Постанова

від 22.10.2015 по справі 910/12544/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р. Справа№ 910/12544/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Золотопуп С.В., дов. № 2303/01 від 23.03.2015р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу "Дніпрові хвилі",

Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТАРА-

ПЛЮС"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 14.07.2015 р.

у справі № 910/12544/15 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Дніпрові хвилі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТАРА-

ПЛЮС"

про стягнення 20 130,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив "Дніпрові хвилі" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТАРА-ПЛЮС" про стягнення 20 130,88 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.07.2015р. у справі № 910/1244/15 позов Житлово-будівельного кооператива "Дніпрові хвилі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТАРА-ПЛЮС" про стягнення 20 130,88 грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аватара-Плюс" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Дніпрові хвилі" 5 984 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 29 копійок основного боргу, 5 984 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 29 копійок пені, 2 175 (дві тисячі сто сімдесят п'ять) гривень 56 копійок інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 428 (чотириста двадцять вісім) гривень 55 копійок та 1 322 (одну тисячу триста двадцять дві) гривні 56 копійок витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Житлово-будівельний кооператив "Дніпрові хвилі" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2015р. у справі № 910/1244/15 та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТАРА-ПЛЮС" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Дніпрові хвилі" за період з 01.05.2012р. до 01.12.2012р. 20 130,88 грн., в т.ч. 8 441,65 грн. - сума боргу житлово-комунальні послуг, 2 654,48 грн. - втрати від інфляції, 593,10 грн. - 3% річних та 8 441,65 грн. - пені.

Також не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАТАРА-ПЛЮС" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2015р. у справі № 910/1244/15.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу "Дніпрові хвилі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТАРА-ПЛЮС" у справі № 910/12544/15 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 р. у справі № 910/12544/15 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015р. у справі № 910/12544/15 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Гаврилюк О.М. та призначено розгляд справи на 14.09.2015р.

В судовому засіданні 14.09.2015р. оголошено перерву до 28.09.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 р. у справі № 910/12544/15 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015р. у справі № 910/12544/15 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

В судовому засіданні 22.10.2015р. оголошено перерву до 22.10.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представники відповідача у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Приватне підприємство "Аватара", правонаступник якого є відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аватара-Плюс", на підставі договору купівлі-продажу 1472, посвідченого 21.05.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вепрейчук О.І., було власником нежилого приміщення загальною площею: 439,70 кв.м, з №1 по №14 (групи приміщень№100) площею 231,10 кв.м, нежилі приміщення з №15 по №26 (групи приміщень №100) 1-го поверху пл.168,60 кв.м, нежилі приміщення №1 по №2 (групи приміщень №100а) 1-го поверху пл.40,00 кв.м, загальною площею 439.70 кв.м.(в літ. А) що знаходиться в першому поверсі і підвалі багатоквартирного жилого будинку № 47 по вул. Ентузіастів в місті Києві, яке у подальшому відчужено на підставі договору іпотеки № 6031, посвідченого 13.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. на користь ПП "Ентузіаст-Інвест".

Згідно повідомлення про прийняття на баланс та вступного балансу власником та балансоутримувачем вищезазначеного багатоквартирного жилого будинку є позивач ЖБК "Дніпрові хвилі".

Тарифи на утримання будинку та прибудинкової території затверджено розпорядженнями Київської міської державної адміністрації "Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві" від 19 травня 2000 року №748, "Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій", розміри обов'язкових цільових внесків на капітальний ремонт та утримання ЖБК, на утримання будинку та прибудинкової території затверджені рішеннями загальних зборів членів ЖБК "Дніпрові хвилі", оформленого протоколом від 29.11.2011 року.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про кооперацію" до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу. Згідно ч.1 ст.24 цього Закону кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно.

ЖБК "Дніпрові хвилі", як балансоутримувач, уклав договори із виробниками та виконавцями житлово-комунальних послуг на утримання внутрішньобудинкових мереж газо- водо- теплопостачання, на постачання газу для побутових потреб, на теплопостачання та на постачання теплової енергії у гарячій воді, на технічне обслуговування та диспетчеризацію ліфтів, на послуги водопостачання та водовідведення, на постачання електричної енергії, на вивезення твердих побутових відходів, затвердив штатні розклади та уклав відповідні трудові договори з працівниками, відповідно яких оплачується заробітна плата, здійснюються належні відрахування податків і загальнообов'язкове державне соціальне та пенсійне страхування, податок на землю, договори з банками на розрахунково-касове обслуговування, договір з банком на приймання платежів від населення, договори з КП "ГІОЦ" на розрахунок, приймання та розщеплення платежів за житлово-комунальні послуги.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано сторонами під час судового розгляду, між сторонами відсутній укладений договір щодо надання та споживання комунальних послуг.

У свою чергу, займаючи приміщення у будинку, балансоутримувачем якого є позивач, ТОВ "АВатар-Плюс" спожив за період з 01.05.2015 по 01.12.2012 житлово-комунальні послуги на загальну суму 20 130,88 грн., яка складається з 8 441,65 грн. - сума боргу, 2 654,48 грн. - втрати від інфляції, 593,10 грн. - 3 % річних та 8 441,65 грн. - пеня із розрахунку 1 % в день від суми боргу.

З метою досудового врегулювання спору, позивач листом від 09.04.2015 повідомив відповідача про наявність заборгованості із вимогою її сплатити.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до положень статті 32 вказаного Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", балансоутримувачем є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до п. 18 Порядку обліку та оплати послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аватара-Плюс" не перебуває у договірних відносинах із позивачем, який у свою чергу, обґрунтовано заявив позов про стягнення з відповідача суми боргу на підставі статей 1212 та 1213 ЦК України.

Аналогічна правова позиції викладена у постанові Верховного суду України №3-38гс11 від 16.05.2011 та відповідно до положень 111-28 ГПК України є обов'язковою для застосування.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, ЖБК "Дніпрові хвилі" до суми основного боргу 8 441,65 грн. включив 2 531,35 грн. утримання будинку та прибудинкової території, 828,98 грн. - накопичувальний ремонт, утримання ЖБК - 1628,36 грн. та 3 452,96 грн. вартість опалення.

Суд зазначає, що оскільки відповідач споживав комунальні послуги та не є учасником ЖБК, на спростування чого жодною зі сторін доказів не надано, тому у ТОВ "Аватара-Плюс" відсутній обов'язок сплачувати на користь позивача грошові суми на накопичувальний ремонт та утримання ЖБК.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що до стягнення з відповідача підлягає сума 5 984,29 грн., яка складається із вартості опалення та суми витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Колегія суддів погоджується з розрахунком пені суду першої інстанції та вважає, що використовуючи за базу нарахування суму грошових коштів, яка підлягає до стягнення з відповідача, пеня складає 5 984,29 грн..

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи статті 549, частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) та інфляційних втрат не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові та відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

З системного аналізу наведених законодавчих норм, вбачається право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотків річних, як спосіб захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За приписами п. 3.1., 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 №62-97; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 №39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", якщо сума боргу повинна бути сплачена в період з 1 по 15 числа відповідного місяця, то вона індексується з рахунком цього місяця, а якщо сума повинна бути сплачена з 16 по 31 число відповідного місяця, то вона індексується з наступного місяця.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції інфляційної складової суми боргу та 3% річних, а саме інфляційної складової суми боргу у сумі 2 175,56 грн. та 3% річних у сумі 428,55 грн.

Доводи відповідача щодо судом нез'ясовано складових тарифу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території не приймаються судом до уваги, оскільки вартість цих послуг визначена єдиним платежем.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2015р. у справі № 910/12544/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги скаржників задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу "Дніпрові хвилі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТАРА-ПЛЮС" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2015р. у справі № 910/12544/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/12544/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

М.М. Новіков