Ухвала

від 27.10.2015 по справі 808/772/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2015 рокусправа № 808/772/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Баранник Н.П.

           суддів:                     Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі № 808/772/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Транс-Трейд" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Транс-Трейд" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №1143-25 від 24.12.2014р.

          Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Транс-Трейд" задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №1143-25 від 24.12.2014 в частині донарахування основного зобов'язання в розмірі 12 268, 87 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

          Відповідач з рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, відповідач просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

          В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

          Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року ТОВ “ТК “Транс-Трейд”, за результатами якої складено акт від 20.102.2014.

          За висновками акту перевірки, позивачем було допущено заниження податкового зобов'язання внаслідок завищення суми податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року в порушення п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201, пункту 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України.

          Перевіркою встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року повторно включена податкова накладна №5036 від 30.06.2014. В той час, як ця ж податкова накладна включена до складу податкового кредиту червня 2014 року.

           10.12.2014 позивач звернувся з листом за вих. №1/10-12 до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просив провести залік у сумі 15 365 грн. за рахунок переплати по податку на додану вартість. Листом №10778/15-3 від 18.12.2014 Податковий орган повідомив, що згідно картки особового рахунку платника ТОВ “ТК “Транс-Трейд” переплата з податку на додану вартість станом на 01.12.2014 складає 23,13грн..

          Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та листопад 2014 року залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображається у рядку 24, а значення цього рядку переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

          Отже, згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) період (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Таким чином, на особовому рахунку платника податків від'ємне значення суми ПДВ відображається в тому випадку, коли платником у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ зазначається сума від'ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ.

          Відповідно до п. 4 Розділу V Порядку Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №966 від 23.09.2014, якщо наявна сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 20, то: у разі перевищення такого від'ємного значення (рядок 20) над значенням рядка 18, значення рядка 20 зменшується на значення рядка 18 та відображається у рядку 21; у разі якщо сума такого від'ємного значення (рядок 20) є меншою за значення рядка 18, значення рядка 18 зменшується на значення рядка 20 та відображається у рядку 25. Сума від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 + рядок 21), відображається у рядку 22.

          Матеріалами справи підтверджено, що у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року позивачем у рядку 21 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) вказана сума 24 200 грн.; в рядку 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаться до складу податкового кредиту наступного податкового період (рядок 22 – рядок 23).

          Вказані суми на особовому рахунку позивача як переплата не відображені.

          В податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року позивачем в рядку 20.1 (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) відображена сума 12 547 грн., однак вказані дані на особовому рахунку позивача також не відображені.

          Відповідно до пп. 17.1.10 п.17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

          За змістом п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

          Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

          Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

          За правилами ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

          Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною та скасування податкової вимоги №1143-25 від 24.12.2014 в частині донарахування основного зобов'язання в розмірі 12 268, 87 грн..

          Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовано, підстави для скасування законного рішення суду відсутні.

          Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

          Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі № 808/772/15 - залишити без змін.

          Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                                      Н.П. Баранник

           Суддя:                                                                      Н.І. Малиш

           Суддя:                                                                      А.А. Щербак