Постанова

від 28.10.2015 по справі 5010/1386/2011-3/59

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р. Справа №5010/1386/2011-3/59

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів: Мельник Г.І.

ОСОБА_1

при секретарі: Гарматі О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФСД-груп", м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2011р. (суддя Фрич М.М.)

у справі №5010/1386/2011-3/59

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Безпека", м.Дніпропетровськ

до відповідача: Поляницької сільської ради, с.Поляниця, Івано-Франківська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифіковний корпоративний інвестиційний фонд «СТРАТЕГІЯ», м.Дніпропетровськ

про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно та зобов'язання провести реєстрацію права власності

за участю представників сторін:

від скаржника: ОСОБА_2 згідно ордеру серія КВ №273612 від 28.08.2015р.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_3 по довіреності №1201/01 від 22.09.2015р.

присутні у судовому засіданні: ОСОБА_4 згідно паспорту серія МЕ №569937 від 20.10.2004р.

У судовому засіданні 28.10.2015р.

оголошувалась перерва з 10:35год. до 10:45год.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2011р. було прийнято відмову позивача від позову в частині зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію права власності ТОВ "Приват Безпека" на готель та господарські споруди, розміщені за адресою: с.Поляниця, уч.Вишні,209 Яремчанської міської ради та припинено провадження по справі в цій частині. Позов в частині визнання права власності на готель та господарські споруди за адресою с.Поляниця, уч.Вишні,209 Яремчанської міської ради задоволено. Визнано за ТОВ "Приват Безпека", м.Дніпропетровськ право власності на готель та господарські споруди, розміщені за адресою: с.Поляниця, уч.Вишні,209 Яремчанської міської ради.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФСД-груп", м.Дніпропетровськ, яке не було стороною по справі, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мали значення для справи, неправильним та неповним дослідженням доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та просить його скасувати і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування права на апеляційне оскарження апелянт вказує, що нерухоме майно, на яке визнано право власності оскаржуваним рішенням, знаходиться на земельній ділянці, яка належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству «Закритий недиверсифіковний корпоративний інвестиційний фонд «СТРАТЕГІЯ», м.Дніпропетровськ. Між апелянтом та ВАТ «ЗНКІФ «СТРАТЕГІЯ» 22.08.2006р. було укладено інвестиційний договір, за умовами якого останній надає апелянту земельну ділянку для виконання умов договору та передає право на отримання доходу від експлуатації готелю «SKY HOTEL»та господарських споруд протягом наступних після завершення будівництва 10-ти років, а апелянт зобов'язується організувати будівництво нежитлового приміщення (готелю «SKY HOTEL» та господарських споруд), який буде розташований на вказаній земельній ділянці. З урахуванням того, що скаржник здійснив будівництво готелю та господарських споруд за власні кошти, однак з дати завершення будівництва до цього часу доходів від експлуатації готелю не отримував, у зв'язку з чим, останній вважає, що рішення про визнання права власності на готель «SKY HOTEL» та господарські споруди стосується прав та обов'язків апелянта.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги та з урахуванням поданих доповнень до апеляційної скарги б/н від 29.09.2015р. апелянт посилається на наступне. В порушення вимог ст.376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права. Господарський суд при визнанні прав власності порушив норми процесуального права, зокрема, не залучив до участі у справі власника земельної ділянки ВАТ «ЗНКІФ «СТРАТЕГІЯ», хоча рішення прямо стосувалось його прав та інтересів. Крім того, як зазначає апелянт, вказана земельна ділянка була виділена під будівництво, однак позивачем не надано відповідних доказів будівництва готелю та споруд, а судом першої інстанції їх не витребувано та не досліджено. Також, відповідно до умов інвестиційного договору, укладеного між ТОВ "ФСД-груп", м.Дніпропетровськ та ВАТ «ЗНКІФ «СТРАТЕГІЯ», право власності на збудований об'єкт переходить до останнього, а апелянт отримує право на отримання прибутку від збудованого об'єкту. З метою виконання своїх зобов'язань, апелянтом 22.08.2006р. було укладено з ТОВ «Будтехнологія» договір будівельного підряду на капітальне будівництво, тобто апелянтом було виконано взяті на себе зобов'язання за інвестиційним договором, однак він не може реалізувати своє право на отримання доходу.

Одночасно скаржник зазначає, що, задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції застосовано ст.392 ЦК України, однак, на думку апелянта, Поляницька сільська рада не є належним відповідачем по справі, оскільки вона не оспорювала право власності позивача, не визнавала його, а навіть визнала позовні вимоги і лише формально не оформлювала право власності, що, як вважає скаржник, свідчить про фактичну відсутність предмету спору. А, відповідно до практики ВССУ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», стаття 392 ЦК України не регулює правовідносин щодо самочинно збудованого нерухомого майна. Також, апелянт звертає увагу суду, що згідно витягу з ЄДРЮОФОП, 05.06.2012р. до реєстру внесено запис №11061110011000968 про припинення ТОВ «Приват Безпека». Оскільки, на думку апелянта, жодних умов визнання права власності на самочинне будівництво, виходячи зі змісту ст.376 ЦК України, суд не мав, то в нього відсутні були підстави задоволення позовних вимог, тому просить задовольнити вимоги апеляційної скарги, скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2011р. та відмовити у задоволенні позовних вимог.

30.09.2015р. та 27.10.2015р. на адресу суду надійшли заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 особи-підприємця ОСОБА_6. В обґрунтування необхідності залучення третьої особи, заявник посилається на те, що власником земельної ділянки за кадастровим номером 2611092001:22:002:0303 та нерухомого майна, побудованого на вказаній ділянці, є компанія Хаммер Пік Лтд, яка є добросовісним набувачем та придбала це майно у ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі виконання рішення суду, шляхом укладення договорів купівлі-продажу. Вказана юридична особа є нерезидентом України. 08.06.2015р. між Компанією Хаммер Пік Лтд та ОСОБА_5 особою-підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір управління вищевказаного нерухомого майна, за яким останній став управителем спірного майна. Відтак, заявник просить суд залучити до участі у справі на підставі ст.27 ГПК України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Також заявник зазначає, що апелянт немає ніякого відношення до спірного нерухомого майна та намагається заволодіти ним за допомогою підроблених документів, жодних прав апелянта оскаржуваним рішення не може бути порушено.

28.10.2015р. на адресу суду надійшли заперечення апелянта на клопотання про залучення третьої особи. Апелянт вказує на те, що до вказаного клопотання управителем не додано а ні окремого балансу, який має вестись управителем, а ні розрахунків, пов'язаних з управлінням майном, які також мають здійснюватись на окремому банківському рахунку. Також скаржник вказує, що за договором управління передане майно у власність управителя не переходить, він лише володіє, користується та розпоряджається останнім. Заявником також не подано суду доказів можливості представлення інтересів довірителя в суді. Оскільки, як вважає апелянт, у разі переходу права власності на майно, що є предметом договору управління від установника управління до іншої особи, договір управління не припиняється, тому оскаржуване рішення не впливає на права та обов'язки ОСОБА_5 особи-підприємця ОСОБА_6. Відтак, просить суд відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_5 особи-підприємця ОСОБА_6 про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Розглянувши заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 особи-підприємця ОСОБА_6, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

В той же час, у п.1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Враховуючи те, що заявником не надано доказів існування правовідносин із сторонами у справі, а відтак і не доведено, яким чином оскаржуване рішення може вплинути на його права та обов'язки, тому суд дійшов до висновку, що заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 особи-підприємця ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 14.09.2015р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено ОСОБА_7 акціонерне товариство «Закритий недиверсифіковний корпоративний інвестиційний фонд «СТРАТЕГІЯ».

Ухвалою суду від 28.10.2015р. було замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 акціонерне товариство «Закритий недиверсифіковний корпоративний інвестиційний фонд «СТРАТЕГІЯ» її правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифіковний корпоративний інвестиційний фонд «СТРАТЕГІЯ».

У судових засіданнях 30.09.2015р та 28.10.2015р. представник апелянта підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги від 29.09.2015р., просив її задовольнити, рішення господарського суду Івано-Франківської області скасувати. Також заперечив проти залучення до участі у справі третьої особи ОСОБА_8 ОСОБА_6 від 28.10.2015р.

У судових засіданнях 30.09.2015р та 28.10.2015р. представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити з підстав, викладених у письмових поясненнях б/н від 30.09.2015р., а також усно заперечив проти залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_8 ОСОБА_6

У судові засідання представники позивача та відповідача не з'явилися. Відповідно до статті 98 ГПК України про час і місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень з відповідною ухвалою суду (т.1 а.с.51, 53). Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористались.

В процесі розгляду справи суду стало відомо, що позивача по справі ліквідовано, про що 05.06.2012р. внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується наявним у справі витягом з ЄДРЮОФОП від 29.09.2015р. (т.1 а.с.140-145)

Відповідно ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Оскаржуваним рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2011р. суд на підставі ст.392 ЦК України та поданого відповідачем листа сільського голови с.Поляниці №80від 21.02.2011р., яким позивача повідомлено про відмову в оформленні права власності на готель, дійшов до висновку, що цільове призначення земельної ділянки - будівництво будівель і власник земельної ділянки віддав її в оренду з правом передачі в суборенду без згоди власника земельної ділянки, а у відповідності до поданих документів на земельній ділянці суборендар самовільно звів будівлю готелю, проти чого не заперечував ні орендар, ні відповідач по справі, у зв'язку з чим було достатньо підстав для визнання за позивачем права власності на новозбудовану будівлю готелю.

З відповідним висновком суду першої інстанції апеляційний господарський суд погодитися не може, з огляду на наступне.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2016р. ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ" придбало у гр. ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,1371га, яка призначення для ведення особистого селянського господарства і розташована за адресою: с.Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, уч.Вишні. (т.1 а.с.171-176)

31.05.2006р. ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ" отримало державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №304777 для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.177) В подальшому, у зв'язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ", було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №944408 від 06.11.2008р. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. (т.1, а.с.10)

22.08.2006р. між ТОВ «ФСД-групп» та ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ" було укладено інвестиційний договір . За умовами якого інвестор зобов'язується організувати будівництво нежитлового приміщення (5 поверхового готелю «SKY HOTEL» з номерним фондом не менше 40 номерів та господарських споруд загальною площею не менше 1 979,2кв.м.), який буде розташованій на земельній ділянці в с.Поляниця, м.Яремче, Івано-Франківська область на земельній ділянці з кадастровим номером 2611092001:22:002:0303, власником якої є отримувач інвестицій, а останній зобов'язується надати для виконання умов договору вказану земельну ділянку та передати інвестору право на отримання доходу від експлуатації готелю «SKY HOTEL» та господарських споруд протягом 10 років після завершення будівництва та початку експлуатації.

У розділі 2 сторонами погоджено строки будівництва об'єкту серпень 2006 - жовтень 2008р.

Згідно з п.3.1 орієнтовна вартість будівництва об'єкту складає 3 000 000,00 (три мільйони доларів США), що еквівалентно 15 150 000,00грн. по курсу НБУ на момент укладення договору.

У розділі 4 вказано, що інвестор має право вимагати у отримувача інвестицій сплату 100% доходу від експлуатації готелю та перевіряти фінансову документацію (звітність), пов'язану з експлуатацією об'єкта. Інвестор зобов'язаний здійснити будівництво об'єкту; нести витрати, пов'язані з будівництвом; передати отримувачу інвестицій документацію, необхідну для оформлення права власності на збудований об'єкт. Отримувач має право оформити право власності на збудований об'єкт.

На виконання умов інвестиційного договору було укладено:

01.09.2006р. між ТОВ «БУДТЕХНОЛОГІЯ» та ОСОБА_8 ОСОБА_10 було укладено договір надання послуг з організації будівництва, здійснення контролю і нагляду 0109/01 . За умовами вказаного договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати організацію, контроль та нагляд за будівництвом готелю «SKY HOTEL» та господарських споруд за адресою: с.Паляниця, м.Яремче, Івано-Франківська область на земельній ділянці площею 0,1371га, яка належить на праві власності ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ".

20.03.2007р. між ТОВ «БУДТЕХНОЛОГІЯ» (замовник) та ТОВ «Альянс+» (підрядник) було укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №2478/1 від 20.03.2007р.

Згідно з умовами вказаного договору, підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми силами та засобами виконати роботи у відповідності до завдання замовника та терміни,визначені цим договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи. Підрядник виконує будівельно-монтажні, оздоблювальні та кровельні роботи нежитлової будівлі «SKY HOTEL» та господарських споруд за адресою: с.Паляниця, м.Яремче, Івано-Франківська область (земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:0303).

Пунктом 3.2 передбачено, що підрядник виконує роботи у термін до 31.12.2009р., проте до повного виконання сторонами обов'язків за даним договором.

Виконання умов договору підряду підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, рахунками - фактур, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

24.06.2008р. між ТОВ «БУДТЕХНОЛОГІЯ» та ПП Ключук ОСОБА_11 було укладено договір на встановлення дверних блоків №1. Згідно п.1.1 вказаного договору, підрядник зобов'язаний виконати за завданням замовника роботи з встановлення дверних блоків, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити роботи. Загальна вартість робіт визначена п.2.3 договору та складає 114 026,00грн.

Виконання сторонами своїх зобов'язань згідно укладеному договору підтверджується актами прийому - передачі виконаних робіт (встановлення дверних блоків) №№000334432, 000334429.

Також апелянтом у підтвердження виконання будівельних робіт готелю та господарських споруд надано суду копії видатних накладних за 2008-2009рр., локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-2 на суспільні роботи та локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на земельні роботи та залізобетонної плити основи, складені станом на 23.08.2006р.

Обласним комунальним підприємством Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення готель.

22.06.2012р. Виконавчим комітетом Поляницької сільської ради Івано-Франківської області ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ" видано довідку, зі змісту якої вбачається, що Поляницькою сільською радою буде присвоєно адресний №256 на самовільно збудовану будівлю готелю «SKY HOTEL» в с.Поляниця уч.Вишня, після реєстрації державної архітектурно-будівельної інспекції.

Враховуючи викладені вище обставині справи, суд дійшов до висновку про наявність порушеного права апелянта на звернення до суду, оскільки власником земельної ділянки є ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ", а відповідно до умов укладеного між ними інвестиційного договору, апелянт надав належні докази того, що він побудував готель «SKY HOTEL» та господарські споруди на належній третій особі земельній ділянці, а відтак має право на отримання доходу протягом 10 років після завершення будівництва та початку експлуатації.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору у своїх поясненнях по справі зазначає, що у 2011 році головою Наглядової ради ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ" була ОСОБА_12, яка не укладала договорів оренди спірної земельної ділянки, в тому числі і покладений в основу оскаржуваного рішення суду першої інстанції договір оренди від 28.01.2011р., укладений між ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ" та ТОВ "ПК Техноград". Відповідні обставини ОСОБА_12 виклала у письмових поясненнях, посвідчених Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13, які наявні у матеріалах справи.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в порушення ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України не залучив до участі у справі безпосереднього власника земельної ділянки, а саме, ВАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "СТРАТЕГІЯ", оскільки останній не передавав третім особам право на розпорядження, належною йому на праві власності земельною ділянкою. В той же час, як вбачається з пояснень ОСОБА_12, договір на передачу вказаної земельної ділянки в оренду позивачу третя особа також не укладала.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі .

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2011р. було укладено договори оренди, суборенди, а вже 16.02.2011р. позивач звернувся до Поляницької сільської ради з листом №39 про оформлення права власності на готель.

Однак, в матеріалах справи, які були наявні і при розгляді справи в суді першої інстанції, наявний технічний звіт 26.08.30а.0610.11 за результатами візуального обстеження будівлі готелю в урочищі Вишні,209 в с.Поляниця Яремчанської міської ради ТОВ «Приват безпека» від 2011р. У вступній частині вказаного звіту зазначено, зокрема, що при вивченні архівних матеріалів на підприємстві встановлено, що будівля готелю ТОВ «Приват безпека» збудована у 2008 році.

Також наявні документи, які подавались позивачем у підтвердження проведених будівельних робіт нерухомого майна акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), в якому вказано, що виконавцем були проведені будівельно-оздоблювальні роботи готелю та господарських споруд на суму 43 833,33грн. та видаткова накладна №31011102 від 31.01.2011р. на будівельні матеріали загальною вартістю 98 600,00грн.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною другою статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Як вже було зазначено вище, рішенням суду першої інстанції, за ТОВ "Приват Безпека" м.Дніпропетровськ визнано право власності на готель та господарські споруди, розміщені за адресою с.Поляниця уч.Вишні,209 Яремчанської міської ради на підставі ч.1 ст.376 та ст.392 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.376 ЦК України, в редакції, яка була чинна на момент прийняття рішення, зазначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом , якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою , а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В матеріалах справи наявний відзив Поляницької сільської ради №259/02-20 від 01.08.2011р.(т.1 а.с.11), в якому відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ «Приват безпека». Зокрема зазначає, що здійснення будівництва спірного об'єкту проводилося з відома Поляницької сільської ради, а відмову у визнанні за позивачем права власності відповідач надав на підставі ненадання передбачених законодавством документів у повному обсязі, тому просив суд задовольнити позовні вимоги позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарський суд дійшов передчасних та необґрунтованих висновків про задоволення позовної заяви ТОВ «Приват безпека», оскільки підставою звернення позивача до суду є наявність спору між сторонами, в даному випадку невизнання Поляницькою сільською радою права власності позивача на спірний об'єкт, однак з наявних в матеріалах справи документів, суд не вбачає наявності спору між сторонами.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції зробив невірний висновок щодо підставності та обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог, оскільки, по-перше, суд вважає неможливим провести будівельні роботи з будівництва готелю та господарських споруд за 18 днів, по-друге, як зазначено вище, технічним експертом у будівництві визначено та зазначено у звіті, що вказаний об'єкт було збудовано у 2008р. А також, суд вважає неналежними доказами у справі надані позивачем у підтвердження проведення будівельних робіт готелю та господарських споруд акт здачі-прийняття робіт та видаткову накладну, з яких вбачається, що загальна вартість коштів, витрачених на будівництво вказаного нерухомого майна становить 142 433,33грн.

В процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції сторонами було повідомлено суд про припинення юридичної особи позивача - ТОВ «Приват безпека», про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується наявним у справі витягом з ЄДРЮОФОП від 29.09.2015р. (т.1 а.с.140-145)

У вказаному витягу зазначено, що 05.06.2012р. відбулась державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно п.6 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази того, що станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції юридична особа позивача ТОВ «Приват безпека» припинена, у зв'язку з ліквідацією, про що було здійснено відповідний запис у ЄДРЮОФОП, а також відсутність правонаступників даного підприємства, то наявні усі підстави для припинення провадження у справі.

Згідно з п.3 ч.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України , ст.ст. 33 , 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

У відповідності до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене вище, на підставі доводів апелянта, викладених у апеляційній скарзі, тверджень та пояснень третьої особи, а також наявних у матеріалах справи доказах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повною мірою дослідивши всі обставини справи, норми чинного законодавства України, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ФСД-груп", м.Дніпропетровськ підлягає задоволенню, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2011р. у справі №5010/1386/2011-3/59 підлягає скасуванню, а провадження у справі - припиненню.

Керуючись ст.ст.80, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФСД-груп", м.Дніпропетровськ - задовольнити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2011р. по справі №5010/1386/2011-3/59 скасувати, провадження у справі припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Львівський апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Повний текст постанови складено 09.11.2015р.

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Судді Г.І. Мельник

ОСОБА_1