Ухвала

від 05.11.2015 по справі 804/13935/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2015 рокусправа № 804/13935/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОА «ПАНТЕРА - ГРАНД» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОА «ПАНТЕРА - ГРАНД» (далі - ТОВ «ОА «ПАНТЕРА - ГРАНД») звернулася до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0003281500 від 21.08.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 58833 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 14 708,25 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09. 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ОА «ПАНТЕРА - ГРАНД» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ «ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1» за січень 2014 року, за результатами якої складено акт №2231/04-66-15-00/34791910 від 31.07.2014 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті якого підприємством завищено суму податкового кредиту за січень 2014 року в розмірі 58 833 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість.

Висновки податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтуються на отриманому від ДПІ у Печерському районі м. Києві акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1 щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2014 року. по 28.02.2014 року.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003281500 від 21.08.2014 року, яким ТОВ «ОА «ПАНТЕРА - ГРАНД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 58833 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 14 708,25 грн.

Не погодившись з даним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ОА «ПАНТЕРА - ГРАНД» з контрагентом ТОВ «ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1» укладено договір про охорону стаціонарного об'єкта №36 від 01.12.2013 року.

Виконання вищевказаного договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV(далі - Закон № 996-XIV), а саме: податковою накладною, актами здачі - приймання робіт (надання послуг), рахунком фактурою, платіжними дорученнями тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем правомірно віднесено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за січень 2014 року, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Оскільки відповідачем не надані належні докази нереальності укладеного позивачем з контрагентом правочину, також не існує судових рішень, якими контрагент позивача визнаний фіктивним, а його установчі документи - недійсними, на час дії угоди ТОВ «ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1» було зареєстроване в установленому порядку як платник ПДВ, мало право виписувати та надавати податкові накладні, не було виключено із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем висновок про нереальність правочинів з зазначеним контрагентом зроблений на припущеннях.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняте ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська податкове повідомлення - рішення №0003281500 від 21.08.2014 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова