість проникнення в РУ-0,4кВ зі сторони силового трансформатора РУ-10кВ, до яких у споживача є безперешкодний доступ, для цього необхідно лише провести відключення роз'єднувача 10кВ, який знаходиться на території відповідача (біля трансформаторної підстанції). Відповідач не навів належних доказів та доводів на спростування даної обставини.

За встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що полярність підключення трансформатора струму було змінено без зриву пломби, що в свою чергу призвело до зміни показів приладу обліку спожитої електроенергії.

Пунктом 3.2. Правил користування електричною енергією визначено, що відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Згідно приписів ст.235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Частиною 1 ст.236 Господарського кодексу України встановлено види оперативно-господарських санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.236 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Враховуючи наявність у матеріалах справи експертного висновку та акта про порушення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення у сфері електроенергетики підтверджений належними доказами та є доведеним, а тому застосування відповідачем оперативно-господарської санкції до позивача у вигляді нарахування 209823,53 грн вартості недоврахованої електричної енергії є правомірним та таким, що не суперечить умовам договору №19063 про постачання електричної енергії від 10.05.2007, Правилам користування електричною енергією, Методиці визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, та приписам ст.ст.235 - 237 Господарського кодексу України.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, прийнявши до уваги рішення адміністративної колегії Львівського обласного відділення Антимонопольного комітету України №82р/к від 14.11.2014, яке прийнято за результатами розгляду заяви ТОВ "Агробуд "Давидів" щодо правомірності складання ПАТ "Львівобленерго" акта про порушення ПКЕЕ від 13.08.2014 №027307 та нарахування необлікованої електроенергії; лист №30-13-32/249 від 13.11.2014 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики; лист №03/10-1107 від 08.07.2015 Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Західному регіоні. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення, зазначив, що позивачем не надано доказів та не доведено технічну можливість проникнення відповідачем в РУ-0,4кв, а отже і вчинення правопорушення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта, як один із видів доказів, для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Метою судової експертизи згідно з ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України є роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Отже, висновок експертизи має бути спроможним надати інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументом у процесі встановлення об'єктивної істини і не може бути замінений іншими засобами доказування. Відповідно ж до приписів ст.32 ГПК України висновок судових експертів відноситься до засобів доказування нарівні із іншими доказами у справі та не має будь-яких переваг або навпаки - його значення або вагомість у справі не може бути занижено поряд з іншими доказами у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок №5007 комплексної судово-трасологічної та металознавчої експертизи від 30.03.2015 місцевим господарським судом оцінено в сукупності з іншими доказами з наданням правової оцінки, тоді як постанова суду апеляційної інстанції не містить будь-яких обґрунтувань щодо підстав неврахування і відхилення висновків судової експертизи.

Згідно з ст.42 ГПК України відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні. Частиною 2 ст.34 цього ж Кодексу визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч.1 ст.4 7 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Частина 1 ст.43 названого Кодексу містить вимоги щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає та не спростовує висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Скасовуючи рішення Господарського суду Львівської області, суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції та встановлених ним обставин справи, зокрема, щодо зміни полярності підключення трансформатора струму, яку виявлено перевіркою відповідача при користуванні ним електричною енергією.

В оскаржуваній постанові Львівського апеляційного господарського суду фактично не наведено обґрунтування порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, рішення якого оскаржувалось в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.111 10 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим місцевим господарським судом фактичним обставинам та прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відповідно, касаційна скарга підлягає задоволенню.

Пунктом 11 ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 2098,24 грн за здійснення касаційного перегляду в даному випадку підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.49, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 у справі №914/3525/14 скасувати, залишивши в силі рішення Господарського суду Львівської області від 12.05.2015.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд Давидів" на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" 2098,24 грн витрат по сплаті судового збору при зверненні з касаційною скаргою.

Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ.

Головуючий Б.Грек

Судді С.Бондар

Д.Кривда