Рішення

від 04.11.2015 по справі 910/24328/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015Справа №910/24328/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Геопроект» доДержавного підприємства «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України» простягнення 114 641,80 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Губаненко Ю.П. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геопроект» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України» (надалі - «Підприємство») про стягнення 114 641,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконане зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором на проектно-вишукувальні роботи №29-13 від 31.10.2013 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 114 641,80 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2015 р. розгляд справи було відкладено на 04.11.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2015 р. про порушення провадження у справі відповідач отримав 21.09.2015 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103035373016, а відтак саме з цього моменту він був повідомлений про розгляд даної справи.

Одночасно, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 26.10.2015 р. та 04.11.2015 р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2013 р. між Товариством (виконавець) та Підприємством (замовник) був укладений договір на проектно-вишукувальні роботи №239-13 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець обов'язується виконати наступні роботи: «Інженерно-геологічні вишукування для оцінки та розрахунку стійкості схилів для розробки протизсувних заходів по об'єкту: «Будівництво українського науково-медичного центру неврології та реабілітації МОЗ України по вул. Герцена, 44 у м. Києва (перепрофілювання об'єкта незавершеного будівництва «Лікувально-діагностичний центр комплекс із стаціонаром на 190 ліжок для українського філіалу ВНДІ загальної та судової психіатрії ім. В.П. Сербського в м. Києві» (проектно-вишукувальна документація).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що за виготовлену проектно-вишукувальну документацію відповідно до даного договору замовник перераховує виконавцеві у відповідності зі зведеним кошторисом (додаток №2 до договору) - 376 824,60 грн. з ПДВ.

За змістом п. 2.3 Договору джерело фінансів: кошти держбюджету. Замовник не відповідає за затримку оплати виконаних робіт виконавця у випадку, якщо така затримка відбувається з незалежних від замовника причин (відсутність реального фінансування замовника зі сторони держави). У разі затримки бюджетного фінансування, строк виконання робіт може бути відтермінований на час припинення поетапних розрахунків за цим договором. У випадку підписання актів здачі-приймання проектно-вишукувальної документації розрахунок здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування робіт на свій реєстраційних рахунок.

На підставі Договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 376 824,60 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт №1/1 від 19.11.2013 р., №1/2 від 28.11.2013 р., №1/3 від 05.12.2013 р., №1/4 від 09.12.2013 р. та від 19.12.2013 р.

Додатковою угодою №1 від 30.12.2013 р. сторони погодили оплату відповідачем виконаних робіт: у 2013 році - у розмірі 262 182,80 грн., у 2014 році - у розмірі 114 641,80 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 114 641,80 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Згідно із ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Матеріалами справи (актами здачі-приймання виконаних робіт №1/1 від 19.11.2013 р., №1/2 від 28.11.2013 р., №1/3 від 05.12.2013 р., №1/4 від 09.12.2013 р. та від 19.12.2013 р.) підтверджується факт виконання позивачем зобов'язань за Договором на загальну суму 376 824,60 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатковою угодою №1 від 30.12.2013 р. сторони погодили оплату відповідачем виконаних за Договором робіт: у 2013 році - у розмірі 262 182,80 грн., у 2014 році - у розмірі 114 641,80 грн.

Відповідачем частково оплачено виконані роботи на суму 262 182,80 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником позивача.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 114 641,80 грн., а з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 114 641,80 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості з орендної плати у розмірі 114 641,80 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Геопроект» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України» (01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, 7; ідентифікаційний код 37403126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геопроект» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 11-А, кв. 2; ідентифікаційний код 30182409) заборгованість у розмірі 114 641 (сто чотирнадцять тисяч шістсот сорок одна) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 1 719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 63 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.11.2015 р.

Суддя В.П. Босий