Рішення

від 09.09.2010 по справі 2-1569/1-10

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-1569/1-10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Метелешко О.В,

при секретарі Паєті О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.РЕС» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення коштів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Клейме» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 8 181 грн. 42 коп, та судових витрат у справі.

У своїх позовних вимогах посилається на те, що 29.09.2006 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Континент» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 141-226/0906, предметом договору страхування був автомобіль марки «ВАЗ-21104», державний номер АВ 6784 А1. Відповідно до вищевказаного договору, одним із страхових ризиків, по якому було зареєстровано автомобіль, є дорожньо-транспортна пригода.

Гак, 14.04.2007 року в м. Києві по вул. Трутенка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1, що керував автомобілем марки «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, що керував автомобілем «ВАЗ-21104», державний номер НОМЕР_2, внаслідок якої було пошкоджено цей автомобіль. На водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.04.2007 року у справі № 3-15222/4/2007, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, доведена у повному обсязі.

Вказана дорожньо-транспортна пригода була визнана СК «Континент» страховим випадком.

З метою визначення суми матеріальної шкоди, завданої власнику застрахованого транспортного засобу, ЗАТ «СК Континент» доручило ТОВ «ДЕКРА Експерт» проведення оцінки пошкодженого автомобіля. Таким чином, СК «Континент» сплатила страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 32 621 грн. 42 коп. та проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 550 грн. 00 коп.

У зв’язку з тим, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ВАТ «УСК «Гарант-АВТО», СК «Континент» звернулась в порядку регресу до вказаної страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідно до умов поліса № ВА/7966584 ВАТ «УСК «Гарант-АВТО» сплатило СК «Континент» страхове відшкодування по зазначеному страховому випадку у розмірі 24 990 грн. 00 коп.

18 червня 2009 року між СК «Континент» та ТОВ «Консалтингова компанія «Клейме» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги № 06-0609, за яким СК «Континент» передала ТОВ «Консалтингова компанія «Клейме» у власність право вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 8 181 грн. 42 коп.

Ухвалою суду від 06.05.2010 року в якості третьої особи було залучено ОСОБА_2.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві. Надав суду копії документів, які зазначають зміну назви позивача з ТОВ «Консалтингова компанія «Клейме» на ТОВ «А.РЕС», а саме свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та статут.

У судове засідання відповідач не з’явився, однак надав суду заперечення, в яких просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що оцінка вартості матеріального збитку в результаті ДТП була виконана з порушенням вимог діючих нормативній актів і не може служити об’єктивним показником дійсного розміру матеріального збитку внаслідок ДТП.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 29.09.2006 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Континент» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 141 -226/0906, предметом договору страхування був автомобіль марки «ВАЗ-21104», державний номер НОМЕР_2. Відповідно до вищевказаного договору, одним із страхових ризиків, по якому було зареєстровано автомобіль, є дорожньо-транспортна пригода (а.с. 7-16).

Як вбачається з довідки Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві, 14.04.2007 року в м. Києві по вул. Трутенка відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1, що керував автомобілем марки «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2, що керував автомобілем «ВАЗ-21104», державний номер НОМЕР_2, внаслідок якої було пошкоджено цей автомобіль (а.с. 19).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.04.2007 року у справі № 3-15222/4/2007, вину ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП Україци, доведено у повному обсязі та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі чотирьох неоподаткованих мінімумів громадян (а.с. 20 ).

Згідно з повідомленням СК «Континент» про подію, що має ознаки страхового випадку, вищевказана дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком (а.с. 17).

Відповідно до платіжного доручення № 2616 від 01.10.2007 ЗАТ СК «Континент» було сплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 32 621 грн. 42 коп. (а.с. 23).

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ВАТ «УСК «Гарант-АВТО», і тому відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування № 106-02/08 від 05.02.2008 року, СК «Континент» звернулась у порядку регресу до вказаної страхової компанії (а.с. 28), яка виплатила СК «Континент» страхове відшкодування у розмірі 24 990 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 993, ч. 1 ст. 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статті 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведена, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити С К «Континент» різницю між фактичним розміром шкоди, яка була заподіяна внаслідок неправомірних його дій та страховим відшкодуванням, а саме суму у розмірі 8 181 грн. 42 коп. (32 621,42 + 550,00 - 24 990,00) = 8181,42).

18 червня 2009 року між СК «Континент» та ТОВ «Консалтингова компанія «Клейме» (ТОВ «А.РЕС») було укладено договір купівлі-продажу права вимоги № 06-06/09 від 18.06.2009 року, відповідно до якого ТОВ «Консалтингова компанія «Клейме» (ТОВ «А.РЕС») прийняла у власність право вимоги до відповідача у розмірі 8 181 грн. 42 коп.(а.с. 33-34).

Листом № 697-06/09 від 19.06.09 року СК «Континент» повідомила відповідача про продаж права грошової вимоги у розмірі 8 181 грн. 42 коп. (а.с. 32).

Відповідно до договору доручення № 65-09/09 від 21.09.2009 року, ТОВ «Консалтингова компанія «Клейме» (ТОВ «А.РЕС») доручила ТОВ «Агенція по управлінню заборгованості» врегулювання питання щодо повернення вказаних коштів (а.с. 38-43).

Таким чином, ТОВ «Агенція по управлінню заборгованості» з метою досудового врегулювання питання щодо погашення заборгованості відповідачем, в інтересах ТОВ «Консалтингова компанія «Клейме» (ТОВ «А.РЕС»), направило відповідачу претензію щодо добровільного відшкодування завданої матеріальної шкоди (а.с. 35-36). Однак, відповідач ухиляється від відшкодування завданої шкоди.

Відповідач ОСОБА_1 у своїх запереченням посилався на допущені суттєві порушення при оформленні страхового відшкодування ОСОБА_2 за пошкоджений в результаті ДТП автомобіль «ВАЗ 21104», державний номер НОМЕР_3, а-хаме: Звіт про оцінку вартості матеріальних збитків № 418/05/07 від 21.05.2007 року виконаний Українсько-німецьким підприємством «Декра Експерт», а оплата здійснена СПД ОСОБА_3 (Платіжне доручення № 1440 від 30.05.2007 року). ОСОБА_4 ОСОБА_5, що готував звіт та начальник відділу врегулювання збитків ЗАТ «СК «Континент», на думку відповідача, одна і таж особа, оскільки зазначено ОСОБА_5.

Статтею 58 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки Звіт про оцінку вартості матеріальних збитків № 418/05/07 від 21.05.2007 року та Платіжне доручення № 1440 від 30.05.2007 року стосуються предмету доказування (настання страхової події і розміру страхового відшкодування), то відсутні підстави для визнання цих доказів неналежними при вирішенні спору, що був предметом розгляду.

Також відповідач зазначив, що допущене значне завищення вартості відновлювальних робіт вказаного автомобіля. Звіт про оцінку вартості матеріальних збитків не можливо виконати без акта огляду транспортного засобу та калькуляції вартості ремонту. Наданий як додатковий матеріал Акт огляду транспортного засобу, також є невірним, оскільки: зазначено іншу дату ніж приведена в звіті про оцінку, хоча в звіті вказано, що «оценка произведена на основании акта осмотра от 21.05.2007 г.»; зацікавлені особи ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» та власник автомобіля співучасника ДТП ОСОБА_1 не були запрошені на технічний огляд автомобіля замовником ЗАТ «СК «Континент», як того вимагає «Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів»; в акті огляду невірно вказана модель транспортного засобу та номер двигуна, хоча в даному випадку це має значення, оскільки в подальшому констатується пошкодження двигуна; деякі із пунктів опису огляду транспортного засобу написані без визначення характеру пошкодження, повторюються, взагалі не мають логічного змісту; з фотографій пошкоджених деталей автомобіля не можливо встановити їх приналежність саме цьому автомобілю; згідно зі п. 2 статті 8 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не допускається проведення оцінки майна суб’єктами оціночної діяльності у випадку, коли проведення оцінки майна керівників юридичної особи, яка є замовником оцінки, виконується оцінювачем, який має родинні зв’язки з зазначеними особами; у керівному складі замовника оцінки ЗАТ «СК «Континент» працює начальник відділу врегулювання збитків ОСОБА_6, оцінку збитків безпосередньо виконав оцінювач ОСОБА_5 якщо ці особи мають родинні зв’язки, або взагалі це одна особа, то це є порушення вимог вказаного Закону; при визначенні ринкової вартості ТЗ враховувалась інформація, яка була отримана від Замовника, яку оцінювач вважає достовірною, але він допускає, що вона може виявитися недостовірною і в цьому разі необхідно змінювати висновок оцінювача щодо ринкової вартості ТЗ і вартості матеріального збитку; надана як додатковий матеріал «Калькуляція 418/05/07 вартості ремонту відновлення (невідомого походження, підписана директором ТОВ «Агенція з управління заборгованості» ОСОБА_7А.), взагалі не може бути прийнята до розгляду; для розрахунку багатьох коефіцієнтів відсутні дані і вони приймаються на рівні 0 (нуля). Тобто оцінювач навіть не проводив роботу по збиранню необхідних для розрахунків даних. Складається враження, що оцінювач оцінював ТЗ заочно згідно інформації Замовника. У звіті не вказано дату та час огляду ТЗ, при якому освітленні проводився огляд, хто був присутнім при огляді крім оцінювача, а це є обов’язковими вимогами нормативних документів.

Згідно зі статтею 59 ЦПК, дотримання порядку отримання доказів та оформлення будь- яких документів, актів, матеріалів, на які сторона посилається, як на письмові докази, підлягає перевірці судом для з’ясування питання про допустимість тих чи інших доказів.

Заперечення відповідача спростовуються, оскільки характер технічних пошкоджень зазначених у акті огляду транспортного засобу, який завданий власнику автомобіля ВАЗ 2110, реєстраційний номер АВ 6784, ідентифікаційний номер ХТА21104060993295, співпадає зі звітом про оцінку матеріального збитку, тому акт та звіт є взаємопов’язаними.

Технічна характеристика пошкодженого автомобіля, зазначена у Договорі добровільного страхування наземного транспорту № 141-226/09 06 Чрк від 29.06.2006 року, повністю відображена у Звіті про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодження транспортного засобу № 418/05/07 та Акті транспортного засобу, що є підтвердженням визначення матеріальної шкоди, саме пошкодженого автомобіля.

Щодо невірного зазначення моделі автомобіля у Акті-Огляду технічного засобу, то це можна розцінювати як технічну описку, оскільки всі технічні дані автомобіля є ідентичними з даними, вказаними у Договорі добровільного страхування наземного транспорту № 141-226/09 06 Чрк від 29.06.2006 року.

Для визначення вартості матеріально збитку, згідно вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України 24.11.2003 року № 142/5/2092, ЗАТ «СК «Континент» замовило у незалежного експерта Українсько-Німецького підприємства «ДЕКРА Експерт» Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу № 418/05/07.

Крім того, у судовому засіданні від 26.05.2010 року представник відповідача заявив клопотання про проведення рецензування Звіту про оцінку вартості майна матеріальних збитків № 418/05/07, виконаного Українсько-Німецьким підприємством «ДЕКРА Експерт», яке судом було задоволено. Витрати, пов’язані з проведенням даного рецензування, відповідач взяв на себе, однак зобов’язання свої не виконав, у зв’язку з чим з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла відповідь про неможливість виконати рецензування, оскільки відповідач не здійснив оплату за вищевказане рецензування і всі матеріали були повернуті на адресу суду.

Всі інші заперечення відповідача, на які він посилається, є необгрунтованими та ні чим не підтверджені, а відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А.РЕС» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення коштів підлягає задоволенню.

У порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню державне мито у сумі 81 грн. 82 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 грн.

Керуючись ст. ст. 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 61, 84. 88, 208. 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А.РЕС» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.РЕС» (ідентифікаційний код 36337638) матеріальну шкоду у сумі 8 181 грн. 42 грн., державне мито у сумі 81 грн. 82 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. 00 коп., а всього загальну суму 8 383 (вісім тисяч триста вісімдесят три) гривні 24 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: