Ухвала

від 03.11.2015 по справі 804/13402/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2015 р. м. Київ К/800/63495/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.,

та представників сторін:

від позивача - Сидоров Ю.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014

у справі № 804/13402/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрспецзалізшляхбуд"

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 в задоволені позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 скасовано постанову Дніпропетровського кружного адміністративного суду від 05.11.2013 та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ ВО «Укрспецзалізшляхбуд» з питань взаємовідносин з ПП «Екватор ТЦ» за період з 01.07.2011 по 31.08.2011; з 01.10.2011 по 31.12.2011; ПП «ВБГ «Аютана» за період з 01.06.2010 по 30.10.2010; з 01.12.2010 по 31.12.2010; з 01.01.2011 по 28.02.2011, за результатами якої складено акт № 148/2-02/13418853 від 20.09.2013, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог:

- ст.205, ст.234 Цивільного кодексу України, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), ст.44 Господарського Кодексу України, занижено податок на прибуток на загальну суму 266595,00 грн.;

- п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на прибуток всього в сумі 755496,00 грн.;

- ст.205, ст.234 Цивільного кодексу України, пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, занижено податок на додану вартість за період з 01.10.2011 по 28.02.2011, з 01.07.2011 по 31.08.2011, з 01.10.2011 по 31.12.2011 всього на загальну суму 116427,00 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201,11 ст.201 Податкового кодексу України, підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 417833,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 01.10.2013 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0003302202, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в розмірі 612862,50 грн., в тому числі за основним платежем - 509659,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 103203,50 грн.;

- №0003292202, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1054830,50 грн., в тому числі за основним платежем - 1019175,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 35655,50 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно зроблені висновки про нереальність здійснення господарських операцій підприємством позивача по взаємовідносинам з ПП «Екватор ТЦ» та ПП «Аютана», що призвело до неправомірного заниження податку на прибуток в загальній сумі 1022091 грн. та податку на додану вартість - 116427,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а відповідачем не доведено наявність порушень, безпосередньо допущених позивачем при придбанні продукції, виконання робіт.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Так, в ході проведення перевірки встановлено, що за перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ПП «Екватор ТЦ» та ПП «ВБГ «Аютана».

ПП «Екватор ТЦ», на підставі відпускних документів (накладних) згідно договору №6/ВСП від 27.07.2011, поставило позивачу будівельні матеріали. Також, позивачем разом з ПП «Екватор ТЦ» укладено договори на виконання субпідрядних будівельно-монтажних робіт. Згідно актів прийому виконаних будівельно-монтажних робіт, ПП «Екватор ТЦ» виконано роботи на суму всього 246055,61 грн., у тому числі податок на додану вартість 41009,27 грн.

Придбання товару та послуг у ПП «Екватор ТЦ» відображено ТОВ ВО «Укрспецзалізшляхбуд» у бухгалтерському обліку підприємства. В податковому обліку сума ПДВ з вартості придбаних будівельних матеріалів була включена ТОВ ВО «Укрспецзалізшляхбуд» до складу податкового кредиту в липні-серпні 2011 року, жовтні-грудні 2011 року, що підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних та АІС «Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагенів на рівні ДПА України».

Також, ТОВ ВО «Укрспецзалізшляхбуд» згідно договорів №14/ДУ від 06.05.2010, №19/СМР-Н від 02.07.2010, №1/СМР від 25.01.2011 доручило виконання робіт по капітальному ремонту стрілочного переводу підряднику ПП ВГБ «Аютана». Виконані роботи з ремонту ПП ВГБ «Аютана» відображено у бухгалтерському обліку ТОВ ВО «Укрспецзалізшляхбуд».

В податковому обліку сума ПДВ з вартості виконаних робіт була включена ТОВ ВО «Укрспецзалізшляхбуд» до складу податкового кредиту у червні-жовтні 2010 року, грудні 2010 року, січні-лютому 2011 року, що підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних та АІС «Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Разом з тим, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від постачальника, виконання субпідрядниками робіт у зв'язку з відсутністю (ненаданням ТОВ ВО «Укрспецзалізшляхбуд») виписки з книги довіреностей на отримання товарів, придбаних у ПП «Екватор ТЦ», документів, що засвідчують транспортування та зберігання придбаних у ПП «Екватор ТЦ» товарів, сертифікатів відповідності та/або походження на придбаний товар тощо.

Крім того, в акті перевірки від 20.09.2013 зазначено, що Самарським районним судом міста Дніпропетровська винесено вирок від 30.09.2011, відповідно до якого підприємства ПП «Екватор ТЦ», ПП «Аютана» створені з метою прикриття незаконної діяльності їх засновника, ці підприємства товарів, робіт та послуг не поставляли та не надавали.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. А тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ПП «Екватор ТЦ» та ПП «ВБГ «Аютана», а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманих товару та послуг, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль