Постанова

від 25.05.2011 по справі 2а-3556/11/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.8

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2011 року Справа № 2а-3556/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Тихонова І.В.

при секретарі: Калашникові Д.О.

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000651740/0 від 17 червня 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000651740/0 від 17 червня 2010 року, в якому визначені податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 440 269,83 грн., з клопотанням про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 29 квітня 2011 року строк звернення до суду з адміністративним позовом позивачеві було поновлено та відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства є платником податків і зборів та з 03 квітня 2001 року перебуває на податковому обліку в Краснодонській об'єднаній державній податковій інспекції в Луганській області.

Краснодонської об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт № 850/23/31379783 від 10.06.2010 року.

На підставі акту перевірки №850/23/31379783 «Про результати планової виїзної перевірки Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року» прийнято податкове повідомлення - рішення від 17 червня 2010 року №0000651740/0, яким визначені податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 440269,83 грн.

Позивач не згоден з податковим повідомленням рішенням з огляду на те, що факти виявлених порушень податкового законодавства викладені в акті перевірки не чітко та не об'єктивно. Відсутнє посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Тобто акт складений з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового законодавства, валютного та іншого законодавства №327, та не є доказовою базою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимогу у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, в яких серед іншого зазначено, що Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганської області в ході проведення перевірки виявлені порушення п.п. 4.2.9 (е) п. 4.2 ст. 4, п.п.8, п.19.2 (а) ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 25.05.2003 року №889 - ІV в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб на зальну суму 146756,61 грн. На думку представника відповідача, посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки та складання акта перевірки, як на підставу неправомірності рішення є необґрунтованим, оскільки такі порушення самі по собі не спростовують факт порушення Молодогвардійським КВПВКГ Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та не звільняють позивача від відповідальності за порушення податкового законодавства. Представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Позивач - Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства, ідентифікаційний код 31379783, зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 27 березня 2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.7).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №255232 Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства має правовий статус юридичної особи, за організаційно-правовою формою за КОПФГ є комунальним підприємством, розташоване за адресою: 94415, Луганська область, м. Молодогвардійськ, Тюленіна (а.с.8).

Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства перебуває на податковому обліку у Краснодонській об'єднаній державній податковій інспекцій в Луганській області з 03 квітня 2001 року за №1422.

Повноваження податкового органу визначені в ст.ст. 10,11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», компетенція податкового органу визначена в ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181), якій діяв на момент виникнення правовідносин.

Підстави і порядок проведення податковими органами планових виїзних перевірок, умови допуску посадових осіб до проведення планових виїзних перевірок регламентовані ст.11-1, ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України ««Про податок з доходів фізичних осіб».

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509).

У зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування» та ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» , які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.3 КАС України, відповідач є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок № 327).

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень від 17.05.2010 року № 154, від 31.05.2010 року № 190, виданих Краснодонською ОДПІ в Луганській області, згідно із ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведено планову виїзну перевірку комунального виробничого підприємства Молодогвардійського водопроводно-каналізаційного господарства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 850/23/31379783 від 10.06.2010 року (а.с.42-70).

Згідно висновків акта перевірки № 850/23/31379783 від 10.06.2010 року проведеною перевіркою встановлено порушення, зокрема п.п.4.2.9 (е) п. 4.2 ст. 4, п.п.8.1.1 ст. 8, п. 19.2 (а) ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року №889 - VІ «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоди, що перевірялися. Встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 146756,61 грн. в тому числі за:

- 2007 рік - 109772,48 грн.;

- 2008 рік - 35634,88 грн.;

- 2009 рік - 1308,75 грн.;

- з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року - 40,50 грн.

Краснодонською ОДПІ в Луганській області згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі п.п. 4.2.9 (е), п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 ст. 8, п.п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22 травня 2003 року №889 «Про податок з доходів фізичних осіб», на підставі акта перевірки № 850/23/31379783 від 10.06.2010 року за порушення п.п. 4.2.9 (е), п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 ст. 8, п.п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22 травня 2003 року №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» прийнято податкове повідомлення-рішення №0000651740/0 від 17.06.2010 року, яким Молодогвардійському КВПВКГ визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 440269,83 грн., з яких: за основним платежем - 146756,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 293513,22 грн. (а.с.31).

Підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач зазначає лише порушення позивачем порядку складання акту перевірки, встановленого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, а тому акт не може бути визнаний доказом, яким підтверджується виявлені правопорушення. Наявність інших порушень податкового законодавства, встановлених перевіркою та викладених в акті перевірки, позивач не оскаржує.

Перевірка правильності та обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року проводилась відповідачем на підставі таких документів: Головна книга, авансові журнали, журнали - ордери по бухгалтерським рахункам 301, 31, 37, 631, 64, 661, 68, договори, накази, розрахункові відомості по нарахуванню заробітної плати, ф.1ДФ «Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на корить платників податків» та особистого рахунку ф.15, касових документів.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Сукупний оподаткований дохід визначається на підставі ст. 4 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно п.п. 4.2.11 п.4.2 ст. 4 Закону України №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності.

Статтею 257 Цивільного Кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1.15 ст. 1 Закону України від 22 травня 2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено термін Податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам, а також нести відповідальність за порушення норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

До обов'язків податкових агентів належать:

1) правильного й своєчасного обчислення й утримання сум податків та зборів з коштів платників податків;

2) своєчасного перерахування цих коштів у відповідні бюджети.

Ці обов'язки деталізуються додатковими обов'язками податкових агентів щодо:

1) здійснення обліку доходів платників податків, утриманих і перерахованих у бюджети;

2) надання в податковий орган документів і інформації, необхідних для здійснення контролю за платником податків;

3) надання в податковий орган інформації про неможливість утримання податку в платника податків і сумах заборгованості останнього.

Використання інституту податкових агентів можливо за декількома видами податків, але не виключно:

1) при сплаті податку з доходів фізичних осіб податковими агентами виступають підприємства, установи, організації, приватні підприємці, які здійснюють виплату доходів фізичним особам;

2) при сплаті податку на прибуток підприємств іноземними юридичними особами, де податкові агенти виступають українські підприємства й організації, які здійснюють виплату доходів іноземним юридичним особам;

3) відносно новим є статус податкового агента при сплаті акцизного податку.

Пунктом 8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону №889 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону, тобто 15 відсотків від об'єкта оподаткування та п. 19.2 (а) зазначеного закону особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідною особою за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб з інших ніж заробітна плата доко ходів є, зокрема, для оподаткованих доходів з джерелом їх походження з України податковий агент, тобто Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства.

Згідно із п.п. 4.2.9 (е) п. 4.2 ст. 4 Закону України №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 20.3.2 пункту 20.2 статті 20 Закону №889 передбачено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

На підставі протоколу засідання комісії по іншим операційним витратам Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства від 10.11.2009 року «Про списання заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення» списано на збитки господарства заборгованість населення за надані послуги з водопостачання та водовідведення по якій минув строк позовної давності у сумі 4477,09 грн. та протоколу від 11.12.2009 року у розмірі 3141,91 грн.

Також перевіркою встановлено, що позивач листом від 20.09.2007 року №335 звернувся до Краснодонської ділянки Комунального підприємства «ЛОПЕК» про списання з особових рахунків абонентів заборгованості станом на 01.01.2004 року Краснодонською ділянкою Комунального підприємства «ЛОПЕК» протягом ІV кварталу 2007 року та І кварталу 2008 року на підставі вказаного листа було знято шляхом ручного кредитування з особових розрахунків абонентів суму заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 968107,42 грн. станом на 01.01.2004 року, згідно з наданими списками боржників.

Перевіркою оподаткування суми коштів, отриманих на відрядження або під звіт встановлено, що за період 01.04.2007 року по 31.03.2010 року позивачем на підставі авансових звітів не включено вартість поповнень карток мобільних телефонів до складу загального оподаткованого доходу працівника у місяці оплати такого поповнення і не утримано податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15 відсотків згідно з п. 7.1 ст. 7 Закону №889 та не перераховано його у встановленому законом порядку у сумі 397,65 грн., яка підтверджується наданим представником відповідача розрахунком( додаток №7, а.с.81-82).

У судовому засіданні представниками сторін факт списання заборгованостей за надані послуги з водопостачання та водовідведення відповідно до протоколу засідання комісії по іншим операційним витратам Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства від 10.11.2009 року, та протоколу від 11.12.2009 року та листом від 20.09.2007 року №335 не оспорюється.

Отже, з викладеного вбачається, що факт списання заборгованостей за надані послуги з водопостачання та водовідведення відповідно до протоколу засідання комісії по іншим операційним витратам Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства від 10.11.2009 року, та протоколу від 11.12.2009 року та листом від 20.09.2007 року №335 мав місце бути та підтверджений розрахунками наданими відповідачем в судовому засіданні (а.с.79-85).

Таким чином, суд приходить до висновку, що порушення, встановлені перевіркою та зазначені в акті щодо заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 146756,61 грн. знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Що стосується посилань позивача щодо недотримання відповідачем при складанні акта перевірки вимог наказу Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року про затвердження «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», суд зазначає таке.

Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205 (далі - Порядок) передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Розділом 2 Порядку визначено зміст акта (довідки) невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок.

Оглядом акта перевірки № 850/23/31379783 від 10.06.2010 року (а.с.42-70) встановлено, що його складено у відповідності з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205.

Крім того, відповідно до п.4.4 Порядку №327 у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки. При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку. Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб'єкта господарювання. На письмове звернення суб'єкта господарювання його посадові особи мають право брати особисту участь у розгляді заперечень та особисто викладати аргументи особам, що розглядають заперечення.

Таким чином, законодавець встановив порядок захисту прав суб'єтками господарювання у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки шляхом подання до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або відмови від підписання акту перевірки.

З акту перевірки вбачається, що позивач підписав акт перевірки без заперечень, тобто не скористався наданим йому законом правом на захист порушених, на його думку прав.

Відповідно до абз.«б» п.п. 4.2.2. п.4.2 ст.4 ЗУ №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 17.1.3. п.17.1 ст.17 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки позивач підставою для скасування податкового повідомлення-рішення зазначив лише порушення Порядку №327 щодо складання акту перевірки, та у судовому засіданні було підтверджено порушенням з боку позивача встановлених законом норм щодо нарахування та сплати податку з фізичних осіб, суд вважає, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковий орган діяв в межах та спосіб встановлений законом, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки рішення суду ухвалено не на користь позивача.

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у виняткових випадках залежно від складності справи, складення постанови в повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Суд вважає за необхідне оголосити у судовому засіданні вступну та резолютивну частини постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000651740/0 від 17.06.2010 року відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 30 травня 2011 року.

Суддя ОСОБА_3