Рішення

від 29.10.2015 по справі 922/5123/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2015 р.Справа № 922/5123/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі ГУ Держземагенства у Харківській області, м. Харків до 1. Фермерського господарства "Клен" (смт. Кегичівка, Харківської області) , 2. Павлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області (с. Павлівка, Кегичівського р-ну, Харківської обл.) про визнання недійсним договору та зобовязання повернути земельну ділянку за участю представників:

прокурора: Захарова Н.О. (посв. № 032956 від 10.04.2015 р.);

позивача: ОСОБА_2 - за довір. № 32-20-14-15408/0/9 від 24.07.2015 р.;

1-го відповідача: ОСОБА_3 - за довір. б/н від 23.09.2015 р.;

2-го відповідача: ОСОБА_4 - адвокат за договором про надання правової допомоги

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 20.10.2015 р. оголошувались перерви до 15 год. 00 хв. 21.102015 р. та до 11 год. 00 хв. 29.10.2015 р.

Позовні вимоги заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Харківській області до Павлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області та Фермерського господарства «Клен» полягають у визнанні недійсним договору від 14.05.2015 р., укладеного між Павлівською ЗОШ І-ІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області (Харківська область, Кегичівський район, сел. Павлівка, код 23329412) та ФГ «Клен» ( Харківська обл., смт. Кегичівка, вул. Миру, 57, код 22665421) недійсним та у зобов'язанні Фермерського господарства "Клен" (Харківська обл., смт. Кегичівка, вул. Миру, 57, код 22665421) повернути земельну ділянку державної форми власності площею 49,8 га, кадастровий номер 6323183710:003:0243 за межами населеного пункту на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області Павлівській ЗОШ І-ІІ ступенів Кегичівської і районної ради Харківської області (Харківська область, Кегичівський район, сел. Павлівка, код 23329412).

Представники прокурора та позивача позовні вимоги підтримують в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог вказують, що оспорюваний договір є насправді договором оренди, що укладений в супереч вимог чинного законодавства.

Представники відповідачів проти позову заперечують. Вказують, що оспорюваний договір є договором про сумісну діяльність і законодавству не суперечить.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Загальноосвітня школа Загальноосвітній школі І-ІІ ступенів (с. Павлівка) отримала у відповідності до розпорядження Кегичівської райдержадміністрації від 20.12.2001 р. № 374 в постійне користування для ведення підсобного господарства земельну ділянку площею 49,8 га. на що отримала акт на право постійного користування землею від 17.02.2005 р.

У вказаному акті зазначено, що землю надано у постійне користування для ведення підсобного сільського господарства.

Згідно інформаційної довідки відділу Держземагентства у Кегичівському районі Харківської області від 27.08.2015 р. №01-08/2631 зазначена земельна ділянка відноситься до державної форми власності та знаходиться за межами населених пунктів.

Нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 28 587,92 грн. за 1 га.

14.05.2015 р. між Фермерським господарством «Клен», в особі директора ОСОБА_5, та Павлівською ЗОШ І-ІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області в особі директора ОСОБА_6, було укладено договір (далі за текстом - договір), у розділі 1 якого визначено, що його укладено з метою здійснення діяльністю по землеробству та обробці землі на площі 49,8 га згідно сівозміни.

У розділі 2 договору сторони встановили, що Павлівська ЗОШ І-ІІ ступенів зобов'язується надати під сумісне виробництво землю площею 49,8 межах Павлівської сільської ради, а ФГ «Клен» зобов'язується на даній площі проводити агротехнічний обробіток землі, посів та зберігання сільськогосподарських культур згідно сівозміни. Всі сільськогосподарські роботи проводяться за рахунок ФГ «Клен».

Згідно розділу 3 договору «Умови договору», після збирання і реалізації врожаю ФГ "Клен" з прибутку проводить грошовий розрахунок з Павлівською ЗОШ І-ІІ ступенів у розмірі 30000 за рік на розрахунковий рахунок Павлівської сільської ради.

Договір укладено на п'ять років.

Прокурор вважає, що оскільки основними умовами договору є передача земельної ділянки у користування і здійснення відповідної оплати за таке користування щорічно, відповідачами укладено договір про спільну діяльність з метою приховання фактичного надання в оренду земельної ділянки, оскільки ст. 13 Закону України «Про оренду землі» та ч. 1 ст. 93 Земельного України основними ознаками договору оренди землі визначають передачу за плату земельної ділянки у володіння і користування на певний строк.

Так, згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності, а згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Оскільки між відповідачами склались фактичні відносини з оренди, прокурор робить у позові висновок про порушення сторонами законодавства, оскільки передача земельної ділянки, що розташована за межами населеного пункту, у відповідності до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, виключно за згодою територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та виключно за умови проведення державної реєстрації договору суборенди, - позивача у справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд не погоджується з відповідною кваліфікацією прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність, сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників у просте товариство або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно ст. 1131 ЦК України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

У державному акті на право постійного користування землею від 17.02.2005 р. зазначено, що землю Павлівській ЗОШ І-ІІ ступнів надано у постійне користування з ведення підсобного сільського господарства і Павлівська ЗОШ І-ІІ ступнів вправі на вказаній земельній ділянці має право та обов'язок здійснювати господарське та інше безпосереднє використання земельної ділянки з метою отримання доходів та інших благ матеріального та нематеріального характеру від корисних властивостей землі за цільовим призначенням земельної ділянки.

Здійснення суб'єктивного права постійного землекористування, яке виникло у встановленому порядку, допускає реалізацію належних конкретному землекористувачеві його земельних прав і додержання ним покладених на нього обов'яз ків згідно з правовими приписами і правилами.

Право володіння земельною ділянкою землекористува чем - це юридично забезпечена можливість утримувати її як свою власну (наприклад, забороняти доступ на земельну ділянку інших осіб).

Право користування земельною ділянкою - це юридично забезпечена можливість суб'єкта здійснювати господарське та інше безпосереднє використання земельної ділянки з метою отримання доходів та інших благ матеріального та нема теріального характеру від корисних властивостей землі. При чому користування наданою земельною ділянкою є не лише правом, алей й обов'язком землекористувача. При цьому він повинен забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Право самостійного господарювання на землі полягає в тому, що конкретний землекористувач за своїм волевиявленням, самостійно визначає напрями своєї виробничої та іншої діяльності, спосіб використання земельної ділянки в межах ї цільового призначення та умов надання земельної ділянки.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 Господарського кодексу України, підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності) на умовах і в порядку встановленими Кодексом та іншими законами.

Хоча в розділі 2 договору сторони й визначили зобов'язання Павлівської ЗОШ І-ІІ ступенів як передання під сумісне виробництво землю, якою школа володіє і користується на праві постійного користування, аналіз правовідносин сторін договору свідчить про ведення ними саме спільної діяльності.

Так, за обопільним актом передачі права доступу та сільськогосподарського обробітку земельної ділянки № 1 від 14.05.2015 р., Павлівська ЗОШ І-ІІ ступенів передала ФГ «Клен» не землю (земельну ділянку), а право доступу до земельної ділянки для її обробітку.

Метою спільної діяльності сторін за договором є діяльність з землеробства та обробки землі, а необхідність співпраці відповідачів у такій формі зумовлена недостатністю власних засобів сільськогосподарського виробництва у Павлівської ЗОШ І-ІІ ступенів для використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

При оренді землі у володіння та користування орендаря переходить певна земельна ділянка, що прямо вбачається з положень ст. 13 Закону України «Про оренду землі» та ч. 1 ст. 93 Земельного України, натомість в спірних правовідносинах земля з володіння та користування Павлівської ЗОШ І-ІІ ступенів не вибувала.

Надавши першому відповідачу право доступу до земельної ділянки для сільськогосподарського обробітку землі, другий відповідач продовжував володіти та користуватись земельною ділянкою. Зокрема, в 2105 році Павлівської ЗОШ І-ІІ ступенів здійснювалась ціла низка заходів з позакласної та позашкільної роботи з залученням школярів на добровільній основі до агротехнічних робіт на вказаній земельній ділянці, таких як спостереження за висіванням, культивацією землі та заготівлею насіння кукурудзи та соняшнику, тощо. Вказане відображено в плані роботи на шкільній земельній ділянці Павлівської ЗОШ І-ІІ ступенів Кегичівського району Харківської області, оригінал якого оглянуто судом в судовому засіданні.

Наданий прокуратурою робочі навчальні плани Павлівської ЗОШ І-ІІ ступенів, в т.ч. на 2014/2015 навчальний рік, вказані відомості не спростовують.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість позову на зазначених у позовній заяві позовних вимогах як в частині позовних вимог про визнання договору недійсним, так і в частині вимог про застосування наслідків недійсності правочину - зобов'язання другого відповідача повернути земельну ділянку першому відповідачу.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 03.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_1