Ухвала

від 05.11.2015 по справі 552/3753/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/3753/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3509/15Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. Чічіль В. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Чічіля В.А.,

Суддів: Кузнєцової О.Ю., Хіль Л.М.,

За участю секретаря: Колодюк О.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 03.07.2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техремсервіс» до ОСОБА_2, приватного підприємства "Россінвест" про стягнення боргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року позивач ТОВ «Техремсервіс» звернувся до місцевого суду з позовом до ОСОБА_2, ПП «Россінвест» про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ПП «Россінвест» на користь ТОВ «Техремсервіс» грошових коштів у сумі 24253 грн. 31 коп.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 03 липня 2015 року відмовлено у відкритті провадження за матеріалами вищезазначеної позовної заяви, у зв`язку із тим, що вказаний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Із вказаною ухвалою не погодилась ОСОБА_2, яка в апеляційній скарзі просить ухвалу судді скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. В апеляційній скарзі посилається на те, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції не враховано, що ТОВ «Техремсервіс» заявлені солідарні вимоги до двох відповідачів, один з яких є фізичною особою (поручитель), та ці вимоги є взаємопов`язаними між собою, а також, є однорідними і окремий їх розгляд неможливий.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників процесу, які з`явились у судове засідання, вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 03 липня 2015 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ТОВ «Техремсервіс» до ОСОБА_2 та ПП «Россінвест» про стягнення боргу (а.с. 25).

Відмовляючи у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суд першої інстанції вказав, що позовна заява ТОВ «Техремсервіс» до ОСОБА_2, ПП «Россінвест» про стягнення боргу підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Проте з таким висновком місцевого суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), законів України від 23 червня 2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право», від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та положень інших законів, нормативно-правових актів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із найважливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб (ст. 55, 124 Конституції України).

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК). Відповідно до ст.ст. 1,3 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в порядку, встановленому цим Кодексом, та справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Відповідно до норми ст. 32 ЦПК України, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами до кількох відповідачів. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно із роз`ясненням Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що міститься в п. 3 постанови «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у справі є, як правило, фізична особа). Оскільки згідно зі ст. 16 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Разом із тим, суд також має враховувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов`язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем ТОВ «Техремсервіс» окремих позовних вимог до різних позивачів заявлено не було. Заявлена була однорідна позовна вимога про солідарне стягнення боргу з фізичної та юридичної особи. Так, зі змісту прохальної частини позову вбачається, що ТОВ «Техремсервіс» заявлено вимогу про солідарне стягнення з ПП «Россінвест» (боржник) та ОСОБА_2 (поручитель) грошової суми, а до матеріалів справи долучено копію договору поруки від 16.03.2012 року, укладеного між ТОВ «Алюр-2010» (правонаступник ТОВ «Техремсервіс») та ОСОБА_2

Відповідно до норми ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з п. 1.2 договору поруки у випадку порушення боржником свого обов`язку перед кредитором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до норми ст. 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст.114 цього Кодексу (ч. 14 ст. 110 ЦПК України).

Віддповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно з п. 2 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз`яснено, що оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог ст.ст. 15-16, ч. 2 ст. 118 ЦПК України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов`язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов`язання - кредитний договір - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов`язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов`язання та іншими умовами договорів.

Колегія суддів вважає, що суддя суду першої інстанції, постановляючи ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, на вказані вимоги законодавства уваги не звернув, не врахував, що позивач ТОВ «Техремсервіс» заявив про солідарні вимоги до двох відповідачів, один з яких є фізичною особою (поручитель), та ці вимоги є взаємопов`язаними між собою, є однорідними і окремий їх розгляд є неможливим, чим порушив норми процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що вказані в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задовленню.

Керуючись ст. 15, ч. 2 ст. 32, ст.ст. 118, 307, п.4 ч.1 ст. 311, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Київського районного суду м. Полтави від 03.07.2015 року - скасувати.

Матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Техремсервіс» до ОСОБА_2, приватного підприємства "Россінвест" про стягнення боргу - повернути до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис) В.А. Чічіль

Судді: (підписи) О.Ю. Кузнєцова

Л.М. Хіль

З оригіналом згідно: В.А. Чічіль