МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
04 листопада 2015 року Справа № 814/2220/15
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТОВ "КРИВБАСКОМПЛЕКТ", пр-т Курортний, 41-А, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, 57453
до відповідачів 1: ОСОБА_1- державного реєстратора реєстраційної служби Березанського РУЮ Миколаївської області, вул. Леніна, 33-А, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57400 2: реєстраційної служби Березанського РУЮ Миколаївської області, вул. Леніна, 33-А, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57400
треті особи 1: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 65481 2: приватний нотаріус ОСОБА_3, АДРЕСА_2, 65080 3: приватний нотаріус ОСОБА_4, АДРЕСА_3, 57400 провизнання протиправним та скасування рішення від 28.10.2014 р. № 16786810, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбаскомплект", звернувся до суду з позовом до державного реєстратора ОСОБА_1 (далі - відповідач 1) і реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області (далі - відповідач 2).
Ухвалами від 10.07.2015 р. і від 20.10.2015 р. суд залучив до участі в справі в якості третіх осіб ОСОБА_2, приватного нотаріуса ОСОБА_3 та приватного нотаріуса ОСОБА_4
Позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення відповідача 1 від 28.10.2014 р. № 16786810, а також зобов'язати відповідача 2 внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_2 Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що продав ОСОБА_2 земельну ділянку з розстроченням платежу. ОСОБА_2 сплатила неповну суму за договором купівлі-продажу, однак відповідач 1 рішенням від 28.10.2014 р. № 16786810 зареєстрував за нею право власності на земельну ділянку. Позивач вважає, що відповідач 1 не перевірив подані до реєстрації документи на встановлення їх відповідності правам ОСОБА_2
Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому вказано, що реєстрація права власності здійснена на підставі правовстановлюючого документу - договору купівлі-продажу. До договору додавалася заява позивача, посвідчена нотаріально, зі змісту якої відповідач 1 дійшов висновку, що ОСОБА_2 оплатила всю суму за договором.
Представники сторін і приватний нотаріус ОСОБА_4 подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Треті особи ОСОБА_2 та приватний нотаріус ОСОБА_3 у судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:
12.06.2013 р. позивач (продавець) і ОСОБА_2 (покупець) уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,22 га по пр. Курортний, 41-А с. Коблеве Березанського району Миколаївської області. Ціна договору склала 4147051,00 грн. У п. 2.2 договору сторони погодили, що оплата вартості земельної ділянки здійснюється з розстрочкою до 01.03.2014 р. Зазначено, що право власності покупця на предмет договору підлягає державній реєстрації лише після повної оплати вартості майна. Підтвердженням факту належного розрахунку має бути нотаріально посвідчена заява продавця про те, що покупцем належним чином сплачено повну вартість земельної ділянки. Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4
23.05.2014 р. приватний нотаріус ОСОБА_3 засвідчила справжність підпису директора позивача на заяві наступного змісту:
1) позивач цією заявою стверджує той факт, що ним від ОСОБА_2 отримано 1171000,00 грн. (в еквіваленті - 10000,00 доларів США) на виконання умов п. 2 договору купівлі-продажу від 12.06.2013 р.;
2) також цією заявою позивач стверджує, що всі платежі за договором оплачувалися на спеціально відкритий для цієї мети картковий рахунок та підтвердженням оплати у такому випадку є квитанції про внесення платежів або виписки по рахунку. Також оплата частково проводилася готівкою з видачею квитанції до прибуткового касового ордеру або письмової розписки про отримання коштів.
Постановою відділу ДВС Березанського РУЮ від 28.07.2014 р. на виконання ухвали Березанського районного суду Миколаївської області про забезпечення позову накладено арешт на спірну земельну ділянку. Ухвалою від 20.10.2014 р. суд скасував заходи забезпечення позову.
На підставі заяви про державну реєстрацію прав ОСОБА_2 від 23.10.2014 р. та доданих до неї документів 28.10.2015 р. відповідач 1 прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2
У своїх запереченнях відповідач 1 зазначив, що зі змісту договору купівлі-продажу та заяви встановив, що перший абзац заяви містить інформацію про черговий платіж на виконання п. 2 договору, а другий - що всі платежі за договором уже сплачені. З викладеного, відповідач 1 дійшов висновку про повне виконання сторонами зобов'язань за договором і наявність підстав для реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку. Нотаріальна дія з нерухомим майном (посвідчення договору купівлі-продажу) відбулася в 2013 р., а державна реєстрація - в 2014 р., відтак нотаріус не міг провести державну реєстрацію права власності, з огляду на що ОСОБА_2 обґрунтовано звернулася до реєстраційної служби.
Крім того, відповідач 1 зазначив, що норма абзацу 5 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952) не була дотримана, але не вплинула на проведення державної реєстрації. Державний реєстратор повинен був відмовити в проведенні державної реєстрації прав на земельну ділянку, потім провести державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна (на підставі ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову) та знову прийняти заяву про проведення державної реєстрації прав. Зважаючи на те, що припинення обтяження і проведення реєстрації прав було здійснено в один і той же день, дана обставина суттєво не вплинула на проведення державної реєстрації права власності.
Статтею 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно визначена як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частина 2 ст. 9 Закону № 1952 зобов'язує державного реєстратора встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться серед іншого на підставі інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Оскільки договором купівлі-продажу земельної ділянки передбачено розстрочення платежу, а з заяви від 23.05.2014 р. не можна дійти однозначного висновку про повну оплату вартості придбаного майна, державний реєстратор повинен був перевірити суму оплати на підставі квитанцій про внесення платежів або виписки по рахунку, квитанцій до прибуткового касового ордеру або письмової розписки про отримання коштів.
З огляду на обставини справи, суд дійшов висновку, що реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 здійснена відповідачем 1 передчасно. З заяви від 23.05.2014 р. не можна дійти однозначного висновку про повну сплату ОСОБА_2 вартості земельної ділянки.
Таким чином, суд розглядає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 11 КАС України).
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (в редакції, що діяла на дату подання позову), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 73,08 грн., що й підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_1 від 28.10.2014 р. № 16786810 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
3. Зобов'язати реєстраційну службу Березанського районного управління юстиції Миколаївської області внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 4820982200:12:047:0003.
4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Кривбаскомплект" (ідентифікаційний код 25533720) судовий збір у сумі 73,08 грн. з Державного бюджету України.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2015 |
Оприлюднено | 12.11.2015 |
Номер документу | 53281835 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Лісовська Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні