Постанова

від 16.06.2016 по справі 922/5123/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Справа № 922/5123/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівФролової Г.М., Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову від 16.12.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі№922/5123/15 господарського суду Харківської області за позовомЗаступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентсва у Харківській області до 1. Фермерського господарства "Клен", 2. Павлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області провизнання недійсним договору та зобов'язання повернути земельну ділянку За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - 1) Ріпка В.О. (дов. від 09.06.16)

2) Князєв В.В. (дов. від 02.09.15)

Від Генеральної прокуратури України - Красножон О.М.

У зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Фролова Г.М., Яценко О.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.06.2016).

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області до Фермерського господарства "Клен", Павлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області про визнання недійсним договору від 14.05.2015, укладеного між Павлівською ЗОШ І-ІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області та Фермерським господарством "Клен" та зобов'язання Фермерського господарства "Клен" повернути земельну ділянку державної форми власності площею 49,8 га, кадастровий номер 6323183710:003:0243 за межами населеного пункту на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області Павлівській ЗОШ І-ІІ ступенів Кегичівської і районної ради Харківської області .

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.10.2015 (суддя Жельне С.Ч.) в позові відмовлено повністю.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у складі: Істоміної О.А., Потапенко В.І., Тарасової І.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Заступник прокурора Харківської області у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.203, 215, 235 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 93 Земельного кодексу України.

Фермерське господарство "Клен" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.05.2015 між ФГ "Клен" та Павлівською ЗОШ І-ІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області укладено договір, у розділі 1 якого визначено, що його укладено з метою здійснення діяльності по землеробству та обробці землі на площі 49,8 га згідно сівозміни.

У розділі 2 Договору передбач, що Павлівська ЗОШ І-ІІ ступенів зобов'язується надати під сумісне виробництво землю площею 49,8 в межах Павлівської сільської ради, а ФГ "Клен" зобов'язується на даній площі проводити агротехнічний обробіток землі, посів та зберігання сільськогосподарських культур згідно з сівозміною. Всі сільськогосподарські роботи проводяться за рахунок ФГ "Клен".

Відповідно до розділу 3 договору після збирання і реалізації врожаю ФГ "Клен" з прибутку проводить грошовий розрахунок з Павлівською ЗОШ І-ІІ ступенів у розмірі 35000 за рік на розрахунковий рахунок Павлівської сільської ради.

Договір укладено на п'ять років.

Заступник прокурора Харківської області, вважаючи, що зазначений Договір укладено з метою приховання договору оренди землі, який в свою чергу укладено з порушенням нормативно визначеної процедури укладення договорів оренди землі та з перевищенням Павлівською ЗОШ І-ІІ ступенів Кегичівської і районної ради Харківської області своєї господарської правосуб'єктності, звернувся до господарського суду з даним позовом.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачені підстави для визнання правочину недійсним, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 цієї статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, проте у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною 3 цієї статті передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1, 2, 3 статті 203 Цивільного кодексу України серед загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначено зокрема те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Статтею 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до статті 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Статтею 93 Земельного кодексу України, статтею 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки визначено як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тобто з переданням права оренди орендар на певний строк стає виключним користувачем земельної ділянки, який відсторонює всіх інших осіб від цього та здійснює виключний контроль над нею.

Право оренди відповідно до п. 2 ч. 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" є речовим правом, яке підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень і відповідно до статті 125 Земельного кодексу України виникає з моменту такої реєстрації.

Господарськими судами встановлено, що за спірним Договором Павлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області не передавала Фермерському господарству "Клен" речові права володіння та користування земельною ділянкою, а зобов'язався надати лише доступ до земельної ділянки для її обробітку для спільної мети. За актом передачі права доступу та сільськогосподарського обробітку земельної ділянки № 1 від 14.05.2015 Павлівська ЗОШ І-ІІ ступенів передала ФГ "Клен" не право володіння та користування землю (земельну ділянку), а право доступу до земельної ділянки для її обробітку. Тоді як, при оренді землі орендарю передаються речові права з володіння та користування земельною ділянкою, що прямо передбачено положеннями ст. 13 Закону України "Про оренду землі" та ч. 1 ст. 93 Земельного України. В спірних правовідносинах земля з володіння та користування Павлівської ЗОШ І-ІІ ступенів не вибувала.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено істотні умови для договору оренди землі, а саме:

об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Господарськими судами встановлено, що спірний Договір не містить умов щодо кадастрового номеру земельної ділянки, місце її розташування, індексацію орендної плати, відповідальність за її несплату, що спростовує доводи прокурора про вчинення (укладення) сторонами договору оренди землі.

Натомість, відповідно до вимог статті 1130 Цивільного кодексу України Договір містить умови договору про спільну діяльність щодо здійснення спільних дій та про спільну мету таких дій (предмет та мета Договору).

Крім того, судами встановлено, що Павлівська ЗОШ І-ІІ ступенів є середнім учбовим закладом, який фінансується з місцевого бюджету із цільовим використанням отриманих бюджетних коштів і в силу свого статусу не є сільськогосподарським підприємством та не має достатніх власних засобів сільськогосподарського виробництва та штатних працівників для здійснення свого обов'язку з використання земельної ділянки за цільовим призначенням, у зв'язку з чим, для забезпечення цієї мети залучив до співпраці у формі спільної діяльності з обробітку земельної ділянки першого відповідача, який є сільгоспвиробником, створеним у відповідній організаційно-правовій формі фермерського господарства.

Враховуючи викладене, суди обгрунтовано відмовили в позові в частині визнання недійсним спірного Договору.

Оскільки, виходячи з наведених вище підстав, не задоволено вимоги про визнання спірного Договору недійсним, суди правильно дійшли висновку, що відсутні підстави і для задоволення похідних вимог про зобов'язання ФГ "Клен" повернути земельну ділянку.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Постанову від 16.12.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі №922/5123/15 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко