Постанова

від 26.10.2015 по справі 820/7631/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2015 р. № 820/7631/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрал-Сістем" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.11.2014 року форми "В4" за №0003842201 на суму 2025,00 грн. завищення від'ємного значення податку на додану вартість, форми "Р" за №0003852201 на суму 33224,00 грн. за основним платежем та 16612,00 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.06.2012 року, про що внесено запис до ЄДРСР 1 480 102 0000 053137, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців (а.с. 30).

З довідки від 18.06.2012 року №1045 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Мітрал-Сістем" перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області як платник податків і зборів (а.с. 32).

Відповідно до довідки АА №595629 позивач займається такими видами діяльності за КВЕД 2010: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (а.с. 31).

Позивач є платником податку на додану вартість з 01.09.2012 року, про що йому видане свідоцтво зразка №200061333 (а.с. 36).

Фахівцем державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена позапланова документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрал-Сістем" (код ЄДРПОУ 38158195) щодо господарських відносин із питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ОСОБА_3 Груп" (код ЄДРПОУ 39153444) за липень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, результати якої оформлені актом №4389/20-30-22-01/38158195 від 28.10.2014 року, яким зафіксовано порушення: п.п.14.1.179, п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.187.1 ст. 187, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та суми податкового кредиту в розмірі 2025 грн., та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в розмірі 33224 грн. за липень 2014 року (а.с. 39-43).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки подав на них свої заперечення до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Листом від 07.11.2014 року №17929/10/20-30-22-01 відповідач повідомив позивача, що висновки акту перевірки №4389/20-30-22-01/38158195 від 28.10.2014 року (а.с. 44).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 10.11.2015 року №0003852201, №0003842201 (а.с. 45-46).

Позивач не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до головного управління Міндоходів у Харківській області, до Державної фіскальної служби України.

Рішенням головного управління Міндоходів у Харківській області за № 816/10/20-40-10-04-17 від 02.02.2015 року скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення рішення залишені без змін (а.с. 49-53).

Судовим розглядом встановлено, що позивачем (підрядник) 15.05.2014 року укладено договір підряду №252-05/АТЗ, з комунальним підприємством "Харківський метрополітен" (замовник), за умовами якого підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми силами і засобами, за завданням замовника, виконати роботи з модернізації системи аварійного електроживлення пристроїв зв'язку в управлінні метрополітену, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи і оплатити їх. Обсяг робіт по даному договору зазначений у технічному завданні, який є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 66-68).

Відповідно до п.3.3, п.5.4 даного договору замовник забезпечує підрядника електроживленням, місцями для проведення робіт, місцями для розміщення устаткування та технічних засобів для виконання робіт за даним Договором за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 29.

Підрядник за згодою замовника має право залучити третіх осіб до виконання робіт, передбачених даним Договором. При цьому, відповідальність за виконання ними взятих на себе зобов'язань несе підрядник.

На підставі укладено договору сторонами погоджено та укладено кошторисну документацію: відомість ресурсів, розрахунок №5, розрахунок №6, локальний кошторис на пусконалагоджувальні роботи №02-001-003, локальний кошторис на будівельні роботи №02-001-002, локальний кошторис на придбання устаткування, меблів та інвентарю №02-001-001, акт приймання виконаних робіт (а.с. 69, 92-107).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем (покупець) 02.06.2014 року укладено із ТОВ "ОСОБА_3 Груп" (постачальник) договір поставки №ХМ-6/140602, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити в обумовлений термін у власність покупця визначені договором акумуляторні батареї та зарядні пристрої, а покупець зобов'язується прийняти товар і своєчасно здійснити його оплату. Товар поставляється відповідно до Специфікації, що є невід'ємними частинами даного договору (а.с. 59-61).

Також, між позивачем (замовник) 26.06.2014 року укладено із ТОВ "ОСОБА_3 Груп" (підрядник) договір підряду №1815/06, за умовами якого підрядник приймає на себе зобов'язання виконати монтажні роботи в системі аварійного електроживлення в Харківському метрополітені за адресою: м. Харків, вул. Енегельса, 29, а замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість, у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього. Об'єм, характер та вартість робіт, що будуть виконуватись підрядником, встановлюються згідно до додатків до цього договору та обмежені сумою цього договору (а.с. 62-65).

Між іншим, 14.07.2014 року між сторонами договору підряду №1815/06 від 26.06.2014 року укладено додаткову угоду №1, якою доповнено п.3.4 договору "замовник підписує акт приймання - передачі із підрядником, після трьох днів роботи устаткування у тестовому режимі. ОСОБА_2 здачі його кінцевому споживачу" (а.с. 213).

У підтвердження умов виконання вище вказаних правочинів позивачем надано первинну та бухгалтерську документацію: видаткові накладні, рахунки-фактури, акт приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, договірну ціну, акт вартості устаткування, відомість ресурсів, локальний кошторис, розрахунок, податкові накладні, товарно - транспортними накладними (а.с. 74-81, 109-128, 205-206).

Також, позивачем надано до суду сертифікати відповідності на батареї акумуляторні (а.с. 207-208).

Оплата по вищевказаним правочинам здійснена у повному обсязі шляхом списання коштів з рахунків позивача, що підтверджується платіжними дорученнями, виписками з банку (а.с. 214-229).

Вище вказані правочини №ХМ-6/140602, №1815/06 укладені позивачем із ТОВ "ОСОБА_3 Груп" для виконання зобов'язань перед комунальним підприємством "Харківським Метрополітеном", який виступає замовником за договором від 15.05.2014 року №252-05/АТЗ.

Крім того, 14.05.2014 року позивачем (підрядник) укладено договір підряду №1064 з ПАТ "Завод ім. Фрунзе" (замовник), за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з монтажу секційної огорожі відповідно до заявок замовника та договірної ціни з розрахунками, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 71-73, 80-82, 84, 87-89).

Відповідно до ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У судовому засіданні встановлено, та не заперечувалось сторонами по справі, що для виконання умов договору №1064 укладено з ПАТ "Завод ім. Фрунзе", в строк та у зв'язку із великим обсягом роботи, позивач залучив субпідрядника - ТОВ "ОСОБА_3 Груп".

Враховуючи, що допомога від контрагента ТОВ "ОСОБА_3 Груп" носила разовий характер, домовленість сторін не узгоджувалась умовами письмового договору, а тому складено рахунок - фактури від №1 від 25.07.2014 року (а.с. 76).

Наявність рахунку-фактури, а також акту приймання виконаних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, відомість ресурсів (а.с. 77-79, 83, 85-86, 90-91), відповідають вимогам ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, і свідчить про реальність господарських операцій.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання послуг у свого контрагента та отримання від нього послуг, оскільки ними виконані умови укладеного договору, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Дослідивши приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Відповідачем таких доказів суду не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами позивача з його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач суду не надав.

Судом не встановлено невідповідності податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд зауважує, що податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 187 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок формування податкового кредиту передбачений положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Положеннями п.201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно вказано в акті перевірки на порушення позивачем приписів податкового законодавства України, оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про правомірність віднесення позивачем сум до складу податкового кредиту за липень 2014 року.

Окрім іншого, суд не погоджується з твердженням відповідача викладеним в акті перевірки №4389/20-30-22-01/38158195 від 28.10.2014 року про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, з підстав встановлення в акті державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №2679/26-55-22-03/39153444 від 01.09.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ОСОБА_3 Груп" (код ЄДРПОУ 39153444) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року", виходячи з наступного:

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тому, у контролюючого органу не було законних підстав робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, ТОВ "ОСОБА_3 Груп" лише на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ОСОБА_3 Груп" (код ЄДРПОУ 39153444) щодо господарських відносин із питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ОСОБА_3 Груп" (код ЄДРПОУ 39153444) за липень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірності винесених податкових повідомлень - рішень, а тому, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень - рішень від 03.07.2015 року №0000362211, №0000362211.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 10.11.2014 року №0003842201, №0003852201, суд зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки поглинається вимогою про скасування вище вказаних податкових повідомлень - рішень, крім того, з урахуванням приписів ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України саме: скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є тим засобом захисту, який гарантуватиме захист прав позивача.

За правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2014 року №0003842201, №0003852201. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрал-Сістем" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.11.2014 року форми "В4" за №0003842201 на суму 2025,00 грн. завищення від'ємного значення податку на додану вартість, форми "Р" за №0003852201 на суму 33224,00 грн. за основним платежем та 16612,00 грн. за штрафними санкціями.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрал-Сістем" (61166, м. Харків, прос. Леніна, б. 38, код ЄДРПОУ 3815195) судовий збір у розмірі 91.35 (дев'яносто одна гривня тридцять п'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30 жовтня 2015 року.

Суддя М.О.Лук'яненко