Рішення

від 29.10.2015 по справі 920/1403/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.2015 Справа № 920/1403/15

Господарський суд Сумської області, у складі судді Лугової Н.П. при секретарі судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши матеріали справи № 920/1403/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», м. Київ;

до відповідача: Приватного підприємства «ПАВЛО-1», м. Тростянець, Тростянецький район, Сумська область;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Тростянець, Сумська область;

про стягнення 2 101 071,75 грн. (становить екв. 95 677, 22 Швейцарських франків за курсом НБУ станом на 13.08.2015 року),-

За участю представників сторін:

Від позивача: представник Сотник Ю.В. (довіреність б/н від 07.09.2015 року);

Від відповідача: не прибув;

Від третьої особи: не прибув;

Суть спору : позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою № 12-4-8/2552 від 19.08.2015 року, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором CM-SMEC00/006/2008 від 22.01.2008 року в розмірі 95 677,22 Швейцарських франків, що складається з: 86 333,76 Швейцарських франків - заборгованість по сплаті кредиту; 9 343,46 Швейцарських франків - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 25.01.2014 року по 01.03.2015 року, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 42 021 грн. 44 коп..

Відповідач в судове засідання не прибув, обґрунтованого відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі № 920/1403/15 від 01.09.2015 року та ухвала від 14.09.2015 року, які були надіслана рекомендованою поштою на адресу відповідача зазначену в позовній заяві (Сумська область, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Б.Хмельницького, буд. 24, кв. 15), повернуті до суду з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач зареєстрований за адресою: Сумська область, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Б.Хмельницького, буд. 24, кв. 15.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, письмових пояснень по справі не надав.

Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі № 920/1403/15 від 01.9.2015 року та ухвала від 14.09.2015 року, які були надіслана рекомендованою поштою на адресу третьої особи зазначену в позовній заяві (АДРЕСА_1), повернуті до суду з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року (02.04.2009р.)» передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач та третя особа про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, ухвала про порушення провадження у справі направлялась відповідачу та третій особі за їх юридичною адресою, про причини нез'явлення суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2008 року між позивачем та третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СM-SMEC00/006/2008, відповідно до умов якого позивач надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 112 400,00 швейцарських франків для придбання нерухомого майна, до 22 січня 2023 зi сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 5,0 % річних, а ОСОБА_1, в свою чергу, зобов'язався забезпечити повернення кредитних коштів, сплатити позивачеві проценти за користування кредитними коштами.

Укладаючи цей договір, ПАТ «ОТП Банк» діяло на підставі виданої Національним банком України банківської ліцензії № 191 від 2 березня 1998 року із Додатком № 191-1, якою передбачено право на виконання банківських операцій, визначених ст. 47 Закону "Про банки і банківську діяльність". На даний час позивач також має право на здійснення валютних операцій, що підтверджується Генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій № 191 від 05.10.2011 року із Додатком від 05.10.2011 р. № 191.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому, за згодою сторін, вносились зміни до умов Кредитного договору шляхом укладення 22.01.2008 року Додаткового договору № 1, 24.03.2009 року Додаткового договору № 2, 27.07.2009 року Додаткового договору № 3, 15.10.2009 року Додаткового договору № 4, 11.07.2011 року Додаткового договору № 5, 25.01.2012 року Додаткового договору № 6, 07.12.2012 року Додаткового договору № 8, 25.09.2013 року Додаткового Договору № 9.

Пунктом 1.4.1.1. кредитного договору встановлено, що у разі використання фіксованої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки, з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до цього Договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником а відповідно до умов ст. 1.5. цього договору (п. 1.4.1.4. кредитного договору).

Позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 112 400,00 швейцарських франків, що підтверджується випискою по рахунку в швейцарських франках НОМЕР_1 за період з 22.01.2008 року по 24.04.2009 року (а.с. 85-86 ).

11 липня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № SR-SМЕС00/006/2008/2, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 його боргових зобов'язань перед позивачем за кредитним договором № СM-SMEC00/006/2008 від 22.01.2008 року укладеного між позивачем та третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, в повному обсязі таких зобов'язань.

У подальшому, за згодою сторін, вносились зміни до умов договору поруки, а саме шляхом укладення 25.01.2012 року Додаткового договору № 1 та 25.09.2013 року Додаткового договору № 2.

Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно (п. 1.2 договору поруки).

Згідно умов пункту 3.1. договору поруки, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, кредитор має право звернутися до поручителя із вимогою про виконання боргових зобов'язань у повному обсязі або частині.

Позивач зазначає, що позичальник порушив передбачені кредитним договором строки оплати платежів, у результаті чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 10.08.2015 року становить 95 677,22 Швейцарських франків.

Відповідно до приписів пункту 2.1.4.2. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 9 від 25.09.2013 року, незважаючи на інші положення кредитного договору, банк має право вимагати дострокове виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобов'язань за кредитним договором. При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 60 календарних днів з дати отримання цієї вимоги. У разі неотримання вимоги позичальником, вимога вважається отриманою позичальником на сьомий календарний день з дати направлення цієї вимоги.

Пунктом 3.4 договору поруки від 11.07.2011 року встановлено обов'язок поручителя виконати боргові зобов'язання, які виникають при отриманні від кредитора відповідної письмової вимоги протягом трьох банківських днів з дня отримання відповідної письмової вимоги кредитора. Така вимога вважається отриманою поручителем, якщо кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому договорі, або вручив її особисто поручителю, що підтверджується підписом поручителя.

Позивачем 24 квітня 2015 року було направлено позичальникові Повідомлення № 89-89-6-12-4-8/1223 від 24.04.2015 року про порушення зобов'язань за кредитним договором № СM-SMEC00/006/2008 від 22.01.2008 року, в якому позивач вимагав достроково погасити заборгованість перед банком. Разом з цим 24 квітня 2015 року банком на адресу поручителя було надіслано вимогу № 89-89-6-12-4-8/1227 від 24.04.2015 року про дострокове виконання зобов'язання за Кредитним договором № СM-SMEC00/006/2008 від 22.01.2008 року, відповідно до якої банк просив сплатити борг в повному обсязі протягом 3 днів з дати отримання вимоги. Проте, як вказує позивач, відповіді боржник та поручитель не надали заборгованість не сплатили.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 10.08.2015 року заборгованість становить 95 677,22 Швейцарських франків та складається з 86 333,76 Швейцарських франків заборгованості по сплаті кредиту, 9 343,46 Швейцарських франків заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 25.01.2014 року по 01.03.2015 року.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 1055 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України).

Частиною 2 статті 1056 1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Приписами статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 3 статті 533 Цивільного Кодексу України встановлено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

При цьому, при здійсненні валютної операції суд ухвалює рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті (п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Відповідно до пункту 19 Інформаційного листа ВГС України від 29.06.2010 року № 01-08/369 «Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Судом встановлено, що факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, зокрема надання кредиту в розмірі 112 400, 00 швейцарських франків підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Заборгованість за кредитом та відсотками станом на день розгляду справи є непогашеною. Аргументованих заперечень чи доказів сплати боргу відповідач не надав, тому суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 86 333,76 Швейцарських франків - заборгованості по сплаті кредиту; 9 343,46 Швейцарських франків заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 25.01.2014 року по 01.03.2015 року.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 42 021 грн. 44 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Павло-1» (42600, Сумська область, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Б.Хмельницького, буд. 24, кв. 15, код 36636048) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, код 21685166) 86 333,76 Швейцарських франків заборгованості по сплаті кредиту, 9 343,46 Швейцарських франків заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 42 021 грн. 44 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.11.2015 року.

Суддя Н.П. Лугова