Ухвала

від 03.11.2015 по справі 19/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.11.2015 р. Справа№ 19/262

Господарський суд Львівської області у складі судді Р. Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув матеріали справи

за позовом: Львівського міського комунального підприємства В«ЛьвівтеплоенергоВ» , м. Львів;

до відповідача : Житлово-будівельного кооперативу № 152, м. Львів;

за участю третьої особи: Львівського комунального підприємства В«Тополя-406В» , м. Львів;

про: стягнення 119 930 грн. 23 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача: ОСОБА_1 - керівник згідно з Витягом з ЄДРПОУ станом на 02.10.2015 року; ОСОБА_2І - представник на підставі довіреності від 26.10.2015 року;

третьої особи: ОСОБА_3 - представник на підставі довіреності № 406/вих.-369а від 05.06.2015 року.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 22.05.2007 року прийнято до розгляду справу № 4/1021-15/98. 17.07.2007 року прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2008 року рішення від 17.07.2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою суду від 22.05.2008 року справу прийнято до нового розгляду. Рішенням господарського суду Львівської області від 5 серпня 2008 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2008 року, в позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2009 року рішення господарського суду Львівської області від 5 серпня 2008 року і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2008 року у справі № 10/136 (4/1021-15/98) скасовано, а справу направлено до господарського суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою суду від 25.11.2009 року справу прийнято до нового розгляду та призначено до розгляду в судове засідання на 24.12.2009 року.

24.12.2009 року відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду адміністративного спору по справі № 10/313А про визнання незаконним рішення МВК №1189від 20.10.2006 року. Ухвалою суду від 24.12.2009 року провадження у справі зупинено.

17.10.2011 року провадження у справі поновлено. Розгляд справи призначено на 03.11.2011 року. Ухвалою суду від 23.11.2011 року провадження у справі зупинено до розгляду Галицьким районним судом м. Львова справи №10/313А про визнання незаконним рішення МВК № 1189 від 20.10.2006 року.

25.06.2012 року справу передано судді Р.Матвіїву.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.09.2015 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 08.10.2015 року.

У судовому засіданні з ініціативи суду здійснювалась технічна фіксація судового процесу. У судове засідання 08.10.2015 року з'явилися представники сторін і третьої особи. Представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача просив відкласти розгляд справи для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи та підготувати пояснення по справі. Представник третьої особи проти відкладення розгляду справи не заперечив. Розгляд справи відкладено на 20.10.2015 року.

У судове засідання 20.10.2015 року позивач не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості для належної підготовки до розгляду справи. Представник третьої особи проти відкладення розгляду справи не заперечив, через канцелярію суду подав заяву про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду. Судом відкладено розгляд справи на 03.11.2015 року.

У судове засідання 03.11.2015 року позивач повторно явки представника не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника іншому судовому засіданні. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, подав пояснення по суті спору.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає наявними підстави для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України зазначив, що суд першої інстанції, визнавши, що відповідач не є виконавцем житлово-комунальних послуг і не повинен платити за споживання теплової енергії в даному випадку, не врахував ту обставину, що мало місце бездоговірне споживання теплової енергії та не дав цьому оцінки, як і не визначив, хто саме повинен оплачувати бездоговірне споживання теплової енергії, наданої позивачем. Зазначивши, що мешканцями будинку відповідача сплачені платежі за гарячу воду Львівському комунальному підприємству "Тополя-406", суд, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не встановив кількості та вартості спожитої теплової енергії, в якому розмірі вона оплачена, підстав внесення даних платежів третій особі у справі і не дав цьому правової оцінки. Суд вищої інстанції зазначив, що при новому розгляді справи суду слід встановити фактичні обставини справи, належність теплових мереж, по яких безпосередні споживачі отримували теплову енергію, хто є за них відповідальним, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін.

Із матеріалів справи встановлено, що Львівське міське комунальне підприємство В«ЛьвівтеплоенергоВ» звернулось до суду із позовом до Житлово-будівельного кооперативу № 152 із вимогою про стягнення 119 930 грн. 23 коп. за бездоговірне споживання теплової енергії. У процесі розгляду справи позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог в частині основного боргу на суму 22 964 грн. 85 коп., оскільки станом на 02.07.2007 року заборгованість відповідача становить 96 965 грн. 38 коп.

З метою повного і всебічного розгляду справи, із врахуванням вказівок суду вищої інстанції, суд в ухвалах про відкладення розгляду справи (після поновлення провадження) зобов'язував позивача подати довідку державного реєстратора про включення позивача до ЄДРПОУ станом на дату судового засідання; подати письмові пояснення по суті спору станом на дату судового засідання; подати додаткові письмові пояснення по суті спору з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 29.07.2009 року; надати пояснення стосовно підстав сплати мешканцями будинку коштів ЛКП В«Тополя-406В» у 2006-2007 роках; надати докази споживання мешканцями будинку теплової енергії у період з 01.10.2006 року по 31.03.2007 року; надати докази обслуговування будинку по вул. Миколайчука 1-а відповідачем; надати докази представлення позивачем рахунків відповідачу на оплату спожитої теплової енергії, а також забезпечити явку повноважних представників у судове засідання.

У судові засідання 20.10.2015 року та 03.11.2015 року позивач явки представника не забезпечив, двічі подавав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника ОСОБА_4 на лікарняному, а інших представників (а) зайнятістю в іншому судовому засіданні. Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Суд також звертає увагу, що про час та місце судових засідань позивач був повідомлений належним чином, оскільки кореспонденція, адресована позивачу, на адресу суду не поверталася, і позивачем до судових засідань подавалися клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд якої був призначений на 20.10.2015 року та 03.11.2015 року.

Суд зазначає, що в судовому засіданні 20.10.2015 року, враховуючи подані представниками позивача та відповідача клопотання про відкладення розгляду справи та забезпечуючи сторонам можливість подати додаткові докази та пояснення по справі, було відкладено розгляд справи, однак, у судове засідання 03.11.2015 року позивач явки представника повторно не забезпечив і обґрунтованих пояснень стосовно неможливості забезпечення явки представника та відкладення розгляду справи не подав.

Крім цього, позивачем не виконані вимоги ухвал суду стосовно подання необхідних для вирішення по суті спору та з'ясування усіх обставин справи документів. Суд зазначає, що відповідно до положень статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Так, для перевірки, підтвердження чи спростування обставин і підстав, зазначених у позовній заяві (ціна позову за якою підтверджується лише розрахунком заборгованості, однак, без наявності первинних документів), для з'ясування статусу, відповідальності, дійсних прав та обов'язків учасників процесу, підстав сплати мешканцями будинку коштів третій особі, факту надання позивачем послуг з теплопостачання і в якому обсязі, суд витребовував у позивача певні документи та первинні докази (надати пояснення стосовно підстав сплати мешканцями будинку коштів ЛКП В«Тополя-406В» у 2006-2007 роках; надати докази споживання мешканцями будинку теплової енергії у період з 01.10.2006 року по 31.03.2007 року; надати докази обслуговування будинку по вул. Миколайчука 1-а відповідачем; надати докази представлення позивачем рахунків відповідачу на оплату спожитої теплової енергії). Однак, позивачем на виконання вимог ухвал суду жодних таких та інших, визначених ухвалою суду, документів не подано, про причини неможливості подання витребовуваних судом доказів не зазначено, клопотань чи заяв про витребування доказів не заявлялось.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 4-5 ГПК України, п.2-1 рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії „ХарківобленергоВ« щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України „Про виконавче провадженняВ« справа № 1-7/2013 судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення (п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення»). Позивачем без поважних причин не виконано вимоги ухвал суду про відкладення розгляду справи в частині подання необхідних доказів та забезпечення явки представника у судове засідання.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. ч. 3, 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Представникам відповідача і третьої особи, що брали участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи невиконання позивачем вимог ухвал суду станом на дату судового засідання та неповідомлення причин неможливості виконання таких вимог, недостатність наявних у матеріалах справи документів для повного та всебічного вирішення спору, суд не вбачає підстав для розгляду справи по суті та вважає за необхідне залишити даний позов без розгляду.

Керуючись ст. 22 , п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Львівського міського комунального підприємства В«ЛьвівтеплоенергоВ» до Житлово-будівельного кооперативу № 152 за участю третьої особи Львівського комунального підприємства В«Тополя-406В» про стягнення 119 930 грн. 23 коп. залишити без розгляду.

Суддя Матвіїв Р.І.