Ухвала

від 03.11.2015 по справі 5010/2437/2011-п-8/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03 листопада 2015 р. Справа № 5010/2437/2011-П-8/83

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на рішення державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (вих. № 824 від 04.09.2015 р., вх. № 9394/15 від 07.09.2015 р.) по справі

за позовом: Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави,

уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції

в спірних відносинах є Міністерство Оборони України в особі

ДП МО України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"

вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і Джес-2"

вул. Ребета, 6а, м. Івано-Франківськ, 76000

вул. Антоновича, буд.122А, м. Львів, Франківський район, Львівська обл., 79057

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 Відділення Фонду Державного майна України по Івано-Франківській області

вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 800 953,03 грн. та в державний бюджет - 183 834,94 грн. заборгованості.

За участю:

від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону, (службове посвідчення № 033481 від 18.05.2015 р.);

від позивача: ОСОБА_3 - заступник начальника юридичного відділу ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", (довіреність № 618 від 23.07.2015 р.);

від відповідача, третьої особи та Франківського відділу ВДВС Львівського міського управління юстиції: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2012 р. по справі № 5010/2437/2011-П-8/83 позов Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство Оборони України в особі ДП МО України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і Джес-2" за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 Відділення Фонду Державного майна України по Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в сумі 800 953,03 грн. та в державний бюджет - 183 834,94 грн. заборгованості задоволено, на виконання якого видано накази про стягнення заборгованості та судового збору.

До господарського суду Івано-Франківської області Державним підприємством "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" подано скаргу на рішення державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (вих. № 824 від 04.09.2015 р., вх. № 9394/15 від 07.09.2015 р.). В обґрунтування скарги зазначено, що відповідно до наявних матеріалів виконавчого провадження № 41825377 державним виконавцем не вжито всіх передбачених законодавством заходів щодо розшуку майна боржника та належного виконання покладених на нього обов'язків щодо своєчасності та повноти виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.2015 р. призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 17.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2015 р. відкладено розгляд скарги в судовому засіданні на 01.10.2015 р.

Судове засідання 01.10.2015 р. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Шіляк М. А. у відрядженні.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2015 р. та 13.10.2015 р. відкладено розгляд скарги в судових засіданнях на 13.10.2015 р. та 03.11.2015 р. відповідно.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, до суду повернулися ухвали з поштовими відмітками "вибули".

Судом здійснено електронний запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 17.09.2015 р. значиться Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕР І ДЖЕС-2" ТОВ "ЕР І ДЖЕС-2", де зазначена адреса відповідача - 79057, Львівська область, місто Львів, Франківський район, вулиця Антоновича, будинок, 122А.

Зважаючи на викладене, суд направляв ухвали за двома адресами, а саме за адресою яка зазначена у скарзі та за адресою яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 Відділення Фонду Державного майна України по Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, ухвалою суду від 13.10.2015 р. його явка не визнавалась обов'язковою.

Представник Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в судові засідання жодного разу не з'явився, витребувані судом докази ухвалами суду від 17.09.2015 р., 05.10.2015 р. та 13.10.2015 р. не надав.

У зв'язку із невиконанням вимог ухвал суду від 17.09.2015 р., 05.10.2015 р. та 13.10.2015 р., суд виніс окрему ухвалу стосовно Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

У відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі повноважних представників відповідача, третьої особи та Франківського відділу ВДВС Львівського міського управління юстиції за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду скарги.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача скаргу підтримали в повному обсязі та просили суд її задовольнити.

Розглянувши скаргу на дії ДВС, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, встановив наступне.

30.06.2015 р. головним державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову ВП № 41825377 про повернення виконавчого документа стягувачу - наказу № 807 від 27.07.2012 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і Джес-2" на користь Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" 800 953,03 грн. заборгованості на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України "про виконавче провадження".

Суд вважає скаргу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на рішення державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції обґрунтованою частково виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 121-2 ГПК України визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Матеріалами справи підтверджено, що скаржником отримано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві 26.08.2015 р., що підтверджується відтиском печатки на постанові, а тому на момент надходження скарги на дії ДВС до господарського суду Івано-Франківської області 07.09.2015 р. десятиденний строк оскарження постанови не сплинув. Скаржник звернувся із скаргою в межах строку передбаченого ч. 1 ст. 121-2 ГПК України.

При вирішенні скарги на дії ДВС суд виходить з того, що згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як передбачено ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 2 статті 140 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

У витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і Джес-2" зазначено відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ОСОБА_5 (вул. Бальзака, 3, м. Львів, Україна). Як вбачається з постанови про повернення виконавчого документа державним виконавцем розшуку майна за адресою бенефіціарного власника (контролера) не здійснено, а тому у суду немає підстав вважати, що державним виконавцем вжито всіх передбачених законодавством заходів щодо розшуку майна боржника.

Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Водночас, суд зазначає, що у пункті 7 постанови Пленуму Верховного суду від 26.12.2003 р. N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

За таких обставин, скарга Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на дії ДВС є частково обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню в частинах визнання дій головного державного виконавця неправомірними та скасування постанови головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа стягувачу. В частині зобов'язання головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_4 відновити виконавче провадження та оголосити розшук майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і Джес-2" відмовити.

Керуючись ст. ст. 43, 86, ч. 1- ч. 3 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на рішення державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (вих. № 824 від 04.09.2015 р., вх. № 9394/15 від 07.09.2015 р.) задовольнити частково.

2. Визнати дії головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_4 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу - наказу від 27.07.2015 р. - ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" неправомірними.

3. Скасувати постанову головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2015 р. (ВП № 41825377).

4. В частині зобов'язання головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_4 відновити виконавче провадження та оголосити розшук майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і Джес-2" відмовити.

Суддя М. А. Шіляк

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"