Рішення

від 29.10.2015 по справі 314/4033/15-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/4033/15-ц

Провадження № 2/314/1264/2015

Повне рішення суду, складено 28 жовтня 2015 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Вільнянськ 23 жовтня 2015 року

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя - Кофанов А.В.,

при секретарі - Лазечна Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом СВК "Вільнянськ" до ОСОБА_1, СФГ "Форт", про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування його державної реєстрації, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до СВК "Вільнянськ", реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації,

в с т а н о в и в :

Позивач СВК "Вільнянськ" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ФГ "Форт", який уточнив під час судового розгляду справи, і згідно якого вимагає визнати недійсним укладений між відповідачами договір оренди землі від 21.05.2014 року, скасувати рішення про його державну реєстрацію, та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 08.10.2015 року замість відповідача ОСОБА_2, який помер 05.12.2011 року, в якості відповідача був залучений його правонаступник ОСОБА_1

Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, 01.07.2004 року він уклав з ОСОБА_2 договір оренди землі, згідно якого прийняв у користування належну відповідачу земельну ділянку площею 6,74 га; договір було укладено строком на 10 років, його державна реєстрація відбулася 05.04.2007 року, тобто договір, за думкою позивача, є чинним до 05.04.2017 року. Проте позивачу стало відомо про існування іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки, що був укладений між відповідачами 21.05.2014 року; позивач вважає цей договір недійсним, оскільки земельна ділянка перебувала і перебуває в його користуванні, строк її оренди не закінчився, а тому відповідачі не могли укладати оспорювану угоду. Дії відповідачів, які уклали між собою договір оренди земельної ділянки, на думку позивача, порушують вимоги ст.203 ЦК України, ст.ст. 15, 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, земельна ділянка до укладення спірного договору у позивача не вилучалася, користування нею припинено не було, а у самому договорі відсутня така істотна умова, як кадастровий номер земельної ділянки. Враховуючи наведені обставини, позивач й звернувся до суду із зазначеними вимогами.

Відповідач ОСОБА_2, у свою чергу, звернувся до суду із зустрічним позовом до СВК "Вільнянськ" та реєстраційної служби Вільнянського РУЮ, в якому вимагає розірвати договір оренди землі, укладений 01.07.2004 року з СВК "Вільнянськ", разом з додатковою угодою від 28.05.2009 року, та скасувати державну реєстрацію зазначеного договору оренди та додаткової угоди.

У своїй зустрічній позовній заяві відповідач ОСОБА_1, визнаючи факт укладення договору оренди з СВК "Вільнянськ" від 01.04.2004 року, посилається на ч.1 п.40 цього договору, згідно якого перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи є підставою для розірвання договору оренди; при цьому звертає увагу, що право власності на спірну земельну ділянку перейшло до нього в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, який укладав договір в якості орендодавця. Крім того, відповідач вказав, що згідно правової позиції Верховного суду України у справі № 6-127цс13 від 18.12.2013 року, строк дії договору оренди земельної ділянки слід обчислювати не з моменту його державної реєстрації, а з моменту його підписання сторонами; тобто на момент розгляду справи договір з СВК "Вільнянськ", укладений 01.07.2004 року, є припиненим.

Під час судового розгляду справи представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали заявлені позовні вимоги, зустрічний позов ОСОБА_1 не визнали. Суду представники позивача пояснили, що договір, укладений між СВК "Вільнянськ" та ОСОБА_2, є діючим, орендар виконує свої зобов'язання належним чином, проте відповідач ОСОБА_1, незважаючи на наявність діючого договору оренди земельної ділянки, згідно оспорюваного договору від 21.05.2014 року передав її в оренду ФГ "Форт". Заперечуючи проти зустрічної позовної заяви, позивачі вказали, що вимоги відповідача ОСОБА_1 являють собою спробу розірвання договору оренди в односторонньому порядку, що згідно умов Закону України "Про оренду землі" та самого договору, не допускається.

Представник відповідачів адвокат ОСОБА_5 позов не визнав, підтримав зустрічний позов ОСОБА_1, посилаючись на доводи та обставини, викладені у зустрічній позовній заяві. Крім того, представник відповідачів просить врахувати, що відповідач ОСОБА_1 не міг реально реалізувати своє право на розірвання договору з СВК "Вільнянськ", оскільки отримав правовстановлюючі документи на земельну ділянку після смерті батька лише у квітні 2014 року.

Представник третьої особи реєстраційної служби Вільнянського РУЮ надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані йому докази, вважає, що позов СВК "Вільнянськ" не може бути задоволений, а зустрічний позов ОСОБА_1 має бути задоволений частково.

Так, 01.07.2004 року ОСОБА_2 як орендодавець та СВК "Вільнянськ" як орендар уклали між собою договір оренди землі, згідно умов якого позивачу в оренду була передана в строкове платне користування земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 6,74 га (а.с.5-7). Згідно п.8 цього договору, він був укладений на 10 років.

Розглядаючи доводи сторін про строк дії зазначеного договору, суд звертає увагу, що хоча сам договір був підписаний сторонами 01.07.2004 року, але акт визначення меж земельної ділянки в натурі був підписаний у листопаді 2005 року (а.с.8), а акт прийому-передачі земельної ділянки - у 2006 році (а.с.9; число та місяць в акті не визначені). Згідно положень ст.15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладання договору), ці документи розглядалися як невід'ємна частина договору оренди землі. Отже, 10-річний строк дії договору оренди, згідно з його умовами, не може закінчуватися раніше, ніж 01.01.2016 року.

28.05.2009 року між ОСОБА_2 та СВК "Вільнянськ" була укладена додаткова угода (а.с.14), якою був уточнений порядок сплати орендної плати.

Разом з цим, вбачається, що орендодавець і власник земельної ділянки ОСОБА_2 помер 05.12.2011 року (а.с.189); право власності на земельну ділянку перейшло до його спадкоємця ОСОБА_1 - співвідповідача у справі, який 23.04.2014 року отримав відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.190).

Відповідно до ч.1 п.40 договору оренди землі від 01.07.2004 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Це положення договору відповідає положенням чч.3, 4 ст.31 Закону України "Про оренду землі", за змістом яких договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін, або в односторонньому порядку, якщо це передбачено договором.

Зазначений пункт договору на момент розгляду справи сторонами не змінений і не скасований. Обставини справи свідчать, що сторони договору після переходу права власності на земельну ділянку умов договору не змінювали, сам договір з новим власником земельної ділянки не переукладався, відповідач ОСОБА_1 забажав скористатися своїм правом розірвання договору, та з вересня 2014 року вимагає від СВК "Світанок" повернення йому земельної ділянки.

За таких обставин зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору підлягають задоволенню, а дії його та відповідача ФГ "Форт" щодо укладання іншого договору оренди землі є такими, що не суперечать закону, оскільки спрямовані на реалізацію їх законних прав та інтересів. Доводи представників позивача про те, що земельна ділянка ОСОБА_1 досі не повернута, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, згідно положень Закону України "Про оренду землі", це не перешкоджає укладенню договору щодо її оренди. Крім того, суд наголошує, що оскільки договір від 01.07.2004 року, укладений позивачем, є таким, що підлягає розірванню, інший договір, укладений відповідачами 21.05.2014 року, ніяким чином не впливає на права та інтереси позивача.

У зв'язку із наведеним, суд не знаходить підстав для задоволення вимог СВК "Вільнянськ", і задовольняє зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 щодо розірвання договору від 01.07.2004 року (враховуючи додаткову угоду від 28.05.2009 року).

Разом з цим, суд вважає необґрунтованими вимоги відповідача ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації договору оренди від 01.07.2004 року, оскільки судом розглянуті вимоги про розірвання договору, а не про визнання його недійсним, на момент вчинення державної реєстрації договір від 01.07.2004 року був діючим, а тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову СВК "Вільнянськ" до ОСОБА_1, СФГ "Форт", про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до СВК "Вільнянськ", реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі від 01 липня 2004 року та додаткову угоду до цього договору від 28 травня 2009 року, укладені між ОСОБА_2 - як орендодавцем, та СВК "Вільнянськ" - як орендарем.

В задоволенні іншої частини зустрічного позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя А.В. Кофанов

23.10.2015 року

29.10.2015