Постанова

від 06.11.2015 по справі 2а/0370/3364/11

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2015 року м. ЛуцькСправа № 2а/0370/3364/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Камінь-Каширському районі Волинської області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області (далі - позивач, УПФ України в Ратнівському районі) звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Камінь-Каширському районі Волинської області (далі - відповідач, відділення) про зобов'язання відповідача прийняти до заліку та включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності в сумі 131 790,18 грн (щомісячної адресної допомоги), які виплачені позивачем за період з 01 березня 2011 року по 01 жовтня 2011 року включно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Всупереч наведеному порядку, Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Ратнівському районі Волинської області (правонаступником якого є відповідач по справі - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Камінь-Каширському районі Волинської області) не прийнято до заліку та не відшкодовано за період з березня 2011 року по вересень 2011 року витрати в загальному розмірі 131 790,18 грн.

З наведених підстав просить суд зобов'язати відповідача прийняти до заліку та включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності в сумі 131 790,18 грн (щомісячної адресної допомоги), які виплачені позивачем за період з 01 березня 2011 року по 01 жовтня 2011 року включно (т.1 а.с.4-5).

У заяві від 05 листопада 2015 року №4143/09-20 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 131 790,18 грн, з яких витрати на виплату та доставку пенсії становлять 5 417,22 грн, а державна адресна допомога - 126 372,96 грн (т.2 а.с.70-71).

Відповідач в письмових запереченнях від 08 грудня 2011 року №290 (т.1 а.с.182) проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що згідно судової практики Верховного суду України адресна допомога не підлягає відшкодуванню Пенсійному фонду України. Крім того, Угодою про гарантії прав громадян країн-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року проведення розрахунків між Фондами не передбачено. З наведених підстав просять суд відмовити у задоволенні позову повністю.

У заяві від 06 листопада 2015 року №613/01-17 представник відповідача навела свій розрахунок позовних вимог (т.2 а.с.74), з яких 5 417,22 грн витрат:

1) 1 066,38 грн становлять витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії ОСОБА_1;

2) 4 350,84 грн становлять витрати на виплату до ставку державної адресної допомоги.

Крім того в іншій заяві від 06 листопада 2015 року просить суд розглядати справу за її відсутності (т.2 а.с.75).

На підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з надходженням від всіх сторін клопотань про розгляд справи за їх відсутності, ухвалою суду від 06 листопада 2015 року судовий розгляд проведений в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Управлінням Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Ратнівському районі Волинської області (правонаступником якого є відповідач у справі), у період з березня 2011 року по вересень 2011 року були підписані акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (т.1 а.с.103-109).

Як слідує з таблиць розбіжностей до вищенаведених актів (т.1 а.с.110-116)., за період з березня по вересень 2011 року відділення не прийняло до заліку у загальному 131 790,18 грн, з яких:

1) 5 417,22 грн - не враховані суми витрат на виплату пенсій громадянам держав-учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну;

2) 126 372,96 грн - не враховані суми витрат на виплату державної адресної допомоги згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265.

Вказаний розподіл не врахованих витрат зазначений і в письмовому поясненні позивача (т.2 а.с.70-71).

Сторонами не заперечується той факт, що 5 417,22 грн становлять витрати по особовій справі громадянина ОСОБА_1, каліцтво якого настало внаслідок нещасного випадку на підприємстві, яке знаходилося на території держав СНД.

Натомість, як слідує з письмових пояснень відповідача, з 5 417,22 грн витрат (т.2 а.с.74).:

1) 1 066,38 грн становлять витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії ОСОБА_1;

2) 4 350,84 грн становлять витрати на виплату до ставку державної адресної допомоги.

Вирішуючи вказану розбіжність між поясненнями позивача та відповідача, суд виходить з досліджених первинних документів.

Зокрема, розпорядженням від 26 жовтня 2011 року №102670 (т.1 а.с.157) ОСОБА_1 призначено:

1) основну пенсію у розмірі 150,00 грн;

2) доплату у розмірі 614,00 грн (код виплати 995).

Відповідно до класифікатора найменувань шифрів пенсій, під шифром « 995» значиться державна адресна допомоги згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265.

Таким чином, загальна сума виплати на користь ОСОБА_1 становить 764,00 грн, з яких 160 грн - основна пенсія, а 614 грн - державна адресна допомога.

Згідно довідки УПФ Украни у Ратнівському районі Волинської області від 26 жовтня 2011 року, за період з березня по вересень 2011 року ОСОБА_1 виплачено 5 334,00 грн (без врахування витрат на доставку) (т.1 а.с.170).

Як слідує з іншої довідки позивача, зі вказаної суми 1 050,00 грн становить основна пенсія (витрати на доставку - 16,38 грн), а 4 284,00 грн - державна адресна допомога (витрати на доставку 66,84 грн) (т.1 а.с.193).

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з загального розміру позовних вимог УПФ України у Ратнівському районі, лише 1 066,38 грн становить витрати на виплату та доставку пенсії, а решта суми - 130 723,80 грн - витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги. Вказаний висновок суд зробив на підставі досліджених первинних документів, а саме розпорядження про призначення пенсії (т.1 а.с.157) та довідок про суми виплаченої пенсії (т.1 а.с.170, 193).

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (у редакції, чинній на час вирішення спірних відносин; далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку, відповідно до статті 4 Основ, є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога при тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону № 1105-XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Пункт 7 Порядку, якому, на думку заявника, суперечать вимоги управління ПФУ про відшкодування витрат, не врегульовує спірні відносини, які виникли у цій справі, оскільки встановлене ним правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з пунктами 5, 6 Порядку звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок.

Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15 (далі - Положення про виконавчу дирекцію Фонду), організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з пунктом 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 (чинного на час виникнення спірних відносин) ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління ПФУ в районах, містах і районах у містах.

З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві, та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.

Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 04 червня 2013 року у справі № 21-150а13, яка в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх судів України (а.с.50-52).

Враховуючи вищевикладене, оскільки громадянин ОСОБА_1 став інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, тому витрати, понесені Управлінням Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва підлягають відшкодуванню за рахунок Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Камінь-Каширському районі Волинської області, а відтак позовні вимоги в частині стягнення витрати на виплату та доставку пенсій за період з березня по вересень 2011 року у розмірі 1 066,38 грн підлягають до задоволення

Стосовно відшкодування витрат на виплату державної адресної допомоги, слід зазначити наступне.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-XIV.

Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Аналіз положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що така допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 цієї постанови встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Вирішуючи питання чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до статті 46 Закону № 1105-XIV кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 05 грудня 2011 року №21-334а11 (а.с.53-54), від 05 грудня 2011 року №21-350а11, від 28 листопада 2011 року №21-326а11, від 14 листопада 2011 року №21-156а11, від 14 листопада 2011 року №21-346а11, які в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх судів України.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відшкодувати державну адресну допомогу за період з березня по вересень 2011 року у розмірі 130 723,80 грн не підлягають до задоволення.

Керуючись частиною четвертою статті 122, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Камінь-Каширському районі Волинської області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Камінь-Каширському районі Волинської області (44500, Волинська область, Камінь-Каширський район, м. Камінь-Кащирський, вул. Волі, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 25910140) відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України Ратнівському районі Волинської області (44100, Волинська область, Ратнівський район, смт. Ратне, вул. Богдана Хмельницького, 98, ідентифікаційний код юридичної особи 20132778) витрати на виплату та доставку пенсії за період з березня по вересень 2011 року включно у розмірі 1 066,38 грн (одна тисяча шістдесят шість гривень тридцять вісім копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович