Постанова

від 09.03.2011 по справі 2а-9885/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 року 10:00 Справа № 2а-9885/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

при секретарі Полтавець Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Мелітопольського районного центру зайнятості

до: ОСОБА_1

про: стягнення отриманої допомоги по безробіттю обманним шляхом,

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольський районний центр зайнятості звернувся із адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь центру зайнятості суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 1217 грн. 38 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний повернути Мелітопольському районному центру зайнятості суму отриманої допомоги по безробіттю за період з 18.08.2006 по 20.08.2007, оскільки під час надання статусу безробітного та призначення відповідної допомоги відповідач був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, а отже належав до категорії зайнятого населення. Позивач посилається на вимоги ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідно до якої, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання яким позовні вимоги підтримав, просить суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про час, місце та дату судового засідання відповідач повідомлявся належним чином про що свідчать поштові квитанції та конверти, повернуті поштою на адресу суду. 21.01.2011 відповідач надав до суду заперечення, в яких вказує, що під час перебування на обліку в Мелітопольському центрі зайнятості він підприємницькою діяльністю не займався.

10.02.2004 ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольської ОДПІ для зняття його з обліку як платника податків, надавши всі необхідні документи уповноваженому працівнику податкового органу ОСОБА_3

Надані відповідачем документи були втрачені ОСОБА_4 з невідомих причин, про даний факт відповідач дізнався лише після отримання у серпні та жовтні 2010 року претензії Мелітопольського районного центру зайнятості, в яких повідомлялося про те, що він незаконно отримав допомогу по безробіттю у розмірі 1217 грн. 38 коп., оскільки на момент перебування на обліку в центрі зайнятості з 25.08.2006 по 20.08.2007 він був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідач вважає дії Мелітопольської ОДПІ та Мелітопольського районного центру зайнятості незаконними, оскільки не вбачає своєї вини у втраті документів, пов'язаних з підприємницькою діяльністю.

Також зазначає, що звернувся із заявами до Мелітопольського міжрайонного прокурора та прокурора Запорізької області щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Мелітопольської ОДПІ Запорізької області за дії (бездіяльність) з його документами.

У зв'язку з цим просить суд у позові відмовити.

В зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 41 КАС України не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

18.08.2006 відповідач звернувся до Мелітопольського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного до вирішення питання щодо працевлаштування.

Відповідач у своїй заяві зазначив, що на час звернення до центру зайнятості не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

25.08.2006 ОСОБА_1 був наданий статус безробітного на загальних підставах та призначено допомогу по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Судом встановлено, що 21.08.2007 відповідач був знятий з обліку та припинено виплату допомоги у зв'язку з поданням заяви про зняття з обліку.

13.08.2010 позивачем було направлено запит до державного реєстратора Мелітопольської районної державної адміністрації про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій щодо громадянина ОСОБА_1

18.08.2010 позивачем отримані відомості про державну реєстрацію відповідача з 03.07.2003 й повідомлялося, що він не знятий з обліку єдиного державного реєстру.

Позивач, посилаючись на незаконне отримання відповідачем допомоги по безробіттю з 18.08.2006 по 20.08.2007 у розмірі 1217 грн. 38 коп., звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача вказаної суми отриманої допомоги по безробіттю.

20.08.2010 позивачем направлено ОСОБА_1 претензію щодо добровільного відшкодування суми допомоги по безробіттю, отриманої незаконним шляхом у п'ятнадцятиденний термін.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Абзацом «б» ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи

підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Твердження відповідача спростовуються наступним.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Судом встановлено, що в період перебування ОСОБА_1 на обліку в центрі зайнятості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не було внесено запису про його припинення як фізичної особи-підприємця.

З огляду на наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено, що відповідач на час звернення до центру зайнятості був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, тому належав до категорії зайнятого населення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для призначення відповідачу у справі допомоги по безробіттю та надання статусу безробітного на час звернення до Мелітопольського РЦЗ.

Згідно п. 4 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки на час розгляду справи відповідачем доказів повернення безпідставно отриманих грошових коштів допомоги по безробіттю не надано, позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Згідно приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Мелітопольського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю обманним шляхом - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( Запорізька область, Мелітопольський район, с. Трудове, вул. Нова, буд. 2, ІНН НОМЕР_1) на користь Мелітопольського районного центру зайнятості (роз. рахунок 37170301901168, ГУДКУ у Запорізькій області, ОКПО 20523993, МФО 813015, одержувач Мелітопольський районний центр зайнятості) суму отриманої допомоги по безробіттю за період з 18.08.2006 по 20.08.2007 у розмірі 1217

( одна тисяча двісті сімнадцять) гривень 38 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В. Батрак