Ухвала

від 03.11.2015 по справі 810/1217/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року м. Київ К/800/30029/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Бутенка В.І., Заїки М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Сік'юріті Лайф»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року

у справі № 810/1217/15

за позовом Приватного підприємства «Сік'юріті Лайф»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ПП «Сік'юріті Лайф» звернулося до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2015 року № 0000402201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

ПП «Сік'юріті Лайф» не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подало касаційну скаргу в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акта від 22 січня 2015 року № 67/10-06-22-01/35517085, Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2015 року № 0000402201, яким за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 450928 грн., з них за основним платежем - 360742 грн., штрафні санкції - 90186 грн.

Зазначене порушення обґрунтовано неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по відносинами із TOB «Трейд Тех Буд» та TOB «Еліт Консалтінг Груп», виходячи з того, що операції між позивачем та TOB «Трейд Тех Буд», TOB «Еліт Консалтінг Груп» є нереальними, а укладені договори - нікчемними.

Згідно з положеннями підпунктів 139.1.1 та 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем були надані копії: договору про надання послуг від 28 квітня 2014 року, укладеним між позивачем та TOB «Трейд Тех Буд», договору про надання послуг від 25 липня 2014 року № 24, укладеним між позивачем та TOB «Еліт Консалтінг Груп», актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій досліджено, що предметом договірних відносин позивача з TOB «Трейд Тех Буд» є інформаційно-консультативні послуги з просунення інформації про позивача на пошукових сайтах Гугл, Яндекс, та в соціальній мережі Фейс Бук, а також надання консультації як за допомогою Інтернет простору збільшити кількість потенційних клієнтів, які потребують послуг охорони.

Тоді як, згідно з Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом економічної діяльності TOB «Трейд Тех Буд» є неспеціалізована оптова торгівля, що в свою чергу, свідчить про відсутність у контрагента можливості надавати інформаційно-консультативні послуги позивачу.

Також, судами встановлено, що предметом договірних відносин позивача з TOB «Еліт Консалтінг Груп» є послуги з підвищення рівня кваліфікації, підготовки та навчання персоналу замовника, а саме: фізична та психологічна підготовка охоронників (тренінги, семінари, практичні заняття), навчання роботи з обладнанням, яке застосовується в охоронних системах (системи відеоспостереження, тощо), що потребує наявність у останнього дозволу на виконання вказаних послуг.

Тоді як, відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом економічної діяльності TOB «Еліт Консалтінг Груп» є посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, при цьому, надання послуг з навчання, не передбачено.

Докази на підтвердження можливості та належної кваліфікації у контрагентів на виконання робіт, які є предметом вказаних договорів, відсутні.

Також, в порушення приписів статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем недоведено зв'язку наданих послуг з господарською діяльністю позивача, оскільки відсутні докази щодо характеру, виду та обсягу наданих послуг.

Наведене свідчить про недоведеність з боку позивача реального характеру здійснених ним господарських операцій з ТОВ «Трейд Тех Буд» та TOB «Еліт Консалтінг Груп», а також використання придбаних послуг в межах господарської діяльності або їх придбання з такою метою.

Отже, окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит (який в подальшому бере участь в розрахунку суми бюджетного відшкодування), є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Формальні недоліки первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а не повноваженнями осіб із складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.

Водночас, у разі встановлення відсутності факту господарської операції навіть формально належні документи не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту, сум бюджетного відшкодування або витрат для цілей податку на прибуток.

Суди першої та апеляційної інстанцій, оцінивши вказані обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі документи, подані платником на підтвердження понесених витрат по взаємовідносинах з контрагентом, дійшли обґрунтованого висновку про те, що первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій, оскільки за вказаних обставин самі по собі податкові накладні не є достатнім свідченням дійсного вчинення господарських операцій, і відповідно, оспорюване податкове повідомлення - рішення від 17 лютого 2015 року № 0000402201, є правомірним.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Сік'юріті Лайф» відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді В.І. Бутенко

М.М. Заїка