Вирок

від 24.05.2011 по справі 1-671/11

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-671/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Горбатовської С. А.,

при секретарі - Бурдейній М. П.,

за участю прокурора - Петрової І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого комірником ТОВ «ТАШАХ», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 18.01.2011 року, приблизно об 11 год., знаходячись по вул. Політехнічній, 35 у м. Києві, а саме в аудиторії № 412 навчального корпусу НТУУ «КПІ», маючи умисел на заволодіння чужим майном, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до викладацькою столу, де поруч стояв стілець, з якою взяв жіночу сумку, вартістю 150 грн., яка належала ОСОБА_2 з наступним майном: гроші в сумі 500 грн., гаманець темно - червоного кольору, вартістю 100 грн., в якому знаходились гроші в сумі 150 грн., косметичка «Камей», вартістю 30 грн., в якій знаходились: туш «Ланком», вартістю 80 грн., тіні «Рубірос», вартістю 30 грн., щітка косметична, вартістю 10 грн., румуни «Ланком», вартістю 60 грн., коректор „Оріфлейм", вартістю 10 грн., блиск для губ «Боржуа», вартістю 100 грн., щоденник коричневого кольору, вартістю 60 грн., папка з документами, яка матеріальної цінності не має, на загальну суму 1280 грн. Після цього підсудний ОСОБА_1 В сховав сумку під куртку, в яку він був одягнутий, і, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, направився до виходу з аудиторії. Однак, в цей час, потерпіла ОСОБА_2 помітила підсудного ОСОБА_1, який виходив з аудиторії, і почала його переслідувати. В подальшому, підсудний ОСОБА_1 усвідомив, що його дії викриті потерпілою ОСОБА_2, викинув сумку та намагався зникнути з місця вчинення злочину. В подальшому, підсудний ОСОБА_1 був затриманий студентом НТУУ «КПІ» ОСОБА_3

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 18.01.2011 року, близько 11 год., він знаходився по вул. Політехнічній, 35 у м. Києві, а саме в корпусі № 9 НТУУ «КПІ», де шукав туалет. Проходячи по коридору повз аудиторії № 412, двері якої були відкриті, він побачив жіночу сумку темно - червоного кольору, яка висіла на стільці. Він вирішив зайти і викрасти сумку Переконавшись, що нікого поруч не має, він зайшов в аудиторію та забрав зі стільця жіночу сумку, заховав її собі під куртку, але коли виходив з аудиторії його побачила жінка, якою, в подальшому, виявилася потерпіла ОСОБА_2 Вона звернулася до нього з питанням, але він не відповів і побіг по сходах, потерпіла ОСОБА_2 бігла за ним і кричала, щоб його затримали, але він на це реагував. На бігу він викинув сумку з вкраденими речами, на сходах впав та був затриманий студентом НТУУ «КПІ».

Покази підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України при дослідженні доказів по справі стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, встановивши, чи немає сумніву у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вирішив обмежитись допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що його характеризують.

З урахуванням зібраних по справі доказів в їх сукупності, суд вважає докази по справі належними і допустимими, а вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, доведеною, оскільки ОСОБА_1 відкрито викрав чуже майно (грабіж.)

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, раніше не судимого (а.с. 72), посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 75), на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.с. 74-75.)

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

За викладеним, суд вважає, що до підсудного ОСОБА_1 необхідно застосувати міру покарання у виді позбавлення волі.

Разом в тим, суд дійшов висновку, що виправлення та перевихований підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів у виді позбавлення воді зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Питання про речові докази по справі суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.

За викладеним, керуючись ст. ст. 323, 324 КІІК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік шість місяців.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживанні без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, щомісячно з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі: сумку жіночу, в якій знаходилися: конверт з грошима 500 грн., гаманець з грошима в сумі 150 грн., паспорт громадянки України на ім'я ОСОБА_2, щоденник, косметичку та папку з документами - передати у власність ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя :