cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2015Справа №910/25721/15 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Спейс"
до товариства з обмеженою відповідальністю"Юридичний центр правового партнерства"
про стягнення 87 849,86 грн.
Представники:
від позивача: Кирій Л.Г. - представник за довіреністю № 2 від 01.10.2015 року;
від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Спейс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр правового партнерства" про стягнення 87 849,86 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.12.2014 року між ним та відповідачем укладено договір №15/12/15-1 про зобов'язання розробити, виготовити та встановити меблі.
На виконання умов договору позивачем було виготовлено та встановлено відповідачу товар частково 16.03.2015 року і повністю 25.03.2015 року.
Проте, в порушення умов договору відповідачем частково оплачено за товар.
У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 60 000,01 грн., штрафних санкцій в розмірі 15 780,82 грн., 3% річних в розмірі 759,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 9 482,58 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.10.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.10.2015 року.
В судове засідання 19.10.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.10.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином,, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36131172, але 16.10.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.10.2015 року розгляд справи відкладено на 03.11.2015 року.
В судове засідання 03.11.2015 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином,, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36132578, але 28.10.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
10.12.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Спейс" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю"Юридичний центр правового партнерства" (покупець) укладено договір №15/12/15-1.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець зобов'язується розробити, виготовити, провести монтажні роботи та передати у власність покупця меблі (далі товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до п.1.2 договору, найменування, кількість, асортимент, матеріали, та технічні характеристики товару, що постачається, визначається у додатках до даного договору, які є невід'ємною частиною даного договору.
Загальна сума за даним договором складається з загальної суми всіх додатків до даного договору (п.2.2 договору).
28.01.2015 року між сторонами договору укладено додаток №2 від 28.01.2015 до договору №15/12/15-1 від 15.12.2014, на загальну суму 283 034,78 грн.
На підставі додатку та договору позивачем виставлено рахунок на оплату №2 від 26.01.2015 року на загальну суму 283 034,78 грн.
Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.2.4 договору оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок продавця в повному обсязі, на протязі трьох робочих днів з моменту підписання додатку до даного договору .
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем на виконання умов договору (додатку №2 від 28.01.2015р.), а саме згідно виставленого позивачем рахунку №2 від 26.01.2015 року, сплачено на рахунок ТОВ «Смарт Спейс» кошти на загальну суму 223 034,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №15 від 04.2015 року на суму 169 820,87 грн. та № 67 від 20.03.2015 року на суму 53 213,91 грн. з призначенням платежу: «оплата за товари згідно рах. №2 від 26.01.2015р.».
Надані відповідачем докази оплати на загальну суму 129 797,08 грн. не приймаються судом як докази оплати по додатку №2 від 28.01.2015р. до договору, оскільки в їх призначенні платежу міститься посилання на інші рахунки, а саме:
- кошти в розмірі 118 907,48 грн., згідно банківської виписки від 12.12.2014 року перераховані як оплата за меблі, згідно рах. №69 від 10.12.2014 р .,
- кошти в розмірі 10 370,00 грн. згідно платіжного доручення №11 від 30.01.2015 року перераховані як оплати за послуги згідно рах. №5 від 28.01.2015р. ,
- кошти в розмірі 519,60 грн., згідно платіжного доручення №55 від 10.03.2015 року перераховані як оплати за послуги згідно рах. №11 від 06.03.2015р.
Відповідно до п.5.4 договору, товар повинен бути повністю поставлений та змонтований покупцеві за 35 робочих днів, рахуючи з першого наступного робочого дня після отримання продавцем оплати від покупця в повному обсязі та підписання додатку до договору в якому визначається: найменування, кількість, вартість, матеріали та технічні характеристики товару, що постачається.
Поставка здійснюється на умовах: доставка та монтаж в приміщенні покупця або клієнтів покупця (п.5.1 договору).
Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки: м. Київ, вул.. Іллінська, 8, (БЦ «Іллінський»), 6 (шостий) поверх, блоки 9 (дев'ять) та 10 (десять) (п.5.8 договору).
Позивачем зазначено, що ним було виготовлено та поставлено відповідачу товар частково 16.03.2015 року і повністю 25.03.2015 року на підтвердження чого надано довіреність №13 від 16.03.2015 року (дійсна до 25.03.2015 року) виданої ТОВ «Юридичний центр правового партнерства» на отримання від ТОВ «Смарт Спейс» цінностей за рахунком-фактурою №2 від 26.01.2015р.
Відповідно до п.5.3 договору, приймання-передача товару по кількості, якості, асортименту та комплектності згідно умов даного договору, що визначені в додатках до договору, що визначені в додатках до договору, відбувається відповідно до довіреності, яка видається працівниками покупця в день поставки товару.
Фактом поставки товару - є видана та підписана покупцем довіреність на отримання товару (п.5.5 договору).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України ).
Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України ).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
26.06.2015 року відповідач отримав від позивача претензію, в якій останній вимагав в двохденний строк з дня отримання даної претензії, сплатити 60 000,01 грн.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 60 000,00 грн. (283 034,78 - 223 034,78) належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 60 000,00 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 0,01 грн. не підлягають задоволенню.
У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача штрафних санкцій (пеню) в розмірі 15 780,82 грн., інфляційних втрат в розмірі 9 482,58 грн., 3% річних в розмірі 795,45 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.7.3 договору, покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за прострочення платежів штрафна неустойка в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення за кожен день прострочення.
Розрахунок пені:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 60 000,00 21.03.2015 - 27.08.2015 160 30.0000 % 0,164 % 15 780,82 Вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 15 780,82 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Розрахунок трьох процентів річних:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 60 000,00 21.03.2015 - 27.08.2015 160 3 % 789,04 За перерахунком суду три проценти річних становить 789,04 грн.
Оскільки позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 759,45 грн. та суд не може вийти за межі позовних вимог, тому вимога позивача щодо стягнення 3% річних підлягає задоволенню в розмірі 759,45 грн.
Розрахунок індексу інфляції:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 21.03.2015 - 27.08.2015 60 000,00 1,149 8 926,71 68 926,71 За перерахунком суду загальний розмір індексу інфляції становить 8 926,71 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі 8 926,71 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 555,87 грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1 290,34 грн. виходячи з ціни позову 86 022,86 грн., проте сплатив 1 827,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1068 від 31.08.2015 року.
На підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд повертає, за ухвалою суду, суму судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр правового партнерства" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 32849565) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Спейс" (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Дзержинського, буд. 125В, код ЄДРПОУ 36895065) суму боргу в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) 00 коп., штрафну санкцію в розмірі 15 780 (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн.. 82 коп., 3% річних в розмірі 759 (сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 45 коп., індекс інфляції в розмірі 8 926 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 71 коп.. та судовий збір в розмірі 1 281(одна тисяча двісті вісімдесят одна) грн. 95 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Смарт Спейс" (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Дзержинського, буд. 125В, код ЄДРПОУ 36895065) з Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 66 коп. як такий, що внесений у більшому розмірі, ніж передбачено законом, перерахований за платіжним дорученням № 1068 від 31.08.2015 року , яке знаходиться в матеріалах справи № 910/25721/15.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 09.11.2015 року.
Суддя С.М. Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2015 |
Оприлюднено | 12.11.2015 |
Номер документу | 53273537 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні