Постанова

від 30.10.2015 по справі 803/3604/15

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2015 року Справа № 803/3604/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульський В.В.,

при секретарі судового засідання Масюк Г.С.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер» (далі - ТзОВ «Полімер», позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ківерцівська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ №0003921500 від 06 серпня 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ківерцівською ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТзОВ «Полімер», про що складено акт від 06 липня 2015 року №823/1502/32328478. В зазначеному акті перевірки податковий орган встановив порушення платником податків граничних строків сплати податку на додану вартість. Не погодившись із висновками викладеними в акті відповідача, ТзОВ «Полімер» подало на нього свої заперечення до Ківерцівської ОДПІ, однак листом останнього від 24 липня 2015 року №2048/10/03-05-15-12 позивачу надано відповіді, в якій зазначено, що порушення викладені в акті перевірки відповідають вимогам чиинного законодавства. На підставі вказаного акта перевірки Ківерцівською ОДПІ 06 серпня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003921500, яким зобов'язано ТзОВ «Полімер» сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1976,19 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0003921500 від 06 серпня 2015 року протиправним та просить його скасувати з наступних підстав.

З акта перевірки від 06 серпня 2015 року №823/1502/32328478 слідує, що граничним строком самостійно визначеного ТзОВ «Полімер» в податковій декларації з податку на додану вартість №9042270610 від 18 березня 2015 року грошового зобов'язання зі слати податку на додану вартість в сумі 19679,00 грн. було 30 березня 2015 року. Позивач вважає, що своєчасно сплатив вказаний податок, оскільки 30 березня 2015 року подав банку АТ Банк «Фінанси та кредит» платіжне доручення №40 від 30 березня 2015 року на перерахування суми податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 19698,00 грн. На вказаному платіжному дорученні є відмітка про те, що платіжний документ одержано банком 30 березня 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що виконав свої грошові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в межах операційного часу, визначеного банком, а тому в нього відсутня вина в порушенні строків зарахування коштів до бюджету, оскільки в даному випадку кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи. У зв'язку з цим платник податків відповідно до пункту 129.6 ст.129 Податкового кодексу України (далі - ПК України) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, а тому позивач вважає, що в Ківерцівської ОДПІ не було підстав для винесення податкового повідомлення-рішення №0003921500 від 06 серпня 2015 року та просить суд визнати протиправним та скасувати вищезгадане податкове повідомлення-рішення.

Позивач в судове засідання не прибув, свого представника не направив, про те, у клопотанні від 21 жовтня 2015 року представник позивача просив суд проводити розгляд справи без його участі, повністю підтримує позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просить суд визнати протиправним та скасувати вищевказане податкове повідомлення-рішення (а.с.31).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у письмових запереченнях від 30 жовтня 2015 року (а.с.41-43) та усних поясненнях в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, з тих підстав, що платіжне доручення №1093 від 28 серпня 2015 року свідчить про факт прийняття банком документу по системі «Клієнт-Банк» ПАТ «Укрінбанк», а не про факт перерахування банком даного платежу через Державну казначейську службу до Державного бюджету України. Тому, у зв'язку із простроченням граничного строку сплати грошового зобов'язання, у відповідності до вимог ПК України відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення, а відтак просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без участі його представника (що є його правом) тому, суд проводить розгляд справи у відсутності представника позивача на підставі наявних у ній письмових доказів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 06 липня 2015 року Ківерцівською ОДПІ було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТзОВ «Полімер», за результатами якої складено акт №823/1502/32328478 (а.с.5).

Актом перевірки встановлено порушення ТзОВ «Полімер» п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 ПК України, оскільки платником податків несвоєчасно сплачено податок на додану вартість, визначений ним самостійно в податковій декларації з податку на додану вартість №9042270610 від 18 березня 2015 року. З якого також слідує, що граничним строком сплати позивачем грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 19679,00 грн. є 30 березня 2015 року, проте платник податків його сплатив 31 березня 2015 року, тобто із затримкою в 1 днів, а відтак зобов'язаний нести відповідальність, передбаченої статтею 126 ПК України.

На підставі вищезгаданого акта перевірки 06 серпня 2015 року Ківерцівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0003921500 (а.с.6), яким зобов'язано ТзОВ «Полімер» сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1976,19 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленні-рішенню №0003921500 від 06 серпня 2015 року, суд виходить із наступного.

За визначенням п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.2 статті 203 ПК України встановлено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п.126.1 ст. 126 ПК України).

Судом встановлено, що ТзОВ «Полімер» подав Ківерцівській ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість №9042270610 від 18 березня 2015 року, граничним строком сплати податку на додану вартість за лютий 2015 року в сумі 19679,00 грн. є 30 березня 2015 року, про що зазначено в акті перевірки від 06 серпня 2015 року. Зарахування вказаної суми до державного бюджету фактично відбулося 31 березня 2015 року на підставі платіжного доручення №40 від 30 березня 2015 року (а.с.17).

Відповідно п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з ст. 21 цього Закону, Ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання; 7) внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.

Ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер (п.22.1 ст.22 Закону України В«Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Відповідно до п. 1.30 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» слідує, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 1.23 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.

Згідно із п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує.

Положенням п. 22.4 ст. 22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Таким чином, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, зокрема з моментом прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Суд зазначає, що пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача - «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».

Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит «Дата надходження» може не заповнюватися.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до обслуговуючої філії банку АТ Банк «Фінанси та кредит» №60 м. Луцьк для сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2015 року було направлено платіжне доручення №40 від 30 березня 2015 року на суму 19698,00 грн. (а.с.17), проте зазначений платіж не був списаний з рахунку платника та не був зарахований банком на рахунок одержувача коштів.

Із зазначених документів слідує, що переказ коштів не відбувся не з вини платника.

Суд, дослідивши платіжне доручення №40 від 30 березня 2015 року на суму 19698,00 грн. зі сплати податку на додану вартість за лютий 2015 року, яке наявне у матеріалах справи, встановив, що на ньому наявна відмітка банку «одержано банком» 30 березня 2015 року та наявні ознаки того, що банком було прийнято дане платіжне доручення до виконання.

Враховуючи те, що платіжне доручення було одержано банком та прийнято до виконання, суд вважає, що позивачем не було допущено порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

Пунктом 129.6 ст. 129 ПК України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або цільового фонду. Отже, суд приходить до висновку, що ТзОВ «Полімер» вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення (вчасно подав платіжне доручення банку та забезпечив наявність коштів на власному рахунку для його виконання).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, а тому ТзОВ «Полімер» не повинен відповідати за вказане правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19679,00 грн. за лютий 2015 року, а тому податкове повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ №0003921500 від 06 серпня 2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1218,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №1632 від 09 жовтня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 2,11,71,94,122,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області №0003921500 від 06 серпня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (45200, Волинська область, місто Ківерці, вулиця Воїнів-Інтернаціоналістів, будинок 1А, ідентифікаційний код юридичної особи 39495757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер» (45200, Волинська область, місто Ківерці, вулиця Некрасова, будинок 33/11, ідентифікаційний код юридичної особи 32328478) судовий збір в сумі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 04 листопада 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський