Ухвала

від 03.11.2015 по справі 815/3146/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 р. Справа № 815/3146/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Шеметенко Л.П. при секретаріБерекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Промислова Спілка" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Промислова Спілка" до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дії, скасування рішення № 29 від 23.04.2015 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Промислова Спілка" до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії, скасування рішення № 29 від 23.04.2015 року та зобов'язання вчинити певні дії.

Суд першої інстанції своєю постановою від 28 липня 2015 року у задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Промислова Спілка" до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дії, скасування рішення № 29 від 23.04.2015 року та зобов'язання вчинити певні дії - відмовив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-Промислова Спілка" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-Промислова Спілка" посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 9-2 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Пунктом 7 передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення. за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Крім того, питання, що стосуються процедури податкового компромісу, регулюються Методичними рекомендаціями щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затвердженого Наказом ДФС України від 17.01.2015 №13 (далі - Рекомендації). Згідно з цими рекомендаціями, а саме п. 2.2 процедура податкового компромісу поширюється на: 1) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (пункт 1 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу); 2) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (пункт 7 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу); 3) випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення. за яким податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм Кодексу (пункт 7 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу); 4) неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ. визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (пункт 7 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу); 5)неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ. визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (пункт 7 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу), неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ. визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (пункт 7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.15 відкрито провадження по справі № 815/1163/15 за позовною заявою ТОВ "Торгово-промислова спілка" до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.14р. №0002682201, №0002692201, №0002702201, №0000432205 (адміністративна справа №815/1163/15).

Так, згідно п. 3.1 для початку застосування процедури застосування податкового компромісу платник податків, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом № 63 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку: у випадках, визначених у абзацах 1 та 2 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій, - уточнюючі розрахунки з ПДВ та/або податку на прибуток підприємств за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року (з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу), в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та заяву, в якій платником податків зазначається інформація щодо мотивів подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу (далі - Заява про компроміс); у випадках, визначених у абзацах 3. 4 та 5 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій. - заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ. визначених у податкових повідомленнях-рішеннях. щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також по отриманих податкових повідомленнях-рішеннях. по яких суми податкових зобов'язань неузгоджені відповідно до норм Кодексу (далі - Заява про компроміс по ППР).

Згідно п. 3.12 Рекомендацій, заява про компроміс по ППР для досягнення компромісу по неузгоджених сумах податкових зобов'язань (пункт 7 підрозділу 7 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу) у випадках, визначених у абзацах 3. 4 та 5 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій, подається до контролюючого органу у довільній письмовій формі.

У такій заяві доцільно зазначати дату, номер податкового повідомлення-рішення, стан узгодження, відповідний фіскальний або судовий орган, де перебуває на оскарженні податкове повідомлення-рішення, суму податку на прибуток та/або ПДВ, щодо якої платник податків бажає досягнути податкового компромісу (із зазначенням податкових (звітних) періодів, операцій, по яких були здійснені донарахування в акті перевірки, контрагентів тощо).

У такому випадку днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу.

При отриманні контролюючим органом за основним місцем податкового обліку платника податків Заяви про компроміс по ППР такий орган розглядає таку заяву, а також необхідні матеріали на предмет їх відповідності умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом.

Зокрема, доцільно перевірити: дотримання платником податку, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, передбаченого пунктом 12 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу терміну для подання Заяви про компроміс по ППР контролюючому органу; відсутність станом на дату подання Заяви про компроміс по ППР факту узгодження сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та;або ГІДВ, щодо яких подано заяву про намір досягнення податкового компромісу, у встановленому Кодексом порядку; наявність факту визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за податкові періоди до 1 квітня 2014 року (з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу), щодо яких платником податків подано Заяву про компроміс по ППР, у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або завищенням податкового кредиту з ПДВ.

Досягнення податкового компромісу здійснюється за Заявою про компроміс по ППР лише у разі відповідності заяви та податкового зобов'язання, щодо якого її подано, умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом, та сплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, у встановлені Кодексом терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом.

Рішення щодо погодження/непогодження застосування податкового компромісу приймається керівником контролюючого органу на підставі колегіального розгляду структурними підрозділами (податкового та митного аудиту (або іншого структурного підрозділу, який надіслав (вручив) податкове повідомлення-рішення платнику податків), оподаткування юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб, правової роботи, погашення заборгованостей, координаційно-моніторингового, власної безпеки, слідчими підрозділами фінансових розслідувань, оперативними підрозділами), що оформлюється відповідним протоколом.

У разі встановлення фактів щодо невідповідності Заяви про компроміс по ППР та податкового зобов'язання, щодо якого її подано, умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом, приймається рішення довільної форми щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу.

Таке рішення підписується керівником контролюючого органу та надсилається платнику податків у порядку, визначеному п. 3.5 цих Методичних рекомендацій.

У разі прийняття контролюючим органом рішення щодо погодження застосування податкового компромісу та сплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів з дня надання ним Заяви про компроміс по ППР у розмірі 5 відсотків від суми податкового зобов'язання інша частина 95 відсотків, а також штрафи та пеня вважаються погашеними.

У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2.3 Методичних рекомендацій, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

З матеріалів справи вбачається, що заява про намір досягнення податкового компромісу була подана позивачем 08 квітня 2015 року, що не заперечується сторонами.

Проте, на виконання вимог підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу ТОВ "Торгово-промислова спілка" не сплатило грошові кошти, визначені у заяві про намір досягнення податкового компромісу, а саме: 41 239,50 грн. - сплата податкового зобов'язання по податковому компромісу з податку на прибуток платіжне доручення №292 від 17.04.2015р. та 32 641,80 грн. - сплата податкового зобов'язання по податковому компромісу з податку на додану вартість платіжне доручення №293 від 17.04.2015р. протягом 10 календарних днів з дня надання ним Заяви про компроміс по ППР, оскільки вказані платіжні доручення були одержані банком 20 квітня 2015 року так само, як і проведення банком платіжних операцій.

Згідно ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку, заява позивача про застосування податкового компромісу не відповідає положенням розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Відтак, позивач повинен був сплатити грошові кошти, визначені у заяві про намір досягнення податкового компромісу, а саме: 41 239,50 грн. - сплата податкового зобов'язання по податковому компромісу з податку на прибуток та 32 641,80 грн. - сплата податкового зобов'язання по податковому компромісу з податку на додану вартість у строк до 18 квітня 2015 року включно.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Отже, враховуючи приписи ЦК України та Податкового кодексу України, позивач повинен був сплатити грошові кошти, визначені у заяві про намір досягнення податкового компромісу у строк до 18 квітня 2015 року включно, навіть враховуючи, що 18 квітня 2015 року перепадало на суботу, відтак, гранична дата визначена для сплати відповідних коштів не могла бути перенесена на 20 квітня 2015 року.

Відтак, підстави для застосування податкового компромісу відносно податкових зобов'язань позивача у контролюючого органу були відсутні.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення відповідача №29 від 23.04.2015 року щодо непогодження податкового компромісу за позивача є правомірним, а тому у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю " Торгово-Промислова Спілка " необхідно відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Промислова Спілка", - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Промислова Спілка" до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дії, скасування рішення № 29 від 23.04.2015 року та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Л.П. Шеметенко