Ухвала

від 15.10.2015 по справі 2а-13224/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/12891/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року

у справі № 2а-13224/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ініос»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ініос» (далі - ТОВ «Ініос»; позивач) до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС; відповідач) задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0004312305 від 15 вересня 2011 року та № 0004302305 від 15 вересня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ініос» витрати із сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ініос» при взаємовідносинах з Публічним акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промспец Консалтинг» за період з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт № 4006/2305/23464222 від 30 серпня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004302305 від 15 вересня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 197 782,50 грн. (158 226,00 грн. - основний платіж, 39 556,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0004312305 від 15 вересня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 158 226,25 грн. (126 581,00 грн. - основний платіж, 31 645,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР), підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей (центральних вогнетривких обпалених вкладишів з ущільненою бетонною частиною для продувних щілинних пробок різної висоти) у ПАТ «УНДІВ імені А.С. Бережного» та при їх подальшій реалізації ТОВ «Промспец Консалтинг» з огляду на нікчемність правочинів, а також безпідставним неформуванням валового доходу та податкових зобов'язань з податку на додану вартість при отриманні грошових коштів від ТОВ «Промспец Консалтинг».

Такий висновок податковим органом зроблено з урахуванням акту № 349/23-03-05/37091549 від 10 березня 2011 року про результати документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Промспец Консалтинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, в якому викладено думку про те, що укладені ним з постачальниками та покупцями правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, що, відповідно, обумовлює нікчемність договору № 391-2010 від 01 березня 2010 року на створення та передачу науково-технічної продукції, укладеного між позивачем та ПАТ «УНДІВ імені А.С. Бережного», та договору № 22.09.01 від 22 вересня 2010 року на подальшу реалізацію придбаної науково-технічної продукції, укладеного між ТОВ «Ініос» та ТОВ «Промспец Консалтинг».

Задовольняючи адміністративний позов у повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Закону № 334/94-ВР та Закону № 168/97-ВР.

Тобто, правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на формування даних податкового обліку, є реальне здійснення операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг).

В даній ситуації судами з'ясовано, що реальний характер господарських операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у ПАТ «УНДІВ імені А.С. Бережного» та їх подальшої реалізації ТОВ «Промспец Консалтинг» підтверджується належним чином оформленими специфікаціями, протоколами, календарними планами, видатковими та податковими накладними, актами здачі-приймання науково-технічної продукції, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, банківськими виписками, договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 01/03 від 01 березня 2010 року, укладеним з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, актами контрольної перевірки інвентаризації цінностей.

Враховуючи викладене, а також з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника податків, слід визнати правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку за здійсненими з ПАТ «УНДІВ імені А.С. Бережного» та ТОВ «Промспец Консалтинг» господарськими операціями, а також необхідність збільшення ним валового доходу в четвертому кварталі 2010 року та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у жовтні 2010 року та грудні 2010 року (за фактом отримання коштів від ТОВ «Промспец Консалтинг») на підставі підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону № 334/94-ВР, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.