Постанова

від 14.12.2015 по справі 19/262

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2015 р. Справа № 19/262

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» м. Львів

на ухвалу господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р.

про залишення позову без розгляду

у справі № 19/262

за позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» м. Львів

до відповідача : Житлово-будівельного кооперативу № 152 м. Львів

за участю третьої особи, яка

не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні

відповідача: Львівського комунального підприємства «Тополя-406» м. Львів

про стягнення 119 930, 23 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явилися;

відповідача: ОСОБА_2- представник за довіреністю б/н від 26.10.2015 р.;

третьої особи: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. (суддя Р.І. Матвіїв) залишено позов без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що позивачем без поважних причин не подано витребувані господарським судом докази, необхідні для вирішення спору, у зв'язку з чим, виконати вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 29.07.2009 р., встановити фактичні обставини з відповідною достовірністю та вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами є неможливим.

Позивачем подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та направити справу для розгляду по суті. В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що ЖБК-152 не визначив виконавця договору житлово-комунальних послуг та не уклав відповідного договору з жодним комунальним підприємством, а тому, саме ЖБК-152 є виконавцем житлово-комунальних послуг та має проводити оплату за спожиту теплову енергію у період з 01.10.2006 по 31.03.2007 рр. Щодо повторної неявки, то апелянт стверджує, що клопотання про відкладення справи пов'язане з метою участі у справі компетентного представника.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивач не виконав вимоги ухвал суду від 29.09.2015 р., 08.10.2015 р., 20.10.2015 р., не надав додаткових доказів зазначених в цих ухвалах, не повідомив причин їх неподання, не заявляв клопотання про їх витребування та крім цього, повторно не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання без поважних причин. У зв'язку з цим, зазначає позивач, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку щодо неможливості розгляду справи та залишення позову без розгляду, посилаючись на позицію Верховного Суду України у аналогічних правовідносинах.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, рішенням господарського суду Львівської області від 17.07.2007 р. позовні вимоги задоволено частково. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 р. рішення суду скасовано, в позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2008 р. рішення від 17.07.2007 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою суду від 22.05.2008 р. справу прийнято до нового розгляду.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.08.2008 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2008 р., в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2009 р. рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2008 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2008 р. у справі № 10/136 (4/1021-15/98) скасовано, а справу направлено до господарського суду першої інстанції на новий розгляд.

При цьому, Вищий господарський суд України у своїй постанові вказав, що господарським судом першої інстанції, визнавши, що відповідач не є виконавцем житлово-комунальних послуг і не повинен платити за споживання теплової енергії в даному випадку, не врахував ту обставину, що мало місце бездоговірне споживання теплової енергії та не дав цьому оцінки, як і не визначив, хто саме повинен оплачувати бездоговірне споживання теплової енергії, наданої позивачем. Зазначивши, що мешканцями будинку відповідача сплачені платежі за гарячу воду Львівському комунальному підприємству Тополя-406 , суд, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не встановив кількості та вартості спожитої теплової енергії, в якому розмірі вона оплачена, підстав внесення даних платежів третій особі у справі і не дав цьому правової оцінки. При розгляді даного спору в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції на ці обставини також уваги не звернув. З огляду на викладене, суд вищої інстанції зазначив, що при новому розгляді справи суду слід встановити фактичні обставини справи, належність теплових мереж, по яких безпосередні споживачі отримували теплову енергію, хто є за них відповідальним, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін.

Ухвалою суду від 25.11.2009 р. справу прийнято до нового розгляду та призначено до розгляду на 24.12.2009 р.

24.12.2009 р. відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду адміністративного спору у справі № 10/313А про визнання незаконним рішення МВК №1189 від 20.10.2006 р. Ухвалою суду від 24.12.2009 р. провадження у справі зупинено.

17.10.2011 р. провадження у справі поновлено. Розгляд справи призначено на 03.11.2011р. Ухвалою суду від 23.11.2011 р. провадження у справі зупинено до розгляду Галицьким районним судом м. Львова справи №10/313А про визнання незаконним рішення МВК № 1189 від 20.10.2006 р.

В подальшому 25.06.2012 р. справу передано судді Р.Матвіїву.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.09.2015 р. поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 08.10.2015 р.

У судове засідання 08.10.2015 р. з'явилися представники сторін і третьої особи. Представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача просив відкласти розгляд справи для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи та підготувати пояснення по справі. Представник третьої особи проти відкладення розгляду справи не заперечив.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.10.2015 р. розгляд справи відкладено на 20.10.2015 р., при цьому, зобов'язано позивача подати довідку державного реєстратора про включення позивача до ЄДРПОУ станом на дату судового засідання; подати письмові пояснення по суті спору станом на дату судового засідання; подати додаткові письмові пояснення по суті спору з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 29.07.2009 р.; надати пояснення стосовно підстав сплати мешканцями будинку коштів ЛКП Тополя-406 у 2006-2007 роках; надати докази споживання мешканцями будинку теплової енергії у період з 01.10.2006 року по 31.03.2007р.; надати докази обслуговування будинку по вул. Миколайчука 1-а відповідачем; надати докази представлення позивачем рахунків відповідачу на оплату спожитої теплової енергії, а також забезпечити явку повноважних представників у судове засідання.

У судове засідання 20.10.2015 р. позивач не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості для належної підготовки до розгляду справи. Представник третьої особи проти відкладення розгляду справи не заперечив, через канцелярію суду подав заяву про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.10.2015 р. розгляд справи відкладено на 03.11.2015 р., при цьому, повторно зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали суду від 08.10.2015 р.

У судове засідання 03.11.2015 р. позивач повторно явки представника не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника іншому судовому засіданні. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, подав пояснення по суті спору з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 29.07.2009 р.

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд залишив позов без розгляду.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 статті 81 ГПК України можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними тільки тоді, коли про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення господарського спору;

- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, Львівське міське комунальне підприємство Львівтеплоенерго звернулось до суду із позовом до житлово-будівельного кооперативу № 152 із вимогою про стягнення 119 930,23 за бездоговірне споживання теплової енергії. У процесі розгляду справи позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог в частині основного боргу на суму 22 964,85грн., оскільки станом на 02.07.2007 р. заборгованість відповідача становить 96 965, 38 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України дав вищезазначені вказівки для виконання господарським судом першої інстанції.

Враховуючи такі вимоги, а також посилання суду касаційної інстанції на те, що судом не враховано вказівки Вищого господарського суду, викладені у постанові від 09.04.2008 р., суд першої інстанції в ухвалах про відкладення розгляду справи (після поновлення провадження) зобов'язував позивача подати довідку державного реєстратора про включення позивача до ЄДРПОУ станом на дату судового засідання; подати письмові пояснення по суті спору станом на дату судового засідання; подати додаткові письмові пояснення по суті спору з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 29.07.2009 р.; надати пояснення стосовно підстав сплати мешканцями будинку коштів ЛКП «Тополя-406» у 2006-2007 роках; надати докази споживання мешканцями будинку теплової енергії у період з 01.10.2006 року по 31.03.2007 р.; надати докази обслуговування будинку по вул. Миколайчука 1-а відповідачем; надати докази представлення позивачем рахунків відповідачу на оплату спожитої теплової енергії, а також забезпечити явку повноважних представників у судове засідання.

У судові засідання 20.10.2015 р. та 03.11.2015 р. позивач явки представника не забезпечив, двічі подавав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника ОСОБА_3 на лікарняному, а інших представників (а) зайнятістю в іншому судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно постанови від 29.07.2009 р, Вищий господарський суд України зазначив, що суд першої інстанції, визнавши, що відповідач не є виконавцем житлово-комунальних послуг і не повинен платити за споживання теплової енергії в даному випадку, не врахував ту обставину, що мало місце бездоговірне споживання теплової енергії та не дав цьому оцінки, як і не визначив, хто саме повинен оплачувати бездоговірне споживання теплової енергії, наданої позивачем. Зазначивши, що мешканцями будинку відповідача сплачені платежі за гарячу воду Львівському комунальному підприємству Тополя-406 , суд, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не встановив кількості та вартості спожитої теплової енергії, в якому розмірі вона оплачена, підстав внесення даних платежів третій особі у справі і не дав цьому правової оцінки. Суд вищої інстанції зазначив, що при новому розгляді справи суду слід встановити фактичні обставини справи, належність теплових мереж, по яких безпосередні споживачі отримували теплову енергію, хто є за них відповідальним, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін.

Відтак, для перевірки, підтвердження чи спростування обставин і підстав, зазначених у позовній заяві (ціна позову за якою підтверджується лише розрахунком заборгованості, однак, без наявності первинних документів), для з'ясування статусу, відповідальності, дійсних прав та обов'язків учасників процесу, підстав сплати мешканцями будинку коштів третій особі, факту надання позивачем послуг з теплопостачання і в якому обсязі, суд першої інстанції обґрунтовано витребовував у позивача певні документи та первинні докази (надати пояснення стосовно підстав сплати мешканцями будинку коштів ЛКП Тополя-406 у 2006-2007 роках; надати докази споживання мешканцями будинку теплової енергії у період з 01.10.2006 р. по 31.03.2007 р.; надати докази обслуговування будинку по вул. Миколайчука 1-а відповідачем; надати докази представлення позивачем рахунків відповідачу на оплату спожитої теплової енергії).

Однак, позивачем на виконання вимог ухвал суду жодних таких та інших, визначених ухвалами суду, документів не подано, про причини неможливості подання витребовуваних судом доказів не зазначено, клопотань чи заяв про витребування доказів не заявлялось.

Враховуючи невиконання позивачем вимог ухвал суду станом на дату судового засідання та неповідомлення причин неможливості виконання таких вимог, недостатність наявних у матеріалах справи документів для повного та всебічного вирішення спору, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала прийнята із дотриманням норм чинного законодавства та відповідно до обставин справи, тому підстав для її зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. у справі

№19/262 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.12.2015 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Галушко Н.А.

ОСОБА_1