Постанова

від 29.03.2012 по справі 2а/0470/8166/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/8166/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді : Маковської О.В.

при секретарі судового засідання: Кравці Є.С.

за участю представників сторін згідно журналу судового засідання від 18.01.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Нікопольський кранобудівний завод»до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2011 Приватне акціонерне товариство «Нікопольський кранобудівний завод» (далі - ПАТ «НКЗ», позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Нікопольська ОДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 25.09.2011 за № б/н просить скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 03.02.2011 за № 0000082320/0 прийняте на підставі акту №72/232/32835594 від 20.01.2011 про результати планової виїзної перевірки ПАТ "Нікопольський кранобудівний завод" з питань дотримання податкового законодавства, яким нарахована сума грошового зобов'язання в розмірі 1 229 085,31 гривень по операціям з Приватним підприємством "Гелей" (далі - ПП "Гелей").

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПАТ «Нікопольський кранобудівний завод» не погоджується з податковим повідомленням-рішенням № 0000082320/0 від 03.02.2011 про донарахування податкових зобов'язань у розмірі 1 234 121,23 грн. (987 296,98 грн. - ПДВ, 246 824,25 грн. - 25% штрафних санкцій), вважає таке рішення безпідставним та таким, що прийняте всупереч чинному законодавству України.

Позивач зазначає, що питання щодо справжності печатки приватного підприємства «Гелей» на податкових накладних не оспорюється, стосовно підпису особи на податкових накладних, зауважує, що податкова накладна не підписується покупцем і не скріплюється його печаткою, отже позивач не може відповідати за підпис іншої особи. Крім того, оскільки зустрічна перевірка ПП «Гелей» не проводилась, не було встановлено, чи є підпис на податкових накладних підписом особи, яка була уповноважена платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) чи інші обставини, які не були з'ясовані у зв'язку з не проведенням зустрічної перевірки ПП «Гелей».

Також позивач вказує, що висновок експертного почеркознавчого дослідження, згідно з яким підпис від імені директора ПП «Гелей» ОСОБА_1 на податкових накладних виконана не їм, а іншою особою, проведений з порушенням вимог науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і проведення судових експертиз, а тому не може бути використаний як доказ та підстава для прийняття рішення про нікчемність договору між ПАТ «НКЗ» та ПП «Гелій».

Крім того, на думку позивача, посилання в ОСОБА_1 на відсутність у платника податків товарно-транспортних накладних, які є складовою частиною комплекту перевізних документів, не пов'язані з підставами формування податкового кредиту, передбаченими діючим законодавством, а, по-друге, не є обов'язковими первинними документами.

Також, позивач зазначає, що нормативні акти, на які міститься посилання в ОСОБА_1 в частині порушень ПАТ «Нікопольський кранобудівний завод» їх вимог, використані податковим органом помилково, оскільки не регулюють спірні правовідносини.

Ухвалою від 11.07.2011 відкрито провадження у справі №2а/0470/8166/11 та призначено останню до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовільнити у повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, надавши письмові заперечення на адміністративний позов від 01.08.2011 за № 26445/10/10-021.

Так, податковим органом зазначено, що за результатами аналізу отриманих доказів та проведеної перевірки, визнано порушення правил складання первинних документів контрагентом позивача - приватним підприємством "Гелей", яке виявилося у підписанні податкових накладних не уповноваженою особою, а також встановлено створення штучного формування податкового кредиту та валових витрат зазначеним підприємством. Доказом того, що видані контрагентом позивача - приватним підприємством "Гелей" податкові накладні підписані не уповноваженою на те особою, є висновок експертного почеркознавчого дослідження.

Також, на думку відповідача, у ПАТ "НКЗ" відсутні належним чином оформлені первинні документи, зокрема товаро-транспортні накладні, що свідчить про безтоварність господарських операцій, укладених між позивачем та ПП "Гелей".

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Закрите акціонерне товариство "Нікопольський кранобудівний завод" зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 14.04.2004 за №040520920040105 та перебуває на обліку платників податків в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції.

На виконання вимог закону України "Про акціонерні товариства" підприємством було змінено найменування з закритого акціонерного товариства "Нікопольський кранобудівний завод" на приватне акціонерне товариство "Нікопольський кранобудівний завод"

Відповідачем, на підставі направлень №391/232 від 06.12.2010 та №420/232 від 27.12.2010 проведено документально позапланову невиїзну перевірку ПАТ «НКЗ» (код ЄДРПОУ 32835594) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2010.

За результатами перевірки складено акт «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства» №72/232/32835594 від 20.01.2011 (далі - ОСОБА_1 перевірки або ОСОБА_1 №№72/232/32835594 від 20.01.2011).

На підставі ОСОБА_1 перевірки Нікопольською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2011 за №0000082320/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 1 234 121,23 грн. (в тому числі за основним платежем 987296,98 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 246824,25 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, направивши до ДПА України в Дніпропетровській області скаргу, №92/10/25-008 від 29.03.11 за результатом розгляду якої, прийнято рішенням від 01.04.2011 про залишення податкового повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 03.02.2011 без змін, а скаргу підприємства - без задоволення.

Не погодившись з рішенням Нікопольської ОДПІ та ДПА України в Дніпропетровській області, ПАТ "НКЗ" 06.04.2011 подало скаргу до ДПА України,за результатами розгляду якої, податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0000082320/0 від 03.02.2011 та рішення ДПА України в Дніпропетровській області №92/10/25-008 від 29.03.11 залишені без змін, а скарга без задоволення.

Як вбачається з пояснень відповідача, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є відсутність у позивача належним чином оформлених податкових накладних та товарно-транспортних накладних, складених при взаємовідносинах з ПП "Гелей" та на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.03.2007 між ЗАТ «Нікопольський кранобудівний завод» і ПП «Гелей» укладено договір № 10/Д на поставку товарно-матеріальних цінностей, відповідно до якого продавець зобов'язався передати покупцеві у власність матеріали для литейного та машинобудівного виробництва (феромарганець, лом, будівельні матеріали, запасні частини, відходи металопрокату та інше), а покупець зобов'язався оплатити товар, у відповідності з умовами договору.

Операції з поставки товару за договором №10/Д від 01.03.2007 мали місце на протязі квітня 2007 - вересня 2010 років та описані в акті перевірки №72/232/32835594 від 20.01.2011.

До складу податкового кредиту позивачем було віднесено суму податку на додану вартість від вартості придбаних товарів у розмірі 983 268,25 грн., зокрема до складу податкового кредиту з ПДВ квітня 2009 -14092,44 грн., червня 2009 - 16 050,62 грн., липня 2009 - 78 116,60 грн., серпня 2009 - 27615,92 грн, вересня 2009 - 19 000,00 грн., жовтня 2009 - 39 110,95 грн., листопада 2009 - 100 664,27 грн., грудня 2009 - 34 647,06 грн., січня 2010 -75594,88 грн., лютого 2010 - 88 464,40 грн., березня 2010 - 147 015,09 грн., квітня 2010 - 97 885,00 грн., травня 2010 - 31 809,20 грн., червня 2010 - 58 435,50 грн., липня 2010 - 89 214,00 грн., вересня 2010 - 68 552,32 грн.

При перевірці фахівцями Нікопольської ОДПІ ЗАТ «Нікопольський кранобудівний завод» з приводу податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Гелей» було з'ясовано, що директором та головним бухгалтером ПП «Гелей» є ОСОБА_2. Стосовно посадових осіб ПП «Гелей» було порушено кримінальну справу №99106210 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України.

Відповідно до висновку криміналістичного експертного почеркознавчого дослідження від 31.12.2010 за № 3365-10 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз було з'ясовано, що підписи від імені ОСОБА_2 в графі «Підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну» оригіналів податкових накладних виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України від 04.12.90 за № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

За умовами п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 за № 283/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону України до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

П. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу положень п. 1.3. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 (чинного на момент виникнення правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 10.2. ст. 10 вказаного Закону України платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За умовами п.п. 7.2.1., 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Пунктом 2.15 та п.2.16 вказаного положення передбачено, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актами.

Як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, податкові накладні, видані ПП "Гелей" є такими, що складені з порушенням правил складання податкових накладних, оскільки підписані невідомою особою, яка не могла мати законні підстави для здійснення господарських операцій з ПАТ "НКЗ".

Дана обставина підтверджується висновком криміналістичного експертного почеркознавчого дослідження № 3365-10, складеного 23.12.2010.

Щодо можливих порушень вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і проведення судових експертиз при складанні зазначеного вище висновку від 23.12.2010, суд враховує наступне.

Згідно пункту 1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (далі - Інструкція № 53/5), передбачено, що відповідно до чинного законодавства за дорученням правоохоронних органів (у тому числі для вирішення питання про порушення адміністративної чи кримінальної справи), посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб можуть виконуватись експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.1.7 вказаної Інструкції підставою проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридична або фізична особа) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

Судом встановлено, що криміналістичне експертне почеркознавче дослідження №3365-10 від 23.12.2010 було проведено експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз на підставі заяви начальника ВПМ - першого заступника начальника Нікопольської ОДПІ полковника податкової міліції ОСОБА_3, відповідно до п.1.3. п.1.7 Інструкції №53/5.

При цьому, для дослідження були використані оригінали податкових накладних ПП "Гелей", для порівняльного дослідження були використані вільні та умовно-вільні зразки почерку та підписів ОСОБА_2 в оригіналі пояснень ОСОБА_2В, копії листа від 15.03.2007, копії договору суборенди від 01.09.2006 за № 126, копії паспорту ОСОБА_2, копії податкових повідомлень та копії полісу № 3680145.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем надано належні та допустимі докази в розумінні ст. ст. 69, 70, 79 КАС України в підтвердження того, що підпис на податкових накладних не є підписом директора ПП "Гелей" ОСОБА_2

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності у позивача товарно-транспортних накладних та дорожніх листів вантажних автомобілів в підтвердження факту здійснення перевезення ТМЦ, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №207 від 25.02.09 , якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, такий документ як товарно-транспортні накладні передбачений виключно у випадку транспортування вантажу перевізником на договірних умовах.

Обов'язкова наявність дорожнього листа визначена Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Мінтранспорту України від 14.10.97 за №363, за змістом яких, дорожні листи та товарно-транспортні накладні є необхідними первинними документами лише в тих випадках, коли доставка товару здійснюється перевізником на договірних умовах, тобто коли в процесі доставки товару приймає участь третя особа - перевізник.

Отже, вказані доводи податкового органу викладені в акті перевірки не можуть слугувати безумовною підставою для висновку про безтоварність господарської операції.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань визначений Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.

Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову; кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки суб'єктом владних повноважень доведена правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Нікопольський кранобудівний завод» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд та набирає законної сили у порядок і строки, передбачені ст. ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 23 січня 2012 року

Суддя ОСОБА_4