Рішення

від 03.11.2015 по справі 926/1442/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2015 р. Справа № 926/1442/15

За позовом Публічного акціонерного товариства В«ЕнергобанкВ» , м.Київ

до 1). Відділу примусового виконання судових рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області,м.Чернівці

2). Товариства з обмеженою відповідальністю В«Міжрегіональна багатогалузева виробничо-комерційна фірма В«УкрлісресурсВ» с. Іспас Вижницького району Чернівецької області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю В«Берегометська лісова компаніяВ» , смт.Берегомет Вижницького району Чернівецької області

про визнання недійсними акту державного виконавця про передачу стягувачу майна в рахунок погашення боргу та свідоцтва про право власності на нерухоме майно

Суддя Дутка В.В.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 15.06.2015р.

від відповідача 1 - ОСОБА_2, довіреність від 08.09.2015р.

від відповідача 2 - не з'явилися

від третьої особи - не з'явилися

СУТЬ СПОРУ : Публічне акціонерне товариство В«ЕнергобанкВ» звернулося з позовом до Відділу примусового виконання судових рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області та товариства з обмеженою відповідальністю В«Міжрегіональна багатогалузева виробничо-комерційна фірма В«УкрлісресурсВ» про визнання недійсними акту державного виконавця про передачу стягувачу майна в рахунок погашення боргу та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Ухвалою від 03.09.2015р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 24.09.2015р., залучено до участі в справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю В«Берегометська лісова компаніяВ» , сторони зобов'язано надати додаткові докази.

Ухвалою від 24.09.2015р. розгляд справи відкладено на 07.10.2015р.

Відповідач 1 подав 07.10.2015р. акт від 30.05.2014р. про знищення документів, що перебувають у архіві відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, довідку з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, процесуальні акти виконавчих проваджень №33733170, №31967263.

07.10.2015р. через канцелярію суду надійшли заперечення відповідача 2, в яких позовні вимоги просить вважати безпідставними та у їх задоволенні відмовити, посилаючись на дотримання усіх вимог чинного законодавства під час виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 01.02.2012р. по справі №5027/08/2012.

Ухвалою від 07.10.2015р. розгляд справи відкладено на 03.11.2015р. у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників відповідача 2, третьої особи, неподання суду витребуваних доказів.

У судовому засіданні 03.11.2015р. представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, представник відповідача 1 вважає позовні вимоги безпідставними.

Представники відповідача 2, третьої особи в засідання не з'явилися.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 22.05.2012 у справі № 5027/226/2012 частково задоволено позов публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Берегометська лісова компанія» на користь ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами за період з 14.06.2010 по 30.03.2012 в сумі 498 110,68 грн., інфляційні нараховані на прострочену суму тіла кредиту за період з 05.01.2010 по 27.03.2012 в сумі 179 545,00 грн., 3 % річних нарахованих на прострочену суму тіла кредиту за період з 05.01.2010 по 30.03.2012 в сумі 56 603,92 грн. та судовий збір в розмірі 14 685,19 грн.

На виконання вказаного рішення судом 05.06.2012 видано наказ про примусове виконання рішення.

08 серпня 2012р. Відділом державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції відкрито виконавче провадження та приєднано вказане виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження.

01 листопада 2012р. наказ господарського суду Чернівецької області №5027/226/2012 прийнято до виконання державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області.

20 листопада 2012 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень проведено опис та арешт та майна боржника.

Згідно Висновку ТОВ В«Буковина експертВ» станом на 15.07.2013р. вартість нерухомого майна боржника становила 13 137 030 грн.

Позивач стверджує, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, представником позивача було встановлено, що на торги окремими лотами виставлялись частини нерухомого майна, зокрема було проведено торги будівлі стругального цеху (душові приміщення) літера «Ч*» пл. 139,2 кв.м. за ціною 24 120 грн.

На підставі акту державного виконавця про передачу майна в рахунок погашення заборгованості від 26 грудня 2013р. частину вище зазначеного нерухомого майна - будівля стругального цеху (душові приміщення) було передано відповідачу - ТОВ МБВКФ «УКРЛІСРЕСУРС» у зв'язку з тим, що торги не відбулись і ТОВ МБВКФ «УКРЛІСРЕСУРС» була подана заява про залишення за собою вказаного нерухомого майна.

У зв'язку з вказаними обставинами, 14 травня 2015 р. представником позивача було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 37499616, згідно якої встановлено, що 03 жовтня 2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 7214224 про реєстрацію права власності ТОВ МБВКФ «УКРЛІСРЕСУРС» 1/100 часток (вид спільної власності - спільна часткова) нежитлових будівель по вул. Комсомольська, буд. 5А в смт. Берегомет, Вижницького р-ну Чернівецької області, що являє собою будівлю стругального цеху (душові приміщення) літера «Ч*» пл. 139,2 кв.м. Підставою виникнення права власності зазначено - Свідоцтво про право власності бланк серія НАЕ № 187132. реєстровий № 954. що видане приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу ОСОБА_3

Позивач вважає, що у зв'язку з порушеннями діючого законодавства та охоронюваних законом майнових прав та інтересів позивача, вищезазначені акт державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та свідоцтво про право власності на нерухоме майно підлягають визнанню недійсними.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Закону, спрямованих на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України та здійснюється державними виконавцями, визначеними Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до статті 6 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно приписів частини першої статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження (згідно із статтею 49); повернення виконавчого документа стягувану (згідно із статтею 47); повернення виконавчого документу до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав (згідно із статтею 48). Наслідки завершення виконавчого провадження визначені статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 33733170 з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 05.06.2012р. у справі №5027/226/2012 відкрито 08.08.2012р.

30.12.013р. вказаний наказ повернутий стягувачеві з підстав відмови стягувача залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, згідно п.3 ч. 1 ст.47, ст. 50 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

Судом встановлено, що матеріали виконавчого провадження № 33733170 з примусового виконання наказу №5027/226/2012 передані на зберігання в архів 20.01.2014р., про що свідчить витяг з журналу обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцю за 2013р.

На вимогу суду відповідач 1 не надав матеріали виконавчого провадження № 33733170 з підстав їх знищення 30.05.2014р., згідно акту знищення документів, що перебувають у архіві відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області.

Як вбачається з Акту державного виконавця про передачу майна в рахунок погашення боргу від 27.12.2013р., головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Федоряком В.1. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №25177289 про стягнення з ТОВ «Берегометська лісова компанія» на користь стягувачів різної форми власності, складено відповідний акт про передачу нерухомого майна належного на праві приватної власності боржнику - ТОВ «Берегометська лісова компанія» (Чернівецька обл. Вижницький р-н смт. Берегомет вул.. Комсомольська, 5 А код ЄДРПОУ 31507581) в рахунок погашення боргу, а саме: Будівля стругального цеху (душові приміщення) літ. Ч загальною площею 139,20 кв. м., матеріал стін - цегла, перекриття - шифер, фундамент - з/бетон . Правовий режим: є власність боржника. Правовстановлюючі документи: Свідоцтво про право власності ЯЯЯ№786090 від 12.12.2006 р. видане Виконавчим комітетом Берегометської селищної ради на підставі рішення №123 від 08.12.2006 року, взамін рішення суду від 07.10.2005 року виданого Господарським судом Чернівецької області. Об'єкт розташований на земельній ділянці розміром розміром 11,9055 га. на території Берегометської селищної ради. Правовий статус земельної ділянки договір оренди до 24.09.2051 року. Інші дані невідомі.

Всі прилюдні торги проводила Чернівецька філія Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція» за адресою: Чернівецька обл. Вижницький р-н смт. Берегомет вул. Комсомольська, 5 А.

Листом № 3659/08-13 від 13.12.2013 року, у відповідності до вимог п. п. 6,7,8 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачам за зведеним виконавчим провадженням №25177289 запропоновано вирішити питання про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно за початковою вартістю 81 770,00 грн. у зв'язку з тим, що прилюдні торги з реалізації описаного та арештованого майна, що належить ТОВ «Берегометська лісова компанія» не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців.

На адресу відділу 27.12.2013 року надійшла письмова згода Стягувача - ТзОВ МБВКФ «Укрлісресурс» за наказом Господарського суду Чернівецької області № 5027/08/12 від 10.02.2012 року про стягнення з ТОВ «Берегометська лісова компанія» заборгованості в сумі 33 371,023 грн. про залишення за собою нереалізованого майна, що належить боржнику, за початковою вартістю 24 120,00 грн. Станом на 27.12.2013 року інші стягувачі не заявили про своє бажання залишити за собою майно боржника.

Отже нерухоме майно, а саме: Будівля стругального цеху (душові приміщення) літ. Ч загальною площею 139,20 кв. м., передано ТзОВ МБВКФ «Укрлісресурс» в рахунок погашення боргу. Акт видано на підставі заяви ТзОВ МБВКФ «Укрлісресурс» від 27.12.2013 року.

Як передбачено Постановою Верховного Суду України від 24.12.2012 року у справі № 6-116цс12, прийнятою у зв'язку з неоднаковим застосування одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, з метою усунення розбіжностей у застосуванні норм права, ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України, Закону N 606-XIV від 21 квітня 1999 року та Тимчасового положення, Верховний Суд України висловив єдину позицію, яка має враховуватись судами при розгляді спорів про визнання прилюдних торгів недійсними.

Зокрема, Законом України «Про виконавче провадження» визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхнє права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст. ст. 1, 2, 5, 7, 10, 11, 111, 85 Закону).

Разом із тим аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 Цивільного кодексу України такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону та пп. 5.11, 5.12 Інструкції).

Відповідно до положень вказаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п. 5.11 Інструкції). Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням.

Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, пп. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року N 18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року N 152/361, ст. 34 Закону України «Про нотаріат»).

Отже, враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1 - 3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24 - 27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону).

Згідно п.7.1., 7.2. Тимчасового положення прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі зокрема, відсутності покупців. В цьому випадку організатор торгів у триденний термін повідомляє про це державного виконавця.

Відповідно до част. 6-10 ст. 62 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду (час. 6).

У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання (част. 7).

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові (част. 8).

Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно (част.9).

У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 цього Закону (част. 10).

Як вбачається з оспорюваного акту державного виконавця про передачу майна в рахунок погашення боргу від 27.12.2013р. будівля стругального цеху передана стягувачу - ТзОВ МБВКФ «Укрлісресурс» за наказом Господарського суду Чернівецької області № 5027/08/12 від 10.02.2012 року. Постанова державного виконавця про передачу вказаної будівлі стягувачу суду не надана, враховуючи знищення матеріалів виконавчого провадження.

За наведених обставин вбачається про оспорювання позивачем акту державного виконавця та виданого на його підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно з підстав порушення державним виконавцем норм ст. 63 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , які регламентують дії державного виконавця по реалізації майна, на яке звернено стягнення, у разі не реалізації його на прилюдних торгах.

Отже, за результатами проведення публічних торгів не відбулося оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна, натомість державними виконавцем в порядку Закону України В«Про виконавче провадженняВ» проведено реалізацію майна шляхом передачі майна стягувачеві.

Дії (бездіяльність) державного виконавця стосовно допущених порушень при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», зокрема щодо передачі майна стягувачу в разі, якщо майно не реалізовано на прилюдних торгах, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно час.4 ст.82 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 1 ст. 121-2Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Таким чином, дії (бездіяльність) державного виконавця щодо виконання рішення господарського суду можуть оспорюватися стягувачем шляхом подання скарги в порядку передбаченому ст.121-2 ГПК України, а не звернення до господарського суду з позовною заявою.

У зв'язку з невірно обраними способом захисту, суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання недійсним акту державного виконавця про передачу майна в рахунок погашення боргу від 27.12.2013р., відповідно не підлягає задоволенню і позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності, виданого на підставі оспорюваного акта державного виконавця.

Інші доводи позивача в обґрунтування позову не беруться судом до уваги оскільки не мають значення для прийняття рішення у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено і підписано 06.11.2015р .

Суддя В.В. Дутка