Постанова

від 04.11.2015 по справі 917/1127/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2015 р. Справа № 917/1127/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т.В., суддя Гребенюк Н.В.,

при секретарі Томіній І.В.,

за участю представників:

прокурора - Комісар О.О. - посв. №009651 від 15.10.2012 р.,

відповідачів - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Полтавської області (вх. №4493 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.08.2015 р. у справі № 917/1127/15,

за позовом Заступника прокурора міста Кременчука, м. Кременчук, Полтавська обл.,

до 1) Кременчуцького педагогічного коледжу ім. А.С. Макаренка, м. Кременчук, Полтавська обл.,

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Садки, Кременчуцький район, Полтавська обл.,

про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна та зобов'язання звільнити його з поверненням власнику

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року заступник прокурора м. Кременчука звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про визнання недійсною угоди щодо тимчасової оренди майна спільної власності територіальних громад області, вартістю 79200 грн., що знаходиться на балансі Кременчуцького педагогічного коледжу імені ОСОБА_2 від 03.02.2012 р. та зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення площею 20,5 кв.м, вартістю 79200 грн. та повернути Кременчуцькому педагогічному коледжу імені ОСОБА_2.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.08.2015 р. у справі № 917/1127/15 (суддя Гетя Н.Г) в задоволенні позову відмовлено.

Перший заступник прокурора Полтавської області з рішенням господарського суду Полтавської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 11.08.2015 р. у справі № 917/1127/15 та постановити нове рішення, яким задовольнити позов прокурора в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що прокуратурою м. Кременчука у березні 2015 року витребувано відповідну інформацію з метою представництва інтересів держави в суді з питань законності укладення договорів оренди об'єктів освіти та науки, що фінансуються з бюджету. Згідно листа Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації від 24.04.2015р., який надійшов до прокуратури м. Кременчука 05.05.2015р., стало відомо про те, що відповідачами всупереч вимогам законодавства укладено Угоду від 03.02.2012р. Як зазначає апелянт, у даному випадку, прокурор звертається до суду в інтересах держави як позивач, оскільки орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах відсутній, в відтак, строк позовної давності для звернення до суду з позовною заявою не пропущений.

1-й відповідач, Кременчуцький педагогічний коледж ім. А.С. Макаренка, у судове засідання не з'явився, у наданому відзиві просить відмовити заступнику прокурора міста Кременчука в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а також, просить розгляд справи проводити без участі представника Кременчуцького педагогічного коледжу ім. А.С. Макаренка.

2-й відповідач, ФОП ОСОБА_1, в судове засідання також не з'явився, в наданому клопотанні зазначив про необґрунтованість апеляційної скарги з підстав викладених в його відзиві на позовну заяву, а рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Також, 2-й відповідач просить провести розгляд даної скарги без його участі.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідачі не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі вищевказаних осіб за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.02.2012р. між Кременчуцьким педагогічним училищем ім. А.С. Макаренка (Кременчуцький педагогічний коледж імені ОСОБА_2 (Коледж) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено угоду № 1134 щодо тимчасової оренди майна спільної власності територіальних громад області, згідно умов якої Коледж надає ФОП ОСОБА_1 у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 20,5 кв.м., розташоване за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Л. Чайковської, 33, що знаходиться на балансі Коледжу, вартість якого згідно з незалежною оцінкою становить 79200,00 грн., для розміщення об'єкту роздрібної торгівлі (продажу канцелярських товарів).

Відповідно до п. 4.5, 4.6 Статуту Кременчуцького коледжу ім. А.С. Макаренка (Статуту), директор Коледжу в межах наданих йому повноважень згідно чинного законодавства є розпорядником майна і коштів, виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки. Управління Коледжем здійснюється на основі принципів автономії та самоврядування.

Як зазначає прокурор у позові, згідно з п. 6.9 Статуту, коледж має право передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, фізичним особам-підприємцям, обмінювати, здавати в оренду, надавати в безоплатне користування належні йому вільні приміщення, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, та інші матеріальні цінності відповідно до чинного законодавства за погодженням з Головним управління освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації та Управління майном Полтавської обласної ради.

Як стверджує позивач, згідно інформації Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації від 24.04.2015р. №843/02-03-38 клопотання про погодження угоди № 1134 від 03.02.2012р. щодо тимчасової оренди майна спільної власності територіальних громад області між Кременчуцьким педагогічним коледжем імені ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 не надходило, чим порушено порядок здачі в оренду приміщення коледжу.

Звертаючись з позовом до господарського суду про визнання недійсною угоди щодо тимчасової оренди майна спільної власності територіальних громад області, вартістю 79200 грн., що знаходиться на балансі Кременчуцького педагогічного коледжу імені ОСОБА_2 від 03.02.2012р. та зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення площею 20,5 кв.м., вартістю 79200 грн. та повернення Кременчуцькому педагогічному коледжу імені ОСОБА_2, Заступник прокурора м. Кременчука зазначив, що вказана угода укладена всупереч вимогам чинного законодавства та Статуту коледжу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог прокурора, місцевий господарський суд дійшов висновку, що строк, у межах якого заступник прокурора м. Кременчука міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, сплив.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора, виходячи з наступного.

Статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України регламентовано, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законами України, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) на момент вчинення правочину вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 28 Закону України В«Про освітуВ» встановлено, що система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

У відповідності до статті 43 Закону Україну В«Про освітуВ» Вищими навчальними закладами є: університет, академія, інститут, коледж.

Таким чином, Кременчуцький педагогічний коледж імені ОСОБА_2 є вищим навчальним закладом.

Статтею 2 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , перелік підприємств, майнові комплекси яких не можуть бути об'єктами оренди не є вичерпним і може бути доповнено законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України В«Про освітуВ» , об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, наданого позивачем, вид діяльності ФОП ОСОБА_1 не пов'язаний з освітньою діяльністю.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Необґрунтованими є твердження суду першої інстанції щодо спливу строку позовної давності, з огляду на наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Про укладену всупереч законодавству угоду від 03.02.2012р. прокуратурі м. Кременчука стало відомо з листа Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації від 24.04.2015р., який надійшов до прокуратури м. Кременчука 05.05.2015р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Отже, прокуратурою м. Кременчука не було пропущено строк позовної давності при зверненні до суду з позовною заявою.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Статтею 4 Закону України В«Про освітуВ» визначено, що державна політика в галузі освіти здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 5 вищевказаного Закону, державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється з метою реалізації єдиної державної політики в галузі освіти.

Державний нагляд (контроль) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, та місцевими органами управління освітою.

Виходячи з положень ст. 11 Закону України В«Про освітуВ» органом управління освітою, якому підпорядкований Кременчуцький педагогічний коледж імені ОСОБА_2 є Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації.

Однак, Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації та інші органи виконавчої влади у сфері управління освітою (у цьому випадку лише Міністерство освіти і науки України) не уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки не наділені правом розпоряджатися майном та звертатись до суду з позовними заявами.

Зокрема, Міністерство освіти і науки України (далі - МОН) відповідно до (п.1) Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Указом Президента України № 240/2013 від 25.04.2013 року є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (текст вказаного положення знаходиться на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України адреса: http://www.mon.gov.ua/ru/).

МОН входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах освіти і науки, інтелектуальної власності, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства, а також у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

У розділі 3 вищевказаного Положення визначені основні завдання МОН України, якими є забезпечення формування державної політики у сферах освіти і науки, інтелектуальної власності, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства, а також у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності; реалізація державної політики у сфері освіти і науки.

Відповідно до вказаного Положення, Міністерство освіти і науки України не наділено правом звернення до суду із захистом інтересів держави щодо оскарження зазначених протиправних дій у спірних правовідносинах.

Департамент освіти і науки обласної державної адміністрації (далі -Департамент) є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, підпорядкований голові обласної державної адміністрації, підзвітний і підконтрольний Міністерству освіти і науки України, а також з питань здійснення контролю за діяльністю підпорядкованих навчальних закладів -Державній інспекції навчальних закладів України.

Згідно Положення В«Про Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністраціїВ» , затвердженого головою Полтавської обласної державної адміністрації, вказаний структурний підрозділ не наділено правом звернення до суду із захистом інтересів держави щодо оскарження зазначених протиправних дій у спірних правовідносинах (повний текс положення знаходиться на офіційному сайті Департамент освіти і науки ОДА: http://www.poltav-oblosvita.gov.ua).

У зв'язку з цим, через відсутність органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, заступник прокурора міста звертається до суду в інтересах держави як позивач і виступає від імені держави у спірних правовідносинах.

Позов заступника прокурора міста Кременчука заявлений з метою захисту інтересів держави, оскільки Угода від 03.02.2012 р. порушує вимоги Закону України В«Про освітуВ» .

Механізм реалізації права на вищу освіту визначено законами України В«Про освітуВ» та В«Про вищу освітуВ» , відповідно до положень яких основними принципами освіти в України є доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою, а зазначене право, незалежно від місця проживання, забезпечується розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності. Одночасно слід зазначити, що держава визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.

Крім того, порушення інтересів держави полягає у тому, що передача частина приміщення закладу освіти в оренду фактично порушує загальні засади, визначені у абзаці 2 преамбули Закону України В«Про освітуВ» , де зазначено, що метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Використання приміщень навчального закладу не за призначенням унеможливлює застосування вказаних приміщень для створення більш зручних та комфортабельних умов для здобуття вищої освіти, розширення можливостей реалізації талантів дітей шляхом створення додаткових груп, гуртків тощо.

Державна політика в галузі освіти - це складова частина (підсистема) загальнодержавної політики, що включає сукупність певної системи цілей, завдань, принципів, програм та основних напрямів діяльності органів управління освітою, спрямованих на організацію науково-методичного та впроваджувального супроводу стратегій розвитку системи освіти. Державна політика в галузі освіти і державне управління освітою взаємопов'язані. Державне управління є засобом (механізмом, інструментом) здійснення державної політики в галузі освіти.

Державна політика в галузі освіти в Україні визначається вищим законодавчим органом, здійснюється органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на основі затвердженої органами влади і схваленої громадською думкою концепції розвитку освіти, одним із напрямів якої є розвиток мережі загальноосвітніх навчально-виховних закладів.

Окрім того, вона ґрунтується на стратегічних документах розвитку освіти (програми, доктрини, концепції тощо); конституційних нормах, законодавчих актах; указах та розпорядженнях глави держави; наказах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти і науки, інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти; наказах та розпорядженнях регіональних (місцевих) органів виконавчої влади, прийнятих у межах їх компетенції.

Таким чином, передача в оренду приміщень навчальних закладів для здійснення діяльності не пов'язаної із навчальним процесом перешкоджає реалізація державної політики в галузі освіти в Україні.

Отже, беручи до уваги все вищенаведене, судова колегія прийшла до висновку, що прокурор звернувся до суду в інтересах держави як позивач, оскільки орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах відсутній, а строк позовної давності для звернення до суду з позовною заявою ним не пропущений.

Крім того, прокурор має право звертатися до суду з метою визнання недійсним угоди щодо тимчасової оренди майна спільної власності територіальних громад області, навіть якщо він не є стороною цієї угоди.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що наданий прокурором позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, доводи його апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи, а тому, рішення господарського суду Полтавської області від 11.08.2015 р. у справі № 917/1127/15 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 11.08.2015 р. у справі № 917/1127/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.08.2015 р. у справі № 917/1127/15 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Визнати недійсною угоду щодо тимчасової оренди майна спільної власності територіальних громад області, вартістю 79200 грн., що знаходиться на балансі Кременчуцького педагогічного коледжу імені ОСОБА_2 від 03.02.2012р., укладену між Кременчуцьким педагогічним училищем ім. А.С. Макаренка (Кременчуцький педагогічний коледж імені ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ 02125496) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення площею 20,5 кв.м, вартістю 79200 грн. та повернути його Кременчуцькому педагогічному коледжу імені ОСОБА_2.

Стягнути з Кременчуцького педагогічного коледжу ім. А.С. Макаренка (вул. Л.Чайкіної, 33, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 02125496) в доход державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у м. Полтава, рахунок отримувача - 31214206783002, код отримувача - 38019510, банк отримувача - ГУДКСУ у Полтавській області , код банку отримувача - 831019) 1218,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Кременчуцького педагогічного коледжу ім. А.С. Макаренка (вул. Л.Чайкіної, 33, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 02125496) в доход державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, рахунок отримувача - 31216206782003, код отримувача - 37999654, банк отримувача - ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача - 851011) 1339,80 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Перекопська, 15/32, с. Садки, Кременчуцький район, Полтавська область, 39625, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у м. Полтава, рахунок отримувача - 31214206783002, код отримувача - 38019510, банк отримувача - ГУДКСУ у Полтавській області , код банку отримувача - 831019) 1218,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Перекопська, 15/32, с. Садки, Кременчуцький район, Полтавська область, 39625, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, рахунок отримувача - 31216206782003, код отримувача - 37999654, банк отримувача - ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача - 851011) 1339,80 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 09.11.2015 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.