Постанова

від 18.09.2018 по справі 815/3146/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

18 вересня 2018 року

справа №815/3146/15

адміністративне провадження №К/9901/8884/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-Промислова Спілка на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року у складі судді Корой С.М. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у складі суддів Жук С.І., Потапчук В.О., Шеметенко Л.П. у справі №815/3146/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-Промислова Спілка до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішення №29 від 23 квітня 2015 року та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

03 червня 2015 року, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог заявою від 10 липня 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-Промислова Спілка (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) у якому просило визнати протиправними дії податкового органу при прийнятті рішення від 23 квітня 2015 року №29 про непогодження застосування процедури податкового компромісу щодо податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 824 790,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 11 вересня 2014 року №0002702201 та податку на додану вартість на суму 652 836,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 11 вересня 2014 року №0002692201, скасувати рішення податкового органу від 23 квітня 2015 року №29 щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу та зобов'язати податковий орган прийняти рішення про досягнення податкового компромісу щодо податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 824790,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 11 вересня 2014 року №0002702201 та податку на додану вартість на суму 652 836,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 11 вересня 2014 року №0002692201.

Підставами заявленого позову Товариство вважає виконання ним всіх встановлених чинним законодавством вимог щодо досягнення податкового компромісу, у тому числі сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість відповідно до п. 2, підрозділу 9-2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

28 липня 2015 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року, у задоволені позову Товариства відмовлено, з мотивів того, що позивач повинен був сплатити грошові кошти, визначені у заяві про намір досягнення податкового компромісу у строк до 18 квітня 2015 року включно, навіть враховуючи, що 18 квітня 2015 року перепадало на суботу, відтак, гранична дата визначена для сплати відповідних коштів не могла бути перенесена на 20 квітня 2015 року, що фактично відбулося.

26 листопада 2015 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, позивач не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на дотримання ним вимог чинного законодавства щодо досягнення податкового компромісу, у тому числі десятиденного строку сплати грошових коштів з моменту звернення із позовною заявою згідно платіжних доручень №292 та №293 від 17 квітня 2015 року та застосування Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року.

27 листопада 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано справу №815/3146/15 із Одеського окружного адміністративного суду.

04 лютого 2016 року справа № 815/3146/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

Заперечення або відзив від податкового органу на касаційну скаргу Товариства не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

24 січня 2018 року справа №815/3146/15 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/8884/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33386626, є платником податків, перебуває на податковому обліку податкового органу (відповідача у справі), яким проведена планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складеного акт перевірки від 03 липня 2014 року №3678/22-213/33386626/53 (далі - акт перевірки).

11 вересня 2014 року керівником податкового органу на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від №0002682201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1187169 грн., №0002692201 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 652836 грн. та штрафних санкцій з цього податку на суму 163209 грн., №0002702201 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1625017 грн. та штрафних санкцій по цьому податку на суму 406207 грн.; №0000432205 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 35665,42 грн.

08 квітня 2015 року керуючись пунктами 1, 2, 7, підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі підрозділ 9-2) Товариство звернулось із заявою про намір досягнення податкового компромісу, до податкового органу про бажання досягнути податкового компромісу щодо податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 824 790,00 грн. (податкове повідомлення-рішення №0002702201 в частині визначення суми завищення витрат) та податку на додану вартість у сумі 652 836 грн. (податкове повідомлення-рішення №0002692201).

На виконання вимог підрозділу 9-2 розділу Товариство сплатило 20 квітня 2015 року грошові кошти, визначені у заяві про намір досягнення податкового компромісу, а саме: 41 239,50 грн. - сплата податкового зобов'язання по податковому компромісу з податку на прибуток (платіжне доручення №292 від 17 квітня 2015 року); 32 641,80 грн. - сплата податкового зобов'язання по податковому компромісу з податку на додану вартість (платіжне доручення №293 від 17 квітня 2015 року).

Рішенням від 23 квітня 2015 року №29 податковий орган не погодив застосування процедури податкового компромісу у зв'язку із встановленням факту несплати у встановлений термін (до 18 квітня 2015 року) Товариством податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 41 239,50 та податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 32 641,80 грн.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися з аналізу положень пункту 1 підрозділу 9-2 Розділу, за яким податковий компроміс визначений як режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу та пункту 7 цього підрозділу, та яким передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура зокрема судового оскарження.

Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року відкрито провадження по справі №815/1163/15 за позовною заявою Товариства до податкового органу про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 вересня 2014 року №0002682201, №0002692201, №0002702201, №0000432205.

Заява Товариством про намір досягнення податкового компромісу подана 08 квітня 2015 року, за висновками судів попередніх інстанцій, на виконання вимог підрозділу 9-2 Товариство не сплатило грошові кошти, визначені у заяві про намір досягнення податкового компромісу протягом 10 календарних днів з дня надання ним Заяви про компроміс по податковим повідомленням - рішенням, оскільки вказані платіжні доручення одержані банком 20 квітня 2015 року так само, як і проведення платіжних операцій банком здійснено 20 квітня 2015 року.

Застосовуючи положення статті 31 Податкового кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у межах спірних відносин, заява позивача про застосування податкового компромісу не відповідає положенням розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, внаслідок недотримання позивачем умов податкового компромісу, оскільки позивач повинен був сплатити грошові кошти, визначені у заяві про намір досягнення податкового компромісу, а саме: 41 239,50 грн. - сплата податкового зобов'язання по податковому компромісу з податку на прибуток та 32 641,80 грн. - сплата податкового зобов'язання по податковому компромісу з податку на додану вартість у строк до 18 квітня 2015 року включно. Незважаючи на те, що 18 квітня 2015 року перепадало на суботу, гранична дата визначена для сплати відповідних коштів не могла бути перенесена на 20 квітня 2015 року.

Підстави для застосування податкового компромісу відносно податкових зобов'язань позивача у контролюючого органу за висновком судів попередніх інстанцій відсутні, внаслідок чого рішення відповідача №29 від 23 квітня 2015 року щодо непогодження податкового компромісу за позивача є правомірним.

Суд не погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій та податкового органу з огляду на положення Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року.

За положеннями статті 1 Конвенції, вона застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом; органом арбітражу, якщо такий орган не встановив порядку обчислення строків; або сторонами, якщо порядок обчислення строків не був безпосередньо чи опосередковано узгоджений між сторонами і не визначається існуючою практикою відносин між сторонами.

Відтак, в даному випадку законодавством не визначено перенесення граничного строку сплати податкового зобов'язання по податковому компромісу у разі, якщо останній день сплати припадає на вихідний (святковий) день, що цілком узгоджується з положеннями частини першої статті 1 Конвенції.

Відповідно до статті 5 Конвенції, при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem (означає день, у який цей строк спливає, стаття 2) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).

За положеннями частини першої, третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Враховуючи вищевикладене Суд дійшов до висновку, що граничний строк сплати податкового зобов'язання за податковим компромісом, якщо останній день сплати припадає на вихідний день, що має місце в межах спірних правовідносин, має бути перенесений на перший робочий день, який настає після них, тобто 20 квітня 2015 року, а відтак Товариством виконані вимоги по досягненню податкового компромісу у визначений законом строк, що обумовлює протиправність рішення податкового органу від 23 квітня 2015 року № 29 щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу.

Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд визнає, що у межах спірних відносин об'єктом судового захисту є право позивача на прийняття справедливого рішення суб'єктом владних повноважень, внаслідок чого враховуючи дискреційні повноваження податкового органу належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання контролюючого органу розглянути заяву про намір досягнення податкового компромісу та прийняти відповідне рішення з урахуванням мотивів наведених у цій постанові.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, судові рішення - скасуванню, а позовні вимоги платника податків задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-Промислова Спілка задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі №815/3146/15 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-Промислова Спілка задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області при прийнятті рішення від 23 квітня 2015 року №29 про непогодження застосування процедури податкового компромісу щодо податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 824 790,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 11 вересня 2014 року №0002702201 та податку на додану вартість на суму 652 836,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 11 вересня 2014 року №0002692201.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23 квітня 2015 року №29 щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-Промислова Спілка про намір досягнення податкового компромісу щодо податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 824790,00 грн за податковим повідомленням-рішенням від 11 вересня 2014 року №0002702201 та податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 652 836 грн за податком повідомленням-рішенням від 11 вересня 2014 року № 0002692201 та прийняти відповідне рішення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер