Постанова

від 16.10.2015 по справі 810/3349/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2015 року 810/3349/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Продіс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Управління державної казначейської служби у Києво-Святошинському районі про визнання незаконною бездіяльності та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Продіс"(далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач -1), Управління державної казначейської служби у Києво-Святошинському районі (далі - відповідач -2) про визнання незаконною бездіяльності та стягнення коштів.

В обгрунтування позовних вимог позивача зазначає, що відповідачем -1 не вжито заходів щодо відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, в порядку передбаченому законом, тому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Державної податкової інспекції у Києво- Свягошинському районі Головного управління ДФС у Київській області щодо обов'язку подання висновку органу Державної казначейської служби України із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД ПРОДІС» з бюджету.

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ПРОДІС» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, ВУЛИЦЯ ФЕСТИВАЛЬНА, будинок 3, Код ЄДРПОУ 38851449, рахунок № 2600630818901, ПАТ «ОСОБА_1 ДНІПРО» МФО 305749) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 141 946,00 гривень (сто сорок одна тисяча дев'ятсот сорок шість гривень 00 копійок), пеню у розмірі 7 420,08 гривень (сім тисяч чотириста двадцять гривень 08 копійок), три проценти річних від простроченої суми у розмірі 618,34 гривень (шістсот вісімнадцять гривень 34 копійки), інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 567,78 гривень (п’ятсот шістдесят сім гривень 78 копійок), а всього на загальну суму 150 552,20 гривень (сто п’ятдесят тисяч п’ятсот п’ятдесят дві гривні 20 копійок).

У письмових запереченнях відповідач -1 вказує на відсутність на даний час регламенту або порядку формування інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а тому просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про місце, дату та час, не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно із частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі № 810/819/15 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, а саме:

- від 18.02.2015 №0001531501, згідно з яким позивачузменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 141946,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 35486,50 грн.;

- від 18.02.2015 №0001541501, згідно з яким позивачу зменшено показник від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 44269,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного від 02 червня 2015 року у справі № 810/819/15 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року - без змін.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2015 року у справі № К/800/27279/15 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі № 810/819/15 відмовлено.

Отже, Київським окружним адміністративним судом підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 141946,00 грн.

Так позивач просить суд визнати незаконною бездіяльність відповідача -1 щодо обов’язку подання висновку органу Державної казначейської служби України із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V ПК України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає ст. 200 Податкового кодексу України та Постанова Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 «Про затвердження порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість» (далі - Постанова №39).

Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно із Постанови №39 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Пунктом восьмим та дев'ятим Постанови №39 передбачено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Таким чином, у зв'язку з набранням законної сили судовими рішеннями, прийнятими за результатами оскарження податкових повідомлень-рішень, якими було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ, відповідач -1 зобов'язаний був подати до відповідача -2 висновок про здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки таких дій не було вчинено, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо стягнення з Державного бюджету України даної суми відшкодування ПДВ, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, відповідно до ч.1 та 4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, суд відмовляє позивачу в стягненні суми бюджетного відшкодування ПДВ з метою дотримання вимог статті 19 Конституції України в частині недопущення перебирання державними органами на себе повноважень, які безпосередньо не передбачені законами для таких органів.

Згідно із частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Києво-Свягошинському районі Головного управління ДФС у Київській області щодо обов'язку подання висновку до Управління державної казначейської служби у Києво-Святошинському районі із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД ПРОДІС» з Державного бюджету України.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ПРОДІС» (код ЄДРПОУ:38851449) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Києво-Свягошинському районі Головного управління ДФС у Київській області сплачений ним судовий збір в сумі 73(сімдесят три) грн. 08 коп.

4. В решті позовний вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.