Рішення

від 03.11.2015 по справі 912/3515/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 рокуСправа № 912/3515/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", м. Київ

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Інгулокам'янське", Кіровоградська область, Новгородківський район, с. Інгуло-Кам'янка

про стягнення 521 702,72 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2015/103 від 22.06.2015 року;

від відповідача - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (далі - ТОВ "АТ Каргіл") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимогу (з врахуванням прийнятого до розгляду клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Інгулокам'янське" (далі - СГТОВ "Інгулокам'янське") заборгованості в розмірі 402 744,92 грн., 48 129,05 грн. пені, 70828,75 грн. штрафу, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого за договором поставки № CVS 60523 від 06.02.2014 року товару.

Ухвалою господарського Кіровоградської області від 14.09.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та від сторін витребувано необхідні для розгляду справи документи.

В судовому засіданні 01.10.2015 року господарським судом оголошувалась перерва до 19.10.215 року.

Ухвалою суду від 19.10.2015 року розгляд справи відкладався.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив, натомість 03.11.2015 року на адресу господарського суду від СГТОВ "Інгулокам'янське" надійшла заява, в якій останнє просить суд, на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, зменшити заявлені до стягнення з відповідача штрафні санкції - 48 129,05 грн. пені та 70 828,75 грн. штрафу на 90 %.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 03.11.2015 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав до суду пояснення на заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, в якій ТОВ "АТ Каргіл" заперечило проти зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій до 90 % та не заперечило проти зменшення штрафних санкцій в межах 50 %.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

06.02.2014 року сторонами укладено договір поставки № CVS 60523 (далі - договір) за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива згідно специфікації до цього договору (п.1.1. договору).

Розділ 3 договору поставки регламентує ціну та порядок розрахунків між сторонами по договору.

Так, відповідно до п. 3.4. договору порядок розрахунків за окремий товар, а також необхідність забезпечення виконання зобов’язання покупця визначається у відповідній специфікації.

Сторонами до договору поставки укладено наступні специфікації: № 1/60523, 60524, 60525 від 06.02.2014 року, № 2/63702 від 28.03.2014 року, № 3/64742 від 14.04.2014 року, № 4/65530 від 05.05.2014 року, якими визначено найменування, кількість та ціну товару, терміни поставки товару, а також передбачено, що оплата товару здійснюється за п. 3.4.3 договору поставки.

Пункт 3.4.3 договору поставки передбачає часткову (повну) оплати після поставки товару із застосуванням базової ціни товару. Умови та порядок перерахунку остаточної ціни товару, яка має бути оплачена покупцем відповідними підпунктами п. 3.4.3 договору поставки.

Розділом 4 договору поставки погоджено умови та строки поставки товару.

Згідно п. 7.1. договору поставки останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Договір поставки та специфікації до нього засвідчені підписами повноважним представників сторін та скріплені печатками підприємств.

На виконання умов договору та специфікацій до нього позивач поставив на користь відповідача товар на загальну суму 1 056 443,10 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 31404/459555 від 27.02.2014 року, № 31401/459545 від 28.02.2014 року, № 31190/459260 від 28.02.2014 року, № 33224/461840 від 10.04.2014 року, № 33310/461944 від 05.05.2014 року, № 33311/461945 від 05.05.2014 року, а також актами приймання-передачі мінеральних добрив: № 2 від 27.02.2014 року, № 3 від 28.02.2014 року, № 4 від 03.03.2014 року.

Також, ТОВ "АТ Каргіл" виставило відповідачу рахунки-фактури на оплату поставленого товару від 01.09.2014 року № 60523/2030 та № 60523/2031, від 29.09.2014 року № 60523/1784, № 60523/1785, № 60523/1786, № 60523/1787, № 60523/1788, № 60523/1789, у яких виставлена ціна за товар, передбачена п. 3.4.3 договору.

Однак, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар в сумі 820347,28 грн., що підтверджується випискою з поточного рахунку позивача за період з 20.10.2014 по 06.11.2014 року.

Оскільки відповідач в повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлений товар в встановлені договором поставки та специфікаціями до нього строки, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. За розрахунком останнього заборгованість відповідача за поставлений товар склала 402 744,92 грн.

Вирішуючи даний спір господарський суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За правилами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається .

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На день вирішення спору по суті господарському суду відповідач не надав доказів сплати позивачу основної заборгованості за договором поставки № CVS 60523 від 06.02.2014 року в сумі 402 744,92 грн., вказаної заборгованості не заперечив, у зв’язку з чим господарський суд дійшов висновку, що позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача по договору поставки № CVS 60523 від 06.02.2014 року 48 129,05 грн. пені, 70828,75 грн. штрафу.

Згідно змісту ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару покупцем проти строків, вказаних у відповідній специфікації та цьому договорі, покупець сплачує постачальнику неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості товару. У випадку прострочення оплати товару покупцем більше ніж на 30 календарних днів проти строків, вказаних у відповідній специфікації, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної простроченої суми.

За обґрунтованим розрахунком позивача, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства і не заперечується відповідачем, сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача складає 70 828,75 грн. та розраховується з суми заборгованості в розмірі 236 095,82 грн., а сума пені за період з 10.10.2014 року по 09.04.2015 року складає 48 129,05 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій на 90 %, зважаючи на ступінь виконання зобов'язання відповідачем, відсутність негативних наслідків для позивача за прострочення виконання грошових зобов'язань боржником, а також враховуючи незначну тривалість прострочення зобов'язання зі сторони відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд також враховує положення підпункту 3.17.4. пункту 3.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення з відповідача, господарський суд враховує обставини викладені СГТОВ "Інгулокам'янське" в своїй заяві, відсутність доказів завдання збитків позивачу неналежним виконанням свого зобов'язання відповідачем, виникнення заборгованості відповідача у зв'язку з коригуванням ціни товару, а також той факт, що позивачем у справі не заперечено проти зменшення нарахованих штрафних санкцій в межах 50%.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, господарський суд вважає, що даний випадок є винятковим та зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50% від заявленої суми, а саме до 24 064,52 грн. пені та 35 414,37 грн. штрафу.

Зважаючи на викладені обставини, господарський суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 402 744,92 грн., а також 24 064,52 грн. пені та 35 414,37 грн. штрафу.

За викладених обставин та відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 7 825,54 грн. покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 03.11.2015 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Інгулокам'янське" (адреса: 28215, Кіровоградська область, Новгородківський район, с. Інгуло-Кам'янка; ідентифікаційний код 30800198) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, 3; ідентифікаційний код 20010397) заборгованість в розмірі 402 744,92 грн., 24 064,52 грн. пені, 35 414,37 грн. штрафу, всього - 462223,81 грн., а також 7825,54 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити відповідачу за адресою: 8215, Кіровоградська область, Новгородківський район, с. Інгуло-Кам'янка.

Повне рішення складено 09.11.2015 року.

Суддя М.С. Глушков